Рішення № 98230153, 01.07.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/13974/20

н/п 2/766/1477/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

представника позивачів - адвоката Петряєва В.В.,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Іпатова В.В.,

відповідач ОСОБА_4 - не з`явився,

відповідач ОСОБА_5 - не з`явилася,

представник третьої особи - не з`явився

справа №766/13974/20; провадження №2/766/1477/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

позивачів: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ),

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

поданим в інтересах малолітніх ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),

в інтересах позивачів на підставі ордеру діє адвокат Петряєв Володимир Вікторович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 )

до

відповідачів: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),

ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ),

ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 )

третя особа: Служба у справах дітей Суворовської районної у місті Херсоні ради (ЄДРПОУ 25827456, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 47)

предмет та підстави позову: про позбавлення батьківських прав, призначення опікунів та стягнення аліментів

негайно після закінчення судового розгляду справи по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивачів.

11 вересня 2020 року адвокат Петряєв В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав, призначення опікунів та стягнення аліментів у якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; позбавити батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити позивачів опікунами неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, присудивши їх стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ; стягнути аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, присудивши їх стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказали, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є їх онуками.

Донька позивачів та матір хлопчиків - ОСОБА_5 вихованням дітей не займається, оскільки має наркотичну залежність. Після проходження курсу реабілітації від наркозалежності спосіб життя не змінила та синами не опікується.

ОСОБА_3 є батьком малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, життям та здоров`ям сина не цікавиться, про його духовний та фізичний розвиток, навчання не піклується, не створює належні умови для розвитку його природних здібностей.

ОСОБА_4 є батьком малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, вживає та розповсюджує наркотичні засоби чим деструктивно вплаває на сина, життям та здоров`ям останнього не цікавиться, про його духовний та фізичний розвиток, навчання не піклується, не створює належні умови для розвитку його природних здібностей.

Оскільки батьки злісно та безпричинно ухиляються від виконання своїх обов`язків по відношенню до малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні всі підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав, призначення позивачів опікунами та стягнення аліментів на утримання дітей.

ІІ. Виклад позиції відповідача ОСОБА_3

27.11.2020 року відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову щодо позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання останнього.

Підтвердив, що перебував у шлюбі з ОСОБА_5 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_6 . Після припинення у 2008 році шлюбних відносин, син залишився проживати з матір`ю за їх спільною згодою.

Вказує, що надавав дружині допомогу на утримання сина та приймав участь у його вихованні, навіть після від`їзду до республіки Польща у 2018 року. З сином спілкується переважно засобами мобільного зв`язку, дарує йому подарунки та дає гроші на купівлю товарів, необхідних для розвитку.

Про те що ОСОБА_5 створила нову сім`ю дізнався від сина, і з того часу хлопець неохоче розповідав про матір та ОСОБА_4 ..

Заперечив, що коли-небудь ухилявся від виконання батьківських обов`язків щодо сина. Більше того, є працездатним, має освіту, працює, не зловживає алкогольними напоями та наркотичними засобами, є фізично та психічно здоровим, здатний самостійно а також за участю дружини займатися вихованням сина, а тому позовні вимоги до нього вважає безпідставними.

ІІІ. Виклад позиції позивачів у відповіді на відзив.

01.12.2020 року представник позивачів подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Вказав, що позивачі не чинять перепон ОСОБА_3 у спілкуванні з сином, проте батько життям останнього не цікавиться, уваги не приділяє. Дійсно відповідач піклується про сина у матеріальному сенсі, однак несистематично та у невеликих розмірах. Крім того, необізнаність відповідача про проживання сина у бабусі з дідусем говорить про відсутність довірительних відносин батька та сина.

ІV. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.11.2020 року.

За клопотанням відповідача ОСОБА_3 підготовче засідання відкладено на 09.12.2020 року.

Ухвалами Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2020 року постановлено викликати та допитати у якості свідків ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 . Наступне підготовче зсідання призначено на 28.01.2021 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2021 року.

У судовому засіданні 12.02.2021 року сторони надали пояснення. У судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2021 року.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці судове засідання призначене на 26.02.2021 року не відбулося, призначено на 11.03.2021 року.

За клопотанням позивачів у судовому засіданні продовжено перерву до 16.04.2021 року.

У судовому засіданні 16.04.2021 року допитано свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 та оголошено перерву до 21.05.2021 року.

14.05.2021 року представником позивачів подано заяву про з`ясування думки дитини.

У судовому засіданні 21.05.2021 року сторона відповідача відмовилася від допиту свідка ОСОБА_11 , допитано свідка ОСОБА_9 та оголошено перерву до 04.06.2021 року.

У судовому засіданні призначеному на 04.06.2021 року продовжено перерву для повторного виклику представника Служби у справах дітей, як органу опіки та піклування Суворовської районної у місті Херсоні ради. Чергове судове засідання у справі призначено на 16.06.2021 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.06.2021 року заяву представника позивачів ОСОБА_15 про з`ясування думки дитини у судовому засіданні залишено без задоволення. Судове засідання відкладено на 01.07.2021 року.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Вказали, що разом виховують двох онуків. Їх донька ОСОБА_16 , хоч і не заслуговує на те, щоб її позбавили батьківських прав, однак після неодноразового лікування від наркозалежності на шлях виправлення не стала та обрала такий спосіб життя, який не дозволяє опікуватися дітьми. Де знаходиться на час розгляду справи не знають. Відповідач ОСОБА_4 займається розповсюдженням наркотичних засобів жодної участі у вихованні сина ОСОБА_17 не приймає, його життям не цікавиться. Відповідач ОСОБА_3 з самого початку спільного проживання з їх донькою перебував на утриманні позивачів. А після припинення шлюбних відносин взагалі самоусунувся від виховання сина ОСОБА_18 . Гроші на утримання сина дає нерегулярно та у незначному розмірі. Вважають, що відповідач має бути покараний за безвідповідальне ставлення до виконання батьківських обов`язків та позбавлений батьківських прав.

У судовому засіданні представник позивачів за ордером адвокат Петряєв В.В. позовні вимоги підтримав, вказав, що на явні всі правові підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . Крім того, оскільки позивачі є працездатного віку, офіційно працевлаштовані, забезпечені житлом та позитивно характеризуються за місцем проживання та роботи, можуть бути призначені опікунами онуків ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . До того ж, відповідно до СК України у разі позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх малолітніх дітей є необхідність стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, присудивши їх стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ; та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, присудивши їх стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позову в частині, що стосується його прав та обов`язків. Вказав, що постійно спілкувався з сином, син систематично приходив до батька і відносини між батьком та сином були стабільні, після того як позивачі звернулися до суду з позовом з сином спілкування припинилося, хлопець на повідомлення та телефонні дзвінки не відповідає. Припускає, що позивачі чинять перешкоди у їх вільному спілкуванні. Коли буває у місті водить сина у кафе, купує іграшки. Фінансово забезпечує сина по мірі можливості. Додатково вказав, що відповідачка ОСОБА_5 у час їх спільного проживання була хорошою матір`ю. Думку в частині позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_4 не висловив, оскільки з ним особисто не знайомий.

Представник відповідача ОСОБА_3 за ордером адвокат Іпатов В.В., діючи в його інтересах заперечував проти задоволення позову в частині, що стосується прав та обов`язків його довірителя. Вказав, що ОСОБА_3 проявляє інтерес до сина, цікавиться його життям. В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання спільного сина ОСОБА_18 . Обставини встановлені в ході розгляду справи свідчать про те, що ОСОБА_3 проявляє активну позицію проти позбавлення його батьківських прав, у зв`язку із чим підстав для позбавлення його батьківських прав не має..

Представник виконавчого комітету Суворовської районної у місті Херсоні ради у судове засідання не з`явився, 26.04.2021 року подав заяву, у якій просив розгляд справи провести без його участі з урахуванням наданих висновків органу опіки та піклування..

У судове засідання відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, заперечень від учасників справи про проведення судового засідання і розгляду справи без їх участі не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши подані сторонами докази, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вони є достатніми для прийняття рішення у справі.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

V. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

02 вересня 1994 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 укладено шлюб, про що 02.09.1994 року Комсомольським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона зроблено актовий запис №466 та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_20 ».

Батьками ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження видане 19.04.1995 року Комсомольським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона серії НОМЕР_7 .

03 листопада 2007 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 укладено шлюб, про що 03.11.2007 року Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського міського управління юстиції зроблено актовий запис №454 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_8 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_22 ».

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано.

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , про що 11.03.2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області зроблено актовий запис №221 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_9 .

Батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що 16.11.2017 року Херсонським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зроблено актовий запис №914 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_10 .

Згідно довідки №18/36, виданої 02.04.2020 року ГС «Міжнародна антинаркотична асоціація», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 26.04.2019 року по 26.01.2020 проходила курс соціально-психологічної реабілітації в закритому стаціонарі в центрі ГС за адресою: м. Кропивницький, вул. Ярошенка, буд. 7.

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_6 , складеного 27.05.2020 року, зі слів ОСОБА_2 з`ясовано, що матір дітей протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Матір дітей має проблеми у зв`язку з тим, що має наркотичну залежність. Лікування матері не змінило її ставлення до способу життя. Протягом останніх років утриманням, вихованням та розвитком дітей займається дідусь та бабуся. Старший онук ОСОБА_18 є учнем 6 класу ЗОШ №44, молодший онук ОСОБА_17 є вихованцем ясла-садка №28.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 є власниками квартири АДРЕСА_7 на підставі договору №2-357 купівлі продажу, укладеного 21.09.2002 року на Херсонській товарній біржі.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 17.10.2007 року приватним нотаріусом Херсонського МНО Скульським А.А.

Відповідно до характеристики ОСОБА_6 , 2008 р.н., наданої ЗОШ І-ІІІ ст. №44 ХМР, вихованню сина мати не приділяє уваги. З 2016 року дитиною опікуються бабуся та дідусь. Батьківські збори, шкільні заходи та свята систематично відвідує бабуся ОСОБА_2 .

Відповідно до картки побиту НОМЕР_11 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 має вид на тимчасове перебування у Республіці Польща (доступ до ринку праці).

ОСОБА_25 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_9 на підставі договору №7413 купівлі-продажу, укладеного 13.02.2002 року на Херсонській товарній біржі.

16 серпня 2019 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 укладено шлюб, про що 16.08.2019 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зроблено актовий запис №835 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_12 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_22 ».

Відповідно до видаткових накладних №ЛТ-0016746 від 2017 року та №ЛТ-0016074 від 30.08.2018 року ОСОБА_3 купував в ПП «ЛТ офіс» ранець та рюкзак.

Згідно виписки з карткового рахунку у АТ КБ «ПриватБанк» від 17.11.2020 року, ОСОБА_3 у лютому - серпні 2018 року пересилав гроші на картковий рахунок ОСОБА_5 .

У лютому 2019 року ОСОБА_3 переказав ОСОБА_5 60 злотих (переказ №4582480).

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_6 , складеного 11.11.2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили, що протягом тривалого часу виховують онуків ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . Мати та батьки малолітніх не виконують своїх обов`язків, тобто самоусунулися від їх виконання. Старший онук відвідує навчальний заклад, займається велоспортом, до цього відвідував секцію батуту, молодший онук відвідує ясла-садок. Утриманням та вихованням дітей займаються дідусь та бабуся.

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_10 , складеного 18.11.2020 року, зі слів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 стосунки в родині доброзичливі, батько працює за межами України, але на період розгляду справи знаходиться в Херсоні. Повідомив, що перераховує гроші, допомагає сину речами, спілкуються по телефону. Іноді ОСОБА_18 відвідує батька та бабусю. Остання розповіла, що ображена тим, що їй не дозволяють бачитися з онуком.

Згідно акту відвідування родини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_11 , складеного 18.11.2020 року, комісії потрапити до квартири не представилося можливим, оскільки двері ніхто не відчинив, телефон батька не відповідав.

Згідно акту відвідування родини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_11 , складеного 25.11.2020 року, ОСОБА_4 повідомив, що в будинку немає світла, тому згоду на обстеження умов його проживання не дає. Повідомив, що не згоден з позбавленням його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7 .

Висновком № 9 органу опіки та піклування Суворовської районної у місті Херсоні ради від 06.01.2021 року встановлено наступне. Мати ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 . З квітня 2019 року по січень 2020 року проходила курс соціально-психологічної реабілітації в закритому стаціонарі у центрі ГС «Міжнародна Антинаркотична Асоціація» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Шевеля, буд. З), під час якого дитина залишилися проживати з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_6 в належних житлово-побутових умовах. Зі слів бабусі та дідуся, після лікування мати знову почала вживати наркотичні речовини, веде асоціальний спосіб життя, дитиною не займається, на сьогодні її місце проживання не відомо. Батько ОСОБА_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_10 в належних житлово-побутових умовах. Під час бесіди із спеціалістами служби у справах дітей повідомив, що не згоден з позбавленням його батьківських прав, вважає, що бабуся з дідусем чинять перешкоди у його спілкуванні з ОСОБА_18 , працює, має нову родину, матеріально допомагає синові, бажає спілкуватися з сином. Але під час бесіди з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було з`ясовано, що батько малолітнього не виконує своїх батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні своєї дитини, самоусунувся від утримання сина. Батько на засіданні комісії був присутній, мати не з`явилася. Орган опіки та піклування, діючи в інтересах дитини дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновком № 9 органу опіки та піклування Суворовської районної у місті Херсоні ради від 06.01.2021 року встановлено наступне. Мати ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 . З квітня 2019 року по січень 2020 року проходила курс соціально-психологічної реабілітації в закритому стаціонарі у центрі ГС «Міжнародна Антинаркотична Асоціація» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Шевеля, буд. З), під час якого дитина залишилися проживати з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_6 в належних житлово-побутових умовах. Зі слів бабусі та дідуся, після лікування мати знову почала вживати наркотичні речовини, веде асоціальний спосіб життя, дитиною не займається, на сьогодні її місце проживання не відомо. Батько ОСОБА_4 зареєстрований та проживає з батьками за адресою: АДРЕСА_11 . За місцем проживання характеризується позитивно згідно з довідкою, наданою головою ОСББ «Квітучий будинок». Під час бесіди із спеціалістами служби у справах дітей повідомив, що бабуся з дідусем чинять перешкоди у його спілкуванні з сином. Але під час бесіди з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було з`ясовано, що батько малолітнього не виконує своїх батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні своєї дитини, самоусунувся від утримання сина. Батько на засіданні комісії не був присутній, надав згоду на розгляд питання без його участі, мати не з`явилася. Орган опіки та піклування, діючи в інтересах дитини дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свідок сторони позивача ОСОБА_14 повідомила, що вчилася з ОСОБА_5 у школі там і потоваришували. Після одруження ОСОБА_16 та ОСОБА_27 жили у батьків дівчини. Однак близько за півроку після весілля ОСОБА_27 з сім`ї пішов, з яких причин свідку не відомо. Після того кілька разів з`являвся. Ні ОСОБА_28 ні його родину на святах у ОСОБА_29 не бачила. Не чула щоб ОСОБА_27 допомагав дитині чи був присутній у його житті. А от батьки ОСОБА_30 допомагали з дитиною як фінансово так і фізично. Десь у 2017-2016 рр. дівчина почала вживати заборонені препарати. У той час позивачі забрали дітей до себе. Тривалий час малолітній ОСОБА_18 жив на фактично на дві сім`ї (міг ночувати та робити уроки у баби з дідом, а потім іти до матері). ОСОБА_31 забрали пізніше. У розмовах ОСОБА_16 жалілася, що ОСОБА_27 їй не допомагає фінансово, в житті дитини фактично не існує, хоча останній часто хворіє і потребує допомоги. ОСОБА_16 жила без шлюбу з ОСОБА_32 , який вживав наркотики, десь з 2015/2016 року і до останнього часу. ОСОБА_33 ніде не працював, де гроші брав не знає, однак у сім`ї було що їсти. ОСОБА_34 не бачила близько півтора-двох років (приблизно з 2019 року), з тих пір не зустрічалися та не спілкувалася.

Свідок сторони позивача ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_28 знає давно. Спочатку товаришувала з ним, а з 2009 року і з ОСОБА_35 . ОСОБА_18 знає добре, адже згодом стала його вчителькою. Крім того, син свідка товаришує з хлопчиком. В розмовах ОСОБА_18 про батька не говорив. До школи хлопчика завжди водила бабуся, зрідка мама, а от ОСОБА_28 у школі ніколи не бачила. ОСОБА_16 в розмовах жалілася, що ОСОБА_27 самостійно грошима не допомагає, а про те, що можна стягувати аліменти через суд, можливо, не знала. Якось в розмові ОСОБА_16 повідомила, що нюхає солі та вживає наркотики. Вказала, що дівчина дуже сильно змінилася, уже не так відноситься до життя та дітей. Дбати про них вона вже не зможе.

Свідок сторони позивача ОСОБА_12 повідомила, що працює в ясла-садочку № НОМЕР_13 і була вихователем у Андрійка в 2010-2014 н.р.. У залі судових засідань ОСОБА_28 побачила вперше. У садочку ОСОБА_18 як і всі маленькі діти дуже потребував уваги батька, але, на жаль, її не отримував. Мати коли проводила хлопчика в садок казала, що від ОСОБА_28 допомоги не отримує.

Свідки заявлені відповідачам ОСОБА_3 суду повідомили наступне.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що сім`ю ОСОБА_22 знає близько 25 років. З ОСОБА_35 познайомилася після одруження з ОСОБА_28 . Спочатку молоді жили в квартирі ОСОБА_20 (батьків ОСОБА_29 ), яка знаходиться поряд з тією у якій живуть позивачі. Згодом батьки ОСОБА_29 вирішили квартиру здавати у найм, а тому молоді переїхали жити до ОСОБА_20 . Однак, щось не заладилося і ОСОБА_16 з ОСОБА_28 розійшлися. ОСОБА_27 ніколи не відмовлявся допомагати ОСОБА_29 . Спочатку приходив до ОСОБА_20 , але згодом, можливо, став фінансово невигідним. ОСОБА_27 ніколи не відмовлявся фінансово допомагати ОСОБА_29 та сину. Останнім часом ОСОБА_18 дуже змінився: не хоче ходити до бабусі, на телефонні дзвінки не відповідає. Свідок обізнана, що ОСОБА_27 відкрив картку сину, щоб перераховувати аліменти, але хлопчик відмовляється її забирати, а ОСОБА_20 не йдуть на контакт. Вказала, що ОСОБА_27 їздить до Польщі, в місті не був близько року. Не знає чи забезпечує ОСОБА_27 сина щомісячно, але бачила як купував продукти. З 2017 по 2020 роки ОСОБА_18 щотижня ходив до батька та бабусі ОСОБА_36 в гості (останній раз бачила його там влітку), однак дитина бабусі та дідусю ( ОСОБА_20 ) просив про це не говорити. Чула, що ОСОБА_27 водив сина в цирк, в кафе.

Свідок ОСОБА_8 повідомила, що є матір`ю ОСОБА_28 та бабусею ОСОБА_18 . Вказала, що ОСОБА_16 завагітніла неповнолітньою і ОСОБА_20 пропонували, щоб ОСОБА_27 вмовив ОСОБА_34 позбавитися вігітності. Однак сім`я ОСОБА_11 була проти. Оскільки діти були неповнолітніми, то отримували дозвіл на шлюб. Після одруження ОСОБА_37 мама ( ОСОБА_2 ) просила, щоб діти жили з ними. Оскільки ОСОБА_20 «пресували» ОСОБА_28 , той не витримав і пішов з їх сім`ї. Маленьким ОСОБА_18 батьком називав дідуся( ОСОБА_1 ). ОСОБА_18 та ОСОБА_38 часто приходили до свідка у гості. Потім ОСОБА_38 перестала приходити. На запитання до онука де мама, дитина повідомила, що мама працевлаштувалася та поїхала за кордон. ОСОБА_20 завжди були проти щоб хлопчик залишився у неї ночувати. Однак, хлопчик ходив у гості та просив бабі з дідом не казати. ОСОБА_18 розповідав, що мама працює в Польщі. Однак згодом зізнався, що брехав, бо так наказали говорити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і насправді мама жила з ОСОБА_4 , який є наркозалежний і зараз лікується. Також хлопчик казав, що знає про те, що ОСОБА_20 хочуть позбавити його маму батьківських прав, і він не проти цього, адже мама проміняла його на ОСОБА_39 . Про те, що батька хочуть позбавити батьківських прав він не знав і був шокований. Говорив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йому розповідали, що позбавлення батьківських прав це «благо», бо матиме безкоштовні обіди у школі і матиме льготи при вступі в університет, а це добре. Наразі ОСОБА_27 гроші на утримання сина пересилає двома шляхами - поштою на ім`я ОСОБА_40 і відкрив картку на дитину. Пересилає 500 грн. поштою і 500 грн. на картку. Вказала, що коли ОСОБА_16 жила з ОСОБА_32 , ОСОБА_20 пропонували ОСОБА_28 гроші щоб той відмовився від сина, але ОСОБА_27 не погодився. Також, у період розгляду справи ОСОБА_20 та ОСОБА_27 намагалися дійти згоди щодо утримання ОСОБА_18 . ОСОБА_20 хотіли щоб ОСОБА_27 сплачував аліменти по 3 000, 00 грн., однак він в змозі оплачувати 2 000, 00 грн. З цього свідок зробила висновок, що на думку ОСОБА_20 , якщо син погодиться сплачувати запропоновану суму, то буде хорошим батьком і матиме право виховувати сина, а якщо ні то ОСОБА_27 поганий і має бути позбавлений батьківських прав.

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що є сестрою ОСОБА_28 та хрещеною ОСОБА_18 . Хлопчик 1-3 рази на тиждень ходив до бабусі. Нещодавно дізналася, що ОСОБА_16 хворіє на наркоманію. ОСОБА_16 завжди казала, що не потребує допомоги і у них все є, а гроші брала. Гліб сина одягав, продукти купував, був на першому дзвонику в ОСОБА_18 у першому класі. Батьківські збори ОСОБА_18 не відвідував, бо працював у той час. Гроші сину сплачує на картку та по пошті, десь до 2 тисяч. З ОСОБА_18 часто спілкувалася по телефону, переписувалася, знає куди хлопчик ходив, що купував. Зараз дуже за нього переживає, бо той не відповідає на дзвінки та повідомлення, не ходить до бабусі - ОСОБА_8 ..

VІ. Оцінка Суду.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Згідно усталеної практики КЦС у складі ВС у постановах від 08 травня 2019 року у справі №409/1865/17-ц; від 02 жовтня 2019 року у справі №461/7387/16-ц; від 11 березня 2020 року у справі №638/16622/17; від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18; від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 та ін. - позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках, і головне, за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. А тому, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Звернувшись до суду із позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , позивачі посилалися, зокрема, на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Натомість, з відзиву та наданих суду пояснень відповідача ОСОБА_3 та показів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 встановлено, що він від виконання своїх батьківських обов`язків не відмовляється, з сином мав добрі товариські відносини. Має інтерес до участі у вихованні сина.

Проаналізувавши обставини справи та надані суду докази, суд прийшов до висновку, що відносини та спілкування між дитиною та батьком ОСОБА_3 мали не систематичний характер, оскільки самі позивачі з часу коли батьки дитини припинили шлюбні відносини, мали за мету усунути таке спілкування та віддалити батька від дитини. Мета такої поведінки суду не відома, оскільки в ході розгляду справи і самі позивачі і свідки зазначали, що з самого початку відносин ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ними не сприймалися ці відносини, а в подальшому допомога від ОСОБА_28 їм була не потрібна (свідчення свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ). Зі слів позивачів, вони ОСОБА_28 не повідомляли, що ОСОБА_38 , як матір має проблеми зі здоров`ям, а дитина при цьому перебуває на їх утриманні та піклуванні і з матір`ю не проживає. До органів опіки заяв не подавили з приводу самоусунення ОСОБА_28 , якщо воно було, від виконання останнім своїх батьківських обов`язків відносно свого сина, для проведення профілактичних бесід із батьком дитини, з чого суд робить висновок про відсутність наміру у позивачів у сприянні для укріплення стосунків батька із дитиною.

Відповідач ОСОБА_4 позицію щодо позбавлення його батьківських прав в заявах по суті справи не висловив. Однак, з акту відвідування родини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_11 , складеного 25.11.2020 року, встановлено, що не згоден з позбавленням його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7 .

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до ч. 6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав оцінюється судом як один із доказів, має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення батьків батьківських прав.

Проаналізувавши висновки органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, суд доходить наступного. Зазначаючи, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 , орган опіки та піклування не вказав про здійснення виходів, складення актів обстеження житлово-побутових умов за вказаною адресою. Місце проживання матері органом опіки не встановлювалося, відомості про матір зазначено виключно зі слів позивачів. Також, орган опіки та піклування встановивши, що відповідач ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, заперечує проти позбавлення його батьківських прав і вказує на перешкоди у спілкуванні з сином, висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав ґрунтував виключно з позиції позивачів. Заходів з приводу проведення профілактичних бесід і з відповідачем ОСОБА_4 не проводив та не сприяв своїми діями та рішеннями для налагодження стосунків між дитиною та батьком.

Попри те, що орган опіки та піклування встановив незгоду відповідача ОСОБА_3 з позбавленням його батьківських прав, бажання батька спілкуватися з сином, висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав ґрунтував виключно з позиції позивачів. Вказані обставини у сукупності свідчать про прийняття висновків органом опіки та піклування без належного з`ясування всіх обставин, які мають значення при вирішенні питання про позбавлення відповідачів батьківських прав, є недостатньо обґрунтованими та не містять достатні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав, з огляду на що судом вказані висновки оцінюються, як недостатньо обґрунтовані, а відтак не сприймаються судом як належний доказ.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У пунктах 47-49 справи «Савіни проти України» Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

У справі що розглядається виняткових обставин, які б безумовно свідчили про свідоме та систематичне нехтування відповідачами батьківськими обов`язками не встановлено та належними та допустимим доказами не підтверджено. А тому позбавлення відповідачів батьківських прав є передчасним та таким, що суперечить інтересам малолітніх ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .

З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог в частині позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6 , 2008 р.н. та позбавлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_7 , 2017 р.н. суд відмовляє.

Враховуючи, що за викладених підстав та обставин позову заявлені позивачем позовні вимоги в частині визначення опіки та стягнення аліментів є похідними від позовних вимог про позбавлення батьківських прав і не розглядалися судом та не доводилися учасниками справи, як окремо заявлені позовні вимоги, позов у цій частині позовних вимог також задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене у задоволенні позовних вимог суд відмовляє у повному обсязі.

VІІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Клопотання у порядку п. г) ч. 1 ст. 8 ЦПК України про звільнення від сплати судового збору за подання позову в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав позивачами не заявлялося.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наявної в матеріалах справи квитанції:0.0.1830130728.1 від 10.09.2020 року вбачається, що стороною позивача за частину позовних вимог про позбавлення батьківських прав оплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки суд в ході розгляду справи прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для відшкодування судових витрат понесених позивачем відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 165, 169 СК України, ст. ст. 12, 76, 80, 81, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_40 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданого в інтересах малолітніх ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах позивачів на підставі ордеру діє адвокат Петряєв В.В. (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ), третя особа: Служба у справах дітей Суворовської районної у місті Херсоні ради (ЄДРПОУ 25827456, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 47) про позбавлення батьківських прав, призначення опікунів та стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XI «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

позивач: ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ,

відповідач: ОСОБА_4 , 1984 р.н., РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ,

відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5

третя особа: Служба у справах дітей Суворовської районної у місті Херсоні ради, ЄДРПОУ 25827456, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 47

Повний текст рішення складено 09.07.2021 року.

Суддя Є.М. Булах