Рішення № 98242167, 12.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1999/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області в частині проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56%;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУ ДСА у Херсонській області від 27.02.2020р. №34202 у розмірі 90% без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум починаючи з 19.02.2020р.;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020р. №2-р/2020, судді, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. При проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідкою ТУ ДСА у Херсонській області від 27.02.2020р. №34202 відповідач здійснив перерахунок з розрахунку 56% суми суддівської винагороди, зазначеної в довідці замість 90%.

Ухвалою суду від 11.05.2021р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви.

Ухвалою суду від 25.05.2021р. відкрито провадження в справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.06.2021р. представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. На підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.08.2020р. в справі №540/1980/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020р., позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці в розмірі 56% грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді. Розмір щомісячного довічного грошового утримання склав 56501,76 грн. (100896,00*56%), позивач немає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 90% оскільки його стаж роботи на посаді судді становить 23 роки 09 місяців.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016р. «Про звільнення суддів» №1515-VIІІ ОСОБА_1 був звільнений у відставку з посади судді Новотроїцького районного суду Херсонської області.

З листопада 2016р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.08.2020р. у справі №540/1980/20 визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 13.03.2020р. №2 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно довідки ТУ ДСА у Херсонській області №342/02 від 27.02.2020р. про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р.

У наведеному рішенні суд не виявив ознак спору між сторонами щодо відсоткового відношення утримання до суддівської винагороди обмеження виплати нарахованої суми.

Судом встановлено, що вказане судове рішення набрало законної сили 08.12.2020р.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, що підлягає виплаті з 19.02.2020р. на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.08.2020р. у справі №540/1980/20 та на підставі довідки ТУ ДСА у Херсонській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.02.2020р. №342/02 було зменшено розмір відсотка з 90% до 56% від суддівської винагороди, зазначеній у вказаній довідці від №342/02 від 27.02.2020р., про що позивача повідомлено листом від 13.05.2021р. №3068-2815/М-02/8-2100/21.

Позивач, вважаючи, що дії відповідача, якими зменшено розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 56% та проведено перерахунок належного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020р. у розмірі 56% є протиправними, порушує його права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суддя виходить з наступного.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року.

У відповідності до частини четвертої статті 142 вказаного Закону, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно з ч. 5ст. 142 Закону № 1402-VIII, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначалось, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019р. №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019р., виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

Відповідно до п.24 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлений розмір посадового окладу судді, який з 1 січня 2020 року становить:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 % суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020р. у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, визнано таким, що не відповідає Конституції України.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено наступне.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020р. №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня з дати ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно Закону № 1402-VIII.

Водночас, посилання позивача на необхідність застосування розміру 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час проведення перерахунку пенсії позивачу, суд вважає помилковими, оскільки такий відсоток розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді був визначений відповідачем в порядку, передбаченому Законом "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, та який відрізняється від порядку визначення розміру довічного грошового утримання, встановленого чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII та на підставі якого позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Така відмінність полягає в тому, що Законом № 2453-VI розмір довічного грошового утримання судді у відставці визначався у відсотках (80% і більше), виходячи із суддівської винагороди працюючого судді, зокрема з окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (з урахуванням рішення КСУ від 04.12.2018 № 11-р/2018), на відміну від положень Закону № 1402-VIII, який передбачає зовсім інші базові показники суддівської винагороди, виходячи з окладу працюючого судді, в даному випадку місцевого суду, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (ст. 135), а також інший розмір довічного утримання судді у відставці 50% і більше від суддівської винагороди (ч.3 ст.142).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу проведено перерахунок грошового утримання судді у відставці на підставі ч. 4 ст.142 Закону №1402-VIII.

Водночас, частиною третьою цієї статті визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Слід зазначити, що вказана норма неконституційною не визнавалась.

Варто звернути увагу на те, що перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачу проведено відповідно до вимог Закону №1402-VIII та рішення КСУ від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, а тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми саме цього Закону, а не вибірково з різних законів.

Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди - відсутні.

Також, суддя враховує, що визначення розміру довічного грошового утримання позивача на підставі норм Закону № 1402-VIII (50% і більше) не призводить до порушення ст.22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач, згідно норм Закону № 1402-VIII, не є меншим, ніж той, який був забезпечений з урахуванням положень Закону № 2453-VI.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснюючи перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 19.02.2020р. не застосовувало будь-яких обмежень граничного розміру його довічного грошового утримання судді у відставці, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що стаж позивача на посаді судді складає 23 роки 9 місяців.

Відповідно до положень статті ст. 142 Закону №1402-VIII, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці, виходячи з його стажу - 23 роки 9 місяців, становить 56%.

Відтак, відповідач здійснивши з 19.02.2020р. перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 виходячи із 56% суддівської винагороди, вказаної у довідці ТУ ДСА у Херсонській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не вчинив порушень норм діючого законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь відповідача, відповідно до ст. 139 КАС України, судом не встановлено.

Варто зауважити на тому, що у період з 27.05.2021р. по 08.06.2021р. включно головуючий суддя по справі був тимчасово непрацездатним, а з 09.06.2021р. по 09.07.2021р. включно перебував у відпустці (10-11.07.2021р. включно – вихідні дні), у зв`язку із чим судове рішення ухвалено датою, що вказана у його вступній частині.

Керуючись ст. ст. 2, 72–77, 139, 243–246, 255, 295, п. 15 ч. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 106030000