
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2021 р. № 520/7743/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення №4905 від 02.10.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) за вислугою років з 02.10.2020 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Прокуратурою Харківської області від 10.09.2020 №18-597 без обмеження її максимального розміру, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111.
- стягнути на користь відмови ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплачений судовий збір у розмірі - 908.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.09.2020 ОСОБА_1 , маючи тривалий стаж роботи в органах прокуратури України, звернулась за призначенням пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2020 №4905 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років на підставі Закону України "Про прокуратуру" з підстав недостатності необхідного стажу роботи за вислугою років. Позивач вважає, що такі висновки не відповідають фактичним обставинам і вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 51-2 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ період її навчання в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого слід прирівнювати та зараховувати до стажу роботи за вислугою років.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що оскільки у позивача відсутній необхідний стаж роботи за вислугу років - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців, передбачений ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014, а лише наявний стаж роботи за вислугу років - 20 років 11 місяці 25 днів, тому відсутні підстави в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру", виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 22.06.2021 по 09.07.2021 суддя Горшкова О.О. перебувала у відпустці, тому рішення по справі приймається в перший робочий день - 12.07.2021.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 30.09.2020 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №4905 від 02.10.2020 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру".
Підставою відмови у спірному рішення зазначено те, що на підставі наданих заявником документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, стаж роботи заявника за вислугу років на день звернення склав 20 років 11 місяців 25 днів, з них на посадах прокурорів - 18 років 6 місяців 9 днів.
Оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж роботи за вислугу років - 24 роки 6 місяців, передбачений ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ, тому відсутні підстави в призначенні останній пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру".
Вважаючи відмову у призначенні пенсії незаконною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789- XII від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно ч. 2 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про вищу освіту", університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Таким чином, до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України "Про прокуратуру" зараховується, зокрема, половина строку навчання у вищому навчальному закладі, а саме в Національній юридичній академії України ім. Я.Мудрого, після навчання у якому позивач отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю "Правознавство".
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.09.2020 по справі №580/647/2020, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №580/647/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати з 01.01.2020 року призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії) у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, вказаної у довідці Прокуратури Черкаської області від 25.06.2020 року № 18-462 вих-20, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.01.2020.
При цьому, суд зазначає, що Верховний суд оцінивши наведені відповідачем аргументи, не знайшов, у даному випадку, наявності обставин, які б могли зумовити касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, який чинний на час звернення заявника з заявою про призначення пенсії, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 01.10.2020 по 30.09.2021) вислуги років не менше 25, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.
Водночас, згідно абз. 6 ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
На час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до наданих документів загальний стаж позивача роботи на посадах в прокуратурі становить понад 18 років, а стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, за ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням навчання у вищому юридичному закладі, більше 20 років.
Суд зазначає, що право позивача на призначення та виплати пенсії, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, не призначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний стаж роботи позивача на посадах прокуратури передбачає право на призначення та виплату пенсії за вислугою років, а положення ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції закону від 14.10.2014, фактично звужує право позивача на призначення та виплату позивачу пенсії за вислугою років.
Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на призначення та виплату пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №4905 від 02.10.2020 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугою років, підлягають задоволенню.
Водночас, задля відновлення порушеного права позивача в сфері пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років саме з часу звернення із заявою про призначення пенсії - з 30.09.2020, - згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-111 від 12 липня 2001 року, згідно довідки Прокуратури Харківської області про складові заробітної плати №18-597 від 10.09.2020.
Виходячи з положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач обрав неправильний засіб захисту своїх порушених прав.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Обираючи належний спосіб відновленого порушеного права позивача, враховуючи положення статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за вислугу років період навчання у вищому навчальному закладі Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю "Правознавство" - 2 роки 5 місяців.
Щодо частини вимог про зобов`язання відповідача здійснити з 02.10.2020 призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, з розрахунку 90%, без обмеження її граничного розміру, суд зазначає наступне.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Призначення пенсії позивачу ще не було здійснено та не обмежено її граничним розміром, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб`єктом наперед певного варіанту правової поведінки.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України,у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №4905 від 02.10.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до стажу роботи за вислугу років період навчання у вищому навчальному закладі Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю "Правознавство" - 2 роки 5 місяців.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код 14099344) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за вислугою років з 30.09.2020 згідно довідки про складові заробітної плати, виданою Прокуратурою Харківської області від 10.09.2020 №18-597.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова
Судове рішення № 98241863, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 12.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/7743/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: