Ухвала суду № 98228631, 09.07.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10157/21

Номер провадження № 1-кс/756/1658/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Пономаренка А. А., за участю секретаря судового засідання Рекеди С. С., прокурора Гори А. В., підозрюваного ОСОБА_1 , слідчого Шарлая Д. А., розглянувши у відкритому судовому в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 28.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000994, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, який має середню освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

06.07.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві Шарлая Д. А., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 28.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000994, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Горою А. В.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 27.04.2021, близько 12:00 год., перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням до жита.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 пройшов до кухні квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває у загальному користуванні та виліз через вікно, на кришу балкону квартири розташованої нижче поверхом та підійшов до вікна сусідньої кімнати АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та через вікно проник до приміщення кімнати. Усвідомлюючи, що він без будь яких правових підстав перебуває у приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_1 , тобто незаконно проник до вказаного приміщення, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, таємно викрав грошові кошти у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн, 100 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 27.04.2021 курс 1 долару США становить 27,85 грн, отже 100 доларів США становить 2785 грн) та 100 Євро (згідно курсу НБУ станом на 27.04.2021 курс 1 Євро становить 33,65 грн, отже 100 Євро становить 3365 грн), які належать ОСОБА_3 , тим самим реалізував свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла. Після чого, покинув місце скоєння злочину з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_3 було спричинено майнову шкоду в розмірі 36150 (тридцять шість тисяч сто п`ятдесят) гривень.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, 01.05.2021, близько 08:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_5 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на повторне викрадення чужого майна. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна ОСОБА_1 , пройшов по поверхах під`їзду № 1 вказаного будинку, де на двадцять першому поверсі вказаного будинку помітив непристебнутий велосипед марки «Ардіс» моделі «Storm 26», та у цей час у нього виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна. Так, ОСОБА_1 взяв велосипед марки «Ардіс», моделі «Storm 26», який належить ОСОБА_4 , після чого, покинув місце скоєння злочину разом з викраденим, яким розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_4 було спричинено майнову шкоду в розмірі 3720 (три тисячі сімсот двадцять) гривень.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У зв`язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор Гора А. В. підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.

В обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому від суду є те, що останній усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків є те, що підозрюваному відомо місце проживання вказаних осіб та місце їх роботи, так як останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що останній офіційно не працевлаштований, не має законного джерела доходів для існування, не має соціально сталих зв`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання чи обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши надані докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 28.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000994, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

18.06.2021 в рамках кримінального провадження №12021100050000994 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.04.2021;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 28.04.2021;

- протокол огляду місця події від 27.04.2021;

- протокол огляду місця події від 28.04.2021;

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 07.06.2021;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 06.05.2021;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_3 від 06.05.2021;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.05.2021;

- протокол огляду місця події від 03.05.2021;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 02.06.2021;

- протокол огляду від 07.06.2021;

- протокол огляду від 17.06.2021;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 18.06.20201.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, зокрема відомості, що містяться в протоколах допиту свідків (додаткових), суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна поєднаного із проникненням до житла та повторне таємне викрадення чужого майна.

Між тим, суд не бере до уваги в якості доказів пояснення ОСОБА_1 від 28.04.2021, пояснення ОСОБА_4 від 03.05.2021, пояснення ОСОБА_8 від 03.05.2021, оскільки ці документи не відповідають вимогам статей 84, 95 КПК України.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися, оскільки як свідчать протоколи допитів свідків, ОСОБА_1 втік з місця скоєння злочину.

Також суд вважає, що ОСОБА_1 може вчинити інший злочин. Приймаючи таке рішення суд урахував, що ОСОБА_1 раніше вже був засуджений, зокрема за вчинення корисного тяжкого злочину до покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.03.2021 ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки. Проте як убачається з клопотання слідчого Кулік А. В. вчинив вказані злочини проти власності протягом іспитового строку.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є те, що йому відомо місце їх проживання та він мешкає поряд з потерпілими.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, оскільки санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років та санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, а також те, що ОСОБА_1 не працює, учинив нові злочини в період відбуття покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 28.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000994, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, у частині застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину, а також майновим станом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Наведене свідчить, що клопотання слідчого в частині визначення альтернативного запобіжного заходу в вигляді застави, слід задовольнити частково.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_1 було відповідно до вимог статей 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 28.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000994, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 42 (сорок два) дні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора або суд у залежності від стадії кримінального провадження.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого або суду відповідно до стадії кримінального провадження;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою відповідно до стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи відповідно до стадії кримінального провадження;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

- пройти курс лікування від наркотичної залежності.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 18 серпня 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя А. А. Пономаренко