Рішення № 98231723, 12.07.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 12.07.2021

ЄУ № 942/238/21

Провадження №2/942/232/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року смт. Новопсков Луганська область

Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участю секретаря судового засідання Стєніної А.В., представника відповідача Природи О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі, зобов`язання повернути земельну ділянку,

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати Договір оренди земельної ділянки, площею 7,0200 га (кадастровий номер 4423384700:01:001:0085), укладений 15.05.2007 між ОСОБА_3 та ТОВ «Айдар», зареєстрований 06.06.2007 за № 040741600370; стягнути з ТОВ «Айдар» заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 48003,34 грн. та пеню у розмірі 2832,20 грн., а всього 50835,55 грн.; зобов`язати ТОВ «Айдар» передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 7,0200 га, кадастровий номер 4423384700:01:001:0085 в стані придатному для цільового використання та стягнути з відповідача судові витрати.

2. В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що заявник є законним представником позивача, оскільки є його опікуном за рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.03.2010.

Позивач є власником спірної земельної ділянки, вказана земельна ділянка перейшла у власність позивача в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.05.2007 між відповідачем та ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є позивач, було укладено спірний договір оренди землі строком на 15 років. Успадкувавши земельну ділянку після смерті матері, позивач успадкував її права та обов`язки як орендодавця, визначені спірним договором, які не припинилися після її смерті.

3. Відповідно до п. 1, 9-13, 15 спірного договору оренди землі відповідач зобов`язувався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору та у натуральній формі.

13.10.2020 після оформлення спадщини та реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 на адресу відповідача неодноразово направлялися заяви (вимоги) з проханням невідкладно сплатити заборгованість, що утворилась за оренду земельної ділянки за період 2009-2020 роки у сумі 48003,34 грн.

Відповідач у відповідних відповідях пропонував отримати в Марківському районі в рахунок орендної плати пшеницю, соняшник, сіно люцерни.

4. Наразі, орендна плата не виплачена позивачу, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати за період з 2009 по 2020 роки у сумі 48003,34 грн., яка заявлена до стягнення.

У зв`язку з неналежним виконанням обов`язку по сплаті орендної плати позивач нарахував пеню відповідно до п. 15 спірного договору оренди за період з 01.01.2021 по 01.03.2021 у сумі 2832,20 грн.

5. Невиконання обов`язку зі сплати орендної плати з урахуванням її індексації є порушенням умов договору оренди, що є, на думку позивача, підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення позивачу спірної земельної ділянки.

Короткий зміст заперечень відповідача

6. Позовні вимоги відповідач визнав частково, а саме вимоги по сплаті орендної плати за період з 2018 по 2020 роки на суму 15448,57 грн., в задоволенні решти позовних вимог просить відмовити та застосувати до вимог позивача про стягнення орендної плати за 2010 - 2017 роки строк позовної давності. В судовому засіданні представник відповідача зазначила про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення орендної плати за 2009 рік.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивач бажає отримувати орендну плату в грошовій формі, а тому йому потрібно укласти з відповідачем додаткову угоду, в якій повинно бути прописано зміни щодо форми та способу розрахунків з орендної плати. Провести розрахунок у грошовій формі відповідач зможе після укладення додаткової угоди до Типового договору оренди землі б/н від 15.05.2007. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України позивач повинен самостійно отримати сільськогосподарську продукцію, нараховану йому за оренду земельної ділянки, зі складських приміщень відповідача.

Відповідач також зазначає, що ОСОБА_3 розрахунок з орендної плати за 2009 рік було проведено повністю, що підтверджується розрахунковою відомістю.

7. Відповідач також зазначає, що несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця і невнесення грошових коштів на депозит не може тлумачитися як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання договору оренди землі.

Після отримання листа позивача про сплату орендної плати відповідач пропонував укласти додаткову угоду до договору оренди землі та було надіслано повідомлення про одержання орендної плати. Тож позивач не отримує орендну плату, а тому послідовність дій орендодавця та відмова позивача отримувати оренду плату вказує, на думку відповідача, на створення штучних підстав для розірвання договору оренди землі. Відповідач вважає поведінку позивача недобросовісною по відношенню до своїх обов`язків як сторони договору. А отже відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Процесуальні дії у справі

8. Ухвалою суду від 02.03.2021 прийнято справу до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12.04.2021 відкладено підготовче судове засідання у зв`язку з задоволенням клопотання позивача про витребування доказів.

9. Ухвалою від 27.04.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом

10. 15 травня 2007 року між ОСОБА_3 (орендодавець), з одного боку, та ТОВ «Айдар» (орендар), з другого боку, укладено Типовий договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з метою сільськогосподарського використання - товарного сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Осинівської ради в межах згідно документації на виготовлення державних актів.

В оренду передається земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 7,0200 га. Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 23545,46 грн.

Розділом договору «Орендна плата» передбачено, що розмір орендної плати становить 1% від нормативної грошової оцінки землі (п. 9). Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: мука, насіння соняшника -5%, фуражне зерно -35%, грубі корма - 45%, відробіткова -15%; номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно до початку чергового року оренди укладається між орендодавцем і орендарем і є додатком до цього договору (п. 10). Орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня поточного року (п. 12). Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п. 13). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 15).

Відповідно до п. 40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання.

Згідно п. 41 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

11. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 1392.

12. Відповідно до рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.03.2010 встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , призначено опікуном ОСОБА_1 , 1964 р.н. Рішення набрало законної сили 19.03.2010.

Відповідно до рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 09.01.2020 у справі № 942/1609/19 визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку кадастровий номер 4423384700:01:001:0085, площею 7,0200 га, вартістю 221524,30 грн., розташовану на території Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №171957, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010541600068 від 06.07.2005.

Право власності за позивачем на вказану земельну ділянку зареєстровано 22.09.2020, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

13. 13.10.2020 представник позивача направив відповідачу заяву вимогу, в якій повідомив про те, що позивач є спадкоємцем після ОСОБА_3 та просив виплатити орендну плату за 2009 - 2020 роки у сумі 48003,34 грн. на картковий рахунок опікуна позивача.

14. Відповідач у листі від 29.10.2020 № 429 надав відповідь на звернення представника позивача, в якому зазначено, що відповідач готовий провести взаємозвірку розрахунків та виплатити орендну плату згідно договору оренди. Також зазначив, що орендна плата за 2009 рік сплачена повністю орендодавцю. У зв`язку з неоформленням спадщини протягом 11 років і відповідно відсутністю власника земельної ділянки в цей період, будь-яких угод до договорів оренди по зміні розміру орендної плати, форми виплати не було. Разом з відповіддю відповідач надіслав повідомлення про одержання орендної плати за 2009-2020 роки у сумі 19240,44 грн.

24 грудня 2020 року таке повідомлення відповідачем було надіслано на адресу позивача повторно.

15. 05.02.2021 представник позивача направив відповідачу заяву вимогу, в якій повідомив про те, що позивач є спадкоємцем після ОСОБА_3 та просив виплатити орендну плату за 2009 - 2020 роки у сумі 48003,34 грн. на картковий рахунок опікуна позивача.

На дану вимогу відповідач надав відповідь від 16.02.2021, аналогічну раніше наданій, разом з повідомленням про одержання орендної плати.

16. Відповідно до відомостей №№ 1, 2 за вересень 2009 року, № 4 від ІНФОРМАЦІЯ_6 померлій ОСОБА_3 було сплачено 6937 грн. в рахунок орендної плати. В судовому засіданні представниця відповідача пояснила, що дана сума орендної плати була виплачена померлій за чотирьома договорами оренди землі, які були укладені підприємством з нею.

17. Згідно роздруківки з бухгалтерської програми ведення обліку вбачається нарахування орендної плати орендодавцю за період з 2010 по 2020 роки та не сплати орендної плати за цей період. Згідно вказаних даних за 2009 рік орендна плата сплачена орендодавцю в повному обсязі у сумі 1757, 93 грн.

Оцінка аргументів учасників сторін

18. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

19. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

20. Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

21. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

22. Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

23. Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

24. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

25. Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

26. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду зробила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

27. Відповідно до положень статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

28. Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору вимагати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю.

Однак, зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса. Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором. Відсутність у договорі обов`язку перерахування коштів на депозит нотаріуса, крім визначеного законом лише такого права, та нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплати цих сум.

А тому не використання ТОВ «Айдар» свого права на внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язання, не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 709/1089/17 від 09.12.2019, постановах ВС від 21.05.2018 у справі № 479/187/17, провадження № 61-4907св18 та від 17.04.2019 у справі № 365/315/16-ц, провадження № 61-23532св18).

29. Згідно з частиною першої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Також відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

30. Судом встановлено, що позивач набув право власності на земельну ділянку 22.09.2020 (після її державної реєстрації), а отже саме з 22.09.2020 у позивача виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати, а саме: з моменту оформлення ним спадщини.

Враховуючи, що представник позивача в порушення вимог ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України лише 13.10.2020 повідомив ТОВ «Айдар» про те, що позивач є новим власником земельної ділянки, порушення строків сплати орендної плати буде у разі її невнесення орендарем до 31 грудня 2020 року.

При цьому, орендна плата за попередні роки також має бути сплачена у вказаний строк, адже за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки сплатити її до кінця попередніх років на користь позивача відповідач фактичної можливості не мав (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 709/1089/17 від 09.12.2019).

31. Судом встановлено, що відповідачем нараховано орендну плату за 2009 рік у сумі 2134,63 грн. з урахуванням податків, до сплати становить орендна плата у сумі 1757,93 грн.

Відповідач зазначає, що орендну плату за 2009 рік він сплатив у повному обсязі. Сплата орендної плати за 2009 рік підтверджена наявними у справі документами та її отримання не оспорено представником позивача у судовому процесі. Крім того, позивачем заявлена до стягнення сума орендної плати за 2009 рік у розмірі 748,03 грн.

За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про стягнення орендної плати за 2009 рік слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю вимог.

32. Вирішуючи вимоги позивача про стягнення орендної плати за період з 2010 по 2020 роки, суд виходить з наступного.

Відповідач просив застосувати до вимог про стягнення орендної плати за період з 2010 по 2017 роки строк позовної давності.

Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

33. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є недієздатним з 2007 року, що встановлено рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.03.2010 і не підлягає доказуванню згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 1269 ЦК України заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Суду не надано доказів в порядку ст.ст. 12, 81 ЦПК України щодо несвоєчасного прийняття позивачем спадщини в порядку, визначеному ст.ст. 1268, 1269 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Натомість, з такою заявою до нотаріуса Жулій Л.О. звернулась лише 22.08.2019, що встановлено рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 09.01.2020 і не підлягає доказуванню згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України. Також судом встановлено, що ОСОБА_2 спадщину, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_3 , прийняв і на момент її смерті проживав разом з нею.

34. Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, позивач прийняв спадщину після свої матері у строки, встановлені у ст. 1270 ЦК України, проте його законний представник безпідставно зволікав з отриманням свідоцтва про право на спадщину, тому позивач отримав право на спадщину з 15 травня 2010 року (після спливу 6 місячного строку на прийняття спадщини), і саме з цієї дати законний представник дізнався про порушене право на отримання орендної плати за договором оренди землі і саме з моменту прийняття спадщини позивачем необхідно рахувати строки позовної давності, які сплинули.

Суд також зазначає, що ОСОБА_1 стала опікуном позивача за рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.03.2010, яке набрало законної сили 19.03.2010, тобто протягом дії 6 місячного строку для прийняття спадщини, а тому мала можливість звернутися до нотаріуса з відповідної заявою. Отже підстав для поновлення строків позовної давності не вбачається.

З позовом законний представник позивача звернулась до суду 01.03.2021, а отже підлягає захисту порушене право позивача з 01.03.2018.

Відповідач визнав позовні вимоги позивача з орендної плати за період з 2018 по 2020 роки у сумі 15488,57 грн.

Підстав для неприйняття часткового визнання позову не вбачається.

За таких обставин, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення орендної плати у сумі 19240,28 грн. за період з 2018 по 2020 роки. При визначенні суми, що підлягає стягненню, суд виходив з того, що відповідачем визнана сума орендної плати за цей період у розмірі 15488,57 грн. з урахуванням сплати податків. Однак сума податків з даних платежів не сплачена, про що зазначено представником відповідача у судовому засіданні, а тому підлягає стягненню сума орендної плати з відрахуванням податків.

На підставі викладеного, у задоволенні вимог позивача про стягнення орендної плати за 2010-2017 роки слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

35. За вказаних обставин, за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки, сплатити орендну плату до кінця попередніх років на користь позивача відповідач фактичної можливості не мав. А отже орендарем допущено одноразове порушення обов`язку по сплаті орендної плати стосовно її строків, а тому не має підстав стверджувати, що відповідач припустився систематичної несплати орендної плати, щоб, в свою чергу, давало б підстави для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до вимог статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних із нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Внесення належних із боржника кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса на підставі статті 537 ЦК України є правом, а не обов`язком боржника.

А тому, не скориставшись своїм правом щодо внесення орендної плати на депозит нотаріуса, ТОВ «Айдар» не може вважатись таким, що порушило зобов`язання, а отже, несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця і не внесення грошових коштів у депозит не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 709/1089/17 від 09.12.2019).

За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 7,0200 га (кадастровий номер 4423384700:01:001:0085), укладений 15.05.2007 між ОСОБА_3 та ТОВ «Айдар», зареєстрований 06.06.2007 за № 040741600370, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

36. Що стосується вимоги позивача про зобов`язання ТОВ «Айдар» передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 7,0200 га, кадастровий номер 4423384700:01:001:0085 в стані придатному для цільового використання, в задоволенні даних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необгрунтованістю, оскільки підстави для повернення земельної ділянки відсутні, вона перебуває в оренді ТОВ «Айдар» на підставі договору оренди, строк якого не сплив.

Підстав для повернення земельної ділянки, передбачених пунктами 22-26 спірного договору оренди землі, під час розгляду справи не встановлено.

37. Що стосується вимог позивача про стягнення пені, вони підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідач допустив порушення строку сплати орендної плати з урахуванням умов п. 12 договору оренди землі у сумі 19240,28 грн., а тому у позивача виникло право нараховувати пеню за період з 01.01.2021 по 01.03.2021.

А отже, належним розрахунком пені є: 19240,28х0,1%х59/100=1135,18 грн., які підлягають задоволенню. В решті вимог позивача про стягнення пені слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Суд не приймає до уваги посилання представниці відповідача на те, що пеня нараховується лише на порушене грошове зобов`язання, яке у відповідача не виникло, оскільки умовами договору передбачено плата орендної плати у натуральній формі.

Так, п. 15 спірного договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умовами даного пункту не передбачено нарахування пені виключно у разі порушення грошового зобов`язання.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 15 договору є чинним, у судовому порядку не визнано недійсним, в цій частині договір не змінений, а тому підлягає застосуванню даний пункт договору.

38. За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково з підстав, викладених вище.

Судові витрати

39. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем під час звернення з позовом було сплачено судовий збір за трьома вимогами - за одну майнову вимогу у сумі 908 грн. та за двома немайновими вимогами у сумі 1816 грн. (908х2). Оскільки за немайновими вимогами (розірвання договору оренди землі та повернення землі) суд відмовив у їх задоволенні повністю, судовий збір в цій частині покладається на позивача, за майновою вимогою, яка задоволена судом частково, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар» на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за землю у сумі 19240,28 (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок грн. 28 коп.) грн. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів, пеню у сумі 1135,18 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн. 18 коп.), судовий збір у сумі 363,94 грн. (триста шістдесят три грн. 94 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар» відмовити.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Новопосковському районі 01.04.1997, РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Законний представник позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 07.04.2005, інн. НОМЕР_6 .

Представник позивача - адвокат Войтенко О.М., свідоцтво серії ЗП № 001465 від 30.10.2017.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдар», код ЄДРПОУ 00847392, місце знаходження - вул. Шкільна, 10, с. Красне Поле Луганської області.

Представник відповідача - адвокат Природа О.В., свідоцтво серії ЛГ № 000249 від 31.01.2020.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 липня 2021 року.

Суддя: підпис О.С. Стеценкозг