Ухвала суду № 98240942, 12.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10796/21

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

12 липня 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 на час звільнення 24 травня 2021 року грошової компенсації за невикористані 33 дні щорічної чергової та 14 днів додаткової відпусток. Всього 47 днів;

- зобов`язати та стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області грошову компенсацію за невикористані дні чергової та додаткової відпусток на користь ОСОБА_1 у розмірі 742046,70 грн. та 54485,22 грн. за 47 днів невикористані дні відпусток станом на час звільнення 24 травня 2021 року. Всього на загальну суму 796531,92 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, за період з 25 травня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку 1548,00 грн. за кожен робочий день.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до пункту четвертого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно із пунктом дев`ятим частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суддя встановив, що у позовній заяві позивач зазначає як відповідачів Головне управління Національної поліції у Львівській області та Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, натомість зміст позовних вимог звернений лише до одного з відповідачів – Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Тобто, з порушенням вимог пункту четвертого частини п`ятої статті 160 КАС України позивач у позовній заяві не зазначив змісту позовних вимог до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

З огляду на вищенаведене, позивачу у позовній заяві необхідно зазначити відповідачів відповідно до змісту заявлених ним позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, долучивши до матеріалів позовної заяви копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 10 квітня 2018 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суд зазначає таке.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі – також Закон № 3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пільги щодо сплати судового збору визначені в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.

Так, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

З цього приводу суддя відзначає, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічне правило міститься також у частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України.

Отже, в контексті положень статті 2 Закону України «Про оплату праці», якими визначено структуру заробітної плати, та, зважаючи на приписи статті 24 Закону України «Про відпустки», статті 83 Кодексу законів про працю України грошова компенсація за всі не використані працівником дні щорічної та додаткової відпустки входить до структури заробітної плати.

З огляду на наведене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу на час звільнення 24 травня 2021 року грошової компенсації за невикористані 33 дні щорічної чергової та 14 днів додаткової відпусток (всього 47 днів) та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за невикористані дні чергової та додаткової відпусток у розмірі 742046,70 грн. та 54485,22 грн. за 47 днів невикористані дні відпусток станом на час звільнення 24 травня 2021 року (всього на загальну суму 796531,92 грн.) є такими, що стосуються справ про стягнення заробітної плати, а тому на них поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, за вищевказані позовні вимоги позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, за період з 25 травня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку 1548,00 грн. за кожен робочий день, суддя зазначає таке.

Як уже було зазначено вище відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Суддя відзначає, що ця норма Закону № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII).

Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».

Суддя також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Позивач, звернувшись до суду з цим позовом зазначає, що оскільки на день його звільнення зі служби відповідач не виплатив йому грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток, то з відповідача належить стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з 25 травня 2021 року по день винесення судом рішення з розрахунку по 1548,00 грн. за кожен робочий день.

З огляду на підстави та предмет позову у цій справі, суддя дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, за період з 25 травня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку 1548,00 грн. за кожен робочий день не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; така виплата не входить в структуру грошового забезпечення та, відповідно, не є «заробітною платою» в розумінні Кодексу законів про працю України. Оскаржені діяння відповідача зумовлені невчасним розрахунком при звільненні особи з публічної служби та жодним чином не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Таким чином, у розрізі положень статті 12 Закону № 3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, за період з 25 травня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку 1548,00 грн. за кожен робочий день.

Тому ОСОБА_1 за цю позовну вимогу належить сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2270 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, за період з 25 травня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку 1548,00 грн. за кожен робочий день є позовною вимогою немайнового характеру, за яку позивач має сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:

- позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи із зазначенням відповідачів відповідно до змісту заявлених позовних вимог;

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 908,00 грн.

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Клименко О.М.