Рішення № 98242226, 23.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2202/21

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та скасувати п.31 протоколу №157 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних виплат від 03 грудня 2020 року.

2. Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі, передбаченому п. 1.6 ст.16-2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності у 2004 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. Зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Тому, згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснена.

Ухвалою суду від 03.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги понад дворічний термін не передбачена законодавством. Позивачу первинно інвалідність ІІІ групи встановлено у 2004 році, зміна групи інвалідності з третьої на другу відбулась у 2020 році, тобто понад встановлений законодавством дворічний термін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно витягу з наказу Хмельницького обласного військового комісара (по стройовій частині) від 01.09.2003 №153 позивача виключено зі списків особового складу Хмельницького обласного військового комісаріату з 16 вересня 2003 року.

Згідно довідки МСЕК серії ХМ №0565345 позивачу 31.03.2004 встановлено первинно ІІІ групу інвалідності (до 01.05.2007) внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №090047 після повторного огляду позивачу 29.07.2020 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлена безстроково.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 03.12.2020 №157 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Зазначено, що позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності у 2004 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. Згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Хмельницького обласного військового комісаріату від 16.12.2020 №7006/2.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" статтю 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей викладено в новій редакції, яка діяла з 01.01.2007, та якою було введено поняття одноразова грошова допомога.

Так, статтею 16 Закону №2011-XII, зокрема, встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

В свою чергу, Закон №2011-XII з 01.01.2014 було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців від 04.07.2012 №5040-VI (далі - Закон №5040-VI). Цей Закон застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.

При цьому, пунктом 4 ст. 16-3 Закону №2011-XIІ (в редакції, чинній до 06.12.2016) унормовано, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

В подальшому Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину четверту статті 16-3 Закону №2011-ХІІ доповнено абзацом другим такого змісту: У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

З метою реалізації норм статті 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №955 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Абз. 3 п. 2 Постанови №975 визначено, що допомога, яка не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Позивачу 31.03.2004 встановлено первинно третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Предметом спору у даній справі є питання нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

На день встановлення другої групи інвалідності позивачу діяв Порядок №975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Згідно з пунктом 8 Порядку №975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Також, як зазначалось, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) частину четверту статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом 2 наступного змісту: У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Змістовно абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.

Окрім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №240/10153/19 від 15.07.2020 у аналогічних правовідносинах, відступив від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), 21.06.2018 (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 (справа № 825/1380/18) та інших, де його застосовано, та дійшов такого висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII:

1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;

3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).

Таким чином, позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, 31.03.2004, а другу групу інвалідності - 29.07.2020.

Зважаючи на те, що між вказаними подіями минуло понад два роки, суд дійшов висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 29.07.2020 ІІ групи інвалідності.

Тому відповідачем правомірно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання комісії, прийнято у порядку, у спосіб та у межах наданих законом повноважень.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №240/4982/19, від 22 жовтня 2020 року у справі №824/1032/18-а, від 27 листопада 2020 року у справі №240/8190/19, від 11 березня 2021 року у справі №295/1514/17, від 31 березня 2021 року у справі №160/2239/20.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6,м.Київ,03168 , код ЄДРПОУ - 00034022)

Головуючий суддя Г.В. Лабань