Ухвала суду № 98241609, 12.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 липня 2021 року м. Рівне №460/4728/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Ригун Л.О., відповідача: представник Черуха В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" доЗдолбунівської міської ради Рівненської області про визнання протиправними дій і рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі №460/4728/20 задоволено частково позов Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» до Здолбунівської міської ради Рівненської області; Визнано протиправним та скасовано рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області №1149 від 18 березня 2020 року «Про розгляд звернення гаражного кооперативу «Авто-Сигнал»; Зобов`язано Здолбунівську міську раду Рівненської області повторно розглянути заяву Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні. У задоволенні решти вимог – відмовлено.

Рішення набрало законної сили 03.11.2020.

Ухвалою від 20.05.2021 задоволено заяву Гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду; Зобов`язано Здолбунівську міську раду Рівненської області протягом одного місяця з дати набрання законної сили ухвалою суду подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №460/4728/20.

24.06.2021 до суду надійшов звіт, в якому суб`єкт владних повноважень повідомив, що 31.03.2021 відбулось засідання восьмої сесії Здолбунівської міської ради восьмого скликання, на якому прийнято рішення - відмовити гаражному кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі АДРЕСА_1 , в зв`язку з резервуванням даних земельних ділянок для осіб з інвалідністю із захворюванням опорно-рухового апарату на підставі рішення Здолбунівської міської ради від 15.03.2017 №348 «Про визначення місця на території міста Здолбунів для виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів інвалідам із захворюваннями опорно- рухового апарату, які мають у власності автомобілі з ручним керуванням».

Ознайомившись з даним звітом, Гаражний кооператив «Авто-Сигнал» подав заяву про призначення його розгляду в судовому засіданні та заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду.

Обидві заяви були призначені до розгляду в судовому засіданні на 08.07.2021 з перервою до 12.07.2021.

Представник Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» в судовому засіданні наполягав на тому, що суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення №234 від 31.03.2021, повністю знехтував висновками суду, наведеними у рішенні від 22 вересня 2020 року по справі №460/4728/20 і ухвалив рішення повністю тотожне тому, яке скасував суд.

Представник Здолбунівської міської ради доводила, що орган місцевого самоврядування діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано і законно.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, за Кодексом адміністративного судочинства України і невиконання чи неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Положення статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі " Hornsby проти Греції" від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, зокрема, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Як свідчать долучені матеріалів справи документи, на сесії Здолбунівської міської ради восьмого скликання 31.03.2021 прийнято рішення №234, яким гаражному кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відмовлено у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі АДРЕСА_1 , в зв`язку з резервуванням даних земельних ділянок для осіб з інвалідністю із захворюванням опорно-рухового апарату на підставі рішення Здолбунівської міської ради від 15.03.2017 №348 «Про визначення місця на території міста Здолбунів для виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів інвалідам із захворюваннями опорно-рухового апарату, які мають у власності автомобілі з ручним керуванням».

При цьому, резолютивна частина вказаного рішення повністю ідентична резолютивній частині рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області №1149 від 18 березня 2020 року «Про розгляд звернення гаражного кооперативу «Авто-Сигнал», яке рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі №460/4728/20 визнано протиправним та скасовано.

