Рішення № 98240005, 12.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/11012/21

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп" про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича від 22.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64590543 і в такому постанову від 12.04.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 в сумі 29у 850,72 грн., з якої 26 528,84 грн. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Груп" по виконанню виконавчого напису № 2073, виданого 03.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати - сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувану постанову відповідачем було винесено з порушенням частини 2 статті 24 закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому написі вказано адресу за якою позивач ніколи не був зареєстрованим та не проживав.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.

У встановлений судом строк відповідачем не було подано відзив.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду відзив на адміністративний позов не надіслав.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не прибув, щодо причин неявки суд не повідомляв, про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено на його офіційну електронну адресу вказану у Єдиному реєстрі приватних виконавців України Міністерства юстиції України.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, було вчинено виконавчий напис № 20073 від 03.02.2021 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп" заборгованості в сумі 26528 грн. 84 коп.

22 лютого 2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64590543 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп" заборгованості в сумі 26528 грн. 84 коп.

В подальшому, 12.04.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1

Вважаючи постанови від 22.02.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №645905743 та від 12.04.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За текстом частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: <…> 3) виконавчих написів нотаріусів; <…>.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За текстом частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону № 1403-VIII).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За текстом частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина друга статті 24 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону № 1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За текстом статті 3 Закону Закон № 1382-IV:

вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з частиною десятою статті 6 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята статті 6 Закону № 1382-IV).

Відповідно до норм частини першої статті 4 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону № 5492-VI до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Згідно з частиною другою цієї статті, у разі відсутності інформації, передбаченої зокрема, пунктами 9-14 частини першої цієї статті, вноситься відповідна відмітка.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вказана у заяві про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса інформація про наявність у боржника майна (грошових коштів) на час його вчинення у місті Києві, без підтвердження відповідними доказами, не може слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві без перевірки приватним виконавцем інформації щодо дійсності наявності такого майна на час вчинення відкриття виконавчого провадження.

Під час судового розгляду відповідач не надав суду доказів виконання ним вимог частини 5 статті 24 Закону №1404-VII щодо з`ясування з достовірних джерел інформації про місце проживання та наявність боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Тобто, Законом №1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов`язок встановити чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1404-VIIІ.

Таким чином, питання з`ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Слід наголосити, що у ході судового розгляду не було надано суду жодного доказу того що позивач фактично проживає у м.Києві або має там майно, що надавало б право відповідачу вчиняти виконавчі дії.

Така позиція суду грунтується зокрема на позиціях Верховного Суду викладених у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 380/7750/20 та від 05 травня 2021 року у справі №160/15005/20.

Відповідно до частини 3 статті 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час судового розгляду суб`єкт владних повноважень не довів, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2021 ВП№64590543 відповідає вимогам Закону №1404-VII. Тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування необхідно задовольнити.

З огляду на визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження задоволенню підлягає також і похідна позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови від 12.04.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31,Київ 94,02094, РНОКПП НОМЕР_2 ) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп" (вул. Липківського Василя Митрополита, 45, м.Київ 35,03035, код ЄДРПОУ 40911449) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича від 22.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64590543 та постанову від 12.04.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 в сумі 29 850,72 грн., з якої 26528,84 грн. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Груп" по виконанню виконавчого напису № 2073, виданого 03.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева