Рішення № 98231464, 07.07.2021, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/219/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виділення в натурі зі спільної часткової власності частки нежитлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом до відповідачів та просить виділити їй в натурі у приватну власність 83/100 частин об`єктів нерухомого майна зі складу комплексу будівель за адресою: с. Бокове, Гурівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область: млин літера А, а1, а2, а3 розмір загальної площі 169,5 кв. м; склад літера Б розмір загальної площі 330,8 кв. м; олійниця літера В розмір загальної площі 175,2 кв. м; ВЦС-100 літера Г розмір загальної площі 90,3 кв. м; вагова літера К, к2 розмір загальної площі 68,1 кв. м; майстерня літера Л розмір загальної площі 99,4 кв. м; тік літера І розмір загальної площі 10457 кв. м, припинивши право спільної часткової власності на цю частину нерухомого майна.

Позов мотивує тим, що їй на праві власності належать нежитлові приміщення млина літера А та олійниці літера В, що складають 3/20 комплексу будівель за адресою: с. Бокове, Гурівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область .

Позивачці належить вагова, тік та ВЦС-100, що складають 11/25 комплексу будівель за адресою: с. Бокове, Гурівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область .

Окрім цього, позивачці належить також 6/25 частин комплексу будівель за адресою: с. Бокове, Гурівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область .

Відповідачі є співвласниками в різних частках іншої частини нерухомого майна за вищезазначеною адресою.

За висновком експерта № 25/20 від 29 грудня 2020 року фактична частка об`єктів, що знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_2 становить 83/100, що відповідає наданим правовстановлюючим документам.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.

Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.

Відповідачка ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечувала проти позову.

Відповідачка ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.

Відповідач ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь під час судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (чч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).

Судом установлено, що згідно з архівною довідкою Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» № 70141 від 30 квітня 2021 року право власності на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 належить: ОСОБА_2 - 11/25 частин; ОСОБА_2 - 3/20 частин; ОСОБА_3 - 1/150 частина; ОСОБА_4 - 1/150 частина; ОСОБА_5 - 1/150 частина; ОСОБА_9 - 6/25 частин; ОСОБА_6 - 3/100 частин; ОСОБА_7 - 1/100 частина; ОСОБА_6 - 1/100 частина; ОСОБА_8 - 1/100 частина. На 9/100 частин право власності не зареєстровано.

Рішенням Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 21 травня 2020 року № 62, змінено поштову адресу комплексу будівель (вагова, тік, ВЦС-100) з раніше присвоєної будинок АДРЕСА_3 на будинок АДРЕСА_3 .

За договором дарування між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , що посвідчений 30 квітня 2015 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком С.О., зареєстрований у реєстрі за № 249, позивачка набула у власність 6/25 частини комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 23). Номер запису про право власності: 9551624 від 30 квітня 2015 року.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом чч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За чч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Отже, співвласник має право вимагати надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

За ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

За змістом висновку експертного дослідження від 29 грудня 2020 року № 25/20, фактична частка, яку складають об`єкти нерухомого майна, що знаходяться по АДРЕСА_3 , та які перебувають у фактичному користуванні співвласника ОСОБА_2 становить 83/100, що повністю відповідає даним правовстановлюючих документів. Виділення з комплексу будівель розташованого за адресою: АДРЕСА_3 об`єктів нерухомого майна, що перебувають у фактичному користуванні співвласника ОСОБА_2 вбачається за можливе. Можливий варіант відображено в табличній формі далі по тексту. Відступ від ідеальних часток становить: в одиницях залишкової вартості заміщення будівель та споруд: для співвласника ОСОБА_2 з часткою 83/100 - на 16024 грн менше; для інших співвласників з сумарною часткою 17/100 - на 16024 грн більше. У зв`язку з тим, що різниця по залишковій вартості заміщення досліджуваних будівель та споруд по наданому вище варіанту для всіх співвласників можливо вважати ідеальними, а тому фактична частка в одиницях залишкової вартості заміщення (відтворення) будівель та споруд згідно з вищевказаним варіантом становить: для співвласника ОСОБА_2 - 83/100; для інших співвласників - 17/100. Для забезпечення ізольованого користування об`єктами нерухомого майна, які пропонується виділити співвласнику ОСОБА_2 з комплексу будівель ніяких ремонтно-будівельних та інших робіт проводити непотрібно у зв`язку із тим, що всі об`єкти, які запропоновано до виділу є окремо стоячими, зосередженими в безпосередній близькості один до одного, ізольовані окрім будівлі за літ. Г фізичними межами від будівель інших співвласників, забезпечені окремими інженерними комунікаціями та можливістю безперешкодного доступу (а. с. 31-42).

З огляду на вищезазначене, оскільки у цій справі суд установив можливим виділення в натурі позивачці у справі 83/100 частин об`єктів нерухомого майна зі складу комплексу будівель за адресою: с. Бокове, Гурівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область, що відповідає її частці у праві спільної часткової власності, а також відсутність здійснення ремонтно-будівельних робіт для цього, відповідно цей позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

До такого по суті висновку доходив Верховний Суд у постанові від 24 березня 2020 року (справа № 153/958/18).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 355-358, 360, 364 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виділення в натурі зі спільної часткової власності частки нежитлового приміщення.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 83/100 частин об`єктів нерухомого майна зі складу комплексу будівель за адресою: с. Бокове, Гурівська сільська рада, Кропивницький район, Кіровоградська область: млин літера А, а1, а2, а3 розмір загальної площі 169,5 кв. м; склад літера Б розмір загальної площі 330,8 кв. м; олійниця літера В розмір загальної площі 175,2 кв. м; ВЦС-100 літера Г розмір загальної площі 90,3 кв. м; вагова літера К, к2 розмір загальної площі 68,1 кв. м; майстерня літера Л розмір загальної площі 99,4 кв. м; тік літера І розмір загальної площі 10457 кв. м, припинивши право спільної часткової власності на цю частину нерухомого майна.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 12 липня 2021 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський