Рішення № 98232775, 02.07.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4176/20

провадження № 2/504/1325/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Доброва П.В.,

при секретарі Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини,-

В С Т А Н О В И В:

До Комінтернівського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, під час шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/1753/20 від 19.10.2020 року шлюб між сторонами розірваний. На теперішній час відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, забороняє бачитися та перешкоджає позивачу приймати участь у вихованні доньки, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, та просив суд зобов`язати відповідачку усунути йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіку зустрічей наступним чином: Понеділок з 8:00 до 8:00 наступного дня; Середа з 8:00 до 8:00 наступного дня; П`ятниця з 8:00 до 8:00 наступного дня; Неділя з 8:00 до 8:00 наступного дня.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.12.2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити підготовче засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, від якого вони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 24.09.2018 року

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/1753/20 від 19.10.2020 року шлюб між сторонами розірваний.

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із матір`ю.

У позовній заяві Позивач стверджує, що він має бажання спілкуватися з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймати участь у її вихованні та житті.

В силу ч. ч.1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

В силу ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Позивач, будучи батьком дитини прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком.

У статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - СЄПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Практика ЄСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, ЗУ України «Про охорону дитинства», враховує особу батька та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні рідної дитини, і таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Ч. 4 ст. 19 СК України, зазначено ,що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно п.11 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Враховуючи вище зазначене, з врахуванням позиції сторін, інтересів малолітньої дитини, ставлення позивача та відповідача до дитини, до його інтересів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 157, 158, 159 СК України; ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»; ст. ст. 2 , 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 (Посвідка на постійне місце проживання № НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : понеділок з 8:00 до 8:00 наступного дня; середа з 8:00 до 8:00 наступного дня; п`ятниця з 8:00 до 8:00 наступного дня; неділя з 8:00 до 8:00 наступного дня.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 , що у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В. Добров