Рішення № 98240971, 09.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4891/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ЛЕМАР АГРО» про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Львівській області.

Обставини справи.

Позивач, приватне підприємства «ЛЕМАР АГРО», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області № 881-ПП від 11.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.06.2020 року на електрону адресу підприємства надійшла сканована копія листа № 22820/10/05.06-10 від 27.05.2020 року про надання інформації та її документального підтвердження. Даним листом від позивача вимагалось надання копій документів. Електронний лист не був скріплений електронним цифровим підписом керівника відповідача, а тому вважати його офіційним запитом , який відповідає вимогам законодавства підстав у нас не має. Однак незважаючи на це 01.07.2020 року позивачем на електронну адресу відправника вищевказаного листа були скеровані копії документів, а саме: копія інвойсу; копія контракту; копія картки-рахунку № 312; копія форми МД-2; Копія оборотно-сальдової відомості № 632. У подальшому 11.03.2021 року заступником начальника Головного управління ДПС у Львівській області був виданий наказ № 881-ПП про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Лемар Агро». Позивач вважає, що даний наказ виданий з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем порушено процедуру надіслання запиту. Вказує, що відповідачем не дотримано встановленого чинним законодавством України порядку проведення перевірок, а тому законних підстав для видачі наказу на перевірку у відповідача не було, оскільки жодні дії, що спрямовані на отримання попередньої інформації відповідачем вжиті не були. Відтак такий наказ на переконання позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 02.04.2021 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 12.05.2021 подав суду відзив на позов у якому проти позовних вимог заперечує повністю. Зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області скеровано на електронну адресу ПП «Лемар Агро» письмовий запит №22820/10/05.6-10 від 27.05.2020 року «Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження» в якому, посилаючись на пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, просило надати інформацію та її документальне підтвердження щодо порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті згідно з повідомленням уповноваженого банку АТ «Укрсиббанк» за контрактом №200918 від 20.09.2019 року, дата здійснення платежу за імпортною операцією - 19.03.2019 року. Вказує, що ПП «Лемар Агро» у відповідь на запит ГУ ДПС у Львівській області надано неповний пакет документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу ГУ ДПС у Львівській області. Відповідач пояснює, що у зв`язку із наданням неповних пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних вказані у запиті №22820/10/05.6-10 від 27.05.2020 року, на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ГУ ДПС у Львівській області 11.03.2021 року видано наказ № 881-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Лемар Агро» з питань дотримання вимог Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» згідно контракту №200918 від 20.09.2018 року, укладеного з фірмою-нерезидентом «Golden Trade Index», Фінляндія. Відповідач повідомляє, що за результатами проведеної перевірки складено акт №6094/13-01-07-11/36418926 від 23.03.2021 року та встановлено порушення п.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-УШ «Про валюту і валютні операції» по контракту №200918 від 20.09.2018 року, укладеного з фірмою-нерезидентом «Golden Trade Index», Фінляндія, відповідно до отриманої інформації ДПС України згідно листа №7793/7/99-00-05-02-07 від 21.05.2020 року про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, яка надана АТ «Укрсиббанк» до НБУ. В подальшому, за результатами проведеної перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення №0075420711 від 12.04.2021 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Відповідач вважає, що при надісланні запиту, опрацюванні отриманої на нього відповіді та при виданні наказу діяв у повній відповідності до норм ПК України, прав позивача не порушував, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 26.05.2021 відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні.

Ухвалою від 26.05.2021 замінено сторону у справі Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039) на правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090).

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ч.6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Після заміни судом 26.05.2021 відповідача у справі додаткових клопотань, пояснень чи доказів до суду від сторін не надходило.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Головним управлінням ДПС у Львівській області скеровано на електронну адресу ПП «Лемар Агро» письмовий запит №22820/10/05.6-10 від 27.05.2020 року «Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження» в якому, посилаючись на пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, просить надати інформацію та її документальне підтвердження щодо порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті згідно з повідомленням уповноваженого банку АТ «Укрсиббанк» за контрактом №200918 від 20.09.2019 року, дата здійснення платежу за імпортною операцією - 19.03.2019 року (а.с.4, 14).

У відповідь на вказаний запит позивачем 01.07.2020 року на електронну адресу відповідача скеровані копії документів, а саме: Копія інвойсу; Копія контракту; Копія картки-рахунку № 312; Копія форми МД-2; Копія оборотно-сальдової відомості № 632 (а.с.5-14).

Відповідачем на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ГУ ДПС у Львівській області 11.03.2021 року видано наказ № 881-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Лемар Агро» з питань дотримання вимог Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» згідно контракту №200918 від 20.09.2018 року, укладеного з фірмою-нерезидентом «Golden Trade Index», Фінляндія (а.с.3).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт №6094/13-01-07-11/36418926 від 23.03.2021 року та встановлено порушення п.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-УШ «Про валюту і валютні операції» по контракту №200918 від 20.09.2018 року, укладеного з фірмою-нерезидентом «Golden Trade Index», Фінляндія, відповідно до отриманої інформації ДПС України згідно листа №7793/7/99-00-05-02-07 від 21.05.2020 року про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, яка надана АТ «Укрсиббанк» до НБУ (а.с.39-43).

У подальшому на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0075420711 від 12.04.2021 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (а.с.37).

Позивач не погодився з наказом відповідача на перевірку, відтак звернувся за захистом порушеного права до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Судом з долученого запиту (а.с.4) встановлено, що в ньому чітко зазначено норми права на підставі яких такий запит скеровується, а також зазначено перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати. Підставою для надіслання такого стала інформація отримана від ДПС України листом №7793/7/99-00-05-02-07 від 21.05.2020 року щодо можливого порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті згідно з повідомленням уповноваженого банку АТ «Укрсиббанк» за контракт №200918 від 20.09.2018 року. Правовою підставою для направлення запиту ГУ ДПС вказало пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 статті 73 Податкового кодексу України. У запиті вказано, в чому саме полягає виявлене за результатами аналізу зазначеної інформації порушення Закону України від 21.06.2018 року №2473-УШ «Про валюту і валютні операції», наведено обставини, на підставі яких зроблено висновок про можливі порушення податкового законодавства, та перелік документів, які пропонується надати. Суд зазначає, що у запиті чітко окреслені обставини, які вказували на можливе порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті та які могли бути спростовані Підприємством шляхом надання пояснень та їх документального підтвердження, запит підписаний уповноваженою особою відповідача та містить гербову печатку, а отже відповідачем повністю дотримано вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами абз. 16 п. 73.3 ст. 73 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Формою реалізації повноважень податкового органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при цьому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації та додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

Разом з тим, призначення перевірки без направлення запиту порушує право платника податку, оскільки такий позбавлений можливості спростувати наявну у податкового органу інформацію про можливі порушення, позаяк документи та пояснення податковим органом не запитувалися.

Дана позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 805/1730/17-а.

Процедура надіслання запиту та отримання відповіді на нього врегульована Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органами ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом".

Так п.9 даного Порядку визначає , що органи ДПС мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника органу ДПС.

Згідно п.13 даного Порядку запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Згідно п.16 даного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб`єкт інформаційних відносин звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Судом встановлено, що запит позивачеві направлений електронною поштою у відповідності до п.9, 13 вищевказаного Порядку (а.с.14), що визнається і самим позивачем.

Запит позивачем отриманий і позивач надав відповідачеві відповідь на нього, що також визнається позивачем (а.с.11).

Судом також встановлено, що позивач на підставі оскаржуваного наказу допустив відповідача до проведення виїзної позапланової перевірки та отримав 23.03.2021 акт перевірки, про що свідчать відповідні підписи директора та бухгалтера (а.с.43).

Суд звертає увагу позивача, що Касаційний адміністративний суд у складі судової палати з розгляду справ по податках, зборах та інших обов`язкових платежах, прийняв Постанову від 21 лютого 2020 по справі №826 /17123/18, адміністративне провадження №К/9901/25669/19 у якій сформулював правову позицію, згідно з якою: «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений права посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони обумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, при їх наявності, суди повинні давати правову оцінку в першу чергу, а в разі, якщо вони не визнані судом такими, які мають своїм наслідком протиправність рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову про наявність порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням і основним принципам адміністративного судочинства, закріпленим в ст. 2 КАС України.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, яке заявлено як самостійний предмет позову, судова палата прийшла до висновку, що в разі якщо контролюючим органом було проведено перевірку на підставі наказу про її проведення і за результатами такої перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення або інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може привести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків в такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

З огляду на зазначене, касаційний суд погоджується з висновком апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про призначення перевірки з урахуванням факту вичерпання останнім дії внаслідок реалізації».

Оскільки судом встановлено, що на підставі оскаржуваного позивачем наказу відповідача від 11.03.2021 року №881-ПП позивач до перевірки допустив відповідача, позапланову виїзну перевірку проведено, за наслідками перевірки складений акт та прийнято податкове повідомлення-рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може привести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків в такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд дійшов висновку, що за встановлених судом фактичних обставин справи позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного, на його думку, права, відтак у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу на перевірку слід відмовити, оскільки способом захисту порушеного права платника податків в даному випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд –

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову приватного підприємства «ЛЕМАР АГРО» про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Львівській області – відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09.07.2021р.

Суддя Коморний О.І.