Ухвала суду № 98233680, 12.07.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

12 липня 2021 року Справа № 903/497/21 Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши заяву приватного підприємства «Центр – Х» про забезпечення позову б/н і дати, яка надійшла до суду 08.07.2021, без повідомлення учасників справи,

в с т а н о в и л а:

25.06.2021 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Центр-Х” від 25.06.2021, в якій ПП “Центр-Х” просить:

1) визнати за Приватним підприємством “ЦЕНТР-Х” (ідентифікаційний код: 39498831) право власності на майно, а саме:

- будівлю механічної майстерні, літера Г-1, загальною площею 479,4 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1400107101, розташовану за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- будівлю, літера В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., реєстраційний/кадастровий номер 5306007000, розташовану за адресою. Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:31:119:0016, площею 0,5628 га, реєстраційний номер: 880119107101, яка розташована за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а;

2) зняти арешт, накладений постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережним Ярославом Вікторовичем про арешт майна боржника від 25.03.2021 та постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.04.2021 у виконавчому провадженні № 64963467 з виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.21 на майно, а саме:

- будівлю механічної майстерні, літера Г-1, загальною площею 479,4 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1400107101, розташовану за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- будівлю, літера В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., реєстраційний/кадастровий номер 5306007000, розташовану за адресою. Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:31:119:0016, площею 0,5628 га, реєстраційний номер: 880119107101, яка розташована за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а.

На обгрунтування позову приватне підприємство «Центр-Х» посилається на те, що арешт накладено на майно, яке належить приватному підприємству; накладення арешту має наслідком заборону на відчуження арештованого майна, чим порушується право власника вільно розпоряджатись своїм майном та після його реалізації призведе до позбавлення права власності на нього, чим порушуються права та законні інтереси ПП «Центр-Х».

Зазначає, що позов спрямовано на захист цивільних прав позивача, пов`язаний з можливістю використання власності та є фактично різновидом негаторного позову.

Ухвалою від 30.06.2021 відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 05.08.2021 на 14:00 год.

08.07.2021 приватне підприємство «Центр-Х» подало до суду заяву про забезпечення позову без вихідного номера і дати.

У заяві про забезпечення позову, поданій до суду 08.07..2021, приватне підприємство «Центр-Х» просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна, а саме: до набрання рішенням суду законної сили зупинити продаж майна, а саме: будівлі механічної майстерні, літера Г-1, загальною площею 479,4 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1400107101, розташованої за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а; будівлі, літера В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., реєстраційний/кадастровий номер 5306007000, розташованої за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а; земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:31:119:0016, площею 0,5628 га, реєстраційний номер: 880119107101, яка розташована за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а; зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Бережним Я.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021; 25.03.2021 винесено постанову про арешт майна боржника; 19.04.2021 винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника; 19.04.2021 винесено постанови про призначення суб?єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні; 07.05.2021 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження; 24.06.2021 поновлено виконавче провадження №64963467 з виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021.

Позивач зазначає, що на сайті ДП «Сетам» https://setam.net.ua/auction/477672 розміщена офіційна інформація про проведення аукціону 23.07.2021 о 09:00 год. щодо продажу майна, а саме: продаж будівлі складу В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., будівлі механічної майстерні Г-1, загальною площею 479,4 кв.м., земельної ділянки площею 0,5628 га, кадастровий номер 0710100000:31:119:0016 за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а.

Позивач стверджує, що спірне нерухоме майно належить йому на праві власності. На обгрунтування цього посилається на Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Позивач вважає, що слід вжити заходи забезпечення позову, враховуючи предмет та підстави позову, з метою ефективного захисту оспорюваних інтересів позивача, враховуючи те, що суть виконавчих дій виконавця полягатиме у зверненні стягнення на предмет іпотеки – об?єкти нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів на підставі оцінки, проведеної суб?єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, що призведе до втрати позивачами права власності на оспорювані об?єкти.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

У відповідності із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

Пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 роз`яснено про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову шляхом подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії подальшого виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розділом 7 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Положеннями статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною сьомою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.п.6 ч..1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

З огляду на викладене, враховуючи підстави і предмет позову, з якими звернулося до суду Приватне підприємство «Центр – Х» – визнання права власності на майно, зняття арешту з майна, співрозмірним та обґрунтованим є такий спосіб забезпечення позову як зупинення продажу майна, враховуючи те, що на 23.07.2021 призначено аукціон з продажу майна.

Реалізація спірного майна унеможливить захист і поновлення у межах одного судового провадження прав позивача.

Таким чином, невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд дійшов висновку про наявність правових підстави для часткового задоволення заяви та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.137 ГПК України шляхом зупинення продажу майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтовує необхідності одночасного застосування двох способів забезпечення позову: і шляхом зупинення продажу майна, і шляхом зупинення стягнення на підстав наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021.

Оскільки зупиненням продажу майна фактично зупиняється стягнення на підставі наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021, відсутні підстави для застосування іншого заходу забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021.

Відповідно до ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Заява Приватного підприємства «Центр – Х» про забезпечення позову відповідно до п.6 ч.1 ст.139 ГПК України не містить пропозицій позивача щодо зустрічного забезпечення.

Частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право, а не обов`язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 ГПК України.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.08.2020 у справі №910/6503/19.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Заяву Приватного підприємства «Центр – Х» про забезпечення позову б/н і дати, яка надійшла до суду 08.07.2021, задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову зупинити продаж майна, а саме: будівлі механічної майстерні, літера Г-1, загальною площею 479,4 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1400107101, розташованої за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а; будівлі, літера В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., реєстраційний/кадастровий номер 5306007000, розташованої за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а; земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:31:119:0016, площею 0,5628 га, реєстраційний номер: 880119107101, яка розташована за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а.

3. Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Центр-Х» про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021.

4. Питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішити в порядку, встановленому ст. 145 ГПК України.

Строк пред?явлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову до виконання становить три роки - до 12.07.2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд в строки визначені ст. 256 ГПК України.

Оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Копію ухвали направити Приватному підприємству «Центр – Х», Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван», Товариству з обмеженою відповідальністю «Свемон Маркет», приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бережному Я.В.

Дата підписання повного тексту ухвали: 12.07.2021.

Суддя І. О. Якушева