Рішення № 98240938, 06.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року справа №380/1537/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача – Стець Р.Я.

представника відповідача – Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУГ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗУГ" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 224) звернулося в суд з позовом до Головне управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУГ" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для віднесення позивача до платників податку стало те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Вказана вище інформація не є конкретною та, на думку позивача, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування. Відтак, оскаржуване рішення не містять жодних обґрунтованих та мотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником за посиланнями на відповідні документи. Просив позов задоволити.

Ухвалою від 08 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу чач для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

04 березня 2021 року представник відповідача на поштову адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Головним управлінням ДПС у Львівській області 28.12.2020 року отримано лист Львівської обласної прокуратури від 28.12.2020 №282 вих-20 в якому зазначено, що за процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури в ході судового розслідування у кримінальному провадженні №42020141090000068 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, встановлено ряд суб`єктів господарювання, що мають ознаки ризиковості, здійснюють сумнівну фінансово-господарську діяльність, надають суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки послуги з мінімізації податкового навантаження, завищення валових витрат, конвертації грошових коштів у готівку, документального прикриття безтоварних операцій, незаконного формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, а також послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Так, встановлено ряд суб`єктів господарювання, одним з яких є ТОВ «ЗУГ» здійснюють придбання/реалізацію товарів з метою формування схемного податкового кредиту. Більшість вказаних суб`єктів господарювання не знаходяться за місцем реєстрації, не мають достатньо для забезпечення виробничої діяльності штату працівників та обладнання, облаштованих складських приміщень належної площі, обладнання яких має забезпечити кількісне і якісне зберігання матеріальних цінностей, відсутні власні основні засоби тощо, а їх податкова звітність подається з одних і тих самих ІР-адрес, що свідчить про їх підконтрольність вузькому колу, причетних до вчинення протиправної діяльності, осіб. Крім цього, відповідно до наявної податкової інформації, Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що в період з червня 2020 року по січень 2021 року Позивачем у контрагентів придбавались ТМЦ з одною номенклатурою, а продавались з іншою. Таким чином, фактичні обставини за яких здійснює свою діяльність Позивач відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року.

Представник позивача через канцелярію суду подав заперечення на відзив, де зазначив наступне. Інформація викладена у листі Львівської обласної прокуратури від 28.12.2020 №282 вих-20 є виключно припущенням та надана неуповноваженою особою, без з`ясування чи мав право прокурор на розголошення відомостей досудового розслідування згідно вимог ст. 222 КПК України. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію в частині питань про те, що порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій.

Представник позивача через канцелярію суду подав додаткові пояснення, де зазначив наступне. Відповідач є фактичним отримувачем податкової звітності, яка ним опрацьовувалась та аналізувалась впродовж тривалого періоду часу, а тому врахування Головним управлінням ДПС у Львівській області інформації органу, який не має можливостей володіти інформацією, яка ним викладена в листі. Саме Відповідач з врахуванням АС "Податковий блок", АІС «Податкова звітність», ЄРПН володів інформацією про наявність або відсутність у позивача штату працівників та обладнання, складських приміщень для здійснення господарської діяльності. Саме ДПС, як контролюючий орган, реєструвала Позивачу в ЄРПН податкові накладні, попередньо дослідивши по ланцюгу як придбання товарів, робіт, послуг так і їх подальшу реалізацію.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗУГ» зареєстроване як юридична особа з 10 жовтня 2019 року та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

30 грудня 2020 року контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №55847 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погодившись із рішеннями Головного управління ДПС у Львівській області від 30 грудня 2020 року №55847, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗУГ» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Так, відповідно до п.201.1ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання"рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, суд зазначає, що абз. 14 п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вказане свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

За змістом оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB «ЗУГ» судом встановлено, що останнє прийнято з підстав відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.13).

Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

У рішенні №55847 від 30.12.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначено про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB «ЗУГ» містять припущення контролюючого органу, не містить відомостей про те, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України,Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення №55847 від 30.12.2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, як і не надав доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості, що зумовило б включення TOB «ЗУГ» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв. Крім того, оскаржуване рішення в супереч положенням Порядку №1165 не містить конкретних підстав його прийняття, що свідчить про його невмотивованість, а тому суд приходить до висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості є протиправним.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «ЗУГ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не підлягають задоволенню.

Так, пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, достатнім та належним способом захисту в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, наслідком якого і буде виключення позивача з переліку ризикових платників податків.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУГ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським бюро «STETS SONS AND PARTNERS» укладено Договір про надання правничої допомоги №б/н від 31.12.2020 року.

Згідно з пунктом 1.1, цього договору адвокатське бюро зобов`язується надати Клієнту правову допомогу, об`єм якої визначається підписаними додатками до Договору, у формі заявок (замовлень) або за окремими дорученням Клієнта.

Відповідно до п. 4.1 Гонорар Адвокатського бюро визначається з розрахунку погодженої сторонами вартості представництва згідно звітів правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з Замовлення №1 до Договору про надання правової допомоги від 31.12.2020 року адвокатським бюро надані наступні послуги:

- вивчення та правовий аналіз наданих матеріалів щодо прийняття 30.12.2020 ДПС рішення про відповідність платника податку -ТОВ «ЗУГ», критеріям ризиковості платника – 2 год., вартість – 1200 грн.;

- усна консультація – 1 год., вартість – 600 грн.;

- підготовка та скерування адвокатських запитів у відповідні контролюючі органи – вартість – 1000 грн.;

- написання та подання позовної заяви – 5 год., вартість – 3000 грн.;

- участь в судовому засіданні – 2700 грн.

Загальна вартість правничої допомоги становить 8500 грн.

Виходячи із зазначеного, сторони домовилися, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту в даній справі здійснюється за плату відповідно до домовленості, і до сплати підлягає гонорар в сумі 8500 грн.

Згідно квитанції №19 від 24.02.2021 року позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 8500,00 грн. за надання правничої допомоги.

Отже, витрати позивача в розмірі 8500,00 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Головне управління ДПС у Львівській області.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене та беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру таких витрат, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 4250,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 139, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУГ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55847 від 30 грудня 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУГ» сплачений судовий збір в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУГ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп., понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗУГ" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 224; код ЄДРПОУ 43284564)

Відповідач - Головне управління ДПС (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35; код ЄДРПОУ 43143039)

Повний текст рішення виготовлений 12.07.2020 року.

Суддя Кухар Н.А.