Рішення № 98233957, 05.07.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.2021 Справа № 905/767/21

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Куц Д.Ф.

Позивач – Київський міський центр зайнятості.

Відповідач - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську.

Про стягнення 43460,51 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Київський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (далі - відповідач) про стягнення 43460,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за час перебування громадянки ОСОБА_1 на обліку в Дніпровській філії Київського міського центру зайнятості до поновлення на роботі, остання отримала допомогу по безробіттю в розмірі 43460,51 грн. У зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі на підставі рішення суду, позивач, відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" просить стягнути з відповідача, як роботодавця ОСОБА_1 , суму страхових коштів в розмірі 43460,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

20.05.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що може понести грошове навантаження у подвійному розмірі, оскільки ОСОБА_1 була виплачена, як поновленому працівнику суму втраченого заробітку без зменшення цієї суми на розмір отриманої допомоги по безробіттю. Також і позивач має право в судовому порядку стягнути з роботодавця суму страхових коштів, виплачених працівникові за період його вимушеного прогулу, внаслідок чого відповідач буде притягнутий до подвійної відповідальності, що суперечить приписам ст.61 Конституції України.

01.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач заперечує щодо обставин викладених відповідачем у відзиві на позов.

15.06.2021 від представника відповідача надійшли заперечення, за змістом яких відповідач заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві обставин.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

17.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, а також з заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с.7-8).

Відповідно до персональної картки №026619101700025 Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості, 17.10.2019 ОСОБА_1 було надано статус безробітної (а.с.9).

Згідно з довідкою-рахунком від 13.04.2020 №08-700/10021/20, ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна з 17.10.2019 по 30.03.2020 та отримала 43460,51 грн допомоги по безробіттю за період з 24.10.2019 по 30.03.2020 (а.с.13).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 у справі №640/20744/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, визнано протиправними з моменту прийняття та скасовано: висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця - ОСОБА_1 , затверджений наказом від 08.10.2019 № 84-ОС Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську; наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 08.10.2019 № 84-ос "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , вийшовши у зв`язку з цим за межі позовних вимог; наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 08.10.2019 № 85-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську з 09.10.2019. Стягнуто з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 241095, 18 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення з 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 на посаді слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (код ЄДР 42331094; адреса: 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Героїв України, 21) та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 44412,22 грн. (сорок чотири тисячі чотириста дванадцять тисяч 22 коп.) з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів (а.с.18-30).

На виконання рішення суду від 23.03.2020, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську видано наказ від 31.03.2020 №54-ос, яким, зокрема, поновлено на роботі ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до наказу директора Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості від 16.04.2020 №16, прийнято рішення про повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю (а.с.14).

22.04.2020, 14.07.2020, 12.02.2021 позивач звертався до відповідача з листами №266.5-875/20, №2665-2482/20, №16-348/10-21/21 з пропозицією відшкодувати суми виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 43460,51 грн (а.с.15-17).

Відповіді на вказані листи суду не надано.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Згідно з п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п.п.9 п.п.1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792, Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

За змістом п. 2 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідач в розумінні ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", є роботодавцем ОСОБА_1 , а тому саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Пред`явлення ОСОБА_1 позову до суду про поновлення її на роботі не позбавляло останню права на отримання допомоги по безробіттю до її поновлення на роботі за рішенням суду, а тому не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати вартість фактично здійснених ОСОБА_1 соціальних виплат на підставі частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Посилання відповідача на статтю 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" суд до уваги не приймає, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято 23.03.2020, 31.03.2020 ОСОБА_1 поновлено на роботі, а допомога по безробіттю, стягнення якої є переметом розгляду цієї справи, була нарахована до 30.03.2020.

Будь-яких доказів на підтвердження умисного невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків та зловживання ними відповідачем не надано.

Законодавством не передбачено обов`язок безробітного повідомляти центри зайнятості саме про стягнення на його користь коштів за час вимушеного прогулу, і, головне, що таке стягнення якимось чином впливає на виплату допомоги по безробіттю, зокрема і на її розмір, а саме, що сума чи розмір допомоги по безробіттю, які виплачуються безробітному, мають бути зменшені на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.

Так само ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", покладена в основу даного позову, не передбачає жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого безробітному та вартості наданих соціальних послуг безробітному, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в тому числі, і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду Україні від 09.07.2018 у справі №914/1875/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, а отже і про задоволення позову в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо можливого притягнення його по подвійної відповідальності у разі задоволення позову, оскільки відшкодування допомоги по безробіттю не можуть вважатись відповідальністю, у зв`язку з тим, що матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є державною соціальною гарантією на випадок настання страхового випадку.

Виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_1 соціальна допомога по безробіттю була призначена та виплачена у зв`язку з настанням страхового випадку, а саме внаслідок її звільнення, яке в подальшому було визнано в судовому порядку як незаконне, а отже саме відповідач в цьому випадку має відшкодовувати понесені Фондом витрати на виплату такій особі допомоги по безробіттю.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Героїв України, 21, ідентифікаційний код юридичної особи - 42331094) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.47-Б, ідентифікаційний код юридичної особи - 03491091) допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 у розмірі 43460 (сорок три тисячі чотириста шістдесят) грн 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.07.2021.

Суддя О.В. Говорун