Рішення № 98242414, 08.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року справа № 580/1684/21

15 годин 05 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1684/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача адвокат Руденко Ю.В. - за ордером]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача - не прибув]

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Арх-сервіс» (вул. Пушкіна, 67, кв. 202, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 37715167) [представник третьої особи - не прибув]

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

29.03.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області від 02.02.2021 №232730010851 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 27.08.1991 до 30.03.2006 на Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», яке реорганізоване у ВАТ «Черкаське Хімволокно»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком №1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 17.05.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 25.05.2021, 01.06.2021. Ухвалою від 01.06.2021 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 21.01.2021. Ухвалою від 21.01.2021 залучено до участі у справі № 580/1684/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Арх-сервіс», зобов`язано третю особу до часу призначеного судового засідання 10.06.2021 надати відомості щодо підтвердження/спростування роботи ОСОБА_1 на Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», що реорганізовано у ВАТ «Черкаське Хімволокно» в цеху сірковуглецю з 27.08.1991 до 16.12.1996 на посаді слюсаря - ремонтника, з 17.12.1996 до 25.04.1997 на посаді стажера майстра зміни, з 24.04.1997 до 31.12.2002 - майстра зміни, із 01.01.2003 до 30.03.2006 - старшого майстра зміни, протягом повного робочого дня на посадах, що зараховуються до пільгового стажу за Списком № 1. Ухвалою від 10.06.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 08.07.2021. Ухвалою від 08.07.2021 відмовлено у зупиненні провадження у даній справі № 580/1684/21 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, позаяк справа № 580/1684/21 не відповідає ознакам типових справ (ЄДРСР 97451639).

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 26.01.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) із додатками на підтвердження загального трудового стажу та стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: копію трудової книжки та виписку з наказів у ВАТ «Черкаське хімволокно» від 29.02.1996 №187 та від 14.03.2001 №248 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення», проте відповідач рішенням від 02.02.2021 № 232730010851 відмовив у призначенні пенсії за Списком № 1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 114 Закону №1058. У рішенні відповідача зазначено, що позивачем не надано довідки про підтвердження роботи протягом повного робочого дня на посадах, що зараховуються до пільгового стажу за Списком № 1. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Позивачем зазначено, що у його трудовій книжці наявні записи за спірний період роботи на Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», що реорганізовано у ВАТ «Черкаське Хімволокно», де ОСОБА_1 працював у цеху сірковуглецю із 27.08.1991 до 16.12.1996 на посаді слюсаря - ремонтника, із 17.12.1996 до 25.04.1997 - стажера майстра зміни, із 26.04.1997 до 31.12.2002 - майстра зміни, із 01.01.2003 до 30.03.2006 - старшого майстра зміни. ПАТ «Черкаське хімволокно» не надав довідку для органу ПФУ, до архівного відділу Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради документи з кадрових питань (особового складу) з ПАТ «Черкаське хімволокно» на зберігання не надходили, будь яких інших додаткових довідок для подання їх до органів Пенсійного фонду позивач не отримав. У обґрунтуванні позовних вимог зазначено про постанови Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №195/443/17 та від 22.05.2018 у справі №683/977/17. Позаяк рішення відповідача про відмову в призначенні позивачеві пенсії із зменшенням пенсійного віку є неправомірним, то належним способом захисту та поновлення порушеного права є саме зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058 з 26.01.2021, з проведенням її виплати. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 31.05.2021 подав відзив на позов (а.с.55-57), де зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, позаяк із наданих документів встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач працював у ВАТ «Черкаське хімволокно» в цеху регенерації сірковуглецю з 27.08.1991 до 16.12.1996 на посаді слюсаря - ремонтника, з 17.12.1996 до 25.04.1997 на посаді стажера майстра зміни, з 24.04.1997 до 31.12.2002 - майстра зміни, із 01.01.2003 до 30.03.2006 - старшого майстра зміни, відповідно до копії виписки з наказів від 29.02.1996 № 187, від 14.03.2001 № 248 право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджено майстру зміни цеху регенерації сірковуглецю, проте довідку, що підтверджує роботу протягом повного робочого дня на посадах, що зараховуються до пільгового стажу за Списком № 1 позивачем не надано. Страховий стаж позивача становить 30 років 8 місяців 1 день. Пільговий період роботи ОСОБА_1 не підтверджено первинними документами, тому рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 02.02.2021, що оформлене протоколом № 232730010851 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 за статтею 114 Закону № 1058 є правомірним. Представник відповідача у судове засідання не прибув, 31.05.2021 подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.59).

Третя особа 10.06.2021 надав пояснення, де зазначено, що у зв`язку із неможливістю розташування та обслуговування документації (відсутність приміщення та працівників відповідної кваліфікації) ТОВ «Арх-сервіс» немає можливості видавати довідки на підтвердження трудового стажу та отримання заробітної плати та відповідно виконати вимоги ухвали від 01.06.2021 щодо спростування чи підтвердження роботи позивача на Черкаському ВО «Хімволокно». У поясненнях третя особа просила здійснити розгляд справи за відсутності її представника (а.с.109).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем, третьою особою доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що 26.01.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058 із доданими документами: військовий квиток; довідка з СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 до дня звернення; довідка про прийняття на роботу (навчання); довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт; трудова книжка (а.с.29-30).

02.02.2021 відповідачем прийнято рішення № 232730010851 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за Списком № 1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 114 Закону №1058. У рішенні зазначено, що позивачем не надано довідки, що підтверджує роботу протягом повного робочого дня на посадах, що зараховуються до пільгового стажу за Списком № 1. Судом встановлено, що відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Оцінюючи правомірність оскаржуваної відмови, суд зазначає про таке.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058. Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявного страхового стажу не менше 15 років до 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2019 до 31.12.2019 - не менше 26 років.

Згідно зі статтею 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з п. 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди із відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи.

За змістом п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які би знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі колгоспі) або в одній системі та мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Відповідно до п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд дійшов висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17 (ЄДРСР 74173476).

Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку періоди роботи у ВАТ «Черкаське хімволокно» в цеху регенерації сірковуглецю з 27.08.1991 до 16.12.1996 на посаді слюсаря - ремонтника, з 17.12.1996 до 25.04.1997 на посаді стажера майстра зміни, з 24.04.1997 до 31.12.2002 - майстра зміни, із 01.01.2003 до 30.03.2006 - старшого майстра зміни відповідно до копії виписки з наказів від 29.02.1996 № 187, від 14.03.2001 № 248, позаяк не надано довідку про підтвердження роботи протягом повного робочого дня на посадах, що зараховуються до пільгового стажу за Списком № 1.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, що затверджений Постановою КМУ №442 від 01.08.1992 року, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 4 (далі - Методичні рекомендації). Основна мета атестації у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Згідно із пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників, що складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження із профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги із наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Судом встановлено, що відповідно до виписки із наказів по ВАТ «Черкаське хімволокно» від 29.02.1996 №187 та від 14.03.2001 №248 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджено право на пенсію за Списком № 1 майстра зміни Цеху регенерації сірковуглецю без зазначення періоду (а.с.26) - обставини визнавались рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.02.2021 № 232730010851, проте відповідачем зазначено, що відсутні відомості про зайнятість повний робочий день.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 20.05.2010 у справі Lelas проти Хорватії, 55555/08 застосування принципу «належного урядування» передбачає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України від 20.10.2011 (заява №29979/04) зазначено про особливу важливість принципу «належного урядування», що коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була би рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило би загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04).

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача від 29.08.1988 НОМЕР_3 містяться записи за спірний період роботи на Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», що реорганізовано в ВАТ «Черкаське Хімволокно», де позивач працював в цеху сірковуглецю із 27.08.1991 до 16.12.1996 на посаді слюсаря - ремонтника (запис № 4, а.с.27), із 17.12.1996 до 25.04.1997 - стажера майстра зміни (запис № 5, а.с.27), із 26.04.1997 до 31.12.2002 - майстра зміни (запис № 6, а.с.27), із 01.01.2003 до 30.03.2006 - старшого майстра зміни (запис №7, а.с.27).

Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача від 29.08.1988 НОМЕР_3 відсутні відомості, що позивач у спірний період працював неповний робочий день.

Відповідно до листа від 13.04.2021 № 388 (а.с.33) ПАТ «Черкаське хімволокно» не має можливості видавати довідки для звернення до Пенсійного фонду, позаяк не є правонаступником ВАТ «Черкаське хімволокно» із запитуваного питання щодо довідок, позаяк відповідно до договору купівлі-продажу від 16.04.2007 укладеного між ВАТ «Черкаське хімволокно» (код ЄДРПОУ 00204033) та ЗАТ «Хімпобутсервіс» (код ЄДРПОУ 31141651) з моменту реєстрації договору покупець (ЗАТ «Хімпобутсервіс») є правонаступником всіх прав та обов`язків продавця (ВАТ «Черкаське хімволокно») у частині отриманих активів, прав та обов`язків визначених у розділі ІІ договору, зокрема щодо надання відомостей, довідок, іншої документації, пов`язаної з діяльністю з випуску віскозної текстильної нитки, у тому числі довідок про особливий характер роботи та атестацію робочих місць. Згідно з відомостями ЄДР встановлено, що ЗАТ «Хімпобутсервіс» (код ЄДРПОУ 31141651) припинено 23.10.2012. Відповідно до відомостей ЄДР встановлено, що ПАТ «Хімволокно» (код ЄДРПОУ 00204033) зареєстровано як юридичну особу 02.06.1994.

Відповідно до листа архівного відділу Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 14.04.2021 № 948, 797-в документи з кадрових питань (особового складу) з ВАТ «Черкаське хімволокно» на зберігання не надходили», розпорядником архівних документів згідно договору від 04.09.2012 є ТОВ «Арх-сервіс» (а.с.33).

Відповідачем не обґрунтовано позицію щодо неприйняття і не визнання наявних записів трудової книжки позивача за спірний період роботи на Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», що реорганізовано в ВАТ «Черкаське Хімволокно»: №4 про роботу в цеху сірковуглецю із 27.08.1991 до 16.12.1996 на посаді слюсаря - ремонтника, № 5 про роботу стажера майстра зміни із 17.12.1996 до 25.04.1997, № 6 про роботу майстра зміни із 26.04.1997 до 31.12.2002, № 7 про роботу старшого майстра зміни із 01.01.2003 до 30.03.2006, позаяк не зазначено відповідачем про: відсутні необхідні записи або неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу.

Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №159/4178/16-а та від 10.10.2019 у справі №234/4585/17 зазначено, зокрема що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Суд дійшов висновку, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, трудова книжка позивача оформлена належним чином, де відсутні «неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу», тому суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано і протиправно не врахував спірні періоди роботи позивача на ВАТ «Черкаське хімволокно» до пільгового стажу за Списком №1.

За змістом частини 3 статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а зазначено: орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до пункту 44 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Під час обчислення стажу органи Пенсійного фонду України керуються, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (Порядок №22-1) та Порядком №637. Згідно пункту 3.3 Порядку орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам з метою одержання відсутніх документів для призначення пенсії та відповідно до п.4.2 вимагає дооформлення прийнятих і надання додаткових документів, перевіряє їх обґрунтованість.

Відповідач не реалізував принципів «належного врядування» у діяльності суб`єкта публічної адміністрації, не здійснив можливих і достатніх дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можливо було би переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження стажу позивача, чим допустив протиправну бездіяльність.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № п/800/259/15 (ЄДРСР 54398764) бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Надаючи оцінку твердженню щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 27.08.1991 до 30.03.2006 на Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», що реорганізоване у ВАТ «Черкаське хімволокно» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058, суд зазначає, що у задоволенні належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з пунктами 1, 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 Головні управління Пенсійного фонду України в областях є територіальними органами ПФУ. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами КМУ, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2020 №347/576/18 зазначено, що встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення зазначеного органу щодо її призначення належить оскарженню у встановленому законом порядку. Прийняття рішення про призначення пенсії належить до повноважень відповідача.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pedersen and Baadsgaard проти Данії від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд зазначає, що прийняття рішення про призначення пенсії у межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень у реалізації конституційних принципів та положень чинного законодавства, тобто, є владними функціями суб`єкта публічної адміністрації, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Законом №1058 на відповідача покладений обов`язок прийняття рішення про призначення та виплату пенсії, а у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у такий спосіб як зобов`язання виконати покладені на нього владні дискреційні функції - призначити пенсію, зарахувати стаж.

Об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Закріплений у КАС України принцип диспозитивності передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Обсяг позовних вимог та їх формулювання належить виключно позивачеві.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки прийняття рішення про призначення пенсії є владними функціями органу ПФУ, такий обов`язок покладений на орган Пенсійного фонду нормами чинного законодавства, проте на час розгляду справи відповідачем визначені Законом №1058 владні функції не виконано, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення про зобов`язання відповідача розглянути заяву від 26.01.2021 про призначення пенсії позивачу з урахуванням норм чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення та висновків суду задля виправлення помилок суб`єктом владних повноважень і здійснення діяльності відповідно до статей 26, 44, 62 Закону № 1058 у контексті забезпечення права позивача на призначення та отримання пенсії.

Оцінюючи дії відповідача щодо прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області від 02.02.2021 №232730010851 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058 за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони є протиправними, позаяк відповідач, не здійснивши передбачених обов`язків щодо перевірки відомостей трудової книжки та не зарахувавши до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 27.08.1991 до 30.03.2006 на Черкаському виробничому об`єднанні «Хімволокно», що реорганізоване у ВАТ «Черкаське Хімволокно» на підставі записів трудової книжки діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування управлінського рішення як акта ненормативного характеру, що оформлене протоколом від 02.02.2021 №232730010851 із зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2021 про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону №1058 з урахуванням конституційних принципів діяльності суб`єкта публічної адміністрації та висновків суду, викладених у рішенні.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн згідно квитанції від 29.03.2021, а доказів понесення інших судових витрат не надано, то стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належать витрати зі сплати судового збору у сумі 454 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.02.2021 №232730010851 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2021 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538];

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Арх-сервіс» [вул. Пушкіна, 67, кв. 202, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 37715167].

Повне судове рішення складено 12.07.2021.

Суддя Л.В. Трофімова