
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2021 року Справа № 280/3450/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
2) зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію шляхом розрахунку пенсії за формулою, передбаченою частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 18 відсотки заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, починаючи з 02.03.2021;
Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі Електронний суд та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Марцих Я.О., який діє на підставі ордеру серія АР №1045546 від 27.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). 02.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати його пенсію відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку з посиланням на те, що пенсія позивача розраховується на умовах ч.1 ст.27 Закону №1058-IV та підстави для застосування положень ч.2 ст.56 Закону №796-XII відсутні. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та наголошує на тому, що на підставі ч.2 ст.56 Закону №1058-IV він має право на перерахунок пенсії зі збільшенням на 18 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1
27.05.2021 відповідач подав документи на виконання ухвали суду від 05.05.2021 в частині витребування доказів та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що положення ч.2 ст.56 Закону №796-XII застосовуються у разі призначення пенсії на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, однак розмір пенсії позивача обраховано відповідно до ч.1.ст.27 Закону №1058-IV, що є більш вигідним для позивача, ніж у разі обрахування його пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV. Проводити перерахунок пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону №796-XII з урахуванням положень ч.2 ст.27 є недоцільним, оскільки у такому випадку розмір пенсії позивача зменшується. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.04.1993.
Позивач з 06.02.2012 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-ІV, з урахуванням вимог Закону №796-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.03.2021, у якій, крім іншого, просив перерахувати його пенсію з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років.
Листом від 19.03.2021 №3329-2619/Г-02/В-0800/21 Управління надало відповідь, в якій зазначено, що умови призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені ст.55 Закону №796-XII. При цьому, розмір пенсії визначається відповідно до Закону №1058-IV. З посиланням на частину 2 статті 56 Закону №796-ХІІ зазначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV. Частиною 2 ст.27 Закону №1058 встановлено, що за бажанням застрахованої особи частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, може бути визначено відповідно до раніше діючого законодавства, а частину розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після 01.01.2004, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Спеціалістами відділу перерахунків №1 було проведено попередній розрахунок пенсії з урахуванням норм раніше діючого законодавства та норм законодавства, що діють на сьогоднішній день. При розрахунку пенсії відповідно до ст.57 Закону №796-ХІІ розмір пенсії складе 2 200,00 грн., що є меншим ніж розмір пенсії, який ОСОБА_1 отримує на теперішній час. Таким чином, розрахунок пенсії за нормами ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ (за двома складовими) не є доцільним.
Не погодившись з такою позицією Управління, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч.3 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-IV.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до змісту ст.5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Приписами ст.8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон №796-XII.
Тобто, Закон №796-XII визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.
11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII), згідно з п.3 ч.2 розділу І якого частину другу статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже, з вказаного вище слідує, що особам, які маю право на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням норм Закону №796-XII, надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-XII.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі №346/5614/16-а, від 24.07.2018 у справі №347/581/17, від 24.07.2018 у справі №565/1060/17, від 30.01.2020 у справі №560/1212/16-а.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач має право на перерахунок пенсії, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону №796-XII.
Щодо посилання відповідача на необхідність застосування до позивача ч.2 ст.56 Закону №796-XII разом з ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, як того вимагає чинна редакція норми, суд зазначає таке.
Частина 2 ст.56 Закону №796-XII свідчить про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме «призначення пенсії», а не інших випадків. При цьому таке обмеження пов`язане з призначенням особі пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV.
Проте, позивачу пенсію за віком було призначено згідно Закону №1058-IV ще з 06.02.2012.
Аналізуючи зазначене, суд доходить до висновку, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення п.3 ч.2 розділу І Закону №2148-VIII, згідно яких частину 2 статті 56 Закону №796-XII доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тим самим неправомірно звузивши існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом.
Водночас, слід враховувати, що у Законі №2148-VIII відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до ч.2 ст.56 Закону №796-XII, поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами.
Суд зазначає, що зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше після внесення цих змін.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком з урахуванням збільшення до пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII з 02.03.2021, забезпечивши при цьому виплату збільшеної пенсії не менш, ніж по день фактичного перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії збільшивши розмір пенсії на 18 відсотки заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Суд зауважує, що відповідно до встановлених обставин у справі, відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки вважав перерахунок недоцільним внаслідок зменшення розміру пенсії при застосуванні ч.2 ст.56 Закону №796-XII разом з ч.2 ст.27 Закону №1058-IV. При цьому відповідач не визначав відсоток заробітку, який підлягає врахуванню при здійсненні перерахунку, а тому спір щодо даних обставин відсутній.
Крім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за віком на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
За своєю суттю відмова в проведенні перерахунку пенсії є вольовим рішенням суб`єкта владних повноважень, отже, порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправного рішення відповідача про відмову позивачу в проведенні перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону №796-XII.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, оформлене листом від 19.03.2021 №3329-2619/Г-02/В-0800/21, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням збільшення до пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02 березня 2021 року, забезпечивши при цьому виплату збільшеної пенсії не менш, ніж по день фактичного перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 09.07.2021.
Суддя М.О. Семененко
Судове рішення № 98240312, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 09.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/3450/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: