Рішення № 98240613, 12.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року справа №320/892/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у зарахуванні стажу роботи на посаді завідуючої дитячого садка колгоспу «Зоря» у період з 04.04.1990 по 24.08.1994 до стажу працівника освіти та виплаті ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати стаж роботи на посаді завідуючої дитячого садка колгоспу «Зоря» у період з 04.04.1990 по 24.08.1994 до стажу працівника освіти та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Позивач зазначає, що 23.12.2020 звернулася до відповідача з заявою призначити та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Листом від 20.01.2021 відповідач відмовив у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій з тих підстав, що відповідно до Постанови №1191 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати враховано лише 24 роки 11 місяців 21 день. Стаж роботи завідувачем дитячого садка в колгоспі «Зоря» у період з 04.04.1990 по 26.08.1994 до права на призначення та виплату грошової допомогине зараховується, оскільки колгосп не відноситься до комунальної та державної власності.

Позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій протиправною, оскільки порушує право на належне пенсійне забезпечення, а тому змушена звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 в зазначеній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Відповідач проти позову заперечив, надав до суду письмовий відзив, у якому просить відмовити в задоволенні вимог позивача та зазначив, що Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Постанова 1191).

Згідно Постанови № 1191 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати можливо врахувати 24 роки 11 місяців 21 день, а саме: з 27.08.1994 по 16.08.2004; з 01.09.2005 по 31.08.2020. Стаж роботи завідувачем дитячого садка в колгоспі «Зоря» в період з 04.04.1990 по 26.08.1994 до права на призначення та виплату грошової допомоги не зараховується, оскільки колгосп не відноситься до комунальної та державної форми власності.

Тому відповідач вважає, що за наявними в пенсійній справі документами, пенсія призначена і виплачується відповідно до діючого законодавства, підстави для проведення інших перерахунків відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 26.06.2020 одержує пенсію за вислугу років.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058- IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

23.12.2020 позивач звернулася до відповідача з заявою призначити та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Листом від 20.01.2021 відповідач відмовив у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій з тих підстав, що відповідно до Постанови №1191 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати враховано лише 24 роки 11 місяців 21 день. Стаж роботи завідувачем дитячого садка в колгоспі «Зоря» у період з 04.04.1990 по 26.08.1994 до права на призначення та виплату грошової допомоги не зараховується, оскільки колгосп не відноситься до комунальної та державної власності.

Позивач вважаю відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій протиправною, оскільки порушує право на належне пенсійне забезпечення, а тому звернулась з цим позовом до суду.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058- IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі Порядок №1191).

Пунктом 2 Порядку №1191, зокрема, встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік №909).

За змістом розділу 1 «Освіта» Переліку №909 право на пенсію за вислугою років мають, зокрема, вихователі дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Статтею 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII передбачено, що в структуру освіти входить дошкільна освіта.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628- III систему дошкільної освіти становлять дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з записів у трудовій книжці позивача у період з 04.04.1990 по 26.08.1994 вона працювала завідуючою дитячим садочком в Колгоспі «Зоря».

За змістом пункту 2 приміток до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 №697-ХІІ (далі Закон №697-ХІІ), що був чинний у спірний період роботи позивача на посаді вихователя дитячого садка колгоспу, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами (частина перша статті 20 Закону №697-ХІІ).

Відповідно до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978, що була чинною у цей період трудової діяльності, основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Враховуючи те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної власності, а не до особистої, вказаний період роботи прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2019 у справі №466/2943/17.

Крім того, Переліком № 909 передбачено, що робота за спеціальністю, в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Отже, стаж роботи позивача на посаді завідуючої дитячого садка колгоспу «Зоря» в період з 04.04.1990 по 24.08.1994 має бути врахований до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 908,00 грн., підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у зарахуванні стажу роботи на посаді завідуючої дитячого садка колгоспу «Зоря» у період з 04.04.1990 по 24.08.1994 до стажу працівника освіти та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на посаді завідуючої дитячого садка колгоспу «Зоря» у період з 04.04.1990 по 24.08.1994 до стажу працівника освіти та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.