Ухвала суду № 98240565, 12.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження та

залишення позовної заяви без руху

12 липня 2021 року м. Київ № 320/3863/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області, в якому позивач просить суд:

«- визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняття рішення від 01.10.2020 року щодо заяви позивача від 07.09.2020 року № 9-5-Л-1532 п.4 «Про відмову в наданні земельної»; « 4. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 07.09.2020 року №9-5-Л-1532 відмовити у наданні у наданні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв`язку з тим, що заявником не додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки як того вимагає Земельний кодекс України»;

- скасувати пункт 4 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області, пов`язані з прийняттям рішення від 01.10.2020 року щодо заяви позивача від 07.09.2020 року № 9-5-Л-1532;

- зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2020 року, № 9-5-Л-1532 про надання земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії ради відповідно до рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15), Постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 року справа № 361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 20 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п. 18 ст. 13, ч. 2 п. 15 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», ст.ст. 3, 16, 22, 40, 55, 56, 57, 58 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за порушення ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка не розглянула заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 року на сесії міської ради, яка змінила предмет та підстави звернення позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно до заяви позивача;

- визнати протиправними дії міського голову м. Бровари Броварської міської ради. м.Бровари. Київської області. Сапожко Ігор Васильовича , який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 року, № 9-5-Л-1532 та за відмову керівника органу влади розглянути заяву позивача особисто та за присутності позивача та ненадання повної відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;

- зобов`язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради. м.Бровари.Київської області. Сапожко Ігор Васильовича , розглянути заяву позивача від 07.09.2020 року, № 9-5-Л-1532 особисто та в присутності позивача, з підстав та предмету звернення позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;

- зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 (два мільйони гривень);

- зобов`язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати моральну шкоду позивачу в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень;

- зобов`язати Броварську міську раду Київської області, надати звіт про виконання судового рішення, згідно ст. 129-1. Конституції України: «Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд».».

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду (суддя Панченко Н.Д.) від 07.04.2021 позов залишено без руху з наданням позивачеві строку на усунення виявлених недоліків.

Позивачем 11.06.2021 подано до суду заяву, в якій він просить усунути головуючого суддю Панченко Н.Д. від розгляду цієї справи та передати її на розгляд іншим суддям Київського окружного адміністративного суду.

Розглянувши подану заяву, ухвалою суду (суддя Панченко Н.Д.) від 18.06.2021 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. необґрунтованою, а матеріали адміністративної справи за № 320/3863/21 передано для вирішення питання про відвід судді Панченко Н.Д.

Ухвалою суду (суддя Харченко С.В.) від 23.06.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. відмовлено.

Ухвалою суду від 24.06.2021 (суддя Панченко Н.Д.) задоволено заяву про самовідвід судді Панченко Н.Д. від розгляду справи № 320/3863/21.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 320/3863/21» проведено повторний автоматизований розподіл цієї справи та відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Шевченко А.В.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

В силу вимог пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір матеріальної шкоди в розмірі 2 000 000 гривень взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами.

Суд зауважує, що надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди та підтвердження відповідними доказами має практичне значення, оскільки є запобіжником зловживання позивачами наданими їм процесуальними правами з метою недопущення штучного створення умов для розгляду за правилами загального позовного провадження тих справ, які за своєю суттю та змістом (окрім вимоги про стягнення шкоди) є справами незначної складності та підлягають вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Положення аналогічного змісту містить статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другої якої визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Таким чином, заявлення позивачами вимог про відшкодування шкоди у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, без наведення належного обґрунтування, надання доказів та обґрунтованого розрахунку розміру такої шкоди може призвести до створення позивачами штучних передумов для розгляду за правилами загального позовного провадження справ, предмет та обставини яких за своєю суттю свідчать про незначну складність цих справ та можливість їх розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з метою процесуальної економії.

Натомість, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд констатує, що перелік прикладів зловживань процесуальними правами, наведений у частині другій статті 45 цього Кодексу, не є вичерпним, що підтверджується вживанням законодавцем прислівника «зокрема».

Водночас одним з випадків зловживань процесуальними правами є подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Отже, надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди та підтвердження відповідними доказами є необхідним задля виключення можливості зловживань з боку позивачів наданими їх процесуальними правами.

За таких обставин, ураховуючи, що предмет та обставини цієї справи (за виключенням вимоги про відшкодування шкоди) свідчать про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надання позивачем обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування, є необхідним також для підтвердження того, що позивачем не допущено зловживань наданими йому процесуальними правами з метою штучного створення передумов для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Верховний Суд у своїх рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено в таких рішеннях: в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 9901/360/20, правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021; в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/352/20; в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 9901/345/20; в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 9901/189/20; в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі № 9901/313/20.

З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Також, згідно з частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина третя цієї статті).

Судом встановлено, що позивач до позовної заяви надав копії посвідчень, копії довідок з історії хвороби та перебування на лікуванні лише в одному екземплярі - для суду.

Оскільки, статус позивача, історія хвороби, перебування на лікуванні можуть бути доказами нанесення йому моральних страждань та матеріальних збитків, вказані документи повинні бути надані у копіх для відповідачів.

Отже, наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один для суду) із зазначенням обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування та копій всіх документів для відповідачів.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

адміністративну справу № 320/3863/21 прийняти до свого провадження. Справа розглядатиметься одноособово суддею Шевченко А.В.

Позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.