Ухвала суду № 98241965, 12.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

12 липня 2021 р. справа № 520/10061/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Приватного підприємства "Алекс Будлогістік" (61054, м. Харків, вул.Академіка Павлова, буд.120, офіс 716, код ЄДРПОУ 42951813) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Алекс Будлогістік" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ - 43983495) №2212908/42951813 від 08.12.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 21.08.2020 р. на загальну суму 200000,00 грн., №2212906/42951813 від 08.12.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.08.2020 р. на загальну суму 200000,00 грн., №2212907/42951813 від 08.12.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31.08.2020 р. на загальну суму 411944,10 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Приватним підприємством «Алекс Будлогістік» (код ЄДРПОУ - 42951813);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Приватним підприємством «Алекс Будлогістік» (код ЄДРПОУ - 42951813) податкові накладні №1 від 21.08.2020 р. на загальну суму 200000,00 грн., №2 від 25.08.2020 р. на загальну суму 200000,00 грн., №4 від 31.08.2020 р. на загальну суму 411944,10 грн. датою їх фактичного подання на реєстрацію - 15.09.2020 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, а саме не надано до суду доказів сплати судового збору.

Згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2021 року адміністративний позов Приватного підприємства "Алекс Будлогістік" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вказаної ухвали Харківського окружного адміністративного суду, 08.07.2021 року представник позивача надав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування наведеного клопотання представник позивача вказав, що по скаргам стосовно рішень від 08.12.2020 р. №2212906/42951813, №2212907/42951813 і №2212908/42951813 у строк, встановлений податковим законодавством, рішення про результати розгляду вказаних скарг так і не були направлені на адресу позивача і не були ним отримані, в електронному кабінеті позивача вказані рішення не були доступні. На електронну адресу позивача, яка була вказана в заяві від 19.05.2020 р. №7 про приєднання до договору про визнання електронних документів також не було надіслано жодної інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет, як це передбачено п. 42.4 ст. 42 ПК України. У зв`язку з цим, позивачем у порядку, передбаченому п. 42.4 ст. 42 ПК України не було надіслано оскаржуваних рішень та не отримано оскаржуваних рішень в установлений законом строк. З метою отримання вказаних рішень, 16.06.2021 р. на адресу ГУ ДПС у Харківській області було подано запит на публічну інформацію стосовно надання відомостей про результати розгляду скарг на рішення від 08.12.2020 р. №2212906/42951813, №2212907/42951813 і №2212908/42951813. 18.06.2021 р. від ГУ ДПС у Харківській області було отримано листа за №292/ЗПІ/20-40-18-03-09 від 18.06.2021 р., відповідно до якого було повідомлено, що скарги ПП «Алекс Будлогістік» на рішення від 08.12.2020 р. №2212906/42951813, №2212907/42951813 і №2212908/42951813 були залишені без задоволення, а вищевказані рішення комісії регіонального рівня були залишені без змін та надано позивачу копії рішень про результати розгляду скарг. Таким чином, позивач 18.06.2021 р. отримав від податкового органу копії рішень про результати розгляду його скарг щодо рішень від 08.12.2020 р. №2212906/42951813, №2212907/42951813 і №2212908/42951813 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних та позивачу стало відомо про результати їх розгляду. З огляду на викладене, представник позивача зазначив, що процесуальний строк на оскарження рішень від 08.12.2020 р. №2212906/42951813, №2212907/42951813 і №2212908/42951813 повинен відраховуватися з 18.06.2021 р., а строк до 18.06.2021 р. є пропущеним з поважних причин, які не залежали від позивача. Крім цього, у зв`язку з карантином з січня по березень 2021 року діяльність ПП «Алекс Будлогістік» була тимчасово призупинена, що підтверджується наказом №04/01/21 від 04.01.2021 р. та звітністю за вказаний період. Лише з квітня місяця підприємство почало здійснювати свою діяльність. З огляду на викладене представник позивача просив суд поновити ПП «АЛЕКС БУДЛОГІСТІК» процесуальний строк на подання до суду адміністративного позову щодо оскарження рішень ГУ ДПС у Харківській області №2212906/42951813, №2212907/42951813 і №2212908/42951813 від 08.12.2020 року.

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це встановлений законом проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строки адміністративного судочинства спрямовані саме на якнайшвидше здійснення такого захисту шляхом суворого їх дотримання судом та особами, які беруть участь у справі.

Наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до положень ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов`язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб`єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання.

Між тим рішення суб`єкта владних повноважень щодо відмови у реєстрації податкової накладної не опосередковані приписами вищевказаних норм, а отже їх положення не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене та системний аналіз наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що останніми врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань.

Застосовуючи саме системний аналіз норм Податкового кодексу України, враховуючи сутність і зміст спірних правовідносин, на переконання суду, законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Постановою Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18, судова палата в цій справі відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та вважає за потрібне сформулювати такий правовий висновок.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З огляду на викладене, на заявлені позовні вимоги розповсюджується строк звернення до адміністративного суду з позовом, визначений ч.2 ст.122 КАС України.

Судом встановлено, що Рішеннями за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 №70731/42951813/2 (щодо податкової накладної №1 від 21.08.2020 року), №70732/42951813/2 (щодо податкової накладної №2 від 25.08.2020 року), №70744/42951813/2 (щодо податкової накладної №4 від 31.08.2020 року), скарги позивача залишено без задоволення. Вказані рішення були отримані позивачем 29.12.2020 року відповідно до копій квитанцій, наданих відповідачем до суду.

Відповідно до приписів ст.11 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що саме 29.12.2020 року позивачу стало відомо про порушення його прав, однак адміністративний позов направлено до Харківського окружного адміністративного суду 07.06.2021 року, тобто з пропущенням тримісячного строку з моменту вручення платнику податків (скаржнику) рішень контролюючого органу за результатами розгляду скарг.

Суд не приймає доводи представника позивача що позивачем не було отримано рішення за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 №70731/42951813/2 (щодо податкової накладної №1 від 21.08.2020 року), №70732/42951813/2 (щодо податкової накладної №2 від 25.08.2020 року), №70744/42951813/2 (щодо податкової накладної №4 від 31.08.2020 року), оскільки наявні в матеріалах справи квитанції свідчать про протилежне та є належними доказами в обґрунтування факту отримання вказаних рішень позивачем 29.12.2020 року. При цьому, позивачем не надано до суду жодного доказу, що вказані рішення не надходили до електронного кабінету платника податків.

Відносно тверджень позивача, що пропущення строку звернення до суду викликано тим, що у зв`язку з карантином з січня по березень 2021 року діяльність ПП «Алекс Будлогістік» була тимчасово призупинена, що підтверджується наказом №04/01/21 від 04.01.2021 р. та звітністю за вказаний період та лише з квітня місяця підприємство почало здійснювати свою діяльність, суд зазначає наступне.

Пунктом розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Однак, доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, ніж через півроку, матеріали справи не містять. Також із матеріалів справи не вбачається, що неможливість подання позивачем адміністративного позову в більш коротші строки зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку зазначені позивачем підстави не можуть бути визнані в якості поважних причин, що перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ застосування національними судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.10.2019 року по справі №826/8233/17 та від 11.12.2019 року по справі №826/19577/15.

Відповідно до приписів частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Алекс Будлогістік" про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід відмовити, та як наслідок, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Другого апеляційного адміністративного суду у постанові від 13.07.2020 року у справі №520/3927/2020.

Керуючись положеннями ст.ст.5, 229, 240, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Приватного підприємства "Алекс Будлогістік" про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Алекс Будлогістік" (61054, м. Харків, вул.Академіка Павлова, буд.120, офіс 716, код ЄДРПОУ 42951813) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копії ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.