Рішення № 98242687, 09.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2021 року м. Київ № 640/13857/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за

забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх

сімей жилими приміщеннями

треті особи Військова частина А0796 Рівненського гарнізону

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне

Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), треті особи - Військова частина А0796 Рівненського гарнізону (33027, м. Рівне, вул. Соборна, 231), квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне (33001, м. Рівне, вул. Чернишова, 8, код ЄДРПОУ 08005801), Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ (03049, м. Київ, вул. Генерала Геннадія Воробйова, 13-а), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене Протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 20.12.2019 року №366 в частині направлення на доопрацювання Облікової справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) щодо отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення;

- зобов`язати Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщенням, розглянути облікову справу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), як особи, яка має право та надала згоду на отримання грошової компенсації за належне їй для отримання житлове приміщення, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду по справі, з урахуванням документів, наявних в матеріалів обліковій справі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги мотивовано тим, що постанова засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 20.12.2019 №366 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ані житлова комісія Рівненського гарнізону, ані Об`єднана комісія військових частин А0796, А0796В, А0796Х, А3295, 111Раст, КЕВ м. Рівне та командувач військ оперативного командування «Захід» не висловили жодних зауважень до переліку документів, наданих позивачем та наявних в його обліковій справі. При цьому, позивач зазначає, що відсутність в обліковій справі будь-якого документа не є підставою для відмови або направлення облікової справи на доопрацювання, а відповідно до п. 6 постанови №728 підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації - є їх знання з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Комісія з контролю з метою виконання своїх завдань, здійснила перевірку законності взяття та перебування на обліку позивача, що впливає на розмір суми компенсації, її виплату, та в межах повноважень, передбачених п. 10, 11 розділу 2 інструкції №380 прийняла одне з можливих до прийняття рішень, передбачених Розділом VIII Інструкції №380, а саме не погодила рішення Об`єднаної житлової комісії у виплаті позивачу грошової компенсації з поверненням документів на доопрацювання. Підставою для прийняття такого рішення стала відсутність повної інформації щодо отримання житла позивачем з державного фонду. Також, відповідач зазначив, що спірні правовідносини, які пов`язані із захистом порушених житлових прав, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, позаяк особа звернулась за захистом порушеного цивільного права, а отже спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Військова частина А0796 Рівненського гарнізону надала суду письмові пояснення з приводу спірних правовідносин, в яких зазначила, що у зв`язку з відсутністю повної інформації щодо отримання позивачем житла із державного фонду, матеріали його особової справи Комісією з контролю повернуто на доопрацювання, про що листом від 02.01.2020 №303/4/7 було повідомлено позивача.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача відносно того, що розгляд даної справи не віднесено до юрисдикції адміністративних судів та наголосив на хибності доводів відповідача стосовно правомірності оскаржуваного рішення, враховуючи, що ним було надано документи, необхідні для прийняття рішення щодо отримання позивачем грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення. А вимоги відповідача щодо надання підтверджуючих документів щодо приватизації житлового приміщення в АДРЕСА_2 - є безпідставними.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу із Наказу Міністерства Оборони України (по особовому складу) від 04.04.2017 року №227 полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом "б" (за станом здоров`я).

Відповідно до Посвідчення Серія НОМЕР_2 від 02 червня 2017 року Позивач є інвалідом 3-ї групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -інвалідів війни.

З грудня 1995 року Позивач перебуває на обліку осіб, які потребують забезпечення житлом за рахунок Міністерства оборони України.

Під час проходження військової служби Позивач постійним або службовим житлом забезпечений не був.

Відповідно до Витягу з Протоколу №53 засідання житлової комісії військової частини А0796 від 19 червня 2017 року Позивача було включено до списку на позачергове одержання жилих приміщень та забезпечення жилою площею - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, як інваліда війни (далі - "Протокол №53").

Також, відповідно до Протоколу №53 було внесено зміни в облікову справу ОСОБА_1 , а саме, Позивача було зараховано до списків на позачергове одержання житлових приміщень з 19 червня 2017 року, як інваліда війни 3-ї групи.

Листом Головного КЕУ ЗСУ №303/4/1612 від 05 липня 2019 року Позивача повідомили, що станом на 01.07.2019 він перебуває на квартирному обліку у Рівненському гарнізоні (складом сім`ї - 1 особа):

- загальна черга (з 27.12.1995) - №34;

- першочергове отримання житла (з 29.03.2017) - №572;

- позачергове отримання житла (з 19.06.2017) - №92.

У 2016 році ОСОБА_1 було Подано до Голови житлової комісії Начальнику КЕВ м. Рівне Заяву про надання грошової компенсації за належне йому для отримання житлове приміщення.

18.12.2019 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне направило Начальнику Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ лист №2737 з обліковими справами військовослужбовців, які надали згоду на отримання грошової компенсації, серед яких зазначено ОСОБА_1 , а також надано Розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення у військовій частині А0796 Рівненського гарнізону станом на 16.12.2019 року.

