Ухвала суду № 98230627, 12.07.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп-932-348-20

Справа № 200/4676/19

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

суддів Татарчук Л.О., Карягіної Н.О.

при секретарі Бондаренко С.В.

за участю:

прокурора Калініченка О.В.

захисників Кулікова Г.І., Шевченко З.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

представників потерпілих Зарубіної О.О. та Карчагіна Н.О.

потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення і існує ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду. Також з урахуванням того, що свідки по справі судом не допитані, існує ризик, що обвинувачений може впливати на свідків. Проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт заперечував.

Представники потерпілих Зарубіна О.О. та Карчагін С.В., потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали клопотання прокурора. Проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт заперечували.

Захисник Куліков Г.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор не надав доказів наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Враховуючу особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, діда та бабу, який має постійне місце мешкання, просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник Шевченко З.Г. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не надано доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та подано клопотання с порушенням вимог кримінального законодавства. Враховуючу вищевикладене та особу обвинуваченого, просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисників.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали. Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов`язаного з спричиненням смерті іншій особі, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини може переховуватися від суду, що дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_4 може ухилитися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також враховуючи стадію судового провадження, коли свідки сторони обвинувачення не допитані судом, а вони є знайомими обвинуваченого, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_4 впливу на свідків, що також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_4 може впливати на свідків.

Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, приймає до уваги, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_4 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, бабусю та дідуся, працював до взяття під варту, суд не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.

Посилання захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу, на те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, суд вважає необгрунтованим, оскільки відповідно ст.350 КПК України, під клопотанням слід розуміти офіційне звернення до суду особи, яка наділена таким правом, викладене в усній чи письмовій формі. Відповідно діючого Кримінально-процесуального Кодексу, не дотримання форми поданого клопотання про продовження строку запобіжного заходу на даній стадії процесу не є підставою для відмові в його задоволенні.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли дослідження доказів по справі судом не закінчено, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Також, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення застави.

На підставі викладеного суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою запобігання можливості обвинуваченого переховуватися від суду та вчинення впливу на свідків кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 вересня 2021 року, включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду.

Судді

С.Л.Марущак

Л.О.Татарчук

Н.О.Карягіна