Ухвала суду № 98241715, 12.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2021 року Справа № 480/5979/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. за його заявою та на підставі Довідки Сумського ОТЦКСП (Сумського ОВК) № 47385 від 13.05.2021 р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої на виконання рішення суду по справі № 480/9332/20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 43, 51, 52, 55, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та норм Постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в розмірі 83% суми грошового забезпечення, вказаної у Довідці Сумського ОТЦКСП від 13.05.2021 р. № 47385.

Разом з тим, в позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що позивач є пенсіонером, джерелом існування його родини є лише його пенсія, яка не є доходом. Зазначає, що на даний час його дружина не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, на утриманні позивача перебуває донька із малолітньою дитиною, батько дитини навчається за кордоном, матеріальної допомоги не надає.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишає позовну заяву без руху, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п.3.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставки судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог заявленого в позові клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Той факт, що позивач є пенсіонером, не є безумовною обставиною щодо звільнення від сплати судового збору в розумінні Закону України "Про судовий збір" та норм статті 133 КАС України.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

При цьому, довідка Головного управління ДПС у Сумській області від 09.03.2021, надана позивачем на підтвердження відсутності доходів за 2020 рік не є належним доказом наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки вона містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України, тобто інформацію про доходи застрахованих осіб у розумінні податкового законодавства та не відображає суми отриманих пенсійних виплат.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Водночас надані відомості не містять інформації про доходи позивача за весь рік, що передував року подання позову, тобто з 01.01.2020 по 31.12.2020.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 30.01.2020 справа №804/4449/18 адміністративне провадження №К/9901/2597/20.

Згідно змісту позовних вимог, а також доданих до позовної заяви документів, слідує, що позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення за 31 рік вислуги, після перерахунку з 01.01.2018 складала 7194,23 грн., на даний час сума пенсії становить 8163,38 грн.

Таким чином у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору при отриманні розміру пенсії за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення за 31 рік вислуги.

Про відсутність підстав звільнення від сплати судового збору із підстав отримання розміру пенсії позивачем також зазначено в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі № 480/7334/20, в якій судом апеляційної інстанції зазначено про відсутність підстав звільнення позивача від сплати судового збору під час попереднього звернення позивача до суду з аналогічними вимогами, враховуючи отримання позивачем пенсії за за вислугу років у розмірі 83 % грошового забезпечення за 31 рік вислуги.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України, яким на думку ОСОБА_1 , визначено, що пенсія не є доходом, є безпідставними.

Так, предметом розгляду Конституційного Суду України у справі № 1-6/2018 були положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, щодо оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів. При цьому, у рішенні від 27.02.2018 № 1-р/2018 зазначено, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності. Тому, вирішуючи питання щодо неконституційності вказаних положень закону, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо визначення поняття доходу.

Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, твердження позивача, що пенсія не є доходом, спростовується нормами чинного законодавства.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17.

Посилання позивача на те, що на його утриманні знаходиться інші особи, а саме дружина, донька та онук, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" .

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 8 ст.18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

26 травня 2021 року набув чинності закон № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".

Відповідно до ч. 7-10 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Судом встановлено, що позов подано позивачем через систему "Електронний суд".

Згідно з частиною 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, позивачем, із врахуванням набуття чинності Закону України № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" 26 травня 2021 року, в порушення норм КАС України не подано до суду копії адміністративного позову з додатками для відповідача та в порушення ст. 44 КАС України не надано доказів направлення копії позовної заяви із додатками на адресу відповідача листом з описом вкладення.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (листа з описом вкладення) або надання до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача, а також доказів сплати судового збору за подання позовної заяви до суду або інших доказів щодо звільнення від сплати судового збору. В даному випадку сума судового збору становить 908,00 грн. Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачам семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачам, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявникам.

Копію даної ухвали направити особам, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Павлічек