Рішення № 98240659, 12.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року м. Київ справа №320/6945/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" до Обухівської районної державної адміністрації Київської області в особі відділу містобудування та архітектури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє Обухівський міськрайонний виробничий відділ Київської обласної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдом" (далі - позивач) з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області в особі відділу містобудування та архітектури (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0344 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області;

- зобов`язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0344 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області.;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0469 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області;

- зобов`язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0469 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0313 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області;

- зобов`язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0313 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0258 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області;

- зобов`язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0258 га, в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження. Проте, позивач вважає, що у порушення вимог абз. 1, 2 ч. 8 ст.. 186-1 Земельного кодексу України відповідачем повторно було відмовлено з нових причин, які викладені в листах від 11 липня 2019 р. № 239/21-16 та від 25 липня 2019 р. № 259/21-16, № 205/21-16, № 261/21-16, якими відмовлено позивачу в погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від ч. 27 травня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Крім того, вказаною ухвалою залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє Обухівський міськрайонний виробничий відділ Київської обласної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі – третя особа).

14 лютого 2020 р. від представника третьої особи надійшли пояснення по справі. Зазначає, що проекти із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, площами 0,0344 га, 0,0469 га, 0,0313 га, 0,0258 га, які знаходяться на території смт. Козин Обухівського району Київської області, розроблені згідно вимог норм чинного законодавства у сфері землеустрою та містять всі необхідні документи, перелік яких передбачений ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

14 лютого 2020 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Зазначив, що відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у власність чи користування фізичних та юридичних осіб для містобудівних потреб забороняється - Детальний план території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту), було затверджено рішення Козинської селищної ради № 1 від 23 липня 2013 р.

12 та 13 березня 2020 р. до суду від представника позивача та представника відповідача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

13 березня 2020 р. у судове засідання учасники справи не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення; для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області:

- будівлі Контрольно-пропускного пункту-2 (далі - КПП-2), за адресою: смт. Козин, вул. Юності, 1-В, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1353521232231;

- будівлі Контрольно-пропускного пункту-3 (далі - КПП-3), за адресою: смт. Козин, вул. Юності, 1-Е, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1353521232231;

- будівлі Контрольно-пропускного пункту-5 (далі - КПП-5), за адресою: смт. Козин, вул. Юності, 1, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1353521232231;

- будівлі Контрольно-пропускного пункту-7 (далі - КПП-7), за адресою: смт. Козин, вул. Юності, 1-Е, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1353521232231.

Рішенням Козинської селищної ради від 10 листопада 2017р. № 34 позивачу надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування інших будівель-громадської забудови, орієнтовними площами 0,0344 га, 0.0469 га, 0,0313 га, 0,0258 га відповідно, на яких знаходяться вищезазначені об`єкти нерухомості.

12 лютого 2019 р. позивачем з Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» в особі Обухівського міськрайонного виробничого відділу Київської обласної філії (далі – виконавець) укладено договір № 192920000014-ПЗ, № 192920000012-ПЗ, № 192920000015-ПЗ, № 192920000016-ПЗ на розроблення проекту землеустрою. На виконання договорів було розроблено проекти землеустрою, які передані на погодження до відділу містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області.

Листом від 7 травня 2019р. № 126/21-16 Державному підприємству «ДЗК» (Виконавець) відмовлено в погодженні проекту відведення земельної ділянки, площею 0,0469 га, на якій розташовано КПП-3. В листі зазначено, що відповідно до викопіювання з Детального плану території смт.Козин частина земельної ділянки знаходиться в межах червоних ліній та відноситься до земель загального користування (ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»). За положеннями п. 4 ст. 83 Земельного кодексу України землі загального користування населених пунктів не можуть передаватися у приватну власність.

Листами від 24 червня 2019р. за №№ 204/21-16, 205/21-16, 206/21-16 Державному підприємству «ДЗК» (Виконавець) відмовлено в погодженні проектів відведення земельних ділянок, на яких розташовані, відповідно, КПП-7, КПП-5, КПП-2. В листах зазначено, що відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотримання будівельних норм, державних стандартів і правил. Також зазначено, що ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється. Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається. З посиланням на відсутність в поданому пакеті документів викопіювання із плану зонування або детального плану території відповідач відмовив у погодженні проекту землеустрою.

У подальшому виконавець - ДП «Центр ДЗК» - повторно звернувся із клопотаннями про погодження проекту землеустрою.

Листом від 11 липня 2019р. за № 239/21-16 Відділ містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області повторно відмовив в погоджені проекту відведення земельної ділянки, на якій розташовано КПП-3, посилаючись на те, що в поданому пакеті документів відсутнє викопіювання із плану зонування або детального плану території.

Листами від 25 липня 2019р. за №№ 259/21-16, 205/21-16, 261/21-16 відділ містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області повторно відмовив в погоджені проектів відведення земельних ділянок, на яких розташовані КПП-7, КПП-5, КПП-2, відповідно, посилаючись на те, що згідно з детальним планом території смт. Козин частина земельних ділянок знаходиться в межах червоних ліній (ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»), які відносяться до земель загального користування населених пунктів і не можуть передаватися у приватну власність (ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України).

Позивач не погоджується із діями відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. №2768-III (далі - Земельний кодекс України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами частини 1 статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Приписами частин 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В розумінні вимог ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами ст.123 та 124 цього ж Кодексу.

Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з вимогами частиною 1 ст.122 Земельного кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 10 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування витрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України “Про землеустрій” документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України “Про землеустрій” передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 4 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У свою чергу, ч.1 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частиною 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з вимогами ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Згідно з вимогами абзацом 5 ч.7 ст.186-1 Земельного кодексу України кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ст.186-1 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті органом виконавчої влади за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про погодження цього проекту або про відмову в його погодженні.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України не передбачено можливості відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду без складення висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою, лише листами за результатами розгляду заяви, як це було зроблено відповідачем по справі.

Як свідчать матеріали справи, листи №259/21-16, № 205/21-16, № 261/21-16 від 25 липня 2019 р. та лист № 239/21-16 від 11 липня 2019 р. не відповідають вимогам Земельного кодексу України щодо форми та змісту висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За загальним правилом проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки перш за все має бути розглянуто; в разі не усунення недоліків, на яких було наголошено у попередньому висновку, у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути відмовлено; мають бути чітко визначені підстави відмови у погодженні проекту землеустрою відповідно до вимог ст.186-1 Земельного кодексу України.

Частиною 7 статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою заборонено вимагати, зокрема, надання додаткових матеріалів та документів, не включених до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", а також проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

У свою чергу, відповідно до ст.50 Закону України “Про землеустрій” проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Суд зазначає, що у розумінні ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодження проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У свою чергу ст. 50 Закону України “Про землеустрій” містить вичерпний перелік документації, що включає проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду поданих позивачем документів відповідач повинен був прийняти передбачене наведеними вище статтями ЗК України рішення та надати висновки. Проте, таких висновків не прийнято, а про прийняте рішення позивача повідомлено у листах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у погодженні проектів землеустрою, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України “Про землеустрій”, без дотримання вимог ч.3 ст. 2 КАС України, а тому є підстави для визнання відмови відповідача у погодженні проекту землеустрою, викладеної у листах №259/21-16, № 205/21-16, № 261/21-16 від 25 липня 2019 р. та лист № 239/21-16 від 11 липня 2019 р., протиправною.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача погодити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, суд зазначає наступне.

Погодження проекту землеустрою у спірних правовідносинах належить до виключних дискреційних повноважень відповідача.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність повноважень у суду втручатися у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчу, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до його функцій і виключної компетенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини" зазначив, що із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст.9, ч. 2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяви позивача про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, з урахуванням норм Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Тому у задоволенні решти позовних вимог (щодо зобов`язання надати вказаний дозвіл) необхідно відмовити.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів щодо прийняття оскаржуваних рішень, відповідно до норм чинного законодавства.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем було порушено права позивача на належний розгляд його звернень щодо погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, та порушено вимоги передбачені ч.2 ст. 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Право позивача на належний розгляд заяв про погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду позивачу для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови порушено. Отже, позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 139 при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 7684 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням від 12 грудня 2019 р. № 1583.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 3 ст. 139 КАС України, і беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 5000 грн. 00 коп. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень а саме - Обухівської районної державної адміністрації Київської області.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0344 га, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області.

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської областіповторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0344 га в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області, з урахуванням норм Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0469 га, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області.

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0469 га в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області, з урахуванням норм Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0313 га в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області.

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0313 га в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області, з урахуванням норм Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0258 га в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області.

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0258 га в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: смт. Козин Обухівського району Київської області, з урахуванням норм Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Обухівської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ - 04054725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдом" (код ЄДРПОУ - 24101390 ) судові витрати в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом», адреса: вул.. Саксаганського, 67-Е, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ - 24101390.

Відповідач – Обухівська районна державна адміністрація в особі відділу містобудування та архітектури, адреса: вул.. Малишка, 10, м. Обухів, Київська область, 08700.

Третя особа - Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє Обухівський міськрайонний виробничий відділ Київської обласної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", адреса: вул.. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 02000, код ЄДРПОУ – 36538766.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 12 липня 2021 року