Вирок № 98236905, 12.07.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 173/235/19

провадження № 1-кп/208/308/21

ВИРОК

Іменем України

12 липня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі суду присяжних - головуючого судді Ізотова В.М., професійного судді Савранського Т.А., основних присяжних Буца В.Л., Алієва Р.Г., Кожемяки Т.В., запасної присяжної Отрізної З.Б., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В. та сторін кримінального провадження: прокурора Скрипника Д.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Сокола М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018040430001094 від 15.11.2018 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Тягінка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, маючого середню освіту, безробітного, неодруженого, осіб на утриманні немаючого, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимого:

- 11.01.2000 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 5 ст. 19, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 94, 42, ч. 3 ст. 42 КК України (затвердженого Законом від 28.12.60 ВВР, 1961, N 2., ст. 14) до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 24.10.2008 року з Північної ВК № 90 Херсонської області по відбуттю строку покарання;

- 16.12.2009 року Олександрійським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 11.09.2015 року по відбуттю строку покарання,

встановив наступне.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 перебували за місцем проживання потерпілого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де сумісно вживали спиртні напої.

У період часу з 12:00 год. до 23:00 год. 14.11.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які перебували у приміщенні вказаного вище будинку та продовжували розпивати спиртні напої, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_1 схопив ножа побутового призначення та виказав погрозу на адресу ОСОБА_3 , щоб вгамувати останнього, після чого продовжив розпивати спиртні напої з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У подальшому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повторно виник конфлікт, який перейшов у бійку, в ході якої ОСОБА_1 почав наносити ОСОБА_3 удари кулаками рук у різні частини голови та тулубу потерпілого. Потерпілий ОСОБА_3 , бажаючи захиститись від протиправних дій ОСОБА_1 , наніс лобовою частиною своєї голови один удар по голові ОСОБА_1 , після чого останній прийшов у стан сильної агресії та у цей момент у ОСОБА_1 виник прямий злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_3 , тобто умисне протиправне заподіяння йому смерті.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період часу з 12:00 год. до 23:00 год., перебуваючи у приміщенні вказаного вище будинку за вказаною адресою, озброївшись молотком, який знаходився на підлозі у кімнаті, де проходила бійка та, утримуючи його у правій руці, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що нанесенням удару молотком у життєво важливі органи людини можливо позбавити її життя, передбачаючи такі наслідки та бажаючи їх настання, застосовуючи достатню м`язову силу, умисно наніс зазначеним молотком один удар в потиличну частину голови потерпілого. Потерпілий ОСОБА_3 , бажаючи захистити своє життя, почав тікати від ОСОБА_1 , однак, ОСОБА_1 , бажаючи довести свій злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_3 , до кінця, наздогнав ОСОБА_3 та вдруге наніс йому удар молотком в потиличну частину голови, внаслідок чого останній упав на ліжко, тим самим спричинивши останньому відкриту тупу черепно-мозкову травму з переломами кісток склепіння черепу. Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вбивство ОСОБА_3 , за допомогою своєї фізичної сили, стягнув його за ноги із ліжка на підлогу, де, перебуваючи у стані сильної агресії, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що нанесенням ударів у життєво важливі органи можливо позбавити ОСОБА_3 життя, передбачаючи такі наслідки та бажаючи їх настання, продовжив наносити удари ногами, взутими у взуття в область голови, шиї та тулубу ОСОБА_3 , внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період часу з 21 год. до 23 год. ОСОБА_3 помер.

Після чого, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що вбив ОСОБА_3 , з метою переховування від органів досудового розслідування та уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, 15.11.2018 року біля 01:00 год. покинув місце скоєння злочину.

У результаті злочинних дій ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 175-Е від 15.12.2018 року смерть ОСОБА_3 настала від відкритої тупої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепу, крововиливами під м?якими мозковими оболонками головного мозку. Виявлена при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 відкрита тупа черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння черепу в ділянках лівих тім?яної та потиличної кісток, з крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох лобових, тім`яних, потиличних, скроневих долей головного мозку а також обох півкуль мозочку, внутрішньомозковими крововиливами в ділянках обох потиличної долей головного мозку та обох півкуль мозочку крововиливом в м`які покривні тканини голови в лівій тім?яно-потиличній ділянці могла утворитися від не менш ніж двократної ударної дії тупого твердого жорсткої конструкції предмета (предметів), слідоутворююча поверхня якого, прогнозовано, була сплощено-випукла (невиключно, подібно до бокової стінки циліндра), і була видовженою до 30-32 мм - в межах контакту; з синцями на шкірі верхнього та нижнього повік лівого ока, на перехідній обвідці нижньої губи, саднами на шкірі спинки носу, на шкірі підборіддя, які могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею або при співударі о такий (такі); всі ушкодження є прижиттєвими, знаходяться в прямому причинному зв`язку з причиною смерті та згідно п.п. 2.1.3. літери «б» «г» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року та відноситься у сукупності до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, стосовно до живих осіб.

Виявлені при проведенні судово-медичної експертизи трупа синці на шкірі правої бічної поверхні шиї є прижиттєвими, могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею або при співударі о такий (такі), в причинному зв`язку з причиною смерті не знаходяться та згідно п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень стосовно до живих осіб.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

1. Прокурор Скрипник Д.О. вважав зібрані у кримінальному провадженні докази належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатньою для засудження ОСОБА_1 , з урахуванням обставин злочину та характеризуючих даних обвинуваченого, до довічного позбавлення волі. Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

2. Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав повністю, цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 не визнав, під час допиту в суді дав наступні показання.

Так, обвинувачений зазначив, що приблизно у листопаді 2018 року разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 поїхав у с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, оскільки його знайома депутат вказала, що у цьому селі проживає родина ОСОБА_4 , яка дешево продає житловий будинок. Він з ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вони дійшли згоди щодо продажу будинку за 10 000 грн. Він віддав гроші родині ОСОБА_4 , йому, в свою чергу, дали ключі від будинку, домову книгу та технічний паспорт на будинок. При укладенні розписки в якості свідків були присутні сусіди - дві жінки. До нотаріуса вони не звертались. На час укладення угоди він був у поганому стані та без окулярів, спитав, чи все добре з документами, на що отримав ствердну відповідь, отримав на руки розписку про факт передачі грошових коштів в якості оплати за будинок.

На наступний день він прочитав надані йому документи в окулярах та побачив, що вони оформлені на сторонню особу, яка не була присутня при укладенні угоди з родиною ОСОБА_4 . Він знайшов особу, яка була вказана у документах, як власник будинку, спитав у нього щодо його прописки у придбаному ним будинку, на що ця особа відповіла, що нічого не знає про продаж будинку.

В подальшому, він з ОСОБА_2 прийшов до місця проживання родини ОСОБА_4 , знайшов ОСОБА_3 , хотів з ним поспілкуватись з приводу документів на будинок. Вони разом зайшли до будинку, дружини ОСОБА_3 вдома не було, він з нею посварився. В будинку він разом з ОСОБА_3 почали пити самогон, подивились телевізор, знову пили. ОСОБА_2 в цей час сиділа на табуреті. Він сказав ОСОБА_3 повернути гроші, а він поверне документи на будинок, оскільки побоюється, що його виженуть з придбаного будинку у зв`язку з неправильно оформленими документами. ОСОБА_3 відповів, що грошей він не отримає та назвав його грубою лайкою. Будучи обуреним діями ОСОБА_3 , він підвівся та наніс йому один удар кулаком в обличчя, в свою чергу, ОСОБА_3 , будучи молодим та маючи фізичну перевагу, обхопив його руками та наніс удар лобом йому в голову, від чого він відійшов назад, взяв кухонний ніж з білою пластиковою рукояткою та сказав ОСОБА_3 заспокоїтись. Вони обидва сіли, знову випили алкоголь.

Потім він з ОСОБА_2 залишив будинок, маючи намір привести людей, щоб розібратись з виниклим питанням. Зазначає, що удари ОСОБА_3 молотком він не наносив, хто вчинив вбивство, йому невідомо, можливо, це була ОСОБА_2 , оскільки вона була раніше судима та докази, на його думку, вказують на її винуватість.

Після того, як він залишив будинок, пішов пішки через поле, біля дерева поклав пакет з документами на будинок, дійшов до залізничного вокзалу та сів на електричку до м. Дніпра, де 20.11.2018 року був арештований. У відділку поліції бачив ОСОБА_2 та сторонніх осіб.

Зазначає, що 20 та 21 листопада 2018 року над ним знущався та бив оперуповноважений поліції. Били лише у вказані дати. Під час слідчого експерименту захисник роз`яснював йому його права, однак він давав показання щодо обставин вбивства за настановою поліцейських, бо боявся. Поліцейські йому обіцяли кваліфікувати його дії за ст. 116 КК України. Захиснику та іншим особам не казав про побиття поліцією, оскільки нікому не довіряв. Перед направленням справи до суду розписався за ознайомлення з матеріалами кримінального провадження без фактичного ознайомлення, справу прочитав лише у суді. З ОСОБА_2 в подальшому не спілкувався, лише бачив її у коридорі відділку поліції 20.11.2018 року, на його думку, вона обмовила його під тиском поліції.

Будинок, де він вживав алкоголь з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 він швидко залишив, бо хотів встигнути на електричку щоб привезти людей розібратись з ОСОБА_3 . Щодо відшукання за місцем його проживання під матрасом телевізійного тюнеру «Т2» вказує, що це є абсурдним, бо він не забрав з будинка родини ОСОБА_4 більш дорогий телевізор. Відро з овочами було перевернуте, бо вони їздили на ринок. Документи на будинок поклав у пакеті під деревом, бо був у стані сильного алкогольного сп`яніння. З приводу фізичного насильства щодо нього з боку поліцейського пізніше звертався до Державного бюро розслідувань, однак кримінальне провадження було закрите.

3. Захисник Сокол М.Д. прохав суд виправдати його підзахисного, оскільки відсутні докази вбивства ним ОСОБА_3 . Незважаючи на те, що його підзахисний тривалий період свого життя провів у місцях позбавлення волі, після звільнення він вирішив почати інше життя, працювати, створити родину та придбати будинок, однак, його намагались ошукати, склад злочину у його діях відсутній, мети вбивства не було.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

1. Показання потерпілої.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що проживала разом з чоловіком та дітьми у с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, їх родина користувалась двома будинками за адресами: АДРЕСА_1 та 38 , один наданий державою їй як матері дитини з інвалідністю, інший придбаний за власні кошти. Будинок під № 38 вони з чоловіком мали намір продати. У листопаді 2018 року місцевий депутат познайомила її з раніше незнайомим ОСОБА_1 , пояснивши, що він має намір придбати будинок, він спочатку вагався. Приблизно за 2-3 дні вони дійшли згоди, вона з чоловіком ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 10 000 грн в якості оплати за будинок, склали при свідках - сусідках розписку про купівлю, після чого ОСОБА_1 поїхав. Разом з ОСОБА_1 була його співмешканка ОСОБА_2 13.11.2018 року вона посварилась з чоловіком та поїхала з дітьми до своїх батьків, чоловік залишився вдома один. 14.11.2018 року чоловік приїхав до місця проживання її батьків, яке знаходиться приблизно у 8-9 км від с. Широке, сказав, що потрібні гроші, взяв 10 000 грн та поїхав додому.

Телефонувала чоловіку після цього, однак телефон був вимкнений. 15.11.2018 року їй по телефону повідомила сусідка, що знайшла її чоловіка ОСОБА_3 у будинку замотаним у килим, після чого вона викликала поліцію. Будинок, який мав намір придбати ОСОБА_1 , був зареєстрований на іншу особу, з якою була домовленість на подальше оформлення будинку на покупця. Подальша доля отриманих за будинок грошей їй невідома. У будинку після вбивства ОСОБА_3 все було розкидано, наче щось шукали, у приміщенні був молоток. Будь-яких конфліктів з мешканцями села у її чоловіка не було. Заявлений до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов на суму 100 000 грн підтримує, розмір обгрунтовує завданою їй вбивством чоловіка моральною шкодою та істотними змінами у способі життя, оскільки вона залишилась сама з двома дітьми.

2. Показання свідка.

Допитана під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що познайомилась з ОСОБА_1 у м. Підгородне Дніпропетровської обл., де він винаймав квартиру та стали мешкати разом. ОСОБА_1 мав намір придбати будинок, приїхали у с. Широке, з будинку, який він хотів придбати, вийшла жінка на ім`я ОСОБА_4 , сказала приїжджати завтра, бо її чоловіка зараз немає вдома. На наступний день ОСОБА_1 оглянув будинок та дійшов з чоловіком на ім`я ОСОБА_3 згоди, ОСОБА_1 передав йому 10 000 грн, отримав документи та ключі від будинку, у присутності двох свідків була складена розписка, після чого вони разом стали розпивати пляшку горілки. До нотаріуса вони не звертались.

На наступний день вона разом ОСОБА_1 побачила ОСОБА_3 , ОСОБА_1 запропонував піти до нього в гості, на що вона відмовилась та ОСОБА_1 пішов сам. Вона чекала його у дворі, змерзла, зайшла у будинок, де ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вже розпивали пляшку горілки. ОСОБА_3 сказав, що горілки мало, попрохав її розтопити піч, а він з ОСОБА_1 поїхав ще за горілкою. Коли вони повернулись, почався скандал з приводу домової книги - ОСОБА_3 не хотів її віддавати, а ОСОБА_1 висловлював побоювання, що його виженуть з житла, після чого взяв зі стола ніж та почав махати їм в бік ОСОБА_3 , вона забрала у нього ніж, після чого вони заспокоїлись та знову сіли розпивати горілку.

Пізніше ОСОБА_3 сказав, що йому зле, пішов прилягти, ОСОБА_1 ще випив горілки, дістав з-під стола молоток, пройшов за ОСОБА_3 до кімнати поруч, де він лежав на ліжку обличчям вниз та наніс йому сильний удар молотком по потилиці, потім вдарив другий раз у ту ж ділянку голови зі словами «щоб ти не мучився». Двері у кімнату, де лежав ОСОБА_3 , були відкриті, вона бачила момент нанесення ОСОБА_1 ударів ОСОБА_3 .

Вона зайшла до кімнати, в цей час ОСОБА_1 стягнув ОСОБА_3 з ліжка, була велика лужа крові, ОСОБА_3 лежав обличчям в підлогу, голова ззаду була повністю пробита у двох місцях. ОСОБА_1 хотів затягнути ОСОБА_3 під ліжко, не зміг та накрив його покривалом, перед цим забравши з кишені одягу ОСОБА_3 гроші у сумі 5 200 грн.

Потім ОСОБА_1 кинув у піч молоток, яким наносив удари, рушник, яким витирав кров з підлоги та мобільний телефон ОСОБА_3 , вийнявши перед цим сім-карту «Київстар». ОСОБА_1 був весь в крові - руки, одяг, шапка, взяв телевізійний тюнер та сказав уходити, доки сусіди нічого не запідозрили.

Вона разом з ОСОБА_1 прийшли до придбаного ним будинку, де він перевдягнувся, залишив закривавлені спортивні штани на ліжку, шапку - на підвіконні, викрадений телевізійний тюнер сховав під матрасом та сказав, що йде у магазин за горілкою. Вже було темно, вона лягла спати, зранку не було ні ОСОБА_1 , ні його речей, сумки та документів, лише її паспорт лежав на підлозі. На зв`язок він більше не виходив, до поліції вона боялась звернутись, бо не місцева.

3. Документи.

3.1. Протокол огляду місця події з фототаблицею від 15.11.2018 року - буд. АДРЕСА_1 відповідає вимогам ст. 223, 233, 237 КПК України та свідчить про встановлення місця злочину - гостинної кімнати будинку за вказаною адресою, у якій виявлено труп ОСОБА_3 , замотаний у покривало, лежачий обличчям вниз головою до ліжка, краплі рідини бурого кольору, витягнуті з пічки обпалені предмети - корпус мобільного телефону, молоток побутового призначення, столові прибори. Під час огляду зразки рідини бурого кольору змиті на марлевий тампон, з приміщення кухні та вхідних дверей гостинної кімнати зняті сліди папілярного візерунку рук та вилучені корпус мобільного телефону, ударно-металева частина молотка для подальшого дослідження.

3.2. Протокол огляду трупа з фототаблицею від 15.11.2018 року відповідає вимогам ст. 223, 237, 238 КПК України та вказує на індивідуальні ознаки та виявлені тілесні ушкодження трупа - так, встановлено, що труп ОСОБА_3 при виявленні знаходився у положенні обличчям вниз, головою до ліжка на підлозі, після зняття ковдри виявлено, що труп одягнений у джинси синього кольору, червону кофту та чорну футболку, потилична ділянка голови трупа має ушкодження - дві рани з нерівними краями. З трупа вилучено підньогтьовий вміст пальців обох рук.

3.3. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.11.2018 року з додатком відповідає вимогам ст. 223, 228, 231 КПК України та свідчить, що свідок ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_1 під № 3 за рисами обличчя, зачіскою та вусами, сукупністю інших ознак, як свого співмешканця, який в ніч з 14 на 15 листопада 2018 року вчинив вбивство ОСОБА_3 в буд. АДРЕСА_1 .

3.4. Протокол огляду місця події від 16.11.2018 року - домоволодіння буд. АДРЕСА_2 відповідає вимогам ст. 223, 233, 237 КПК України, під час якого оглянуто домоволодіння, яке за показаннями потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_2 придбав за розпискою ОСОБА_1 , де виявлено на підлозі будинку та вилучено ковдру вовняну помаранчево-бордового кольору у клітину, сумку спортивну «Adidas» чорно-жовтого кольору, борт з тканини для дитячого ліжка з малюнком, простирадло рожевого кольору, рушник махровий рожевий, халат жіночий блакитного кольору з поясом, шорти спортивні синього кольору, іграшка м`яка «Миша» бежевого кольору, футболка жіноча рожева 46-го розміру, піджак трикотажний чорного кольору, джинсову детячу кепку для дівчинки із надписом камінням «MISS», кофту жіночу трикотажну білу з капюшоном на блискавці, чоловічу сорочку розміром XL сірого кольору з малюнком, сарафан жіночий трикотажний біло-червоного кольору, футболку чоловічу білу розміром L, тапки жіночі фіолетового кольору розміром 39, кофту спортивну чоловічу чорного кольору «Regatta» розмір 16 на блискавці, всередені - флісова підкладка, на внутрішній поверхні знизу та на бірці є сліди, схожі на рідину бурого кольору, штани спортивні чоловічі чорного кольору з тканини плащовки марки «Adidas» розмір 9, на лівій штанині внизу є плями рідини бурого кольору у вигляді бризк.

На ліжку у кімнаті виявлено та вилучено куртку чоловічу зимову на блискавці коричневого кольору, хутро світле, жилет трикотажний чоловічій «Adidas» бежево-синього кольору на блискавці, шапку трикотажну чорного кольору на флісовій підкладці із червоною смужкою, на зовнішній частині наявні сліди рідини бурого кольору у вигляді мазків, під матрасом на ліжку виявлено ТВ-тюнер «Q-150 HD-receiver» чорного кольору з кабелем, ніж кухонний із пластиковою рукояткою загальною довжиною 25 см.

3.5. Протокол проведення слідчого експерименту від 17.11.2018 року відповідає вимогам ст. 223, 240 КПК України та свідчить, що свідок ОСОБА_2 вказала на обставини та спосіб вбивства ОСОБА_1 ОСОБА_3 . Так, у приміщенні буд. АДРЕСА_1 - кухні вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом вживали горілку, під час розпиття спиртного у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт з приводу домової книги будинку, який нещодавно придбав ОСОБА_1 за 10 000 грн. ОСОБА_2 вказала, як ОСОБА_1 схопив кухонний ніж та погрожував ним ОСОБА_3 , однак вона завадила йому та забрала ніж. Після чого вона та ОСОБА_1 продовжили вживати горілку, а ОСОБА_3 з огляду на сильне сп`яніння пішов до кімнати та ліг на ліжко, розташоване ліворуч від вхідних дверей до кімнати, обличчям в подушку.

Після чого зазначила, що ОСОБА_1 взяв з-під тумби молоток та пішов до кімнати, де перебував ОСОБА_3 , вона почула глухий удар, від якого ОСОБА_3 застогнав та крикнув «ааа…больно», потім почула ще один глухий удар, при якому ОСОБА_1 сказав «щоб не мучився». Потім він вийшов до кухні, та кинув молоток у піч, яку вона раніше розтопила.

Коли вона зайшла до кімнати, ОСОБА_1 стягнув ОСОБА_3 за ноги з ліжка та намагався затягнути його під ліжко, що знаходиться під вікном, але в нього не вийшло, тоді ОСОБА_1 накрив покривалом ОСОБА_3 та став витирати рушником підлогу, на якій була кров, після чого кинув рушник у піч, також спалив там мобільний телефон та посуд, з якого вони їли та пили. Ніж, який лежав на столі, забрав з собою, також забрав ТВ-тюнер до телевізору та вони пішли з будинку, ОСОБА_1 залишив її у придбаному будинку та пішов у невідомому напрямку.

3.6. Протокол проведення слідчого експерименту від 19.11.2018 року з фототаблицею відповідає вимогам ст. 223, 240 КПК України та свідчить, що свідок ОСОБА_2 вказала механізм, за допомогою якого її спімешканець ОСОБА_1 14.11.2018 року приблизно о 21:30 год. у приміщенні буд. АДРЕСА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження, від яких останній помер - у кімнаті відпочинку Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на манекені людини показала, що ОСОБА_3 після вжитого спиртного пішов у спальну кімнату де ліг на ліжко відпочивати, при цьому він лежав на животі, руки та ноги були витягнуті вздовж осі тулубу тіла, обличчям у подушку. Далі, ОСОБА_2 за допомогою макета молотка вказала, що ОСОБА_1 , перед нанесенням ударів ОСОБА_3 , утримував молоток у своїй правій руці за дерев`яну ручку, при цьому металева частина молотка знаходилась зверху, бійчиком уперед. Після чого, ОСОБА_2 підійшла до манекену людини, на якому вказала, як ОСОБА_1 , утримуючи молоток у своїй правій руці вищевказаним способом, наніс його бійчиком два удари у потилично-тім`яну частину голови сплячому ОСОБА_3 , від яких, у короткий проміжок часу, настала його смерть.

Далі ОСОБА_2 на макеті людини показала як ОСОБА_1 , утримуючи ОСОБА_3 за ноги, стягнув останнього з ліжка на підлогу та намагався його засунути під ліжко, у нього не вийшло, тоді ОСОБА_1 зняв з ліжка покривало, накрив ним труп ОСОБА_3 та зник з місця події у невідомому напрямку.

3.7. Протокол огляду від 22.11.2018 року відповідає вимогам ст. 223, 237 КПК України та вказує, що свідок ОСОБА_2 поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 добровільно видала працівникам поліції каблучку з металу жовтого кольору, схожу на обручку, діаметром 19 мм, шириною 3,5 мм, проба відсутня, із внутрішньої сторони є надпис «Yuping».

3.8. Протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2018 року відповідає вимогам ст. 223, 240 КПК України та свідчить, що ОСОБА_1 вказав на істотні обставини вчиненого злочину, розташування, послідовність своїх дій, дій потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_1 зазначив, що приїхав до с. Широке разом зі співмешканкою ОСОБА_2 придбати житловий будинок АДРЕСА_2 , сплатив за нього 10 000 грн, отримав ключі та документи, переночував у придбаному будинку, спитав у колишнього господаря будинку щодо прописки, на що господар вказав, що не знає нічого щодо продажу, його потрібно записати у домовій книзі.

Біля 19-20 год. 14.11.2018 року він з ОСОБА_2 побачив ОСОБА_3 , сказав йому, що домова книга та техпаспорт були оформлені на іншу людину, а прописані там його дружина та господар. Показав, як вони зайшли до будинку, сіли, втрьох почали розпивати горілку. Знову почали спілкуватись з приводу домової книги, ОСОБА_3 сказав, що все буде добре, він поспілкується з господарем. ОСОБА_1 показав, як він встав та сказав ОСОБА_3 , щоб він повернув йому кошти, ОСОБА_3 став наступати на нього, почалась бійка, він вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, а ОСОБА_3 його лобом в обличчя. ОСОБА_1 взяв ніж та сказав ОСОБА_3 заспокоїтись, він присів, вони знову почали розпивати горілку. Ніж він поклав, ОСОБА_2 була поруч, кімната, де вони пили горілку, дуже маленька.

Потім знову була боротьба, яка перейшла у кімнату, він взяв молоток з підлоги та наніс ним ОСОБА_3 удар в голову, від якого він впав на ліжко животом вниз, коли почав згинати коліна він наніс другий удар молотком по голові, схопив ОСОБА_3 та скинув на підлогу, після чого наніс йому чотири удари ногою згори донизу підошвою стопи в ділянку шії. ОСОБА_2 була в дверному отворі, дивилась, зайшла в кімнату. Він потрогав ОСОБА_3 , той вже холодів, після чого він з ОСОБА_2 знову випили.

Також, ОСОБА_1 показав, як викинув у піч знаряддя вбивства - молоток, ганчірку, якою вони витирали з ОСОБА_2 кров з підлоги, залишки їжі та посуд. ОСОБА_1 накрив труп покривалом, яке зняв з ліжка. ОСОБА_2 трохи відтягнула труп, він повернув його на місце, обличчям вниз та головою до ліжка та знову накрив покривалом. Вбивство відбулось приблизно о 22 год., ОСОБА_2 забрала з будинку ТВ-тюнер, зняла з трупа золоте кільце, коли хотіла винести з будинку відро з овочами, перечипилась через поріг та впустила овочі. Біля 01 год. 15.11.2018 року він залишив будинок разом з ОСОБА_2 , яка втекла, а він зайшов до придбаного ним будинку АДРЕСА_2 , забрав свій телефон, документи на будинок та пішки пішов на залізничну станцію. По дорозі, під деревом білля ріллі, сховав чорний целофановий пакет з документами на придбаний ним будинок № 38 , знайдений поліцією за вказаним ним місцезнаходженням. Після того, як сховав документи, дійшов до залізниці, сів на електричку та доїхав до бази Байкальська у м. Дніпрі, де раніше працював, там і був затриманий поліцією.

4. Висновки експертів.

4.1. Висновок судової трасологічної експертизи № 26/4.6/1185 від 14.12.2018 року вказує, що вилучені під час огляду місця події від 15.11.2018 року - буд. АДРЕСА_1 одинадцять слідів папілярних узорів пальців рук придатні для ідентифікації за ними особи, з них десять слідів залишені вказівним пальцем лівої руки, вказівним пальцем лівої руки, середнім пальцем лівої руки, безіменним пальцем лівої руки, безіменним пальцем лівої руки, середнім пальцем лівої руки, середнім пальцем лівої руки, середнім пальцем лівої руки, середнім пальцем правої руки, великим пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_2 , один слід папілярного узору залишений не особами, дактилоскопічні карти яких заповнені на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а іншою особою.

4.2. Висновок судово-медичної експертизи № 175-Е від 15.12.2018 року вказує, що смерть ОСОБА_3 настала від відкритої тупої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепу, крововиливами під м?якими мозковими оболонками головного мозку. Виявлена при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 відкрита тупа черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння черепу в ділянках лівих тім?яної та потиличної кісток, з крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох лобових, тім`яних, потиличних, скроневих долей головного мозку а також обох півкуль мозочку, внутрішньомозковими крововиливами в ділянках обох потиличної долей головного мозку та обох півкуль мозочку крововиливом в м`які покривні тканини голови в лівій тім?яно-потиличній ділянці могла утворитися від не менш ніж двократної ударної дії тупого твердого жорсткої конструкції предмета (предметів), слідоутворююча поверхня якого, прогнозовано, була сплощено-випукла (невиключно, подібно до бокової стінки циліндра), і була видовженою до 30-32 мм - в межах контакту; з синцями на шкірі верхнього та нижнього повік лівого ока, на перехідній обвідці нижньої губи, саднами на шкірі спинки носу, на шкірі підборіддя, які могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею або при співударі о такий (такі); всі ушкодження є прижиттєвими, знаходяться в прямому причинному зв`язку з причиною смерті та згідно п.п. 2.1.3. літери «б» «г» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року та відноситься у сукупності до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, стосовно до живих осіб. При судово-токсикологічному дослідженні крові етиловий спирт виявлений у концентрації 4, 72 проміле, що може відповідати стану сильного ступеня алкогольного сп`яніння відносно до живих осіб.

4.3. Висновок додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 № 175- Е-Д від 15.12.2018 року вказує, що виявлена при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 відкрита тупа черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння черепу в ділянках лівих тім`яної та потиличної кісток, з крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох лобових, тім`яних, потиличних, скроневих долей головного мозку а також обох півкуль мозочку, внутрішньомозковими крововиливами в ділянках обох потиличної долей головного мозку та обох півкуль мозочку крововиливом в м`які покривні тканини голови в лівій тім`яно- потиличній ділянці могла утворитися від не менш ніж двократної ударної дії тупого твердого жорсткої конструкції предмета (предметів), слідоутворююча поверхня якого, прогнозовано, була сплощено-випукла (невиключно, подібно до бокової стінки циліндра), і була видовженою до 30-32 мм - в межах контакту,що може відповідати, зокрема, бійчику молотку або іншому предмету з подібними властивостями. Після спричинення виявлених при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 тілесних ушкоджень останній міг на протязі певного проміжку часу здійснювач певні активні дії. Всі виявлені при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися від дії сили, достатньої для спричинення виявлених ушкоджень.

Для спричинення виявлених при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_3 тілесних ушкоджень необхідно спричинити, як мінімум, 10-11 ударних дій. Враховуючи характер та локалізацію виявлених при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , можна вважати, що за вказаним в протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_2 механізмом можливість утворення виявлених у ОСОБА_3 ушкоджень не виключається.

4.4. Висновок додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_3 № 175- Е-Д від 27.12.2018 року вказує, що виявлена при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 відкрита тупа черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння черепу в ділянках лівих тім`яної та потиличної кісток, з крововиливами під м`якими мозковими оболонками обох лобових, тім`яних, потиличних, скроневих долей головного мозку а також обох півкуль мозочку, внутрішньомозковими крововиливами в ділянках обох потиличної долей головного мозку та обох півкуль мозочку крововиливом в м`які покривні тканини голови в лівій тім`яно- потиличній ділянці могла утворитися від не менш ніж двократної ударної дії тупого твердого жорсткої конструкції предмета (предметів), слідоутворююча поверхня якого, прогнозовано, була сплощено-випукла (невиключно, подібно до бокової стінки циліндра), і була видовженою до 30-32 мм - в межах контакту,що може відповідати, зокрема, бійчику молотку або іншому предмету з подібними властивостями.

Після спричинення виявлених при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 тілесних ушкоджень останній міг на протязі певного проміжку часу здійснювач певні активні дії. Всі виявлені при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися від дії сили, достатньої для спричинення виявлених ушкоджень.

Для спричинення виявлених при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_3 тілесних ушкоджень необхідно спричинити, як мінімум, 10-11 ударних дій. Враховуючи характер та локалізацію виявлених при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , можна вважати, що за вказаним в протоколі слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 механізмом можливість утворення виявлених у ОСОБА_3 ушкоджень не виключається.

4.5. Висновок судово-психіатричного експерта № 8 від 10.01.2019 року вказує, що ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і на час проведення експертизи не страждає. Виявляв раніше й виявляє на час проведення експертизи емоційно нестійкий розлад особистості. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, на час проведення експертизи також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

ІV. Мотиви суду.

1. Аналіз позиції захисту та мотиви неврахування доводів обвинуваченого та захисника.

Позиція захисту щодо невизнання провини у інкримінованому злочині грунтується на посиланні обвинуваченого ОСОБА_1 на неналежні дії щодо нього з боку оперуповноваженого поліції 20 та 21 листопада 2018 року (знущання та побиття) та фактологічних аспектах справи (відсутність мотиву вбивства з боку захисника Сокола М.Д., залишення приміщення будинку до вбивства - з боку обвинуваченого ОСОБА_1 ).

У першу чергу підлягають аналізу доводи обвинуваченого щодо неналежного поводження з ним.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гiднiсть, поводженню або покаранню.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов`язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102, рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

Так, доводи ОСОБА_1 щодо неналежного поводження з ним - фізичного та психологічного впливу з метою отримання зізнання у скоєнні злочину перевірені слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань Гнєзділовим О.В. в межах кримінального провадження № 62020170000000405 від 24.03.2020 року за ч. 2 ст. 265 КК України - допитаний слідчий Лисак А.М., який проводив слідчі (розшукові) дії з підозрюваним ОСОБА_1 , оперуповноважений ОСОБА_11 , який здійснював оперативний супровід проведення слідчих (розшукових) дій з підозрюваним ОСОБА_1 , перевірений журнал первинного обстеження осіб, утримуваних в ІТТ ГУНП в Дніпропетровській обл. № 1 від 21.11.2018 року та не встановлено фактів, які прямо або у сукупності з іншими доказами вказують на застосування фізичної сили або психологічного тиску відносно ОСОБА_1 та кримінальне провадження закрито постановою від 19.06.2020 року у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Означена постанова обвинуваченим ОСОБА_1 , який був представлений захисником, не оскаржувалась.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо неналежного поводження з ним були перевірені в межах офіційного розслідування незалежним від Національної поліції органом - Державним бюро розслідувань та не знайшли свого підтвердження.

В контексті змісту доводів ОСОБА_1 варто також звернути увагу, що для того, щоб у компетентних органів виник обов`язок провести розслідування за заявою про застосування методів, які порушують статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, така заява має бути «небезпідставною». Тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати певне підтвердження цим обставинам або, якщо це не можливо з об`єктивних причин, повідомити інформацію, яка дає можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника настільки надмірний тягар доведення, однак за відсутності інформації, яка дає можливість її перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку проведення розслідування такої заяви.

Зміст, характер та час висловлення ОСОБА_1 доводів щодо неналежного поводження з ним, на думку суду, вказують на їх безпідставність. Так, ОСОБА_1 був забезпечений захисником з 21.11.2018 року - дати, яку він вказує як дату неналежного поводження з ним, однак, з цього приводу він не скаржився ні захиснику, ні будь-якій іншій особі - компетентним правоохоронним органам, не висловлював скаргу слідчому судді в порядку ст. 206 КПК України, на що мав реальну можливість, оскільки у цей же день відносно підозрюваного обирався запобіжний захід слідчим суддею за участю всіх учасників кримінального провадження з боку захисту. Обвинувачений ОСОБА_1 вперше заявив про тиск на нього під час досудового розслідування лише при розгляді в суді, тобто через кілька місяців від часу, коли, за його словами, відбулися стверджувані ним події, не надавши при цьому чіткого фактажу щодо насильства над ним, обмежившись лише абстрактними посиланнями на знущання на побиття.

За таких обставин, суд вважає доводи обвинуваченого ОСОБА_1 недостовірними як за характером та змістом, так і внаслідок проведеного за ними офіційного розслідування та відхиляє як підставу визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими.

Щодо інших аргументів сторони захисту суд зазначає наступне.

Так, зі змісту своїх показань у суді обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує факт наміру придбання житлового будинку у родини ОСОБА_4 , факт розпивання спиртного з ОСОБА_3 14.11.2018 року у приміщенні буд. АДРЕСА_1 , виникнення конфлікту з ним з приводу оформлення документів на будинок під № 38 . Заперечення ОСОБА_1 проти висунутого обвинувачення зводяться до залишення ним будинку № 23 до вбивства ОСОБА_3 .

Однак, вчинення вбивства ОСОБА_3 саме ОСОБА_1 підтверджується прямими доказами - показаннями свідка ОСОБА_2 , протоколами проведення слідчих експериментів від 17.11.2018 року та 19.11.2018 року за участю очевидця ОСОБА_2 , протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2018 року за участю ОСОБА_1 .

Так, свідок ОСОБА_2 як очевидець всіх обставин конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прямо вказала про всі обставини злочину, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні - перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у приміщенні будинку буд. АДРЕСА_1 у вечірній час доби 14.11.2018 року, спільне розпивання спиртного, виникнення конфлікту з приводу оформлення документів на будинок під № 38 у цьому селі, нанесення особисто ОСОБА_1 двох сильних ударів знайденим на підлозі кімнати молотком по задній частині голови ОСОБА_3 , подальше пересування його тіла, приховування слідів злочину - спалення у печі молотка та речей, які зберегли сліди злочину та їх перебування у будинку - ганчірки з кров`ю, посуду, тощо, викрадення частини майна потерпілого, зокрема ТВ-тюнеру та поспішне залишення ОСОБА_1 населеного пункту.

Відеозапис слідчого експерименту від 04.12.2018 року у приміщенні будинку буд. АДРЕСА_1 якісно відображає розташування кімнат будинку, меблів, речей та вказує, що з місця розташування свідка ОСОБА_2 можливо повністю бачити місце вбивства та подальші дії з трупом, конструкція будинку та кімнати, у якій відбулось вбивство, виключає перебування там непоміченої свідком іншої особи, яка могла б вчинити вбивство.

Протоколи проведення слідчих експериментів від 17.11.2018 року та 19.11.2018 року вказують, що свідок ОСОБА_2 послідовно вказала механізм нанесення ОСОБА_1 ОСОБА_3 двох ударів молотком по задній частині голови, який відповідає висновкам судово-медичних досліджень трупа ОСОБА_3 .

Показання та відтворення подій ОСОБА_2 у всіх істотних обставинах співпадають з протоколом проведення слідчого експерименту від 04.12.2018 року за участю ОСОБА_1 , який, будучи представлений захисником, під відеозапис показав місце, орієнтовний час, спосіб та механізм нанесення двох ударів молотком по задній частині голови ОСОБА_3 .

Непрямі та похідні докази - протоколи огляду місця події та експертні дослідження, показання потерпілої ОСОБА_4 не містять істотних суперечностей з прямими доказами винуватості ОСОБА_1 та вказують на повноту та достовірність обставин вчинення злочину, викладених у показаннях та відтворенні подій очевидця ОСОБА_2 та відомостях, наданих ОСОБА_1 під час слідчого експерименту за його участю.

Посилання ОСОБА_1 на надання ним відомостей під час слідчого експерименту 04.12.2018 року за наданими поліцейськими інформацією спростовуюється змістом та характером цього доказу. Так, на відеозаписі відтворення обставин вбивства ОСОБА_1 у присутності захисника впевнено, без вагань та пауз, послідовно та активно вказує місце, час, спосіб та механізм нанесення двох ударів молотком по задній частині голови ОСОБА_3 , з наведених ним обставин випливає мотив - конфлікт з приводу його можливого ошукання ОСОБА_3 при оформленні документів на будинок. Вказані ОСОБА_1 обставини та характер їх надання вказують, що вони можуть бути відомі лише особі, яка вчинила цей злочин. Поведінка ОСОБА_1 жодним чином не свідчила про фізичний або психічний тиск на нього з боку поліції.

На підставі викладеного, доводи сторони захисту щодо фактологічних аспектів справи - відсутності мотиву вбивства, залишення ОСОБА_1 будинку родини ОСОБА_4 до вбивства суд відхиляє як необгрунтовані.

З приводу аргументу ОСОБА_1 щодо відсутності судового допиту свідка ОСОБА_2 , слід зазначити наступне.

Так, ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області № 173/2792/18, 1-кс/173/802/2018 від 19.11.2018 року задоволено клопотання слідчого про допит свідка ОСОБА_2 під час досудового розслідування з огляду на наявність реальної загрози застосування насилля до свідка з метою зміни наданих нею показань або відмови від наданих показань, так як у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється близька свідкові людина, крім того свідок немає тісних соціальних зв`язків на території Верхньодніпровського району та проживає в с. Широке тимчасово, тому в будь-який час може залишити місце свого мешкання та переховуватись з метою уникнення дачі показань. Виходячи з вищевикладеного, слідча суддя дійшла до висновку, що існують обставини, що можуть вплинути на достовірність та повноту показань даного свідка в суді або неможливості їх отримання взагалі під час розгляду кримінального правопорушення.

Встановлені слідчим суддею обставини необхідності фіксації показань свідка ОСОБА_2 підтвердились під час розгляду кримінального провадження по суті - за тривалий час відшукати свідка ОСОБА_2 та забезпечити її явку до суду не виявилось можливим.

Таким чином, за даних обставин, суд вважає за необхідне покласти в основу обвинувального вироку показання свідка ОСОБА_2 , надані нею в порядку ст. 225 КПК України у судовому засіданні з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. Досліджені в судовому засіданні показання свідка належним чином зафіксовані слідчим суддею, тобто були предметом судового контролю, є послідовними, повними, у істотних обставинах справи відповідають іншим дослідженим судом прямим та непрямим доказам винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановлена і доведена та кваліфікує його дії як кримінальне правопорушення, передбачене п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України за кваліфікуючими ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

3. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується вимогами ст. 65 - 67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує наступні обставини.

3.1. Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме - згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин.

3.2. Особу винуватого, який значний час свого життя перебував на злочинному шляху, неодноразово відбував покарання у виді тривалого позбавлення волі, які, однак, не призвели до його виправлення, раніше судимий за кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи.

3.3. Факт перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на обліку лікаря психіатра з діагнозом «Емоційно нестабільний розлад особистості», неперебування на обліку лікаря нарколога, посередню характеристику за місцем останнього тривалого перебування - Райківської виправної колонії № 73, а саме посереднє ставлення до праці, безвідповідальне ставлення до благоустрою установи, посереднє ставлення до зовнішнього вигляду та майна установи, формально займався програмою диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», втрату соціально-корисних зв`язків, перебування на профілактичному обліку як «відторгнутий загалом».

3.4. Наявність передбачених п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання - рецидиву злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відсутність обставин, які пом`якшують покарання.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Досліджені судом докази свідчать, що обвинувачений у момент вчинення вбивства перебував у стані алкогольного сп`яніння, під час допиту в суді обвинувачений також вказав, що вживав горілку у час інкримінованого йому діяння. За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати перебування у стані алкогольного сп`яніння як обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , незважаючи на відсутність її в обвинувальному акті.

3.5. Соціальний стан обвинуваченого, а саме відсутність офіційного працевлаштування, постійного тривалого місця проживання та реєстрації, неперебування у шлюбі та відсутність осіб, які б знаходились на його утриманні.

3.6. Форму вини у виді прямого умислу, мотив вбивства - неприязне відношення до потерпілого з приводу конфлікту на грунті цивільно-правових відносин, характер та обставини вчиненого злочину, зокрема послідовність сильних, очевидно смертельних ударів молотком в життєво важливу ділянку тіла, перетягування тіла потерпілого, нанесення йому додаткових побоїв, намагання сховати тіло, знищити докази вини шляхом спалення, спотворення обставин злочину та залишення місця його вчинення з метою переховування.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 надзвичайно небезпечний для суспільства та для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень слід призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з огляду на наявність ризику ухилення від покарання у випадку ухвалення обвинувального вироку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До набрання вироком законної сили існує обґрунтована ймовірність переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення визначеного судом покарання. Такий ризик є реальним, а продовження дії запобіжного заходу - необхідним, з огляду на ухвалення судом саме обвинувального вироку, що пов`язаний з призначенням обвинуваченому найвищої міри покарання.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на суму 100 000 грн моральної шкоди, яка обгрунтована моральними та фізичними стражданнями з приводу вбивства її чоловіка та батька дитини ОСОБА_3 у молодому віці, погіршенням її життєвих умов, потреби докладення додатових зусиль для організації життя та утримання дітей.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У суду не виникає сумніву, що у зв`язку з загибеллю чоловіка, потерпіла ОСОБА_4 зазнала надзвичайних душевних страждань, пригнічення, істотно та невідворотно змінився її спосіб життя та ведення господарства, тому заявлена нею сума відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.

По справі наявні процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової експертизи, витрати на проведення якої відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, зі скасуванням застосованих заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України з огляду на припинення існування обставин, що були підставами для їх застосування.

V. Прийняте рішення.

1. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

2. Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши йому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 21.11.2018 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

3. Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.

4. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 100 000 грн (сто тисяч гривень).

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної судової трасологічної експертизи № 26/4.6/1185 від 14.12.2018 року у сумі 1 144, 00 грн (одна тисяча сто сорок чотири гривні).

6. Арешт, накладений під час досудового розслідування на речові докази - скасувати, та:

- телевізійний тюнер «Q-150», каблучку з металу жовтого кольору, схожу на обручку, діаметром 19 мм, шириною 3,5 мм, проба відсутня, із внутрішньої сторони є надпис «Yuping», будинкову книгу - повернути потерпілій ОСОБА_4 ;

- предмети одягу, ніж кухонний (номер книги обліку речових доказів 534, порядковий номер 311), ударно-металеву частину молотка, обпалений корпус мобільного телефону, недопалки цигарок, піднігтьовий вміст трупа (номер книги обліку речових доказів 534, порядковий номер 315), паперовий конверт зі змивами (номер книги обліку речових доказів 534, порядковий номер 335), спец. пакет зі слідами папілярних ліній рук (номер книги обліку речових доказів 534, порядковий номер 337) - знищити;

- мобільний телефон марки «Lenovo» (номер книги обліку речових доказів 534, порядковий номер 315) - повернути ОСОБА_1 .

7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

8. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя Ізотов В.М.

Суддя Савранський Т.А.

Присяжний Буц В.Л.

Присяжний Алієв Р.Г.

Присяжний Кожемяка Т.В.