
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2021 року Справа № 160/4953/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
01.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Васильківської селищної ради Васильківської районну Дніпропетровської області щодо не розгляду у встановлені Земельним кодексом України строки клопотання ОСОБА_1 від поданого до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області про надання, в межах норми безоплатної передачі земельних ділянок, дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради, Васильківського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності;
- зобов`язати Васильківську селищну раду Васильківського районну Дніпропетровської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання, в межах норми безоплатної передачі земельних ділянок, дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованого площею 2, 0000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Васильківського селищної ради, Васильківської району, Дніпропетровської області із земель комунальної власності і прийняти відповідне рішення у передбачені законом строки.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у листопаді 2020 позивач звернулась до Васильківської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, проте листом від 14.12.202 за вих. №2453 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка виділена іншим громадянам. Вказує, що на момент звернення до суду із даною позовною заявою не відомо чи передана земельна ділянка орієнтовною площею 2 га, яка зображена на викопіюванні із публічної кадастрової карти у власність або користування іншим особам, на яку ОСОБА_1 було подано клопотання до Васильківської селищної ради про надання в межах норми безоплатної передачі земельних ділянок дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Оскільки така бездіяльність, на думку позивача, спрямована на перешкоджання права на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та є протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 06.04.2021 відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 КАС України.
30.04.2021 до суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтуваннясвоєї позиції відповідачем вказано, що листом від 14.12.2020 позивачу було відмовлено у клопотанні про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки з обов`язкового додатку до клопотання позивача - викопіювання з бажаним розташуванням земельної ділянки, позивач ніяким чином не вказав (не відмітив) де саме знаходиться ця земельна ділянка, на яку він розраховує. На даному викопіюванні, частина земель знаходиться в межах населеного пункту, у зв`язку з чим не може бути передана для ведення особистого селянського господарства, інша – вже передана в оренду. На підставі вищевикладеного позивачу і було відмовлено в наданні дозволу на розроблення документації, а тому доводи позивача про бездіяльність відповідача є необгрунтованими.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що його клопотання Васильківською селищною радою у відповідності до вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу України не було розглянуто, а сама відповідь, викладена у формі листа від 14.02.2020 за вих. №2453, а не рішення, суперечить положенням Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26 та підпункту 1 пункту а) та підпункту 8) пункту б) статті 33 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у листопаді 2020 ОСОБА_1 звернувся до Васильківської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради, Васильківського району, Дніпропетровської області із земель комунальної власності. До заяви було додано: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, викопіювання зі схеми розміщення земельної ділянки.
Листом від 14.12.2020 № 2453 виконавчим комітетом Васильківської селищної ради повідомлено позивача, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка виділена іншим громадянам.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пунктом б частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України).
Отже Васильківська селищна рада наділена повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради, Васильківського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності.
Згідно положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Таким чином, Васильківська селищна рада повинна прийняти рішення по клопотанню позивача на пленарному засіданні Васильківської селищної ради, чого останньою зроблено не було.
Лист від 14.12.2020 за №2453, яким повідомлено позивача про те, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка виділена іншим громадянам не є рішенням Васильківської селищної ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Відповідно до частини 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном питання відведення земельних ділянок.
У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Васильківської селищної ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду клопотання позивача та прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Положеннями абзацу 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Проте цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 440/1922/19 (провадження №К/9901/29281/19).
Аналіз положень абзацу 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.
Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.
Частина шоста статті 118 Земельного кодексу України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
Також аналіз частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18).
Крім того, суд звертає увагу, що в листі від 14.12.2020 №2453 відповідач посилається на те, що зазначена позивачем на графічних матеріалах земельна ділянка виділена іншим громадянам, проте, не ненадано документів які б підтверждували факт зареєстрованого речового права.
Враховуючи відсутність рішення Васильківської селищної ради з приводу клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували поважність причин та умов порушення вказаного вище порядку та строку розгляду клопотання позивача.
Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання Васильківську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. відповідно до квитанції від 11.01.2021 підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 193, 241-246, 250, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Васильківської селищної ради Дніпропетровської області (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Першотравнева, б. 140, код ЄДРПОУ 04338285) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Васильківської селищної ради Васильківської районну Дніпропетровської області щодо не розгляду у встановлені Земельним кодексом України строки клопотання ОСОБА_1 поданого до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області про надання, в межах норми безоплатної передачі земельних ділянок, дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради, Васильківського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності.
Зобов`язати Васильківську селищну раду Васильківського районну Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Васильківської селищної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338285) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 908,00 грн. відповідно до квитанції від 11.01.2021 №0.0.1970984737.1, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко
Судове рішення № 98239450, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 07.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/4953/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: