Рішення № 98240841, 30.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року справа №380/11113/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Баранська М.Р.,

за участю:

представник позивача не прибув,

пердставник відповідача Болотін М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

27.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.09.2019 № 0134959-5806-1329, № 0134957-5806-1329.

Ухвалою від 02.12.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі № 380/11113/20.

08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.09.2019 № 0134954-5806-1329, № 0134955-5806-1329, № 0134956-5806-1329.

Ухвалою від 10.12.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 21.12.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №380/11583/20.

Ухвалою від 22.12.2020 об`єднано справу №380/11583/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зі справою №380/11113/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, присвоївши їм №380/11113/20.

Протокольною ухвалою від 27.01.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №380/11113/20 заяву представника відповідача задоволено. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 про залишення позовної заяви без розгляду скасовано, а справу № 380/11113/20 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19.05.2021 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 суд продовжив розгляд справи.

Протокольною ухвалою від 30.06.2021 суд замінив відповідача у справі на Головне управління ДПС у Львівській області, як відокремлений підрозділ ДПС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.01.2020 ним отримано лист ГУ ДПС у Львівській області, до якого було додано спірні податкові повідомлення рішення, відповідно до яких за період з 2016 по 2018 року визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості.

Згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і листа ГУ ДПС у Львівській області від 09.12.2019 оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за період набуття їх позивачем на праві власності з 2016 рік, а саме:

- реєстраційний номер об`єкту 975416846248 (нежитлова будівля - ремонтна майстерня (автопарку) поз.9) загальною площею 337,2 м2 за адресою АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016;

- реєстраційний номер об`єкту 975579846248 (нежитлова будівля - зерносклад № 4 поз.3) загальною площею 80, 2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016;

- реєстраційний номер об`єкту 979912346248 (нежитлова будівля - зерносклад; № 2 поз.2) загальною площею 1265,5 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016;

- реєстраційний номер об`єкту 979931346248 (нежитлова будівля - зерносклад; № 1 поз.8) загальною площею 1333,2 м2 за адресою : АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016;

- реєстраційний номер об`єкту 975337646248 (нежитлова будівля автомобільна вага, поз.1) загальною площею 63,4 м2 за адресою : АДРЕСА_1 , дата реєстрації 22.07.2016;

- реєстраційний номер об`єкту 975509546248 (нежитлова будівля - зерносклад; № 3 поз.4) загальною площею 253,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016;

- реєстраційний номер об`єкту 975509546248 (нежитлова будівля автозапчастин (автопарку), поз. 10) загальною площею 65,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016;

- реєстраційний номер об`єкту 975273446248 (нежитлова будівля - під навіс(воросушка), поз.7) загальною площею 65, 6м2 за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016;

тобто на нерухоме майно яке відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, відноситься до будівель і споруд призначених безпосередньо для використання у сільськогосподарській діяльності, чого відповідач ніколи не заперечував, а лише виходив з того, що як фізична особа позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, що використовує вказані будівлі у своїй сільськогосподарській діяльності, а відтак не звільнений від сплати цього податку, оскільки на думку відповідача такими виробниками можуть були юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Позивач зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин був та продовжує бути засновником та керівником фермерського господарства "Бонсай", яке зареєстроване в с. Карів, Сокальського району, Львівської області, та здійснює свою фактичну діяльність на території цієї сільської ради, де і знаходяться вищевказані об`єкти нерухомого майна сільськогосподарського призначення, на яке йому нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Проте, що названі об`єкти використовувалися і використовуються ФГ "Бонсай" саме в цілях сільськогосподарського товаровиробництва, підтверджується довідкою виданою Карівською сільською радою № 013/6/2020 від 16.03.2020, та те, що вказані об`єкти були придбані у ФГ "Захід-Агро", яке використовувало їх також виключно за сільськогосподарським призначенням з 2004 по 2016 і в свою чергу придбало їх, як розподілене майно колгоспу у пайовиків, як цілісний майновий комплекс (склад запчастин, автопарк, зерносклади 1, 2, 3, 4 і вагова) розташовані на території Карівської сільської ради, за адресою АДРЕСА_1 на земляхсільськогосподарського призначення.

Позивач як фізична особа не є платником податку на вказане нерухоме майно відмінне від земельної ділянки яке призначене для сільськогосподарського товаровиробництва і фактично, використовувалось з такою метою, а відтак на нього розповсюджувалася пільга передбачена пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, відповідно до якої не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників.

Представник відповідача подав відзиви на позовні заяви, в яких зазначає, що фізична особа ОСОБА_1 не є зареєстрований як підприємець, не є виробником сільськогосподарської продукції, нараховані суми податку відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є правомірними та підлягають сплаті.

Представник позивача подав відповіді на відзиви, згідно яких вказує, що позивач звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзивах на позовні заяви.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

02.09.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області згідно підп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, підп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0134959-5806-1329, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання за 2018 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 37226,28 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0134957-5806-1329, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання за 2018 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 35335,92 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0134954-5806-1329, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання за 2018 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 1831,72 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0134955-5806-1329, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання за 2018 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 7081,15 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0134956-5806-1329, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання за 2018 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 2239,38 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення відповідача протиправними та таким, що підлягають скасуванню, оскільки не відповідають суті та змісту вимогам ПК України.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства.

Позивач є власником нежитлових приміщень (будівель), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 22.07.2016 року, а саме:

- реєстраційний номер об`єкту 975416846248 (нежитлова будівля - ремонтна майстерня (автопарку) поз.9) загальною площею 337,2 м2;

- реєстраційний номер об`єкту 975579846248 (нежитлова будівля - зерносклад № 4 поз.3) загальною площею 80, 2 м2;

- реєстраційний номер об`єкту 979912346248 (нежитлова будівля - зерносклад; № 2 поз.2) загальною площею 1265,5 м2;

- реєстраційний номер об`єкту 979931346248 (нежитлова будівля - зерносклад; № 1 поз.8) загальною площею 1333,2 м2;

- реєстраційний номер об`єкту 975337646248 (нежитлова будівля автомобільна вага, поз.1) загальною площею 63,4 м2;

- реєстраційний номер об`єкту 975509546248 (нежитлова будівля - зерносклад; № 3 поз.4) загальною площею 253,6 м2;

- реєстраційний номер об`єкту 975509546248 (нежитлова будівля автозапчастин (автопарку), поз. 10) загальною площею 65,6 м2;

- реєстраційний номер об`єкту 975273446248 (нежитлова будівля - під навіс(воросушка), поз.7) загальною площею 65, 6 м2;

Згідно із ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Згідно із п.п. 266.1.1., п.п. 266.2.1., п.п. 266.3.1., п.п. 266.3.2. ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно п.п. "ж" п. 266.2.2. ст. 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Судом враховується аргументи позовних вимог позивача, оскільки спірне оподаткування наявних у позивача нежитлових приміщень (будівель) податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є протиправним з тих підстав, що згадані приміщення (будівлі), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та використовується позивачем за сільськогосподарським призначенням.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів про те, що позивач згадані приміщення здає в оренду, лізинг, позичку тощо.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідач не подав доказів приналежності вищевказаних приміщень (будівель) позивача до переліку об`єктів, які є об`єктами оподаткування.

Відповідно спірні податкові повідомлення-рішенні, винесені Головним управлінням ДПС у Львівській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Утаких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з квитанціями, що містяться в матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2019 № 0134959-5806-1329, № 0134957-5806-1329 - 1681,60 грн.

Згідно з квитанціями, що містяться в матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2019 № 0134954-5806-1329, № 0134955-5806-1329; № 0134956-5806-1329 - 2522, 40 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за поданняфізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання 27.11.2020 та 08.12.2020 до адміністративного суду адміністративних позовів майнового характеру позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн за кожний поданий позов.

Відтак, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1681,60грн.

Щодо решти сплаченої позивачем суми судового збору, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Щодо стягення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судові витрати на професійну правничу допомогу можуть бути стягнуті на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, лише у випадку подання учасником справи доказів їх понесення та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач надав суду лише договір від 18.11.2020 № 20/11/18-3 про представництво інтересів (надання професійної правничої допомоги), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1045255, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги №20/11/18-3 від 18.11.2020, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001643 від 16.08.2019, договір від 30.11.2020 № 20/11/30-1 про представництво інтересів (надання професійної правничої допомоги), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1047915, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги №20/11/30-1 від 30.11.2020, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001643 від 16.08.2019, квитанції про оплату послуг згідно договорами про правову допомогу на загальну суму 5000,00 грн.

При цьому, позивачем не надано до суду, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, не є за можливе встановити чи є розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірним із: часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи викладене, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )до Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС (вул. Стрийська, 35, м. Львів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 02.09.2019 № 0134959-5806-1329, № 0134957-5806-1329, №0134954-5806-1329, №0134955-5806-1329, №0134956-5806-1329.

3. Судовий збір в розмірі 1681,60 грн стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 09.07.2021.

Суддя Костецький Н.В.