Рішення № 98241767, 12.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2918/21

12 липня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

26.05.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №65155824.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.05.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримано постанову про накладення штрафу від 17.05.2021 ВП №65155824 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №500/2529/19 за позовом ОСОБА_1 про визнання зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі №500/2529/19 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі від 06.11.2018 №8654/03.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів.

10.03.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №500/2529/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів.

06.05.2021 позивач отримав вимогу державного виконавця згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №65155824 від 14.04.2021 з примусового виконання судового рішення на підставі виконавчого листа №500/2925/19, виданого 10.03.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/12926 від 27.04.2021 повідомлено державного виконавця, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №500/2529/19 ОСОБА_1 21.09.2020 проведено поновлення та виплату пенсії з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів.

В результаті виконання рішення суду розмір пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2020 склав 2824,80 грн та нараховано доплату в сумі 270567,79 грн за період з 07.10.2009 по 30.09.2020, компенсацію втрати частини доходів в сумі 224136,86 грн за цей період.

Зазначене рішення суду внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за бюджетною програмою. Виплата вищезазначеної доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати.

Позивач звертає увагу, що відповідно до абзацу 1 пункту 6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

За змістом частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановлено законом про Державний бюджет України.

Згідно статей 72, 73 Закону №1058-IV, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Частиною другою статті 73 Закону №1058-IV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Враховуючи вищезазначене та покликаючись на положення статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі також - Закон №1404-VIII) позивач вважає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №500/2529/19 виконана Головним управлінням належним чином, відповідно до його повноважень та компетенції, що вказано в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021, відтак постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем безпідставно та з порушенням вимог Закону, державний виконавець не встановив наявність чи відсутність поважних причин невиконання рішення суду.

Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви 14.06.2021 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови. Визначено справу розглядати суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У справі призначено судове засідання на 24.06.2021.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 22.06.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

На примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №65155824 з примусового виконання виконавчого листа №500/2529/19, виданого 10.03.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів.

Керуючись вимогами статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", 14.04.2021 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої надіслано сторонам виконавчого провадження.

Пунктом 2 вказаної постанови боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити Відділ.

11.05.2021 на адресу Відділу надійшло повідомлення №1900-0802-5/12926 від 27.04.2021 Головного управління про те, що рішення суду у справі №500/2529/19 боржником в повному обсязі не виконано, а саме не здійснено виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів.

Станом на 17.05.2021 інформація про виконання виконавчого листа №500/2529/19 від 10.03.2021 на адресу Відділу не надходила, тому керуючись статтями 18,63,75 Закону №1404-VIII 17.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду №500/2529/19 у розмірі 5100,00 грн.

Враховуючи наведені вище обставини, відповідач вказує, що оскаржувану постанову про накладення штрафу державним виконавцем було винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з метою недопущення порушень положень Закону №1404-VIII. Також відповідач наводить практику Верховного Суду щодо розгляду подібних справ. Просить у позові відмовити.

Одночасно з відзивом на позов відповідачем надано до суду матеріали виконавчого провадження.

Згідно довідки секретаря судового засідання 24.06.2021 судове засідання в цій справі не проводилось та відкладено до 06.07.2021.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 вирішено перейти до розгляду справи №500/2918/21 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови в порядку письмового провадження.

Також ухвалою суду від 06.07.2021 відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справи №500/2918/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

З огляду на це та з урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229 КАС України розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання звукозаписувальною технікою.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у тому числі матеріали виконавчого провадження, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №500/2529/19 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у справі № 500/2529/19 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі від 06 листопада 2018 року №8654/03.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів.

10.03.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №500/2529/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів, який 13.04.2021 пред`явлений до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

14.04.2021 керуючись статтями 3,4,24,25,26,27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа №500/2529/19 від 10.02.2021.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2021 боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що повідомити головного державного виконавця.

27.04.2021 на адресу Відділу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформовано лист №1900-0802-5/12926 "Про надання інформації" про те, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №500/2529/19 ОСОБА_1 21.09.2020 проведено поновлення та виплату пенсії з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів.

В результаті виконання рішення суду розмір пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2020 склав 2824,80 грн та нараховано доплату в сумі 270567,79 грн за період з 07.10.2009 по 30.09.2020, компенсацію втрати частини доходів в сумі 224136,86 грн за цей період.

Зазначене рішення суду внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за бюджетною програмою, оскільки, відповідно до статті 8 Закону №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Також у листі зазначено, що Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік з урахуванням норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено видатки на погашення заборгованості із пенсійних виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, за рішеннями суду в розмірі 360 млн. грн.

Виплата доплат буде проведена після виділення коштів на ці витрати. На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили у серпні 2019 року.

Враховуючи наведене Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області добровільно виконало рішення суду в межах своїх повноважень та просило винести постанову про закінчення виконавчого провадження №65155824 у справі №500/2529/19 у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.

29.04.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області направлено вимогу виконавця №4440/041.24, в термін до 10-ти робочих днів повідомити державного виконавця письмово про виконання в повному обсязі виконавчого листа №500/3412/20 від 10.03.2021, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом.

Станом на 17.05.2021 інформація про виконання виконавчого листа №500/2529/19 від 10.03.2021 на адресу Відділу не надходила, тому керуючись статтями 18,63,75 Закону України "Про виконавче провадження" 17.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду №500/2529/19 у розмірі 5100,00 грн. Одночасно зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погоджуючись з винесеною постановою про накладення штрафу позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Основного Закону судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Як слідує з матеріалів справи, рішення суду від 01.07.2020 у справі №500/2529/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести поновлення та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з 07.10.2009 з її одночасним перерахунком відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і компенсацією втрати частини доходів належить до виконання боржником повністю незалежно від вжиття заходів примусового виконання.

Позивач, обґрунтовуючи відсутність у відповідача правових підстав для накладення на нього штрафу та винесення оскарженої постанови, покликається на те, що рішення суду в частині перерахунку пенсії було виконано у повному обсязі, а виплата доплат буде проведена після виділення коштів.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що позивачем рішення суду, щодо якого здійснюється примусове виконання у спірному виконавчому провадження, було виконано у повному обсязі, а причини невиконання рішення є поважними з огляду на що судом не встановлено, а позивачем не доведено підстав які б свідчили, що така постанова прийнята без дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як визначено частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми означають, що позивач повинен довести, яким чином суб`єктом владних повноважень (у даному випадку державним виконавцем) порушено його права під час здійснення заходів примусового характеру. У свою чергу, відповідач має обов`язок довести, що його рішення чи дії прийняті (вчинені) у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Суду не надано достатніх і переконливих доказів наявності поважних причин невиконання позивачем судового рішення, яким його зобов`язано вчинити певні дії. Тому слід дійти висновку, що спірна постанова про накладення штрафу від 17.05.2021 винесена державним виконавцем відповідно до норм чинного законодавства, державний виконавець діяв правомірно, об`єктивно та справедливо. Тож у задоволенні позову про скасування спірної постанови слід відмовити.

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 17.05.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у ВП №65155824 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 липня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

відповідач:

- Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ6 43316386).

Головуючий суддя Мартиць О.І.