Рішення № 98239709, 22.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р. Справа№200/1783/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17.02.2021 року позивачі - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332), у якому просять:

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” від 02.12.2020 року № 823-УБД, від 02.12.2020 року №6338-СГ, від 02.12.2020 року № 6337-СГ, від 02.12.2020 року № 6340-СГ, від 02.12.2020 року № 6339-СГ, від 02.12.2020 року № 6343-СГ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.10.2020 року, ОСОБА_2 від 23.10.2020 року, ОСОБА_3 від 23.10.2020 року, ОСОБА_4 від 23.10.2020 року, ОСОБА_5 від 23.10.2020 року, ОСОБА_6 від 23.10.2020 року та видати накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу з належним мотивуванням, не пов`язаним з відсутністю інформації про об`єкти нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони звернулися до відповідача із клопотанням від 23.10.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення, державної власності, що перебувають у запасі за межами населених пунктів, на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області. У зв`язку з тим, що позивачі не отримали відповіді на зазначені клопотання у належний строк, 10.12.2020 року, 11.12.2020 року та 14.12.2020 року вони звернулися з відповідними скаргами про не надання письмової відповіді до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Проте, наказами від 02.12.2020 року № 823-УБД, №6338-СГ, № 6337-СГ, № 6340-СГ, № 6339-СГ та № 6343-СГ позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Підставою таких відмов стало те, що в пакеті документів відсутня інформація щодо наявності або відсутності на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна (у разі наявності, відповідач вказав на необхідність долучити правовстановлюючі документи на будівлі). Зазначають, що відповідач у оскаржуваних наказах порушив встановлену законом заборону вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

На думку позивачів Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області протиправно відмовило їм у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки ані в цьому рішенні, ані і супровідному листі до нього не зазначено жодного конкретного порушення законодавства, яке було допущено при поданні відповідних клопотань, яке унеможливлює надання дозволу на розробку проекту землеустрою. У зв`язку з наведеним, позивачі звернулися до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.04.2021 року відповідач засобами електронного зв`язку надав відзив на позов, в якому зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було розглянуто клопотання позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та були видані оскаржувані накази. Як зазначає відповідач, витребувані земельні ділянки обліковуються як землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами. Також у наказах про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою було зазначено про відсутність в поданих позивачами пакетах документів інформації щодо наявності або відсутності на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна. Тому було вказано на необхідність, у разі їх наявності, долучити правовстановлюючі документи на будівлі.

Зазначає, що підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Листом від 02.11.2020 року № 1785/245-20 відділ у Волноваському районі Головного управління повідомив, що 29.09.2010 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області було сформовано земельну ділянку загальною площею 23,2250 га з кадастровим номером 1421586800:03:000:1769.

Водночас, згідно з даними Форми № 6-зем витребувані позивачами земельні ділянки, які є частинами земельної ділянки кадастровий номер 1421586800:03:000:1769, обліковуються як землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами. Отже, місце розташування земельних ділянок, набути право власності на які мають намір позивачі, згідно з даними Форми №6-зем припадає на землі під господарськими будівлями і дворами.

Крім того, Головне управління повідомило, що у Донецькій області запущено механізм передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаним територіальним громадам, а тому у Головного управління відсутні правові підстави для прийняття рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

У зв`язку з наведеним просить суд у задоволенні позовних вимог позивачів відмовити у повному обсязі.

20.04.2021 року позивачі через відділ діловодства та документообігу суду надали заяву про збільшення позовних вимог, у якій додатково до первинно заявлених вимог просили визнати частково протиправним та скасувати наказ від 28.01.2021 № 27-ОТГ “Про передачу земельних ділянок з державної у комунальну власність” в частині передачі земельної ділянки площею 23,2250 га з кадастровим номером 1421586800:03:000:1769 у комунальну власність Хлібодарівській об`єднаній територіальній громаді.

Ухвалою суду від 22.04.2021 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про збільшення позовних вимог повернуто позивачам.

20.04.2021 року позивачі через відділ діловодства та документообігу суду надали відповідь на відзив, з якої слідує наступне. Відповідач не навів у своєму відзиві норму права, яка б передбачала, що землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і дворами не можуть передаватись безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в порядку, передбаченому статтями 118, 121 Земельного кодексу України.

23.04.2021 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, їх позиція стосовно предмета спору зрозуміла, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд розглянув справу у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивачі - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) 23 жовтня 2020 року звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотаннями, згідно яких просили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 (га), із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, а саме за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1421586800:03:000:1769 на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області. Вказані клопотання були отримані відповідачем 27 жовтня 2020 року.

До вказаного клопотання позивачами були додані: копії паспорту, графічні матеріали із зазначенням місця розташування земельної ділянки площею 2,00 (га).

За результатами розгляду вищевказаних клопотань, наказами Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.12.2020 року № 823-УБД, №6338-СГ, № 6337-СГ, № 6340-СГ, № 6339-СГ та № 6343-СГ відмовлено позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, розташованої на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: витребувана земельна ділянка обліковується, як землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами. В повному пакеті документів відсутня інформація щодо наявності або відсутності на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна. Вказано на необхідність, у разі їх наявності, долучити правовстановлюючі документи на будівлі.

Позивачі оскаржують вищевказані накази Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області як такі, що суперечать нормам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України (у редакції, що була чинною на момент звернення позивачів до відповідача) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі надання відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частині 7 статті 118 ЗК України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від даного переліку.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 520/8576/18.

З аналізу змісту спірних наказів вбачається, що відмова відповідача у наданні позивачам дозволу на складання проекту землеустрою не містить жодної з підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Крім того, відповідачем вказано на необхідність надання доказів наявності чи відсутності на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна як передумови надання спірних дозволів позивачам, що не передбачено ст. 118 ЗК України. Заборона вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені цією статтею, встановлена частиною 6 статті 118 ЗК України.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що накази Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” від 02.12.2020 року № 823-УБД, від 02.12.2020 року №6338-СГ, від 02.12.2020 року № 6337-СГ, від 02.12.2020 року № 6340-СГ, від 02.12.2020 року № 6339-СГ, від 02.12.2020 року № 6343-СГ прийняті з порушенням зазначених вище положень законодавства.

Що стосується доводів відповідача про втрату ним повноважень з розпорядження спірними земельними ділянками в силу набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28 квітня 2021 року № 1423-IX (надалі - Закон №1423) суд виходить з наступного.

Після звернення позивачів у жовтні 2020 року з клопотаннями про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття відповідачем у грудні 2020 року спірних наказів, правове регулювання процесу отримання у власність земельних ділянок змінилося.

Так, 27.05.2021 набрав чинності Закон №1423, яким внесені зміни до п. 24 розділу ХХ “Перехідні положення” ЗК України. Даним пунктом передбачено, що з дня набрання ним чинності землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного переліку земель. Спірні ділянки, на які претендують позивачі, до згаданих виключень не належать.

Далі, відповідно до п. 24 розділу ХХ “Перехідні положення” ЗК України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Як вбачається з наданої відповідачем копії наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 28.01.2021 №27-ОТГ та інформаційної довідки Відділу у Волноваському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 02.1.2020 №1785/245-20 земельна ділянка кадастровий номер 1421586800:03:000:1769 (частини від якої просять відвести позивачі) перебувала у державній власності, розпочата процедура її передачі Хлібодарівській ОТГ Волноваського району.

Враховуючи наведені вище положення п. 24 розділу ХХ “Перехідні положення” ЗК України спірні ділянки переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

На момент вирішення спору судом не встановлена державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1421586800:03:000:1769 у порядку, передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Тому суд виходить з того, що процес передачі вказаної земельної ділянки не закінчений, факт державної реєстрації права комунальної власності на неї відсутній, а відтак вона не перебуває у комунальній власності.

Цей висновок суду не спростовується наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 28.01.2021 №27-ОТГ та посиланнями відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», оскільки вони свідчать тільки про початок процедури передачі права власності. Аналогічно переходу права власності на підставі п.24 розділу ХХ “Перехідні положення” ЗК України, до державної реєстрації нового власника у порядку, передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, правовий статус земельної ділянки не змінюється. Про це також зазначено у п. 2 наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 28.01.2021 №27-ОТГ, у якому вказано про виникнення права власності на земельні ділянки з моменту державної реєстрації відповідно до вказаного вище закону.

Враховуючи відсутність державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1421586800:03:000:1769, Хлібодарівська сільська рада не належить до органів, які у відповідності до ст. 122 ЗК України вправі надавати дозвіл на на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Крім того, відповідні клопотання подавалися позивачами ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, а не Хлібодарівській сільській раді, адміністративно-правові відносини між цією радою та позивачами не виникали.

Законом не встановлене функціональне правонаступництво органів, які вправі надавати дозвіл на на розроблення проекту землеустрою в процесі розмежування земель комунальної та державної власності до державної реєстрації переходу такого права.

Внаслідок протиправних дій відповідача, який незаконно відмовив у наданні спірних дозволів, позивачі опинилися у положенні правової невизначеності, коли орган місцевого самоврядування ще не набув повноважень з надання дозволу на на розроблення проекту землеустрою, а відповідач в силу відсутності прямих вказівок у законі відмовляється від цих повноважень.

В обґрунтування такої відмови відповідач, зокрема у письмових поясненнях від 01.06.2021, посилається на абзац 5 п. 24 розділу ХХ “Перехідні положення” ЗК України, яким передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

При оцінці цих посилань суд враховує, що ст. 118 ЗК України визначає порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами в декілька етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є початковою стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18), від 29.09.2020 р. у справі №688/2908/16-ц (провадження №14-28цс20), Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17.

Враховуючи, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не має безпосереднім наслідком зміну власника земельної ділянки, прийняття рішення (наказу) про його надання не вважається розпорядженням земельною ділянкою.

Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на встановлену абз. 5 п. 24 розділу ХХ “Перехідні положення” ЗК України заборону органам виконавчої влади до державної реєстрації права комунальної власності на розпоряджатися земельними ділянками державної власності.

Законом №1423 не визначені строки для проведення державної реєстрації переходу земельних ділянок у комунальну власність територіальних громад. Враховуючи це особи, які мають намір отримати земельні ділянки, на невизначений час фактично позбавлені можливості отримати від уповноваженого органу дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Встановлені судом відносини між сторонами при зміні компетенцій уповноважених органів не врегульовані законом з достатньою чіткістю та передбачуваністю, що свідчить про його невідповідність вимогам до “якості закону”, сформульованим у рішеннях ЄСПЛ у справах “Щокін проти України” від 14 жовтня 2010 року, “Сєрков проти України” від 07.07.2011.

Стала практика свідчить про формування Верховним Судом у схожих правових ситуаціях висновку, згідно з яким у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Цей висновок знайшов відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у соціальній сфері, зокрема від 13.02.2018 у справі № 580/122/17, від 20.02.2018 у справі №576/1724/17, від 20.02.2018 у справі № 679/761/15-а, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 27.02.2018 у справі № 227/2360/17, від 17.12.2018 у справі № 344/12315/16-а.

При визначенні підходу, який відповідав би порушеному праву позивачів, забезпечував рівність громадян перед законом та був адекватним у даному випадку, суд приймає до уваги приписи абз.6 п. 24 розділу ХХ “Перехідні положення” ЗК України.

Згідно з ним надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними.

Враховуючи, що саме протиправні рішення відповідача не дозволили позивачам одержати дозволи до набрання чинності пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, спосіб поновлення їх прав має забезпечити повернення позивачів до статусу, у якому вони опинилися би, не отримавши негативного рішення за відповідним зверненням.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суд зазначає, що наведене позивачами формулювання позовних вимог: “видати накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або про відмову у наданні дозволу з належним мотивуванням, непов`язаним з відсутністю інформації про об`єкти нерухомого майна” є синонімічним з передбаченим ст. 245 КАС України способом захисту порушеного права – зобов`язанням відповідача повторно розглянути клопотання позивачів від 23 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 (га), із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі.

З урахуванням цього суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивачів є :

визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” від 02.12.2020 року № 823-УБД, від 02.12.2020 року №6338-СГ, від 02.12.2020 року № 6337-СГ, від 02.12.2020 року № 6340-СГ, від 02.12.2020 року № 6339-СГ, від 02.12.2020 року № 6343-СГ;

зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 23 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 (га), із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, а саме за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1421586800:03:000:1769 на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачами, окрім ОСОБА_3 , який звільнений від сплати судового збору, при поданні до суду адміністративного позову було сплачено кожним судовий збір у розмірі 908,00 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачів понесені ними витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” від 02.12.2020 року № 823-УБД, від 02.12.2020 року №6338-СГ, від 02.12.2020 року № 6337-СГ, від 02.12.2020 року № 6340-СГ, від 02.12.2020 року № 6339-СГ, від 02.12.2020 року № 6343-СГ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) від 23 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 (га), із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, а саме за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1421586800:03:000:1769 на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39767332, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 22 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.