Ухвала суду № 98242170, 12.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3176/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановила:

05.07.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі ), за участі третьої особи Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса ) (надалі - третя особа, Каховський МВДВС Південного міжрегіонального УМЮ ( м.Одеса)) у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03 12.2019 року про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5017-050 ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 25 491,58 грн.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).

Враховуючи, що 10.07.2021 - 11.07.2021 р. включно є вихідними днями, питання щодо залишення позову без руху вирішено 12.07.2021, тобто у перший після них робочий день.

Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суддя враховує правову позицію Верховного Суду щодо питання додержання платником строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка висловлена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 580/3469/19 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2021 року, справа № 640/9172/20, адміністративне провадження № К/9901/2723/21, від 19.03.2021 р., справа №826/5925/18, адміністративне провадження № К/9901/4775/19, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що строк на оскарження вимоги про сплату боргу з єдиного внеску складає три місяці відповідно до ст. 122 КАС України.

Як вбачається зі змісту позову, предметом оскарження у даній справі є вимога ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 03.12.2019 року № Ф-5017-50 "У" про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 25491,58 грн. Дата набрання чинності даної вимоги - 06.05.2020 року.

При цьому, з вказаною позовною вимогою позивач звернувся 05.07.2021 р., тобто з пропуском 3 - місячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин у її наданні, тощо.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У адміністративному позові позивач стверджує, що 02.06.2021 року, він ознайомившись з виконавчим провадженням №63246272, яке відкрите 08.10.2020 року, дізнався про виникнення боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 25 491,58 грн., що підтверджується вимогою про сплату (недоїмки) №Ф-5017-50 від 03.12.2019 року.

Проте, матеріали позову не містять жодного доказу отримання позивачем вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження № 63246272, тобто 02.06.2021 р., що також не свідчить про дотримання позивачем встановлено строку звернення до суду.

Отже, встановлення факт пропуску позивачем строк звернення до суду без надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин такого пропуску є недоліком позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Крім того, як вбачається з адміністративного позову, то позивачем в якості третьої особи визначено Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса ).

Порядок та підстави залучення до участі у справі третіх осіб врегульовано статтею 49 КАС України, відповідно до частини другої якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заяві про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. (ч. 4 ст. 49 КАС України)

Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає що, у змісті позову позивачем не надано обґрунтування щодо необхідності залучення Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса ) у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя -

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду;

- обґрунтованого пояснення щодо необхідності залучення Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса ) у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. .

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3176/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна