Рішення № 98240956, 05.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9955/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління - начальника центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Крохмального Андрія Ігоровича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача нотаріуса Сьомої львівської державної нотаріальної контори Павлишин Олени Петрівни, про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до заступника начальника Управління - завідувача центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Крохмального Андрія Ігоровича (далі - заступник начальника Управління нотаріату Західного МУМЮ Крохмальний А.І., відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача нотаріуса Сьомої львівської державної нотаріальної контори Павлишин Олени Петрівни (далі - нотаріус Павлишин О.П., третя особа), в якому, з врахуванням уточнень, просить:

- зобов`язати відповідача вчинити дії по наданню нотаріусу консультативної допомоги з метою виправлення нотаріальних помилок, допущених в актах від 22.06.2020 та від 09.10.2020;

- зобов`язати відповідача забезпечити дотримання нотаріусом вимог закону та зобов`язати нотаріуса надати належні копії документів про вчинення нотаріальної дії (з оформленням відповідно до вимог діловодства);

- зобов`язати відповідача зобов`язати нотаріуса надати письмову довідку про оформлення волевиявлення позивача;

- зобов`язати відповідача довести до відома нотаріуса обов`язок вчинення ним рішень по отриманні відомостей, а саме: витягу із Держгеокадастру щодо земельної ділянки спадкодавця та інформаційної довідки щодо частки квартири спадкодавця;

- зобов`язати відповідача довести до відома нотаріуса необхідність оформлення нотаріусом вихідних документів відповідно до Правил діловодства із простановкою необхідних реквізитів - повного підпису та завірення печаткою нотаріуса;

- зобов`язати відповідача вчинити відповідно до делегованих повноважень дії по руйнуванню корупційних схем, факти яких наведено в позовній заяві;

- зобов`язати відповідача донести до нотаріуса протиправність вилучення із матеріалів спадкової справи копій правовстановлюючих документів на спадкове майно спадкодавця, виготовлених на підставі оригіналу Державного акта про право власності на земельну ділянку спадкодавцем та оригіналу Свідоцтва про право власності на частку квартири, належну спадкодавцю, а саме платіжних документів за вчиненні нотаріальні дії.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з недотриманням нотаріусом вимог закону зверталася до заступника начальника Управління - завідувача центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Крохмального А.І. із відповідними скаргами. І оскільки такі звернення не призвели до відновлення порушених прав, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.03.2021 позивач подала клопотання про зміну виду та форми провадження (вх. №18647), у якому просила змінити вид та форму провадження з із спрощеної на загальну.

Ухвалою від 25.03.2021 у задоволенні клопотання позивача про зміну виду та форми провадження було відмовлено.

Ухвалою від 01.04.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача нотаріуса Сьомої львівської державної нотаріальної контори Павлишин О.П.

09.04.2021 позивач подала клопотання про призначення форми провадження судових засідань із викликом учасників справи (вх. №24161), у якому просила встановити форму провадження із викликом учасників справи в судове засідання.

Ухвалою від 14.04.2021 у задоволенні клопотання позивача про призначення форми провадження судових засідань із викликом учасників справи було відмовлено.

09.04.2021 позивач подала клопотання (вх. №24142), у якому просила визнати нотаріуса Сьомої львівської державної нотаріальної контори Павлишин О.П. співвідповідачем.

Ухвалою від 14.04.2021 у задоволенні клопотання позивача про залучення як співвідповідача нотаріуса Сьомої львівської державної нотаріальної контори Павлишин О.П. відмовлено.

12.04.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №24323). Наголосив, що контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами. З метою належної реалізації повноважень, визначених чинним законодавством, розгляду в межах предмету звернення та повноважень звернень ОСОБА_1 , міжрегіональним управлінням відбиралися пояснення та копії матеріалів у державного нотаріуса Сьомої львівської державної нотаріальної контори Павлишин О.П. Протягом 2020 року розглянуто 12 звернень гр. ОСОБА_1 , відповіді на які надано міжрегіональним управлінням 27.08.2020, 28.08.2020, 09.10.2020, 16.10.2020, 05.11.2020, 06.11.2020. З копій матеріалів та пояснень нотаріуса встановлено, що Сьомою львівською державною нотаріальною конторою на підставі поданої 22.06.2020 ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом, заведена спадкова справа № 113/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Відповідач наголосив, що відповідно до ст. 8-1 Закону України "Про нотаріат" держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності. Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства. Підсумовуючи наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю.

13.04.2021 позивач подала відповідь на відзив (вх. №24919), у якому звернула увагу на формальні недоліки відзиву, однак, жодних заперечень по суті відзиву не надала.

21.04.2021 від позивача надійшло клопотання про виправлення описки суду в ухвалі з питань зміни форми провадження від 14.04.2021, у якому позивач просила встановити факт внесення описки, а саме в мотивувальній частині ухвали зазначення того, що "справа №380/9955/20 є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання чи її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження або загального позовного провадження".

Ухвалою від 26.04.2021 у задоволенні клопотання позивача про виправлення описки суду в ухвалі з питань зміни форми провадження від 14.04.2021у справі №380/9955/20 відмовлено повністю.

06.05.2021 третя особа подала відзив на позовну заяву (вх. №31852). Зазначила, що 22.06.2020 державним нотаріусом Сьомої львівської державної нотаріальної контори було зареєстровано спадкову справу № 113/2020 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього, ОСОБА_1 направила в нотаріальну контору протягом 2020 року тринадцять заяв, в яких безпідставно посилалася на порушення нотаріусом закону. По суті, вказані нею порушення в заявах є ідентичними тим, що наведені в позовній заяві. Наголосила, що на кожну заяву було надано обґрунтовану відповідь. Враховуючи наведене, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Сьомою львівською державною нотаріальною конторою на підставі поданої 22.06.2020 ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом заведена спадкова справа № 113/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Вважаючи, що при вчиненні нотаріальних дій нотаріусом було порушено вимоги закону, ОСОБА_1 зверталася до відповідача із зверненнями, а саме: 31.07.2020 вх. № М-498/06.1-07, 10.08.2020 вх. № М-498/5/06.1-07 (надійшло через Міністерство юстиції України), 17.09.2020 вх. № М- 498/6/06.1-07, 25.09.2020 вх. № М-498/6/06.1-07, № М-498/7/06.1-07, № М-498/8/06.1-07, № 23000/0/1-20/06.1-07, від 07.10.2020 за вх. № 24292/0/1- 20/06.1-07, № 24293/0/1-20/06.1-07, № М-498/12/06.1-07, від 13.10.2020 за вх. № М-498/13/06.1-07, від 27.10.2020 за вх. № 26331/0/1-20/06.1-04 (надійшло через Міністерство юстиції України), відповіді на які надано міжрегіональним управлінням 27.08.2020, 28.08.2020, 09.10.2020, 16.10.2020, 05.11.2020 та 06.11.2020.

Крім того, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 зверталася до Сьомої львівської державної нотаріальної контори із заявами, у яких посилалася на порушення нотаріусом закону.

Судом встановлено, що державним нотаріусом було надано відповіді на заяви ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із результатами розгляду скарг та заяв відповідача та третьої особи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно ст. 2-1 Закону України "Про нотаріат" державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та іншими нормативно-правовими актами.

Наказом Міністерства юстиції України № 1707/5 від 23.06.2011 (зі змінами), затверджено Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України.

Згідно п.п. 8.9, 8.10 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (зі змінами), реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів підлягають всі заяви, які надаються нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, крім заяв від осіб, у яких немає чоловіка або дружини (неодружена/неодружений/удова/удівець), які викладаються на окремому аркуші і не підлягають реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів.

Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (з наступними змінами і доповненнями), передбачено, що право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса.

Згідно п.п. 8.9, 8.10 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (зі змінами), реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів підлягають всі заяви, які надаються нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, крім заяв від осіб, у яких немає чоловіка або дружини (неодружена/неодружений/удова/удівець), які викладаються на окремому аркуші і не підлягають реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 8 Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 за № 812, який регулює питання витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання, на бланках викладаються тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також дублікатів нотаріальних документів, рішень юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передачу нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом.

Підпунктом 4.12. пункту 4 глави 10 розділу II Порядку передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно п.п. 4.14. п. 4 гл. 10 розділу II Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.п 4.15 п. 4 гл. 10 розділ II Порядку).

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього (п.п. 4.20 п. 4 гл. 10 розділ II Порядку).

Аналізуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії по наданню нотаріусу консультативної допомоги з метою виправлення нотаріальних помилок, допущених в актах від 22.06.2020 та від 09.10.2020, суд зазначає таке.

Аналізуючи зміст заяв позивача від 22.06.2020 та від 09.10.2020, судом встановлено, що Сьомою львівською державною нотаріальною конторою на підставі поданої 22.06.2020 ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом, заведена спадкова справа № 113/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Вищевказані заяви були зареєстровані в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 22.06.2020 за № 372 та в Журналі реєстрації вхідних документів 22.06.2020 за №457/02-14.

Суд наголошує, що відповідно до п. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Жодних зауважень чи недоліків у вказаних заявах при їх поданні та реєстрації не було.

Суд наголошує, що згідно норм ЦК України заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса.

Як уже зазначалося вище, відповідно до п. 8 Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 за № 812, який регулює питання витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів (далі - бланки) і звітності про їх використання, на бланках викладаються тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також дублікатів нотаріальних документів, рішень юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передачу нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом.

Викладення заяви про прийняття спадщини на спеціальному бланку нотаріальних документів у випадку особистого звернення спадкоємця до нотаріуса не передбачено законодавством.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги у зв`язку з її безпідставністю.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача забезпечити дотримання нотаріусом вимог закону та зобов`язати нотаріуса надати належні копії документів про вчинення нотаріальної (з оформленням відповідно до вимог діловодства), суд зазначає таке.

Як уже зазначалося, відповідно до ст. 1296 та 1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Підпунктом 4.12. п. 4 гл. 10 розділу II Порядку передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно п.п. 4.14. п. 4 гл. 10 розділу II Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (підпункт 4.15 пункт 4 глава 10 розділ II Порядку).

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього (п.п. 4.20 п. 4 гл. 10 розділ II Порядку).

Судом встановлено, що Сьомою львівською державною нотаріальною конторою було підготовлено наступні запити:

- № 305/02-14 до Держгеокадастру про надання Витягу з Державного земельного кадастру та визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0, 0484 га, яка розташована за адресою - Львівська обл., Яворівський р-н, територія Домажирської сільської ради, призначена для ведення садівництва, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 081843, виданий 26.01.2004, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ;

- № 306/02-14 від 22.06.2020 та за № 473/02-14 від 14.09.2020 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» для отримання інформації щодо реєстрації права власності, обтяжень та інших речових прав, відомості про зміну адреси (перейменування вулиці та зміну нумерації, підстави для цих змін) на квартиру АДРЕСА_1 частка якої належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а також інформацію про самовільні перепланування та технічний стан вищевказаної квартири станом на 2020 рік.

Оскільки часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, свідоцтво про право на спадщину могло бути видано Сьомою львівською державною нотаріальною конторою за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів та тільки після 08.11.2020.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимоги у цій частині.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зобов`язати нотаріуса надати письмову довідку про оформлення волевиявлення позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 1- 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії.

Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони.

Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Суд зазначає, що факт прийняття заяви позивача про прийняття спадщини підтверджується відміткою Сьомої львівської державної нотаріальної контори від 22.06.2020 №457/02-14.

Крім того, як уже зазначалося заяви позивача зареєстровані в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 22.06.2020 за № 372 та в Журналі реєстрації вхідних документів 22.06.2020 за №457/02-14.

Доказів того, що позивач зверталася до відповідача із завою про надання такої довідки немає.

Водночас, суд наголошує, що вказані дії не належать до повноважень відповідача у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача довести до відома нотаріуса обов`язок вчинення ним рішень по отриманні відомостей, а саме: витягу із Держгеокадастру щодо земельної ділянки спадкодавця та інформаційної довідки щодо частки квартири спадкодавця, суд зазначає таке.

Судом уже зазначалося, що Сьомою львівською державною нотаріальною конторою було підготовлено наступні запити:

- № 305/02-14 до Держгеокадастру про надання Витягу з Державного земельного кадастру та визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0, 0484 га, яка розташована за адресою - Львівська ост., Яворівський р-н, територія Домажирської сільської ради, призначена для ведення садівництва, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 081843, виданий 26.01.2004, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ;

- № 306/02-14 від 22.06.2020 та за № 473/02-14 від 14.09.2020 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» для отримання інформації щодо реєстрації права власності, обтяжень та інших речових прав, відомості про зміну адреси (перейменування вулиці та зміну нумерації, підстави для цих змін) на квартиру АДРЕСА_1 частка якої належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а також інформацію про самовільні перепланування та технічний стан вищевказаної квартири станом на 2020 рік.

Таким чином, жодних підстав для зобов`язання відповідача доводити до відома нотаріуса обов`язок вчинення нею дій в межах спадкової справи № 113/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 немає, адже матеріалами справи підтверджено вчинення нотаріусом Сьомої львівської державної нотаріальної контори Павлишина О.П. усіх необхідних дій, передбачених законодавством.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення вказаної позовної вимоги.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача довести до відома нотаріуса необхідності оформлення нотаріусом вихідних документів відповідно до Правил діловодства із простановкою необхідних реквізитів - повного підпису та завірення печаткою нотаріуса, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що оформлення нотаріусом вихідних документів передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5.

Проставлення повного підпису та печатки передбачено п. 7 Порядку.

Так, п. 7 передбачено, що у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Водночас, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що нотаріусом оформлено вихідну документацію всупереч вищевказаного порядку, суд відмовляє у задоволенні вказаної вимоги у зв`язку з її безпідставністю.

Суд також відмовляє у задоволенні вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити відповідно до делегованих повноважень дії по руйнуванню корупційних схем, факти яких наведено в позовній заяві, оскільки в позовній заяві не наведено жодних обґрунтованих доводів та немає доказів вказаних позивачем фактів.

Щодо вимоги позивача про зобов`язати відповідача донести до нотаріуса протиправність вилучення із матеріалів спадкової справи копій правовстановлюючих документів на спадкове майно спадкодавця, виготовлених на підставі оригіналу Державного акта про право власності на земельну ділянку спадкодавцем та оригіналу Свідоцтва про право власності на частку квартири, належну спадкодавцю, а саме платіжних документів за вчинені нотаріальні дії.

Суд наголошує, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача

Таким чином, позовна вимога про зобов`язати відповідача донести до нотаріуса протиправність вилучення із матеріалів спадкової справи копій правовстановлюючих документів заявлена позивачем передчасно, оскільки оцінка дій позивача на відповідність дотримання норм законодавства може бути зроблена лише після їх вчинення.

Отже, з огляду на встановлені в цій справі обставини з правовим регулюванням спірних відносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 в справі № 687/1539/16-а, від 04.02.2020 в справі № 320/7969/17, від 17.02.2020 року в справі № 697/835/17.

Отже, підсумовуючи усе вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.07.2021

Суддя Потабенко В.А.