Ухвала суду № 98237560, 12.07.2021, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

12 липня 2021 р. Справа № 414/2517/20 Провадження № 1-кп/414/81/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

судді Тесленко І.О.,

присяжної Єременко Н.В.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

прокурора Ткачука А.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників: Хорольського І.В., Стародубцевої Л.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кремінна Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кремінського районного суду Луганської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У зв`язку із неявкою основних присяжних Гончар А.М. та Козинської Н.М. судове засідання було відкладене на 02.08.2021 на 14:00 год.

Разом із цим на виконання вимог ст. 331 КПК України на обговорення учасників судом було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який спливає 29.07.2021.

Прокурор надав письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим з огляду на те, що до теперішнього часу стосовно обвинувачених залишаються актуальними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, раніше враховані судом під час продовження строку тримання під вартою, які наразі не зменшилися та не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, зазначивши, що не втікав, коли його звільнили з ІТС, що свідчить про відсутність у нього наміру переховування від суду, і доказів наявності в нього такого наміру прокурор не надав. Також обвинувачений вказав, що не має на меті якимось чином тиснути на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора, пояснивши, що наміру втікати він не мав так само, як і тиснути на свідків, а будь-яких доказів його винуватості до теперішнього часу стороною обвинувачення не надано.

Захисники заперечували проти клопотання прокурора та підтримали позицію своїх підзахисних.

Заслухавши клопотання та думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторонни обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченим та клопотання прокурора, суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого умисного злочину проти життя особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі, при цьому ОСОБА_2 має не погашену та не зняту судимість і обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину у період іспитового строку. З огляду на ці обставини суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, з якими вони мешкають в одному місті і які наразі ще не допитані, та вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому суд вважає, що встановлені раніше ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не відпали та не зменшилися.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим необхідність продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів наразі не буде достатнім для забезпечення вищезазначених ризиків.

Суд вважає, що суспільний інтерес в даному випадку полягає у необхідності забезпечення виконання завдань кримінального провадження, якими відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів інших учасників кримінального провадження, в тому числі свідків.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, виходячи із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а також оскільки судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на шістдесят днів, задовольнивши відповідне клопотання прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 176-178, 183, 197, 331, 369-372, 383 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим - задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 12.07.2021 по 09.09.2021 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору, а також направити до Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя І.Г. Безкровний