Рішення № 98239259, 29.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 160/6945/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у розрахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області України здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахування часу знаходження на інвалідності та виплатити недоотриману пенсію з 15 серпня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з 15.08.2019 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 19.05.2021 року, відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 24.11.2017 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності від професійного захворювання. 03.03.2021 року він звернувся до пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах в розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу 8 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідно до положень ст. 33 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи з інвалідністю ІІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої ст. 28 цього Закону. Проте отримав відмову у проведенні перерахунку. Позивач зазначає, що має достатній страховий стаж, у зв`язку з чим має право на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком ще з 15.08.2019 року.

11.06.2021 року та 14.06.2021 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому представник просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач має загальний стаж роботи, який дав право на призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України № 1058: загальний стаж роботи - 33 роки 5 місяців 9 днів; страховий стаж роботи 18 років 5 місяців 9 днів; додаткові 15 років за кожний повний рік роботи за Списком № 1 (ч. 3 ст. 24 Закону України № 1058). Доданий позивачем розрахунок стажу роботи, створений виключно для визначення додаткового стажу роботи до досягнення особою 60-річного віку (ч. 1 ст. 24 закону України № 1058), який складає 22 роки 11 місяців 7 днів, і цей стаж роботи не відноситься до даних спірних правовідносин. Оскільки загальний стаж роботи позивача складає 33 роки 5 місяців 9 днів, це не дає йому права на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Крім того, відповідач посилався, що позивач із заявою про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком станом на 15.08.2019 року не звертався, у зв`язку з чим вимоги позову є безпідставними та не обґрунтованими. Також не підлягають задоволенню вимоги щодо виплати компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з 15.08.2019 року, оскільки з боку відповідача відсутні порушення, а також позивачем пропущений строк звернення до суду з цими вимогами.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.11.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності від професійного захворювання.

03.03.2021 року позивач звернувся на веб-портал Пенсійного фонду України із зверненням

Листом від 31.03.2021 року №10019-7250/Д-03/8-2800/21 Пенсійний фонд України надав відповідь щодо порядку обчислення розміру пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Крім того, листом від 27.01.2021 року № 9446/Д-08 Петропавлівський відділ обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надав відповідь з питання визначення права на пенсію по інвалідності з урахуванням стажу і заробітку та визначення дати права на пенсію за віком на пільгових умовах.

В даному листі також зазначено, що за даними електронної пенсійної справи, розміри пенсії по інвалідності обчислено виходячи з наявного стажу, зарахованого по 31.08.2017 року, що складається з 18 років 5 місяців 09 днів, в тому числі - стаж роботи за Списком № 1 - 15 років 11 місяців 14 днів, який зараховано до страхового стажу додатково по одному року, що склало 33 роки 5 місяців 9 днів та додаткового стажу, зарахованого з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону № 1058- 22 роки 11 місяців 25 днів.

Позивач зазначає, що його страховий стаж становить 38 років, а пільговий 19 років 10 місяців 28 днів, при цьому розрахунок визначеного стажу позивачем в позові не наведений.

Отже, спір між сторонами виник з приводу відмови відповідача у розрахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги ч. 2 ст. 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги ч. 2 ст. 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

У разі коли вимоги ч. 2 ст. 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 16.01.2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що третя група інвалідності позивачу була первинно встановлена 30.11.2017 року за період з 24.11.2017 року по 30.11.2018 року у віці до досягнення 40 років.

Станом на 03.03.2018 року розмір пенсійних виплат позивача обчислений з врахуванням наступного страхового стажу: страховий стаж до 01.01.2004 року - 4 роки 9 місяців 7 днів; страховий стаж після 01.01.2004 року - 13 років 8 місяці 0 днів; додаткові роки за списком 1 - 15 років 0 місяців 0 днів, додатковий стаж 22 роки 11 місяців 25 днів.

Загальний стаж роботи позивача згідно розрахунку складав 33 роки 5 місяців 9 днів.

Таким чином, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, останній не мав страхового стажу 35 років, який є обов`язковою умовою для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З перерахунку пенсії станом на 19.02.2021 року вбачається, що розмір пенсійних виплат позивача обчислений з врахуванням наступного страхового стажу: страховий стаж до 01.01.2004р. - 4 роки 9 місяців 7 днів; страховий стаж після 01.01.2004р. - 14 років 2 місяці 9 днів; додаткові роки за списком 1 - 15 років 0 місяців 0 днів, додатковий стаж 22 роки 5 місяців 17 днів.

Загальний стаж роботи позивача згідно розрахунку складав 33 роки 11 місяців 16 днів.

Таким чином, станом на 03.03.2021 року у позивача також відсутній необхідний страховий стаж 35 років, а тому й відсутнє право на отримання пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд не вбачає в діях відповідача будь-якого порушення права позивача на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст. 33 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за наявності 35 років страхового стажу, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у розрахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що в задоволенні вимог про визнання відмови у розрахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст. 33 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити компенсацію втрати частини пенсії також є також, що не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову суд також враховує, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, та відповідачем заперечується даний факт.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 11.06.2021 року по 25.06.2021 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня - 29.06.2021 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець