Рішення № 98240574, 12.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року № 320/7581/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія»

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія», у якому просить суд:

- стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (код ЄДРПОУ: 42090463) у банках, що обслуговують боржника 804 271, 19 грн. в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі 803 897, 77 грн. - з орендної плати з юридичних осіб, 373, 42 грн. - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість, орендної плати з юридичних осіб. Борг є узгодженим, проте самостійно ТОВ «Славутицька енергетична компанія» не сплачений.

Відповідач свої правом подати відзив на позовну заяву, не скористався.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Із клопотанням про розгляд справи з проведенням судового засідання сторони не зверталися.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (код ЄДРПОУ: 42090463; місцезнаходження: Київська обл., м. Славутич, Таллінський квартал, буд.26, кв.2), зареєстровано з 25.04.2018 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13601020000001437.

Відповідно до декларації за 2019 рік, річна сума, яка підлягає сплаті становить - 1 607 795, 53 грн., місячна сума, яка підлягає сплаті - 133 982, 96 грн. (січень - листопад) 133 982, 97 грн. (грудень).

Відповідно до декларації за 2019 рік було нараховано: за листопад 2019 рік - 133 982, 96 грн., сплачено - 0 грн., за грудень 2019 рік - 133 982, 97 грн., сплачено - 0 грн.

Згідно даних з інтегрованої картки платника податків, сума податкового боргу по декларації за 2019 рік становить 267 965, 93 грн.

Відповідачем 11.02.2019 було подано декларацію з плати за землю за 2020 рік, сума, яка підлягає сплаті становить - 1 607 795, 53 грн., місячна плата, яка підлягала сплаті 133 982, 96 грн. (січень - листопад), 133 982, 97 грн. (грудень).

Відповідно до декларації за 2020 рік було нараховано: за січень 2020 року - 133 982, 96 грн.; а лютий 2020 року - 133 982, 96 грн.; а березень 2020 року - 133 982, 96 грн.; а квітень 2020 року - 133 982, 96 грн.

ГУ ДФС у Київській області виставлено податкову вимогу ТОВ «Славутицька енергетична компанія» форми «Ю» від 08.04.2019 №57330-52 на суму податкового боргу 133 982, 96 грн., яка направлялася на адресу товариства та вручена 15.05.2019.

Вказана податкова вимога направлена за місцезнаходженням КП «Славутич-водоканал» Славутицької ради та вручена за довіреністю 22.12.2018.

ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральні перевірки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ «Славутицька енергетична компанія», за наслідками якої складено акти від 02.05.2019 №3226/10-36-52-05/42090463, від 16.03.2020 №1384/10-36-52-04/42090463, які було направлено на адресу товариства.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0067795205, від 14.04.2020 №0071495204, які направлялися на адресу товариства та вручені за довіреністю.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, встановлено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

VI. Оцінка суду

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, в разі не сплати грошового зобов`язання, що визначене в поданій платником податків декларації, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, визначена в декларації узгоджена сума грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що до контролюючого органу звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, 2020 рік.

Отже заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем сум податку самостійно задекларованій у вказаних вище податкових декларації є узгодженою.

Крім того, частину податкового зобов`язання нараховано контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень-рішень від 26.06.2019 №0067795205, від 14.04.2020 №0071495204, які отримано відповідачем.

Отже, в силу положень статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання з податку на додану вартість, визначене самостійно КП «Славутич-водоканал» у податкових деклараціях, а також нараховане контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 26.06.2019 №0067795205, від 14.04.2020 №0071495204, є узгодженим.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов`язання, контролюючим органом вручено 15.05.2019 відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 08.04.2019 №57330-52.

Відповідно до статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (підпункт 60.1.1 пункту 60.1); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (підпункт 60.1.2 пункту 60.1); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (підпункт 60.1.3 пункту 60.1); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.4 пункту 60.1); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.5 пункту 60.1). У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (пункт 60.2). У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (пункт 60.3). У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4). У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5). Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається) (пункт 60.6).

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Станом на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2019 №0067795205, від 14.04.2020 №0071495204 та податкової вимоги форми «Ю» від 08.04.2019 №57330-52.

Позов про стягнення коштів за податковим боргом подано після спливу 60 календарних днів з дня надіслання відповідачу податкової вимоги.

Суд зауважує, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №К/9901/8600/18 №826/18379/14.

Висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п`ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати суми узгодженого грошового зобов`язання, або адміністративного чи судового його оскарження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» у банках, що обслуговують боржника 804 271, 19 грн. в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі 803 897, 77 грн. - з орендної плати з юридичних осіб, 373, 42 грн. - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) є обґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (код ЄДРПОУ: 42090463) у банках, що обслуговують боржника 804 271, 19 грн. в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі 803 897, 77 грн. - з орендної плати з юридичних осіб, 373, 42 грн. - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 12.07.2021 р.