Скасовуючи зазначене рішення, суд у мотивувальній частині вказав, що воно не ґрунтується на засадах законності, обґрунтованості та розсудливості, позаяк у рішенні №348 від 15.03.2017 відповідач, визначаючи місця на території міста Здолбунів, для майбутнього виділення ділянок під індивідуальні гаражі особам із захворюваннями опорно-рухового апарату, які мають у власності авто з ручним керуванням, жодним чином не обумовлював ні кількість, ні площу таких ділянок, в той час, як детальним планом території обмеженої АДРЕСА_2 підтверджується, що на території, де позивач бажає отримати землю, є двадцять вісім земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів, а позивач претендує лише на десять ділянок відповідно до кількості членів, які в нього входять. Відтак, вісімнадцять земельних ділянок, і при умові виділення десяти позивачу залишаться вільними, а тому права осіб з інвалідністю, захищені місцевою владою, жодним чином не будуть порушуватись, тим більше, що Здолбунівська міська рада не має в своєму розпорядженні жодних доказів тому, що у відповідному кварталі мешкає така значна кількість осіб з інвалідністю, що мають у власності авто з ручним керуванням. Також суд вказав на те, що впродовж трьох років, з дати ухвалення рішення №348 від 15.03.2017 і впритул до дати розгляду клопотання позивача про виділення земельної ділянки – 18.03.2020, жодна особа, що має у власності авто з ручним керуванням не звернулася до відповідача з клопотанням про виділення їй земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража у згаданій локації. Більше того, у розпорядженні органу місцевого самоврядування відсутні будь-які відомості щодо того, чи проживають такі особи на території громади міста Здолбунів. Відтак, нагальна суспільна необхідність у забезпеченні їх земельними ділянками поблизу місця проживання для паркування автомобіля наразі відсутня, що залишилось поза увагою відповідача при ухваленні спірного рішення. Натомість суд констатував, що члени кооперативу протягом тривалого часу не можуть реалізувати свої права закріплені у Конституції України і Земельному кодексі України щодо отримання землі для будівництва гаражів. Також суд у рішенні наголосив, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у користування і вказав, що із згаданого детального плану території вбачається і підтверджується листом відповідача №02/12-Р-1226 від 21.12.2015, що бажані позивачем земельні ділянки передбачені для будівництва гаражів гаражним кооперативом і є вільними, а тому немає об`єктивних перешкод для їх виділення, навіть з урахуванням забезпечення прав осіб з інвалідністю.

Ухвалюючи рішення №234 від 31.03.2021 Здолбунівська міська рада Рівненської області повністю знехтувала наведеними вище висновками суду, не зважаючи на те, що в резолютивній частині судового рішення, суб`єкту владних повноважень велено не просто ухвалити нове рішення за результатами розгляду заяви Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в АДРЕСА_1 , а повторно розглянути заяву з урахуванням саме висновків суду, наведених у даному рішенні.

Крім того, долучені до матеріалів справи додаткові докази, а саме, рішення Здолбунівської міської ради №1274 від 30.09.2020 «Про внесення змін в рішення Здолбунівської міської ради №348 від 17.03.2017» свідчать на користь того, що замість того щоб дійсно вирішувати питання захисту прав осіб з інвалідністю, орган місцевого самоврядування обмежується лише тим, що виключає з попереднього рішення слова: «які мають у власності автомобілі з ручним керуванням». Тим самим Здолбунівська міська рада лише змінює коло осіб, яким потрібно виділити ділянки під індивідуальні гаражі, але знову ж таки не оперує жодними даними з приводу того, скільки осіб із захворюваннями опорно-рухового апарату мешкає на відповідній територій і скільки звернулося із відповідними клопотаннями до ради.

Більше того, в рішенні №234 від 31.03.2021 взагалі не згадується про рішення №1274 від 30.09.2020. Натомість назва рішення Здолбунівської міської ради №348 від 17.03.2017 цитується у первісному вигляді.

Також слід зауважити, що рішенням Здолбунівської міської ради №307 від 19.05.2021 надано дозвіл Комунальному підприємству «Здолбунівське» Здолбунівської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 0,31 гектара для будівництва та обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови по АДРЕСА_3 за рахунок земель запасу.

Так як мова йде про один і той самий масив, то дії міської ради не відрізняються послідовністю і прозорістю.

За наведеного, рішення Здолбунівської міської ради восьмого скликання №234 від 31.03.2021 підлягає скасуванню в порядку судового контролю за правилами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи те, що на час розгляду заяви в суді відповідними доказами підтверджено той факт, що Здолбунівською міською радою не вжито дієвих і належних заходів на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі №460/4728/20, суд з урахуванням приписів ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку що відповідачем порушено положення ст.129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись ст.249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Заяву Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - Здолбунівською міською радою на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі №460/4728/20,- задовольнити.

Визнати протиправними дії Здолбунівської міської ради щодо відмови Гаражному кооперативу «Авто-Сигнал» у наданні дозволу на розробленя проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в АДРЕСА_1 , вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №460/4728/20.

Визнати протиправним та скасувати рішення Здолбунівської міської ради восьмого скликання №234 від 31.03.2021 «Про розгляд звернення Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» на вимогу рішення Рівненського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №460/4728/20 від 22.09.2020р».

Надіслати окрему ухвалу на адресу Здолбунівської міської ради восьмого скликання для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №460/4728/20.

Здолбунівській міській раді направити до Рівненського окружного адміністративного суду у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили відповідь про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністратив-ний суд.

Повний текст ухвали складений 12.07.21

Суддя Н.В. Друзенко