Ухвала суду № 98240663, 12.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

12 липня 2021 року 320/8042/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 26.07.2021.

09 липня 2021 року Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області відобразити в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факту судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що товариством в рамках адміністративної справи №320/8042/21 оскаржуються податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201. Проте, 09.07.2021 відповідачем до особової картки платника податків ТДВ "Узинський цукровий комбінат" була внесена інформація, що сума грошових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими, у зв`язку з чим за товариством рахується податковий борг.

Позивач вважає, що оскільки він звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201 та провадження у справі було відкрито, то грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими.

Внаслідок цього, позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам товариства, оскільки податковим органом можуть бути здійснені заходи, передбачені Податковим кодексом України, щодо погашення податкового боргу шляхом арешту майна ТДВ "Узинський цукровий комбінат". Позивач вважає, що здійснення відповідачем таких дій істотно вплине на здатність ТДВ "Узинський цукровий комбінат" здійснювати господарську діяльність та призведе до значних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін та суд зазначає таке.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії.

При цьому, частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 1 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є хоча б одна з названих обставин, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Як зазначено вище, позивач, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зазначив про те, що в рамках адміністративної справи №320/8042/21 оскаржуються податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201, а тому грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженими. Водночас, відповідачем можуть бути здійснені заходи, передбачені Податковим кодексом України, щодо погашення податкового боргу.

При цьому, позивач вважає, що вчинення відповідачем дій направлених на погашення податкового боргу, який не визнається та оскаржується позивачем в судовому порядку, призведе до зупинення його господарської діяльності, з приводу чого суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Разом з тим, згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суд зазначає, що контролюючі органи мають право здійснювати заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з платника податків, зокрема, звертатись до суду з позовом до платника податків про стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

В той же час суд звертає увагу, що обов`язковою передумовою для здійснення вищевказаних заходів контролюючим органом є наявність у платника податків податкового боргу, тобто суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження.

Суд зазначає, що згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз.4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Так, судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №320/8042/21 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 26.07.2021.

Однак, не зважаючи на оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, 09.07.2021 відповідачем до особової картки платника податків ТДВ "Узинський цукровий комбінат" була внесена інформація, що сума грошових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими, у зв`язку з чим за товариством рахується податковий борг.

Таким чином, на думку позивача, невчинення відповідачем дій щодо відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факту судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201, порушує права позивача щодо статусу неузгодженості податкових зобов`язань при їх судовому оскарженні.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) врегульовано Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі - Порядок №5).

Так, пунктом 2 Розділу І Порядку №5 передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 Розділу V Порядку №5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 Розділу V Порядку №5 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами.

Так, на підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Оскаржується в судовому порядку").

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення суми - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення суми - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Отже, наявність в інформаційній системі органів державної податкової служби, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про статус узгоджених податкових зобов`язань позивача та про наявність податкового боргу, за наявності відкритого судового провадження про оскарження податкових повідомлень-рішень, якими визначені такі податкові зобов`язання, порушує права позивача на ведення нормальної господарської діяльності, оскільки підприємство не зможе виплачувати заробітну плату 21 особі штатних працівників та 235 особам сезонних працівників, тобто близько 300 сімей втратить свій заробіток. Також, на даний час триває підготовка до сезону, а отже у зв`язку з діями відповідача буде зірвано сезон роботи комбінату, він не зможе виробляти продукцію, виплачувати кредити, свої зобов`язання, що в свою чергу призведе до банкрутства та ліквідації комбінату. Зважаючи на те, що комбінат є бюджетоутворюючим підприємством для узинської громади, його зупинення призведе до недофінансування бюджетних організацій, таких як школи, дитячі садочки, лікарні і таке інше, що може відобразитися на житті всієї узинської громади.

Як було встановлено судом, в рамках адміністративної справи №320/8042/21, в якій відкрито провадження 06.07.2021, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201.

Однак, не зважаючи на оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку в адміністративній справі №320/8042/21 та в якій відкрито провадження, відповідачем до особової картки платника податків ТДВ "Узинський цукровий комбінат" була внесена інформація, що сума грошових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача відобразити в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факту судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201.

Суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та спрямоване лише на встановлення правового статусу позивача відповідно до законодавства до розгляду справи по суті.

При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Крім цього Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказано, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При цьому, суд зазначає, що ухвала, якою вживаються заходи забезпечення позову, жодним чином не встановлює законність чи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

У той же час, вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті.

Наведене, на думку суду, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із вище викладених обставин, оскільки, за переконанням суду, дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" - задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області відобразити в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факту судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 №0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 №0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201 - до набрання рішенням у справі законної сили.

3. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

5. Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.