Ухвала суду № 98241403, 12.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2434/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 подану в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області) про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.04.2019 на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.11.2020 №12/399/фп68910, виданої на виконання рішення суду, щодо зменшення основного розміру пенсії з 01.04.2019 під час її перерахунку з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та із застосуванням обмеження її максимальним (граничним) розміром;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 з розрахунку 90% від відповідних сум грошового забезпечення без застосування обмеження її максимальним (граничним) розміром на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27.11.2020 №12/399/фп68910, виданої на виконання рішення суду, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року по справі № 440/2434/21 адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27 листопада 2020 року №12/399/фп68910 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, з 90 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27 листопада 2020 року №12/399/фп68910 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

29 червня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

09 липня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній, на підставі статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 440/2434/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними тазобов`язання вчинити дії,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у тридцятиденний строк, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 440/2434/21,

- копію ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 440/2434/21,

- про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року по справі № 440/2434/21 повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом 15 днів після отримання винесеної ухвали.

Таким чином, позивач просить суд здійснити розгляд заяви у порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись із заявою, суд звертає увагу заявника на наступні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 1291 Конституції України гарантує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відтак, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

У зв`язку з цим, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб`єкта владних повноважень, а невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі № 552/6254/16-а.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, а нормами статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

У поданій заяві позивач ініціює здійснення судового контролю за виконанням рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року по справі № 440/2434/21 у спосіб, передбачений, як статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства, так і статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частинами першою – четвертою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Отже, розгляду заяви, поданої у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, передує перевірка судом її відповідності вимогам, встановленим цією статтею до такої заяви.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що порядок розгляду заяв/клопотань про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, - є різним.

За результатами вирішення судом питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, має бути послідовно ухвалено окремі судові рішення, які, в подальшому, можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції.

Узагальнюючи вказане суд доходить висновку, що встановлення статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю. Оскільки відповідно до норм вказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем встановлено відмінні правила подання та розгляду заяв в порядку зазначених статей, тому об`єднання їх в одній заяві є недопустимим та унеможливлює її розгляд.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Як слідує з поданої заяви, вона не відповідає вимогам статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в ній об`єднано дві заяви, які передбачають окремий розгляд кожної заяви відповідно до статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, заяви не можуть були розглянуті судом одночасно.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись статтями 6, 9, 166, 167, 243, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 подану в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити особі, яка подала заяву, разом із заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя С.О. Удовіченко