Вирок № 98229191, 08.07.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2022/19

Провадження № 1-кп/306/41/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року м.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Ганчак Л.Ф.

секретар судових засідань Пайда Л.О.

прокурора Свириденка М.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисників Вердієва І.К.-огли, Гуштана Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Свалява в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019070150000219 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Голубине, Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні трьох дітей (одна дитина непонолітня), непрацюючого, освіта середня спеціальна, українця, громадянина України, не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.128 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 06.05.2019р. близько 17.50 год., перебуваючи біля кафе, розташованого в урочищі "Ягдини" на території санаторію "Кришталеве джерело", що у с.Солочин Мукачівського району, на грунті виниклих неприязних відносин, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання счуспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен і міг їх передбачити, діючи більш обачливо затіяв сварку з громадянином ОСОБА_1 , в ході якої, діючи з необережності, не передбачаючи можливості настання шкоди для здоров`я потерпілого ОСОБА_1 , наніс останньому один удар в область обличчя, внаслідок чого, після надання прискорення тілу потерпілого ОСОБА_1 , останній упав на тверде покриття підлеглого грунту і ударом головою об нього та отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, забій головного мозку, субдуральна гематома з глибоким лівобічним геміпарезом.

Зазначечні тілесні ушкодження згідно висновку експерта №38 від 26.06.2019р. відповідно до Наказу МОЗ України за №6 від 17.01.1995р. "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", пункту 2.1.3 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпечність для життя.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ст.128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав повністю та показав, що протягом 06.05.2019р. він працював на об`єкті в санаторії "Кришталеве джерело". Потерпілий ОСОБА_1 теж там був на об`єкті та перебував у стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений потерпілому дав зауваження, щоб той ішов з об`єкту, так як за перебування на роботі в нетверезому стані може бути штраф. Після роботи близько 17.00-18.00год., він із знайомим ОСОБА_3 пішли в кафе на каву, яку пили на альтанці та побачили, як до них із битою направлявся потерпілий. Останній почав замахуватись на ОСОБА_2 битою, на що обвинувачений наніс удар в обличчя ОСОБА_1 , від удару потерпілий впав та втратив свідомість. ОСОБА_2 із ОСОБА_3 підтягли потерпілого до дерева, потерпілий прийшов до тями, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли додому. Вважає свої дії необережні в частині застосування сили нанесення удару в стані сильного душевного хвилювання. Ввечері того дня до ОСОБА_2 приїхали працівники поліції.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Гуштан Г.Г. в судовому засіданні пояснив, що дії ОСОБА_2 не є кримінальним правопорушенням, так як його дії вчинені в стані необхідної оборони. Даний стан характеризується тим, що потерпілий, маючи в руках предмет схожий на биту, почав наносити удари ОСОБА_2 , а останній почав оборонятись, відштовхнувши ОСОБА_1 , а тому в порядку ст.36 КК України просить звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Не дивлячись на повне невизнання своєї вини самим обвинуваченим, безпосередньо дослідивши у судовому засіданні показання потерпілого, свідків, а також надані сторонами письмові докази, суд, оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні в сукупності докази, приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у необережному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 06.05.2019р. був на будівництві в санаторії "Кришталеве джерело", протягом дня між потерпілим та обвинуваченим сталося непорозуміння (словесна перепалка), деталі не пам`ятає. ОСОБА_1 пішов додому, а після роботи повернувся, щоб вияснити відносини з ОСОБА_2 .. Потерпілий пояснив, що взяв із собою биту, наміру вдарити ОСОБА_2 не мав, але биту взяв "про всяк випадок", так як ОСОБА_2 був не один. (т.2 а.с.127-128).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 06.05.2019р. він був у кафе свого родича, яке знаходиться біля санаторія "Кришталеве джерело" в с.Солочин. В кафе знаходився ОСОБА_2 із своїм знайомим. Свідок побачив, як до них почав бігти із битою в руках потерпілий, який намахнувся цією битою, ОСОБА_2 ухилився від удару та вдарив потерпілого в обличчя. Останній впав на землю, а ОСОБА_2 пішов геть. Свідок із іншими особами почали обливати потерпілого водою, потім викликали йому таксі, щоб його відвезли на "Швидку", після цього приїхали правоохоронні органи. (т.2 а.с.42,43).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що вона вона є тіткою неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їй подзвонив син потерпілого та повідомив, що батька повезли в лікарню, ОСОБА_1 був без свідомості. Син повідомив свідку, що батька побив ОСОБА_2 . Син знайшов батька під деревом, в ОСОБА_1 були вибиті зуби та був без свідомості.(т.1 а.с.141,142).

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 06.05.2019р. був у кафе із ОСОБА_2 , потім вони вийшли на альтанку біля кафе. До них підбіг із битою потерпілий, який замахнувся нею на ОСОБА_2 , на що ОСОБА_2 наніс удар рукою. ОСОБА_1 упав на траву. Сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідок не бачив, проте знає, що ОСОБА_1 (потерпілого) прораб із роботи вигнав, бо той був на роботі напідпитку. ОСОБА_2 хотів продовжити виясняти відносини з ОСОБА_1 , проте свідок його забрав, відібрав биту та відтяг потерпілого до дерева, де вони його полили водою. В кафе були інші відпочиваючі, які почали кричати. (т.1 а.с.241,242).

Неповнолітній свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 06.05.2019р. телефонував батькові на роботу, який працював на будівництві у санаторії "Кришталеве джерело". Батько відключив телефон, син проходив в кінці роботи біля кафе, що в санаторії "Кришталеве джерело" та почув крики. З борку кафе вийшов ОСОБА_8 , який ніс я руках биту, яку потім поставив у машину. Після вийшов ОСОБА_2 зі словами робочому, що стояв поруч: "Ти нічого не бачив!" Потім свідок побачив, що до дерева відтягнули батька, його привели до тями і відправили до "Швидкої". (т.1 а.с.240).

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що є дружиною потерпілого, знає що її чоловік працювали разом з ОСОБА_2 на будівництві. Причину конфлікту не знає, проте ОСОБА_1 проходив тривалий час лікування після того конфлікту. (т.1 а.с.239)

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він був за кордоном і його не було в той час, а свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні відмовився від надавання показів в порядку ст.63 Конституції України. (т.1 а.с.210, 211)

Експерт ОСОБА_12 в судовому заіданні показав, що гематома на голові потерпілого не могла утворитись від падіння, в разі падіння, могла бути на потиличній або лобній частині голови. Гематома, яка виявлена у ОСОБА_1 виникла лише від удару. Удар рукою, зажатою в кулак чи долонею нанесено у скроневу ділянку голови. Садна виникли від падіння, кровопотік губи та вибитий зуб виникли від удару. (т.246-248).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 06.09.2019 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією, передбаченою ст.128 КК України, номер кримінального провадження №12019070150000219.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується - 06.05.2019р. прийнято повідомлення від ОСОБА_5 на номер телефону "102" о 18.22год. про те, що ОСОБА_2 в ході самозахисту наніс удар ОСОБА_1 (т.1 а.с.52,53,55).

Протоколом огляду місця події від 06.05.2019р., проведеного з 18.45год. до 19.35год. вбачається, що місце вчинення кримінального правопорушення сталося 06.05.2019р. на альтанці біля кафе. (т.1 а.с.58-64).

Висновком експерта №29 підтверджується отримання ОСОБА_1 в час події 06.05.2019р. тілесних ушкоджень від одного удару по голові, тілесні ушкодження є тяжкими та небезпечними для життя людини (т.2 а.с.64-68).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 11.06.2019 року з доданими ілюстративними фототаблицями, проведеного в присутності двох понятих - відтворено обстановку та обставини події, що мали місце 06.05.2019р., де свідок ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 удар у верхню частину голови (т.2 а.с.78).

Висновком комісійної експертизи №38 підтверджено отримання ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень від удару по голові. (т.1 а.с.85-94).

Протоколами про впізнання особи від 09.07.2019р. потерпілий та неповнолітній свідок ОСОБА_1 вказали на особу ОСОБА_2 , що спричинив тілесні ушкодження (т.1 а.с.95-99).

Протоколом відтворення обставин події від 09.09.2019р., проведеного за участю обвинуваченого підтверджується місце та спосіб вчинення кримінального проступку (т.1 а.с.101-109).

Щодо застосування вимог ст.36 КК України в частині того, що дії ОСОБА_2 мають ознаки необхідної оборони, що дає підставі звільнити такого від кримінальної відповідальності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.36 КК України при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Стан необхідної оборони має ознаки, передбачені ч.1 ст.36 КК України.

Згідно ч. 4 ст.36 КК України - особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільне небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання чи обстановці (втекти, забарикадувати двері тощо) або звернутись за допомогою до представників влади чи інших осіб.

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_2 розумів, що між ним та потерпілим виникли неприязні відносини, що пояснується наступним:

-протягом дня 06.05.2019р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були невеликі конфлікти (словесні перепалки) з приводу перебування на робочому місці ОСОБА_1 у нетверезому стані;

- в момент події злочину, дії потерпілого були агресивними, ОСОБА_1 тримав у руках предмет схожий на биту.

Таким чином, за суб`єктивною стороною кримінального правопорушнення ОСОБА_2 повністю розумів агресивність поведінки потерпілого ОСОБА_1 по відношенню до нього та розумів, що потерпілий направляється із битою саме до нього.

З огляду фототаблиць (т.1 а.с.58-64) з місця вчинення кримінального правопорушення вбачається:

- обвинувачений знаходився на альтанці кафе;

- оцінити обстановку міг заздалегідь - з часу появи в полі зору потерпілого і до часу приближення до альтанки;

- ззаду нього була можливість забарикадувати двері, уникнувши бійки.

Проте ОСОБА_2 наніс удар (сам визнає, що з необережності по відношенню до спричинення тяжких тілесних ушкоджень).

За показами свідка ОСОБА_3 , останній відтягував ОСОБА_2 від продовження нанесення ударів. Не знайшло свого підтвердження пояснення захисника Гуштана Г.Г. в частині того, що ОСОБА_1 побили інші особи. Дану обставину не перевірено на досудовому слідстві, ніхто з учасників кримінального провадженян не посилався в судовому засіданні на те, що ОСОБА_1 побили інші особи, які були в кафе.

Таким чином, суд доходить висновку, про відсутність в діях ОСОБА_2 стану необхідної оборони, навпаки, ОСОБА_2 розумів, що він є фізично міцнішим від потерпілого і зможе такого зупинити саме ударом, в той же час як у нього була можливість альнернативної поведінки - уникнення прямої бійки.

Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_2 є винними і кваліфікуються за ст.128 КК України.

Призначаючи ОСОБА_2 міру покарання, суд в порядку ст.ст.50, 65 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу винного, дані досудової доповіді.

За змістом ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 за ст.128 КК України є нетяжким, необережним злочином в порядку ст.ст.5, 12 КК України.

Пом`якшуючі покарання обставини суд враховує неправомірну поведінку потерпілого.

Обтяжуючих покарання обставини судом не встановлено.

Відповідно досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 , складеної провідним інспектором Свалявського районного відділу філії Державна установа "Центр пробації" в Закарпатській області Биковою С.Д. (т.1 а.с.119-121) встановлено, що результати оцінки ОСОБА_2 показали середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінено, як низький. Виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк - можливе та не становить небезпеку для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе з випробуванням з покладенням на обвинуваченого обов`язків відповідно до ст. 76 КК України або застосування соціально-виховних заходів з метою виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що не дивлячись на те, що обвинувачений не визнає свою вину у інкримінованому йому діянні, суд бере до уваги дані про особу винуватого: позитивну характеристику з місця проживання, те, що на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-фтізіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, не судимий, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини та дійшов переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства. Суд обирає покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ст.128 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_2 - не обирався.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 , 392-393, КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання 200 (двісті) годин громадських робіт.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий Л. Ф. Ганчак

08.07.2021р.