Рішення № 98239512, 12.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Справа № 160/6707/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.12.2020 № 254278 про відмову в зарахуванні довідок № 311, № 312 від 18.02.2020 про заробітну плату;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок і виплату призначеної пенсії за віком з часу призначення із врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1993 по 31.01.1998 згідно довідок про заробітну плату № 311, № 312 від 18.02.2020 про розмір заробітної плати за 1993-1998 роки на суднобудівельному заводі ім. Б.Е. Бутоми.

Також, в позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами, які підтверджують наявний у нього стаж для призначення пенсії. Відповідачем було відмовлено позивачу у зарахуванні до трудового стажу період роботи з 21.04.1989 по 20.01.1998 на суднобудівному заводі ім. Б.Е. Бутоми. Не погодившись із протиправною відмовою відповідача позивач звернувся із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року №160/8387/20 позовні вимоги позивача задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 21.04.1989 по 20.01.1998 на суднобудівному заводі ім. Б.Е. Бутоми та призначити пенсію з моменту першого звернення за її призначенням. Після ухвалення рішення по справі №160/8387/20 відповідачем призначена пенсія із врахування періоду роботи з 21.04.1989 по 20.01.1998 на суднобудівельному заводі - ім.Бутоми, але для обчислення пенсії не враховано заробітну плату на вказаному підприємстві за період 01.01.1993 по 31.01.1998. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Листом від 23.12.2020 року відповідачем відмовлено в обчисленні розміру пенсії заробітної плати за період 01.01.1993 по 31.01.1998 із посиланням на те, що 2014 року було проголошено одностороннє включення Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації. Спеціалісти пенсійного управління не мають можливості провести перевірку підстав видачі довідок №311, №312 від 18.02.2020 виданих ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", який розташований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.05.2021 представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року №1207-VІІ, яким визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважається незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбачені законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного закону, є недійсними і не створює правових наслідків. Даним Законом тимчасово окупованою територією визначено територію Автономної Республіки Крим. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з території, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Таким чином, взяти до уваги та здійснити перевірку підстав видачі довідки за період роботи в Суднобудівельному заводі "ЗАЛІВ" ім. Б.Е. Бутоми" правонаступником якого є ВАТ "Суднобудівельний завод "ЗАЛІВ" (підприємство знаходиться на непідконтрольній території) на території, де орган державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не можливо. За таких обставин, оскільки довідки про заробітну плату не підтвердженні первинними документами, підстав для їх зарахування не має.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 24.10.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року №160/8387/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 21.04.1989 по 20.01.1998 на суднобудівному заводі ім. Б.Е. Бутоми та призначити пенсію з моменту першого звернення за її призначенням.

03.12.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період 01.01.1993 року по 31.01.1998 року пенсії.

Листом від 23.12.2020 року відповідачем відмовлено в обчисленні розміру пенсії заробітної плати за період 01.01.1993 року по 31.01.1998 року із посиланням на те, що з 2014 року було проголошено одностороннє включення Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації, тому на даний час немає фізичної можливості спеціалістами пенсійного управління провести перевірку підстав видачі довідок №311, №312 від 18.02.2020 виданих ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", який розташований в АДРЕСА_1 . Оскільки довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами, підстав для їх зарахування не має.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при обрахунку пенсії заробітної плати відповідно до довідок про заробітну плату № 311, № 312 від 18.02.2020 протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку №22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку: «… посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».

Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.

В матеріалах справи містяться копії довідок № 311 та № 312 від 18.02.2020 року про заробітну плату ОСОБА_1 для нарахування пенсії із січня 1983 по січень 1998 роки, виданих, мовою оригіналу «Открытым Акционерным Обществом «Судостроительный завод «Залив».

В зазначених довідках вказано, що довідки видані на підставі особових рахунків, на всі виплати проведені відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду.

Також суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року №160/8387/20 позовні вимоги позивача задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 21.04.1989 по 20.01.1998 на суднобудівному заводі ім. Б.Е. Бутоми та призначити пенсію з моменту першого звернення за її призначенням.

Суд зазначає, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «<…> перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».

Також, суд враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 28.08.2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 23.07.2019 у справі № 537/53/17, від 27.03.2020 року у справі №591/3706/17 про те, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, достатньо вмотивованими та такими, що ґрунтуються на наявних у справі доказах, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача у місячний строк надати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма свідчить про право, а не обов`язок суду зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи дане клопотання суд виходить з того, що станом на час винесення рішення у справі жодні передумови вважати, що рішення суду не буде виконане ГУ ПФУ в Дніпропетровській області своєчасно - відсутні. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання позивача.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №2302-5168-3940-0051 від 21.04.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.12.2020 № 254278 про відмову в зарахуванні довідок № 311, № 312 від 18.02.2020 про заробітну плату.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок і виплату призначеної пенсії за віком з часу призначення із врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1993 по 31.01.1998 згідно довідок про заробітну плату № 311, № 312 від 18.02.2020 про розмір заробітної плати за 1993-1998 роки на суднобудівельному заводі ім. Б.Е. Бутоми.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар