Рішення № 98236710, 12.07.2021, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/580/21

Провадження № 2/172/360/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. Від спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження якої відповідач записаний батьком.

Після народження доньки відповідач ОСОБА_2 залишив сім`ю. З 2016 року та до теперішнього часу неповнолітня донька проживає разом з нею в державі Ізраїль, на що відповідач, як батько дитини надав відповідний дозвіл.

Вказані обставини свідчать про те, що донька перебуває на повному її утриманні і жодним чином не забезпечується всім необхідним для розвитку з боку батька. Крім того, відповідач не спілкується з донькою в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, свої батьківські обов`язки не виконує, про стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток своєї доньки не піклується, участі у вхованні та утриманні не приймає. Матеріальної допомоги доньці відповідач не надає .

Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 30.06.2021 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи у його відсутність та позивачки, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи Усік Л. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження якої батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання відповідача №104 від 25.06.2021 року в розділі "Характеристика батьків та їх відношення до виховання, утримання, навчання дітей" зазначено зі слів батька: що донька з ним не проживає, її вихованням він не займається, кошти на утримання не надає, вихованням та розвитком не займається.

З 2016 року та до теперішнього часу позивачка з неповнолітньою донькою проживають в державі Ізраїль, на що відповідач, як батько дитини надав відповідний дозвіл, а саме: заява від 04.05.2016 року про надання дозволу на виїзд на постійне місце проживання малолітньої доньки за кордон до Ізраілю разом з матір`ю ОСОБА_1 , та заява серії НАТ 000679 від 04.05.2016 року про те, що він не заперечує про видачу доньці ОСОБА_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до стаття 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктами 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі належних, допустимих та достатніх доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 без будь-яких об`єктивних на те причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, участі у вихованні доньки не приймає, не створює належних умов для проживання, матеріально не допомагає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення позову шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2009 року народження повністю відповідає інтересам останньої.

На підставі вищевикладеного, керуючись Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164-165 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 280-281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Судові витрати залишити за позивачем.

4. Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до відділу ДРАЦС по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк