Ухвала суду № 98242180, 12.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 658/1708/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Каховського міськрайонного суду Херсонської області з позовом до Пенсійного фонду України (далі-відповідач), в якому просить:

« 1. Відкрити провадження.

2. Задовольнити мої позовні вимоги.

3. Зобов`язати Пенсійний фонд України повернути мою конфісковану власність в повному обсязі До ст.41 Конституції України, ст.107 Стягнені кошти в 3 денний період часу в 120% Національного банку України з 01.01.1992 р. по сей час.

4. Зобов`язати Пенсійний Фонд України перерахувати мою довічну пільгову пенсію, за списком №1 до ст.13 п. «а», ст.19 ч.2, необхідний стаж 20 років. До ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.1992 р. по сей час.

Стягнути безпідставно затриману соціальну виплату до ст.107 Законодавства України за кожен місяць, за кожен рік з 01.01.1992 р. по сей час.

Виключно: за наданими соціальним послугами, без обмеження в 3 денний період часу 120% Національного Банку України.

5. Притягнути до Кримінальної відповідальності :

А) ОСОБА_2 до ст.ст.382 ч.2 , ст.358 КК України;

Б) ОСОБА_3 за ст.ст.382 ч.2 ст.358 КК України;

В) ОСОБА_4 за ст.ст.382 ч.2 ст.358 КК України.

6. Зобов`язати Пенсійний Фонд України нарахувати та виплатити соціальну як Дитині війни ст.6 Закону про захист «Дітей війни» в 30% від прожиткового мінімуму помісячно, щорічно з 2006 року по сей час за виключенням виплачених сум до ст.107 Законодавства України.

Стягнути: Соціальну поміч в 3 денний період часу з 01.01.2006 по сей час.».

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27.05.2021 адміністративну справу направленого до Херсонського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 головуючою суддею визначено суддю Морську Г.М.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160,161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимоги:

- зобов`язати Пенсійний фонд України перерахувати та стягнути довічну пільгову пенсію за Списком №1;

- зобов`язати Пенсійний Фонд України нарахувати та стягнути соціальну допомогу як «Дитині війни» з 01.01.2006 року.

Тобто, позивачем подано позов з двома вимогами немайнового характеру - судовий збір становить 1816 грн. ((2270 грн. х 0,4) х 2 = 1816 грн).

Проте в порушення зазначених норм позивачем не долучено доказів сплати судового збору.

Частинами 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Положеннями ст.94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55).

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені у встановленому законом порядку (також не засвідченими є копії документів для відповідача).

Окрім того, положеннями п.11 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак в порушення цих вимог, у позовній заяві вказане письмове підтвердження відсутнє.

Окремо слід відзначити, що звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем Пенсійний фонд України.

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 р. №280 (далі – Положення), визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Оскільки, згідно наявних в матеріалах справи документів ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області, призначення, нарахування та перерахунку пенсійного забезпечення позивача проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів по справі.

Також, згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених норм виплива, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 р. по справі №240/12017/19 зазначала, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

У зазначеній справі суд дійшов висновку, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

З матеріалів справи встановлено, що позивач просить зобов`язати відповідача перерахувати пенсію за Списком №1 з 01.01.1992 року та зобов`язати перерахувати та виплатити соціальну допомогу «Дитині війни» з 01.01.2006 року.

Однак, з наданих документів випливає, що до пенсійного органу позивач з приводу спірних вимог звертався у 2020 та 2021 роках.

Інших доказів звернень до відповідача із відповідними заявами про проведення перерахунку пенсії та доплати «Дитині війни», позивачем до позовної заяви не долучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:

- надання документу про сплату позивачем судового збору в сумі 1816,00 грн. або подання заяви про звільнення чи відстрочення сплати судового збору із одночасним поданням доказів про неможливість його сплати;

- подання до суду завірених належним чином копій письмових доказів у кількості сторін у справі;

- подання до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;

- у разі визначення з колом відповідачів по справі, надати оформлену позовну заяву із зазначенням належного відповідача чи декількох відповідачів по справі (у кількості учасників справи).

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 658/1708/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Г.М. Морська