Відповідно до Розрахунку, Позивач має право на грошову компенсацію, яка становить - 740 880 (сімсот сорок тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

25.09.2019 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне направив Позивачу Лист №2056 про те, що станом на 25.09.2019 в списках осіб Рівненського гарнізону, які потребують покрашення житлових умов, особи, шо подали заяви до 19 червня 2017 року (тобто до зарахування Позивача до списків на позачергове одержання житлових приміщень, яке відбулося на підставі Протоколу №53 - 19 червня 2017року) щодо наявності статусу інваліда війни або дістали поранення тощо та підлягають забезпеченню житлом протягом гарантійного терміну - відсутні (далі - "Лист №2056").

Листом від 02.01.2020 року №303/4/7 Головне квартирно-експлуатаційне управління ЗСУ повідомило позивача, що відповідно до Протоколу №366 від 20.12.2019 року облікову справу позивача повернуто на доопрацювання у зв`язку із відсутністю повної інформації щодо отримання житла із державного фонду.

Вважаючи протиправним рішення, оформлене протоколом №366 від 20.12.2019 року в частині повернення облікової справи позивача на доопрацювання, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» установлено, що надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення здійснюється в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті.

Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Адміністрація Державної прикордонної служби, Служба безпеки, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, Державне космічне агентство та Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації визначають щороку в межах бюджетних призначень для забезпечення житлом військовослужбовців на відповідний бюджетний рік видатки на надання грошової компенсації за належні для отримання військовослужбовцями та членами їх сімей жилі приміщення, а Державна служба з надзвичайних ситуацій - видатки на надання грошової компенсації за належні для отримання особами, звільненими з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, та членами їх сімей жилі приміщення.

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728 (далі Порядок №728).

Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку №728, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:

- рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

- довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування);

- копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

- копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);

- копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;

- дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.

Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, військовими комісарами та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрацією Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальними органами, Національною гвардією, Управлінням державної охорони, ДКА, Адміністрацією Держспецзв`язку, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони, Міністрові внутрішніх справ, Міністрові інфраструктури, Голові Держприкордонслужби, Голові ДСНС, Голові СБУ, керівнику розвідувального органу, начальнику Управління державної охорони, командувачу Національної гвардії, Голові ДКА, Голові Держспецзв`язку.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (надалі - Інструкція № 380).

Зокрема пунктом 9 Розділу II Інструкції № 380 передбачено, що з метою здійснення контролю за організацією забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України утворюється комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Комісія з контролю).

Склад комісії з контролю затверджено наказом Міністерства оборони України від 19 112018 №583 "Про затвердження Складу комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями".

Відповідно до пункту 5 Розділу VIII Інструкції № 380 передбачено, що для отримана грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени к сімей подають до житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій) документи, визначені в Порядку визначення розміру і надання грошової компенсації (постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728).

Відповідно до п. 10 Розділу II Інструкції № 380, основними завданнями Комісії з контролю є, зокрема, перевірка законності та перебування на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Відповідно до п. 11 Розділу II Інструкції № 380 Комісія з контролю відповідно до визначених завдань має право приймати рішення щодо:

погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилої площі для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

погодження рішення житлової комісії військової частини про надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень;

перегляду раніше прийнятих рішень Комісії з контролю.

У разі непогодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням.

Як свідчать матеріали справи, протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №366 від 20.11.2019 у виплаті грошової компенсації позивачу було відмовлено, а документи Позивача повернуто на доопрацювання та приведення квартирного обліку до вимог законодавства.

Підставою прийняття рішення Комісією з контролю про відмову у виплаті грошової компенсації Позивачу стала відсутність повної інформації щодо отримання житла Позивачем з державного фонду.

Надаючи оцінку вказаному рішенню відповідача, викладеному в протоколі №366 щодо повернення документів позивача на доопрацювання, суд зауважує наступне.

Так, Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом, проте, дослідивши зміст протоколу №366 судом встановлено, що останній не містить обґрунтування причин повернення документів позивача на доопрацювання, натомість, про такі причини позивачеві та його представнику стало відомо з листа Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України від 09.04.2020, який було надано у відповідь на адвокатський запит представника позивача.

Тобто, оскаржуваний протокол, який фактично є рішенням суб`єкта владних повноважень та тягне за собою правові наслідки (в даному випадку негативні для позивача) повинен бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що були враховані при його прийнятті, чого відповідачем не було дотримано під час прийняття оскаржуваного протоколу.

Зі змісту протоколу №366 від 20.12.2019 не вбачається будь яких письмових обґрунтувань та посилань на нормативно-правові акти, які слугували підставою для прийняття рішення про відправлення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , при цьому, як свідчать матеріали справи, об`єднана комісія військових частин А0796, А0796В, А0796Х, А3295, 111 РаСт, КЕВ м. Рівне, житлова комісія Рівненського гарнізону та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне жодних претензій до поданих Позивачем документів не висловлювали.

Таким чином, в порушення п.11 Розділу 2 та п.8 Розділу 8 Інструкції, Протокол Комісії з контролю №366 не має жодного обґрунтування направлення облікової справи Позивача на доопрацювання, до того ж такий протокол взагалі не містить інформації, яких документів не вистачало для погодження рішення житлової комісії військової частини про виплату позивачеві грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

При цьому, лише у відповіді на адвокатський запит представника позивача, зазначено, що облікову справу позивача було повернуто на доопрацювання у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо приватизації житлового приміщення в АДРЕСА_2 .

Заперечуючи дані обставини, позивач наголошує на тому, що ним було долучено до облікової справи Довідку вих.№ 309/2/268 від 18.11.2016 року про відсутність Позивача у списках громадян за адресою: АДРЕСА_2 для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека.

Копію вказаної довідки також долучено позивачем і до матеріалів адміністративної справи, при цьому, у відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечуються обставини стосовно долучення позивачем зазначеної довідки до матеріалів облікової справи, які було повернуто на доопрацювання без належного обґрунтування такого рішення та зазначення документів, яких, на думку відповідача, не вистачало для прийняття позитивного рішення.

Так, зі змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 не було включено у списки громадян за адресою: АДРЕСА_2 для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека. Також зазначено, що ОСОБА_1 участі у приватизації не приймав.

У суду відсутні підстави вважати, що вказану довідку не було долучено позивачем до матеріалів облікової справи, враховуючи також, що обставини щодо надання такої довідки відповідачем не заперечуються.

Окрім того, відповідно до Акта від 04.02.2020, складеного працівниками Квартирно - експлуатаційного відділу м. Рівне, ОСОБА_1 отримав з матеріалів облікової справи копію довідки про невикористання приватизаційних житлових чеків, що свідчить про те, що власне така довідка (її копія) перебувала в матеріалах облікової справи позивача.

Суд також зазначає, що п. 11 Порядку №728 має вичерпний перелік документів, який необхідно надати для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру, при цьому інших документів, що підтверджують відсутність попередньої приватизації житлового фонду, аніж документ про невикористання житлових чеків, вказаним Порядком не передбачено.

Враховуючи наведені вище обставини, під час розгляду адміністративної справи не підтверджено правомірності та обґрунтованості рішення, оформленого Протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 20.12.2019 року №366 в частині направлення на доопрацювання Облікової справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) щодо отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, а тому облікова справа ОСОБА_1 підлягає повторному розгляду відповідачем, враховуючи всі наявні в ній документи та наведені вище висновки суду.

Водночас, що стосується вимог позивача в частині розгляду матеріалів його облікової справи протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду по справі, суд зазначає, що фактично позивач просить встановити спосіб виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для встановлення такого способу виконання рішення, а контроль за виконання рішення суду в цій частині може бути здійснений судом або державною виконавчою службою після набрання рішенням суду законної сили.

Отже, в даній частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача розглянути матеріалів облікової справи ОСОБА_1 протягом 30 днів - слід відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Що стосується клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 30 783, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч.1, 3, 6, 7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених вище по тексту норм права дає підстави вважати, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16.

Крім того, до суду необхідно надати і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги разом із відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а також із доказами, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у разі понесення таких).

При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Так, на підтвердження понесених витрат представником позивача надано суду копію наступних документів: договору про надання правової допомоги, замовлень та додатків до договору, актів здачі-приймання наданих послуг та квитанцій про оплату послуг правової допомоги на загальну суму 26 046, 00 грн.

У тексті позовної заяви та клопотанні про стягнення витрат на правову допомогу представником позивача також наведено погодинний розрахунок вартості послуг.

Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження оплати послуг на правову допомогу, суд зауважує, що перелік долучених до матеріалів справи квитанцій в загальній сумі не відповідає заявленій сумі витрат на правову допомогу, яку позивач просить стягнути на його користь, окрім того, суд зазначає, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності, а наведений в тексті позовної заяви та клопотанні про стягнення витрат на правову допомогу погодинний розрахунок суд оцінює через призму категорійності та складності даної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу не є цілком співмірним та підтвердженим у повному обсязі, водночас, враховуючи обставини щодо задоволення позовних вимог та понесення позивачем певних витрат у зв`язку з оскарженням рішення відповідача, яке судом визнано протиправним, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх

сімей жилими приміщеннями, оформлене Протоколом від 20.12.2019 року №366 в частині направлення на доопрацювання Облікової справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) щодо отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщенням, повторно розглянути облікову справу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), як особи, яка має право та надала згоду на отримання грошової компенсації за належне їй для отримання житлове приміщення, з урахуванням документів, наявних в матеріалів обліковій справі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) та висновків суду, наведених в мотивувальній частині рішення.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 681, 60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 15 000, 00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа