Вирок № 98227522, 12.07.2021, Новоодеський районний суд Миколаївської області

12.07.2021

Справа № 482/248/16-к

Номер провадження 1-кп/482/6/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Демінської О.І.,

секретар судового засідання Мацола І.О., Шведова Я.О., Мозгова В.В., Єфімова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, не військовозобов`язаного, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора Бабенка Ю.Р., Калача Р.В., Бачина С.О., Хмельова А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Зінченка Ю.В.,

потерпілої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 21 березня 2015 року, близько 19 години 30 хвилин, у темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з увімкненим ближнім світлом фар головного освітлення, по сухій асфальтованій проїжджій частині по вулиці Леніна м. Нова Одеса Миколаївської області в напрямку м. Миколаїв з м. Вознесенськ, проїжджаючі ділянку вулиці Леніна, розташовану посередині кафе-бару «Орхідея» та магазину «Магнолія», наближаючись до пішохода ОСОБА_3 , яка вийшла поперек його транспортного засобу, з правого узбіччя, на проїжджу частину його смуги руху та рухалася у напрямку зустрічної смуги руху, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 „б", 12.3 Правил дорожнього руху України, рухаючись у населеному пункті, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та її зміні, маючи об`єктивну можливість завчасно бачити пішохода на шляху свого руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу, аж до його зупинки, хоча об`єктивно міг і зобов`язаний був це зробити, внаслідок чого передньою правою частиною свого автомобіля допустив контактування з пішоходом ОСОБА_3 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 , яка була з місця ДТП доставлена водієм ОСОБА_1 до Новоодеської ЦРЛ, отримала тілесні ушкодження у вигляді рани в області голови, струс головного мозку, закритого перелому лівої лонної кістки, правої сідничної кістки, розриву лонного зчленування, перелому поперечного відростка 5-го поперекового хребця справа, садна на тильній правій стороні кисті, саден в області лівого тазостегнового суглоба, гематоми м`яких тканин тазової області, що по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення п.п. 2.3 „б", 12.3 Правил дорожнього руху України обвинуваченим ОСОБА_1 знаходиться в безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватим себе не визнав, проти задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 заперечив, пославшись на його безпідставність, свою невинуватість у вчиненні злочину, відсутність доказів призначення саме цих лікарських препаратів під час її лікування у медичних закладах.

Стверджував суду, що автомобілем «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав його сину ОСОБА_4 , на якому він і приїхав додому до сестри ОСОБА_5 21.03.2015 р. в вечірній час, під час наїзду на потерпілу ОСОБА_3 не керував, а перебував на задньому пасажирському сидінні. Автомобілем керувала його сестра ОСОБА_5 . Вказав, що сестра вийшла до нього та сіла за кермо, а він сів на заднє сидіння, оскільки переднє пасажирське сидіння було зайнято паперами та сісти туди він змоги не мав. Вони виїхали до с. Троїцьке для огляду земельної ділянки. Оглянувши землю, поїхали додому у м. Нова Одеса, тобто в напрямку АДРЕСА_2 . Раптом автомобіль зупинився та його сестра сказала, що збила людину, після чого вони разом вийшли з автомобіля. Вважаючи, що потерпіла не могла отримати значні тілесні ушкодження під час ДТП, на чому розумівся, оскільки тривалий час працював начальником ДАЇ, а його сестра сильно нервувала з приводу наїзду на пішохода, вказав їй йти з місця події, погрузив потерпілу, від якої йшов запах спиртного, до автомобіля за допомогою якогось перехожого та повіз її у лікарню на цьому ж автомобілі, залишивши місце пригоди, оскільки вважав, що так буде швидше, ніж викликати швидку допомогу на місце ДТП.

При цьому зателефонував матері, повідомивши, що збив людину, а оскільки та здивувалася, вказавши, що за кермом була ОСОБА_5 , відповів їй, що так треба. Після того, як привіз потерпілу до Новоодеської ЦРЛ, дізнався від лікарів, що травми потерпілої є серйозними. Повертаючись з лікарні, по дорозі зустрівся з родичами, які приїхали йому назустріч на іншому, належному сестрі ОСОБА_5 автомобілі. Цим автомобілем керував його син ОСОБА_4 . Біля них зупинився автомобіль з декількома молодими чоловіками, які влаштували скандал з приводу того, що він збив жінку. Це був син потерпілої з кумами. Він пересів у автомобіль, належний сестрі, та поїхав на ньому додому разом із своїм сином ОСОБА_4 . Поїхав потім та здав кров у лікарні на вміст алкоголю в крові. В автомобіль Митсубуши Лансер , на якому збили людину, пересіла його сестра ОСОБА_5 та поїхала разом з їх матір`ю на місце ДТП.

Вказав, що не пам`ятає в який момент повідомив матері, де перебуває його сестра ОСОБА_5 , про обставини ДТП повідомити не може, оскільки з заднього сидіння тих подій не бачив, у зв`язку із чим під час слідчого експерименту про умови руху автомобіля нічого не вказував, але зазначив, що потерпіла лежала на землі біля заднього колеса автомобіля. У автомобіля після ДТП було пошкоджено лобове скло, фара та не було переднього номерного знаку.

Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 21.03.2015 року близько 19 год 30 хв, в темний час, була напідпитку. Вживала слабоалкогольні напої. Вибігла з магазина „Магнолія", що розташований по вулиці Центральній (Леніна), 122 у м. Нова Одеса, за хлопцем - ОСОБА_9 , що був винен їй гроші, які не повертав та ще й ображав її. Вона побігла за ним через дорогу, а її співмешканець ОСОБА_10 , як вона вважає, побіг за нею. По тій стороні дороги стояв ОСОБА_11 , який почав на її крики наздоганяти ОСОБА_9 , а вона постояла на обочині та пішла спокійно назад. Щойно відійшла від бордюру, як побачила тускле світло фар, після чого прийшла до тями лише у лікарні та майже нічого не пам`ятає. Перед автомобілем вона опинилася передом збоку, була одягнена у чорну шкіряну куртку, джинси та взута у мокасини. Пізніше ОСОБА_11 розказав, що допомагав ОСОБА_1 доставити її у лікарню, а співмешканець ОСОБА_10 , який вже помер, казав їй, що там за кермом був ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП отримала переломи та пошкодження хребта, тривалий час лікувалася. Медикаменти придбавала за призначенням лікарів, витрачаючи на це власні кошти. Незважаючи на тривалий час після ДТП і на даний час змушена терпіти біль у спині, як наслідок ДТП.

Також вказала, що чорна шкіряна куртка, в яку вона була одягнута під час ДТП, була на експертизі, а інші речі, окрім мокасинів, їй повернули. В лікарню її привезли у одному мокасині, а знайома потім казала, що інший її мокасин був знайдений на дорозі. Де саме, їй невідомо.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що ввечері , коли саме, він вже не пам`ятає, чи то навесні, чи восени, десь з п`ять років тому, стояв на зупинці громадського транспорту в напрямку з м. Вознесенськ до м. Миколаїв по вул. Леніна, перейменовану наразі на вул. Центральна, біля магазину „Орхідея у м. Нова Одеса. Позаду почув крики. Чоловік перебігав дорогу на його сторону, а за ним бігла наглядно знайома жінка - ОСОБА_3 , яка працювала продавчинею у магазині, та кричала. Перебігали неподалік пішохідного переходу, але не по ньому. Він почав наздоганяти чоловіка, що тікав, та наздогнав його приблизно через 20 метрів від дороги. Вони трохи поштовхалися та він повернувся назад. Коли вибіг з провулку, побачив світло фар автомобіля, що стояв на місці. Від моменту, коли він побіг за хлопцем та повернувся, пройшло зовсім обмаль часу. На дорозі лежала та жінка ОСОБА_3 , а біля неї стояв її співмешканець ОСОБА_10 у шоковому стані та нічим не допомагав. Він сам допоміг чоловіку погрузити потерпілу в машину, щоб відвезти її в лікарню. Ознаки життя жінка подала лише в машині та від неї тхнуло алкоголем. В лікарню вони їхали в машині крупного за статурою чоловіка, схожого на обвинуваченого, який і кермував автомобілем. Інших людей, окрім ОСОБА_10 він не бачив. Він запитав у того чоловіка чи показати йому дорогу в лікарню, на що водій відповів, що дорогу знає, але попросив поїхати з ним. До Новоодеської лікарні від місця ДТП було недалеко, приблизно метрів 600. Їхали вони швидко. По дорозі водій по мобільному телефону сказав: „Мама, я збив людину". Більше він нічого не казав.

З лікарні той чоловік поїхав, а він ще лишився в лікарні, залишив свої контакти працівникам міліції.

За сплином часу він подробиць вже не пам`ятає, але з ним на той час проводився слідчий експеримент, під час якого він усе пам`ятав, детально показував та розповідав, в тому числі вказував місце на проїжджій частині, де лежала потерпіла та стояв автомобіль після ДТП. За його участю робилися заміри. Потерпіла лежала на проїжджій частині ближче до напрямку руху у м. Миколаїв. Після ДТП, на місце якої він приїхав на телефонний дзвінок ДАІ, він усе показував та розказував міліції. Чи було щось на дорозі, він не роздивлявся. Автомобіль, який збив потерпілу, теж там був, але зовсім в іншому місці, в кармані дороги. Людей на місці події було дуже багато.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що о порі року, коли рано темніє, десь з п`ять років тому, події у зв`язку із чим він вже погано пам`ятає, з ОСОБА_16 мав бути в барі на святкуванні хрестин. ОСОБА_16 хтось зателефонував та повідомив, що його матір збив автомобіль. Вони поїхали разом у лікарню. ОСОБА_16 повідомив, що його маму збив ОСОБА_1 . Коли заїжджали до лікарні, звідти виїжджав автомобіль ОСОБА_1 . З лікарні, де вони допомагали лікарям робити рентген матері ОСОБА_16 , вони поїхали на місце ДТП та по дорозі побачили машину ОСОБА_1 , біля якої стояв і ОСОБА_4 , і ОСОБА_5 , і тітка ОСОБА_21 . ОСОБА_16 на емоціях кинувся битися до ОСОБА_1 та цьому завадив його син ОСОБА_4 . Потім вони поїхали на місце ДТП, звернувши з вулиці направо, а чорний автомобіль ОСОБА_1 звернув вліво. На місці ДТП потім був автомобіль ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та тіткою ОСОБА_21 . Він особисто був присутній при замірах, які проводилися працівниками міліції. Чи знаходили щось на дорозі, він не пам`ятає, але підписував якісь креслення та заміри.

Свідок ОСОБА_25 суду показав, що декілька років тому перебував в барі „ Чорний кіт " на святкуванні хрестин. За сплином часу події пам`ятає погано та очевидцем ДТП не був. Але був присутній біля магазину „ Орхідея ", де збили матір ОСОБА_16 . Там був Митсубиши Лансер , в якому сиділи ОСОБА_5 та її матір. Він допомагав робити рулеткою заміри, перевіряв чи їх правильно записують. Чи зупинявся він на перехресті вулиці Центральна з вулицею, яка веде до лікарні, не пам`ятає. Чи щось знаходили працівники міліції на дорозі, не пам`ятає. Підписував якісь схеми.

Свідок ОСОБА_9 вказав суду, що близько 6 років тому, під час його перебування в магазині, посварився з продавчинею ОСОБА_3 , якій заборгував за товар гроші. ОСОБА_3 була нетвереза, виводила його за руку з магазину до свого чоловіка ОСОБА_10 , який стояв поряд з магазином, щоб той з ним розібрався з приводу боргів. Він вирвався та побіг через дорогу у провулок, додому. ОСОБА_3 побігла за ним через дорогу, але наздогнав його якийсь хлопець, з яким вони дуже недовго, якісь секунди, штовхалися, а потім він побіг далі. Коли біг через дорогу, то бачив, що ніхто, в тому числі і ОСОБА_10 дорогу не переходив, магазин „Магнолія" добре освітлював проїжджу частину, світла фар на дорозі не бачив. Подій ДТП він не бачив та з цього приводу нічого суду повідомити не може.

Даними витягу з кримінального провадження №12015150280000257 підтверджується, що 22.03.2015 р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за матеріалами правоохоронних органів - рапорту оперуповноваженого СКР Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області, який надійшов 21.03.2015 р. о 19 год 50 хв, про те, що в м. Нова Одеса по вул.. Леніна невідомий на автомобілі Mitsubishi Lanser здійснив наїзд на пішохода - мешканку м. Нова Одеса ОСОБА_3 та зник з місця ДТП, та 22.03.2015 р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12015150280000257 за даним фактом визначено правову кваліфікацію за ч.1 ст. 286 КК України.

Згідно з даними повідомлення про початок досудового розслідування від 22.03.2015 р. 22.03.2015 р. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015150280000257 за ч.1 ст. 286 КК України.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2015 р., фототаблицями та схемою до нього, протоколу додаткового огляду місця події від 22.03.2015 р. з фото таблицями до нього підтверджується, що місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на автодорозі у м. Нова Одеса, вул.. Леніна, біля будинку №133. Регулювання руху на даній ділянці дороги здійснюється дорожньою розміткою. ДТП сталася у темний час доби за наявності освітлення з магазину „Магнолія" та з вікон будинків. На автомобілі «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в наявності пошкодження: розбита права частина лобового скла, деформована права передня частина капоту, розбита права передня частина бамперу, пошкоджено праве бокове дзеркало заднього виду, відсутній передній державний знак, подряпини на правому та лівому боці заднього бамперу. Також підтверджується, що після пригоди до огляду транспортного засобу, він переміщувався. В районі ДТП виявлено на протилежній смузі руху сліди гальмування, що відображені на схемі позначкою 4, автомобіль Mitsubishi Lanser 1.5 , відстань від заднього колеса якого до розподільчої смуги руху 7,8 м, від правого колеса до розподільчої смуги руху - 7,4 м., а також 2 плями речовини бурого кольору на асфальті на вул. Леніна, навпроти будинку № 133.

Даними протоколу огляду транспортного засобу від 24.07.2015 р., проведеного в присутності його власника ОСОБА_4 , підтверджується, що окрім зовнішніх пошкоджень автомобіля «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксованих під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2015 р., всередині вказаного автомобіля, який на момент огляду перебуває на спец майданчику у м. Миколаєві, окрім 53000 грн., належних власнику автомобіля ОСОБА_4 , на передній панелі управління справа виявлено уламки лобового скла, на місці цього осипу виявлено сліди бруду, на передньому пасажирському сидінні пошкоджень не має, але виявлено частини осипу лобового скла та резиновий килимок, який знаходиться на ньому.

При цьому будь-яких документів, паперів, які, як стверджує обвинувачений ОСОБА_1 , малися на передньому пасажирському сидінні, у зв`язку із чим він і сидів на задньому пасажирському сидінні, в ході огляду транспортного засобу не зафіксовано.

Висновком судово-медичного експерта № 459 від 27.04.2015 р. підтверджується, що у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді рани в області голови, струсу головного мозку, закритого перелому лівої лонної кістки, правої сідничної кістки, розриву лонного зчленування, перелому поперечного відростка 5-го поперекового хребця справа, садна на тильній правій стороні кисті, саден в області лівого тазостегнового суглоба, які утворилися внаслідок дії тупих твердих предметів, не виключено при ДТП, незадовго до надходження до лікарні, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я. Утворення вказаних тілесних ушкоджень при падінні тіла на площину з положення стоячи -виключено.

Даними протоколу огляду шкіряної куртки, джинсів та светру від 13.07.2015 р., в які була вдягнута потерпіла ОСОБА_3 21.03.2015 р. під час ДТП, наданого потерпілою, як речових доказів у кримінальному провадженні (постанова про визнання речовими доказами від 13.07.2015 р.) підтверджується наявність на чорній шкіряній куртці, джинсах пошкоджень - численних подряпин, на джемпері плям речовини бурого кольору.

Висновком судово-медичної експертизи речових доказів №125 від 31.07.2015 р. з фототаблицею до нього, підтверджується, що встановлені на одягу пошкодження могли утворитися в результаті первинного контакту виступаючих частин транспортного засобу - частиною крила або переднього краю капоту праворуч з передньою (передньо-боковою) поверхнею людини на рівні кісток тазового кільця. Пошкодження на передній поверхні правої половини брюк у вигляді складчастого загладжування тканини і пошкодження в середній треті передньої поверхні правої і лівої половинки брюк у вигляді потертостей - спресовування тканини брюк з накладенням в області ушкоджень якоїсь речовини світло-сірого відтінку кольору, схожого на лакофарбове покриття, могли утворитися в другій фазі взаємодії одягу людини виступаючими частинами транспортного засобу, а саме падіння людини на капот передньою поверхнею тіла з подальшим тертям (ковзанням) по його поверхні. Інші ушкодження - на брюках на задній поверхні зліва у вигляді потертостей з накладенням речовини, схожої на ґрунт, потертості в області рукава куртки могли утворитися в результаті наступної фази взаємодії з дорожнім покриттям.

Комісійними висновками судово-медичних експертів №67-к від 08.06.2015 р., №96-К від 21.08.2015 р. (додатковим), проведеним з урахуванням в тому числі і даних медико-криміналістичного дослідження одежі, підтверджується, що у ОСОБА_3 на час надходження до стаціонару 21.03.2015 р. малися тілесні ушкодження у вигляді рани в області голови, струсу головного мозку, закритого перелому лівої лонної кістки, правої сідничної кістки, розриву лонного зчленування, перелому поперечного відростка 5-го поперекового хребця справа, садна на тильній правій стороні кисті, саден в області лівого тазостегнового суглоба, гематоми м`яких тканин тазової області.

Локалізація та характер ушкоджень, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми є ознаками, що характерні для ДТП за участю автомобіля та пішохода при фронтальному зіткненні, тобто тілесні ушкодження пішоходу при первісному контактуванні були спричинені виступаючими передніми частинами автомобіля.

Локалізація та характер ушкоджень свідчить про те, що в момент первісного контактування пішохід міг бути звернутий переднє-лівою поверхнею тіла до передньої частини транспортного засобу. В момент первісного контактування виник перелом лівої лонної кістки та розрив лівого лонного зчленування. В подальшому відбулося закидування тіла на капот автомобіля з утворенням пошкоджень у виді струсу головного мозку і рани в області голови. Після чого відбулося відкидання тіла, падіння і удар о дорожнє покриття та інерційне просунення тіла по ньому, що викликало ушкодження у виді перелому правої сідничної кістки та саден в області кінцівок.

Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Вказаний механогенез травми свідчить про те, що при первинному контактуванні травмувальна сила діяла в напрямку спереду-назад і дещо зліва-направо. Судово-медичних даних, що дозволили б достовірно вказати про динамічне чи статичне положення пішохода в момент ДТП - немає.

Висновком експерта судової автотехнічної експертизи №2/48 від 09.04.2015, ілюстративною таблицею до нього підтверджується, що на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система автомобіля «Mitsubishi Lanser 1.5», д.н. НОМЕР_1 , знаходилися у працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух. На момент ДТП фари головного освітлення та передні покажчики поворотів вказаного автомобіля перебували у працездатному стані.

Висновком експерта судової транспортно-трасологічної експертизи № 4/30 від 08.04.2015 р., ілюстративною таблицею до нього підтверджується, що автомобіль «Mitsubishi Lanser 1.5», д.н. НОМЕР_1 , ймовірніше за все контактував з тілом пішохода правою частино. Переднього бамперу в районі правої передньої фари. Надати остаточний та обґрунтований висновок, де саме відносно меж проїзної частини стався наїзд на пішохода, не є можливим із-за відсутності сукупності достатньої кількості ознак, за якими можна визначити місце наїзду.

Згідно до мотивувальної частини цього висновку, встановити місце наїзду лише на підставі даних про розташування ТЗ і потерпілого після пригоди можливо тільки у деяких випадках, у сукупності з іншими даними про обставини пригоди.

Висновком експерта судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП № 807 від 20.08.2015 р. підтверджується, що оскільки ДТП мала місце в темний час доби, то водію автомобіля Митсубиши під час вибору швидкості руху необхідно було керуватися в своїх діях вимогами, викладеними у п. 12.2 ПДР, а саме: в темний час доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху має бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги. Швидкість руху автомобіля Митсубиши, обрана водієм - 60 км/год, не перевищувала швидкість, допустиму при умовах видимості, а дії водія автомобіля Митсубиши в частині обрання швидкості відповідали вимогам п.12.2 ПДР.

За умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водію автомобіля Митсубиши, з моменту виникнення небезпеки для руху - об`єктивного виявлення пішохода, що виходив на проїжджу частину і рухався в напрямку смуги руху автомобіля в своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними в п.12.3 ПДР, а саме: у випадку виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яке водій об`єктивно спроможний виявити, він має негайно прийняти міри до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

За умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водій автомобіля Митсубиши мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування, т.я. відстань, яку мав водій для зупинки автомобіля була більше величини зупиночного шляху автомобіля в умовах місця ДТП. За таких умов, дії водія автомобіля Митсубиши не відповідали п.12.3 ПДР і його дії з технічної точки зору знаходяться у причинному наслідку з ДТП, яка сталася.

При цьому, мотивувальною частиною вказаного висновку підтверджено, що для виконання вказаної експертизи було враховано дані як щодо ширини проїзної частини - 12,0 м, дорожньої розмітки 1.3, 1.5 та розділу 34 ПДР України, напрямок руху автомобіля Митсубиши, напрямок руху пішохода, момент виникнення небезпеки для водія автомобіля Митсубиши, встановленої видимості елементів проїзної частини, яка служить для обрання безпечної швидкості з робочого місця водія, відповідно до даних отриманих в ході проведення слідчих експериментів зі свідком ОСОБА_34 та потерплою ОСОБА_3 - 84 м/83,9 м та бокового інтервалу автомобіля відповідно до даних, отриманих в ході проведення слідчих експериментів зі свідком ОСОБА_34 та потерплою ОСОБА_3 - 2.8/2,75 м від осей правих коліс до правого краю проїзної частини відповідно, а також і перевірена конкретна видимість пішохода, який рухається по смузі руху траснопортного засобу відповідно до даних, отриманих в ході проведення слідчих експериментів зі свідком ОСОБА_34 та потерплою ОСОБА_3 , - на відстані 83 м від транспортного засобу (за 5 с до моменту наїзду), а також факту спричинення удару в передню ліву частину тіла (в область таза), з послідуючим падінням постраждалої на дорожнє покриття і утворенням в результаті цього перелому сідалищної кістки справа.

Будучи допитаним у судовому засіданні експерт ОСОБА_35 вказав суду, що даний висновок містить однозначні відповіді на поставлені питання та виконаний на підставі достатніх для цього даних. Під час виконання вказаного експертного дослідження потреби в уточненні будь-яких даних або їх додатковій перевірці не виникало.

Даними результату токсикологічного дослідження №1379 від 23.03.2015 р. обласного наркологічного диспансеру крові ОСОБА_1 , що відібрана 22.03.2015 р. о 08 год 30 хв, етанол не виявлений.

Даними протоколу слідчого експерименту від 15.05.2015 р. за участю свідка ОСОБА_10 , який на момент розгляду кримінального провадження помер, з фототаблицею та схемою до нього, підтверджується, що він був очевидцем ДТП, внаслідок якого 21.03.2015 р. постраждала його співмешканка ОСОБА_3 , разом з якою він зупинився на правому узбіччі вул. Леніна, смузі руху в напрямку м. Миколаєва.

ОСОБА_3 почала першою переходити вільну від транспортних засобів проїжджу частину вул. Леніна у м. Нова Одеса. Втомившись від бігу за хлопцем, ОСОБА_3 рухалася повільно. Зненацька на смузі руху у напрямку м. Миколаєва з м. Вознесенська, зліва від ОСОБА_3 зявився автомобіль Митсубиси Лансер, р.н. НОМЕР_1 , який рухався на великій швидкості з ввімкненим ближнім світлом фар. Він крикнув ОСОБА_3 про автомобіль та вона в останню секунду повернулася до автомобіля правим боком. Все сталося дуже швидко. Відбулося зіткнення, автомобіль контактував передньою правою частиною з правою стороною тіла ОСОБА_3 . Від зіткнення потерпіла впала на смугу руху, по якій йшла. Автомобіль зупинився, з водійського місця вийшов місцевий мешканець ОСОБА_1 , якого він добре знає. Одразу після наїзду на ОСОБА_3 , до місця пригоди підійшов ОСОБА_11 . ОСОБА_1 почав кричати, що треба погрузити ОСОБА_3 , яка лежала без свідомості, в автомобіль.

ОСОБА_1 разом із ОСОБА_11 поклали ОСОБА_3 на заднє сидіння автомобіля Митсубиши Лансер , ОСОБА_1 сів за кермо, ОСОБА_11 на переднє пасажирське сидіння та вони швидко поїхали в напрямку м. Миколаєва. Він побіг до кафе-бару « Магнолія » попрохати продавчиню ОСОБА_36 зателефонувати до лікарні, дізнатися про ОСОБА_3 . ОСОБА_36 зателефіонувала та повідомила, що ОСОБА_3 жива та перебуває у Новоодеській ЦРЛ.

В ході слідчого експерименту ОСОБА_10 підтвердив відповідність погодних умов, подібного автомобіля Митсубиши Лансер , пішохода статиста - його тілобудови, темного одягу тим, що були при ДТП 21.03.2015 р.

Згідно з повідомленими ОСОБА_10 обставинами ДТП місце наїзду на пішохода ОСОБА_3 знаходиться на відстані 3,1 м до бордюрного каменю, який позначає правий край проїзної частини смуги руху з м. Вознесеньска у напрямку м. Миколаєва. На відстані 18,0 м до електроопори №75, розташованому на правому узбіччі 1,7 м до бордюрного каменю цієї смуги руху.

Боковий інтервал від осі переднього та заднього правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини становить 2,8 м.

Екстреного гальмування та маневру об`їзду до та під час наїзду на пішохода ОСОБА_3 водій ОСОБА_1 не застосовував.

За визначенням швидкості руху автомобиля Митсубиши Лансер та видимістю в напрямку його руху ОСОБА_10 , той рухався зі швидкістю 90-100 км/год та видимість елементів проїзної частини при включеному ближньому світлі фар становила 84 м.

Встановлено швидкість руху пішохода ОСОБА_3 - 10 метровий відрізок за 15 сек.

Згідно з даними протоколу слідчого експерименту від 08.07.2015 р. за участю потерпілої ОСОБА_3 , з фототаблицею та схемою до нього, місце наїзду на неї знаходиться на відстані 3,15 м до бордюрного каменю, який позначає правий край проїзної частини смуги руху з м. Вознесеньска у напрямку м. Миколаєва, та на відстані 18,17 м до електроопори №75, розташованому на правому узбіччі 1,7 м до бордюрного каменю цієї смуги руху.

Боковий інтервал від осі переднього та заднього правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини становить 2,75 м.

Екстреного гальмування та маневру об`їзду її водій автомобіля не застосовував.

За визначенням швидкості руху автомобиля Митсубиши Лансер та видимістю в напрямку його руху ОСОБА_3 встановити швидкість руху автомобіля не змогла, вказавши на те, що вона була більшою за 60 км/год, видимість елементів проїзної частини при включеному ближньому світлі фар становила 83,9 м.

Встановлено швидкість руху пішохода ОСОБА_3 - 10 метровий відрізок за 14,5 сек.

Відповідно до даних протоколу слідчого експерименту від 08.07.2015 р. за участю свідка ОСОБА_11 з фототаблицею та схемою до нього, місце наїзду на потерпілу ОСОБА_3 , знаходиться на відстані 0,7 м до бордюрного каменю смуги руху з м. Вознесеньска у напрямку м. Миколаєва, та на відстані 19,7 м до електричної опори №75, що є приблизним.

Боковий інтервал від осі переднього та заднього правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини становить 2,6 м., 15,7 м від осі заднього правого колеса до електричної опори №75.

Також вказав, що місце, де лежала потерпіла та стояв автомобіль становить 4м.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, в тому числі показання свідка ОСОБА_11 , який вказав суду про те, що поряд із автомобілем, окрім ОСОБА_3 , її співмешканця ОСОБА_10 та водія автомобіля, якому і допомагав помістити тіло потерпілої в машину, нікого не бачив, дані протоколу слідчого експеримента за участю свідка ОСОБА_10 , не допитаного судом у звязку зі смертю, згідно з якими ОСОБА_10 , який був очевидцем ДТП, що підтверджено і свідком ОСОБА_11 , суд вважає доведеним, що 21 березня 2015 року, близько 19 години 30 хвилин, у темний час доби, автомобілем марки «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в момент ДТП керував саме ОСОБА_1 , а не інша особа.

Показання свідка ОСОБА_11 та дані протоколу слідчого експерименту за участю свідка ДТП ОСОБА_10 узгоджуються, як між собою, так і обставинами справи, у зв`язку із чим суд вважає їх достовірними.

Твердження ОСОБА_1 про те, що під час ДТП- наїзду на пішохода ОСОБА_3 21.03.2015 р. він автомобілем марки «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не керував, а перебував у ньому в якості пасажира на задньому пасажирському сидінні, спростовуються як вищенаведеними доказами, так і даними протоколу огляду транспортного засобу від 24.07.2015 р., проведеного в присутності його власника ОСОБА_4 , яким підтверджується, що окрім зовнішніх пошкоджень автомобіля «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксованих під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2015 р., всередині вказаного автомобіля, який на момент огляду перебуває на спец майданчику у м. Миколаєві, окрім 53000 грн., належних власнику автомобіля ОСОБА_4 , на передній панелі управління справа виявлено уламки лобового скла, на місці цього осипу виявлено сліди бруду, на передньому пасажирському сидінні пошкоджень не має, але виявлено частини осипу лобового скла та резиновий килимок, який знаходиться на ньому.

При цьому будь-яких документів, паперів, які, як стверджував суду обвинувачений ОСОБА_1 малися на передньому пасажирському сидінні, у зв`язку із чим він і сидів на задньому пасажирському сидінні, в ході огляду транспортного засобу не зафіксовано.

Виявлений осип лобового скла на передньому пасажирському сидінні та відсутність на ньому будь-яких документів та паперів спростовує твердження обвинуваченого щодо їх наявності під час руху транспортного засобу в момент ДТП.

Наявність у автомобілі «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігався на момент огляду на спец майданчику у м. Миколаєві, грошових коштів в сумі 53000 грн, на переконання суду виключає можливість прибирання з переднього пасажирського сидіння після ДТП документів, паперів.

Також суд вважає неспроможними і твердження обвинуваченого про те, що підставою для нібито намагання взяти на себе винуватість у наїзді на пішохода 21.03.2015 р. є те, що він вважав, що потерпіла не могла отримати значні тілесні ушкодження під час ДТП, на чому розумівся, оскільки тривалий час працював начальником ДАЇ, а його сестра сильно нервувала з приводу наїзду на пішохода, оскільки такі його твердження спростовуються його ж власними поясненнями про те, що з місця пригоди, не викликавши ані працівників правоохоронного органу, ані бригаду швидкої медичної допомоги, він поїхав саме з метою як найшвидше доставити потерпілу до лікарні, яка знаходиться на незначній відстані від місця ДТП, для надання їй невідкладної швидкої допомоги, що виключає достовірність тверджень обвинуваченого щодо припускання можливості, що потерпіла могла отримати внаслідок ДТП лише незначні ушкодження.

Такі дії обвинуваченого, які полягали у переміщенні керованого ним транспортного засобу з місця ДТП, зникнення з місця події, неповідомлення ним правоохоронного органу та виклику швидкої медичної допомоги до місця ДТП, заперечення його причетності до ДТП, суд розцінює саме як намагання приховати обставини вчинення ДТП та його причетність до вказаної події з метою уникнення як кримінальної, так і цивільної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

За клопотанням сторони захисту судом було допитано свідків захисту: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_21 .

Свідок ОСОБА_21 , яка очевидцем ДТП не була, вказувала суду, що приблизно п`ять років тому, ввечері її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виїхали на зелененькому автомобілі, на якому до ОСОБА_5 під`їхав додому ОСОБА_1 , у справах у с. Троїцьке. ОСОБА_5 була за кермом, а ОСОБА_1 сів позаду. Оскільки вони живуть дружньою великою сім`єю, то часто керують автомобілями один одного. Через деякий час зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що він збив людину, на що вона перепитала, як це він збив, коли ОСОБА_5 була за кермом, а син відповів, що так треба. Вона побігла до чоловіка, схопила із собою усі мобільні телефони, в тому числі і доньки - ОСОБА_5 , який вона лишила вдома, онук - ОСОБА_4 сів за кермо чорного автомобіля, що належить її доньці ОСОБА_5 та поїхали. Ще раз подзвонив ОСОБА_1 та сказав їхати до „Орхідея", а він їде у лікарню.

Коли приїхали до „Орхідея", з кущів вийшла заплакана ОСОБА_5 та вони разом усі поїхали у лікарню. ОСОБА_1 вже повертався та його машина стояла на повороті з тієї вулиці, по якій їхати у лікарню, та трасою. Вони під`їхали до нього. ОСОБА_1 вийшов з машини та його почали бити незнайомі три хлопця, які щось кричали. ОСОБА_4 їх розборонив. Після цього ОСОБА_1 пересів у автомобіль до ОСОБА_4 , а вона з ОСОБА_5 , яка сіла за кермо автомобіля, на якому збили людину, поїхали до місця ДТП, до „Орхідея". Там машину у ОСОБА_5 забрали та їх забрав чоловік останньої. При цьому вона доньку ні про що не питала та що сталося під час ДТП їй невідомо.

Свідок ОСОБА_4 , який також очевидцем ДТП не був, суду вказав, що навесні близько 5-6 років тому, коли він виходив з дому тітки - ОСОБА_5 , в час, коли вже темно було, підбігла бабуся - ОСОБА_21 і нічого не пояснюючи, сказала, що треба їхати. Він сів у автомобіль Митсубиши Аутлендер, чорного кольору, яким користувалася тітка, та поїхав разом із бабусею за її вказівкою до центра м. Нова Одеса. По дорозі на його мобільний телефон та бабусі телефонували. По дорозі бабуся сказала їхати до кафе „Орхідея", що в напрямку м. Вознесенськ. Біля кафе бабуся вийшла, а потім сіла в машину разом із тіткою ОСОБА_5 та вони разом поїхали до Новоодеської лікарні. На повороті до лікарні були люди та автомобіль батька Митсубиши Лансер . Де в цей момент був батько, він згадати не може. Ці люди почали штовхати його тітку, кидалися на батька та бабусю. Він втрутився та розборонив їх. Батько сказав, щоб ОСОБА_5 сідала в Мітсубіші Лансер і їхала на місце ДТП. Він з батьком поїхали звідти додому.

ОСОБА_5 , будучи допитаною в якості свідка, суду вказала, що десь з п`ять років тому в їх сімї ОСОБА_1 було три автомобіля. Митсубиши Паджеро, чорного кольору, яким користувалася вона, але право власності було оформлено на батька, Мистубиши Аутлендер , яким користувався її брат - ОСОБА_1 , та Митсубиши Лансер , який належав її племіннику - ОСОБА_4 . Всі вони часто користувалися автомобілями один одного. Навесні, десь о 18.00 год, точного часу вона не пам`ятає, разом із ОСОБА_1 виїхали у справах у с. Троїцьке на зеленому автомобілі - Митсубиши Лансер . Вона була за кермом, а ОСОБА_1 сів позаду. Мобільного телефону у неї з собою не було. Коли поверталися додому, було вже темно, траса не освітлювалася та в автомобілі було увімкнуто ближнє світло фар. Їхала вона зі швидкістю близько 50 км на годину. Біля магазину „Орхідея, біля бордюру, стояла жінка в чорному, яка не рухалася, та швидко кинулася під машину. Як саме вона лежала після ДТП, сказати не може, бо рознервувалася, але пам`ятає, що потерпіла лежала головою до м. Вознесенськ, а ногами в сторону м. Миколаїв. ОСОБА_1 наказав їй сховатися та вона побігла у кущі. Мабуть тому, що він старший брат та тривалий час працював начальником ДАІ. Потім приїхала мама з ОСОБА_4 , який був за кермом, та вона вийшла до них. Говорити не могла, плакала. Коли поїхали, то на повороті до лікарні зустріли брата та зупинилися. В цей час зявилися троє хлопців, один з яких був син потерпілої, та почали кидатися на брата - ОСОБА_1 .

Тоді ОСОБА_1 сказав їй, що травми тяжкі та він не зможе їй допомогти, тому їй треба їхати до місця ДТП. Тоді вона з матір`ю сіли за кермо зеленої машини - Митсубиши Лансер і поїхали до магазину „Орхідея", де в них забрали машину, але її не опитували.

Також вказала, що видимість була добра, жінку було заздалегідь добре видно.

Під час проведення слідчого експеримента за її участю відмовилася визначати швидкість руху автомобіля та видимість, оскільки не запам`ятовувала під час керування свої відчуття, як мелькають дерева.

Також вказала суду, що жінка перебігала дорогу в сторону магазину „Магнолія" та вибігла на дорогу з правої сторони, у зв`язку із чим вона змушена була різко гальмувати.

Як брат забирав потерпілу з місця ДТП, не бачила, оскільки збігла звідти та перебувала у шоковому стані.

Показання свідків захисту ОСОБА_21 , ОСОБА_43 , які очевидцями ДТП не були, а також ОСОБА_5 , суперечать показанням свідка ОСОБА_11 , даним, повідомленими очевидцем ДТП ОСОБА_10 під час проведення за його участю слідчого експерименту, які судом визнані достовірними, а також іншим дослідженими у судовому засіданні доказами, якими також спростовуються твердження обвинуваченого ОСОБА_1 щодо не керування ним транспортним засобом в момент наїзду на потерпілу ОСОБА_3 , у зв`язку із чим суд вважає їх недостовірними та такими, що надані з метою виправдання їх близького родича - обвинуваченого ОСОБА_1 .

Враховуючи встановлену судом недостовірність показань свідка ОСОБА_5 , суд не приймає дані проведеного з нею слідчого експерименту 15.01.2016 р. в якості допустимого доказу, що виключає їх з числа належних та допустимих доказів та призводить до неможливості використання судом в якості доказу і відповідних судових експертиз, проведених з урахуванням даних, отриманих в ході проведення вказаного слідчого експерименту, в тому числі і висновку експерта судової автотехнічної експертизи № 09-1-52 від 05.02.2016 р., проведеного на підставі даних, повідомлених ОСОБА_5 в ході слідчого експерименту 15.01.2016 р., яким встановлено, що в дорожній ситуації обставини, які встановлені при проведенні слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 15.06.2016 р., водій автомобіля Митсубиши Лансер, р.н. НОМЕР_1 , не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виявлення пішохода, який рухається в бік смуги руху транспортного засобу, при швидкості руху транспортного засобу, обраній водієм (50…60 км/год). Також у вказаному висновку зазначено, що оскільки не представилось можливим встановити чи відповідала швидкість руху автомобіля Мітсубіші Лансер, р.н. НОМЕР_1 , на момент пригоди значенням швидкості руху транспортного засобу допустимим за умовами видимості в місці пригоди, так як при проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 не була визначена загальна видимість елементів проїзної частини дороги по напрямку руху транспортного засобу, а також оскільки при проведенні слідчого експерименту не був встановлений темп руху пішохода з моменту початку руху в напрямку смуги руху транспортного засобу до моменту наїзду, в даному випадку не представляється можливим встановити чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду на пішохода при русі транспортного засобу зі швидкістю, допустимою за умовами видимості.

Крім того, будучи допитаним у судовому засіданні експерт ОСОБА_44 пояснив суду, що такий висновок надано за результатами проведеного експертного дослідження, оскільки в ході слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 взагалі не було встановлено необхідних для висновку об`єктивних даних, без дослідження яких неможливо встановити чи була швидкість транспортного засобу допустимою за певних конкретних умов. Свідок ОСОБА_5 відмовилась від проведення слідчих дій, в ході яких і належало встановити такі необхідні дані. Швидкість руху транспортного засобу, яка має визначатися при скритому від водія табло, за відчуттями водія, не встановлена. Сліди гальмування, вказані на схемі ДТП, не ідентифіковані як належні автомобілю Мітсубіші Лансер.

Висновок наданий на підставі оцінки даних, представлених на дослідження, та в межах поставлених питань.

Висновок експерта комплексної судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП № 17-467/468 від 17.11.2017 р., суд до уваги не приймає, вважаючи його недопустимим доказом, оскільки він ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_5 , які визнані судом недостовірними.

Також експерт ОСОБА_35 в ході допиту його судом, вказав, що для оцінки відповідності показань свідків у вказаному висновку, про що було поставлено судом запитання, не є необхідними технічні знання. У висновку ним вказувалося, що формулювання питань саме по собі не є однозначною. В ході експертного дослідження він використовував дані, вказані в ухвалі суду, які не були встановлені слідчим шляхом, а визначені лише зі слів. Для відповіді на питання щодо відповідності дій водія вимогам п. 12.2 ПДР України необхідно було визначати видимість по умовам дороги, що зроблено не було. Такі дії водія ним не досліджувалися.

Враховуючи некоректність формулювань та вихідних даних для експертного дослідження, які не були встановлені слідчим шляхом, використовував дані в тих частинах, що були повідомлені свідком ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_3 , які були неповними та не містили окремо усіх необхідних для об`єктивного дослідження даних.

З урахуванням наведеного, висновок експерта судової автотехнічної експертизи № 09-1-52 від 05.02.2016 р. та висновок експерта комплексної судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП від 17.11.2017 р., проведені на підставі даних, повідомлених ОСОБА_5 в ході слідчого експерименту 15.01.2016 р., суд вважає безпідставним та неспроможним, оскільки вони зроблені без урахування об`єктивних даних у кримінальному провадженні, ґрунтуються на даних, повідомленим свідком ОСОБА_5 , чиї покази суд визнав недостовірними, а також на поясненнях потерпілої ОСОБА_3 , які суд у тому ж складі, в якому проводиться розгляд кримінального провадження, не отримував, та потерпіла ОСОБА_3 про обставини ДТП, вказані у висновку експерта, суду не повідомляла.

Суд не приймає доводи сторони захисту щодо недопустимості в якості доказів у кримінальному провадженні висновків експертів судово-медичної експертизи щодо встановлення тяжкості отриманих внаслідок злочинних дій обвинуваченого тілесних ушкоджень, а також і наявності травм, вказаних у висновках, з тих підстав, що медична документація, що слугувала об`єктом експертних досліджень з метою визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , оскільки проти її отримання слідчим в межах кримінального провадження з медичних закладів, в яких потерпіла ОСОБА_3 перебувала на лікуванні, не заперечувалося потерпілою.

Правом на лікарську таємницю у такому випадку наділена саме потерпіла, яка проти такого отримання та проведення відповідних експертних досліджень у кримінальному провадженні не заперечувала, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати здобуття таких доказів із порушенням прав людини.

Відомості, що містяться у медичній документації, факт отримання потерпілою тілесних ушкоджень у вигляді рани в області голови, струс головного мозку, закритого перелому лівої лонної кістки, правої сідничної кістки, розриву лонного зчленування, перелому поперечного відростка 5-го поперекового хребця справа, садна на тильній правій стороні кисті, саден в області лівого тазостегнового суглоба, гематоми м`яких тканин тазової області, що по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, стороною захисту не спростовано. Клопотань про дослідження оригіналів медичної документації ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду не надходило.

Також безпідставними є твердження сторони захисту щодо відсутності доказів того, що потерпіла під час отримання нею тілесних ушкоджень внаслідок злочинних дій обвинуваченого була вдягнута саме у чорну шкіряну куртку, джинси та светр, які були предметом дослідження експертом судово-медичної експертизи речових доказів (висновок №125 від 31.07.2015 р. з фототаблицею до нього).

Вказане підтверджено показаннями потерпілої, наданими у судовому засіданні, які судом визнані достовірними.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується також і у порушенні п. 12.4 ПДР, тобто у русі транспортним засобом у межах населеного пункту зі швидкістю більш ніж 60 км/год, проте суд вважає за необхідне виключити їх з обвинувачення, оскільки порушення зазначених пунктів правил дорожнього руху згідно з матеріалами кримінального провадження не перебуває в безпосередньому причинному зв`язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди та не є доведеним перед судом.

Оцінивши вищевикладені досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi Lanser 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у темний час доби, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 „б", 12.3 ПДР України, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , що спричинило їй тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Порушення вищевказаних правил безпеки дорожнього руху знаходяться в безпосередньому причинному зв`язку із наслідками, що настали, у зв`язку із чим правильно дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, форму вини обвинуваченого - вчинення злочину з необережності, відсутність будь-яких обставин, що пом`якшували би покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, є пенсіонером, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та вважає за необхідне призначити покарання у виді арешту з обов`язковим призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що є реальним заходом до позбавлення обвинуваченого можливості порушувати Правила дорожнього руху в подальшому.

Враховуючи, що вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений не ухилявся від слідства і суду, відомості про вчинення ним нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину в матеріалах кримінального провадження відсутні, строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності сплинув у 2020 році.

Зважаючи на те, що клопотання від обвинуваченого та його захисника про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України до суду не надходило, сторона захисту наполягала на розгляді кримінального провадження судом з метою виправдування обвинуваченого, який вини своєї у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, не визнав, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності

По даній справі був заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_3 . про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, в сумі 8996 грн. 41 коп. та про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочинними діями, на суму 50000 грн.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд, керуючись вимогами ст.ст. 23, 1166, 1168, 1187, 1190, 1195, 1198 ЦК України, приходить до висновку про часткове задоволення позову - в частині відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочинними діями обвинуваченого.

Враховуючи глибину, ступінь та тривалість страждань потерпілої ОСОБА_3 , пов`язаних із тривалим лікуванням отриманих тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я, обмеження задоволення життєвих потреб, виходячи з засад розумності та справедливості, в частині відшкодування моральної шкоди, завданої злочинними діями обвинуваченого, суд вважає, що сума в розмірі 50000 грн. є необхідною для компенсації моральних страждань потерпілої, у зв`язку із чим саме в такому розмірі вона підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.

Слушними є доводи сторони захисту щодо відсутності належних доказів щодо призначення лікарями медичних закладів потерпілій ОСОБА_3 лікарських препаратів, про витрати на які надано нею до суду чеки на придбання лікарських препаратів.

Враховуючи відсутність доказів того, що вказані чеки підтверджують понесення нею витрат саме на лікування захворювань, що виникли саме внаслідок спричинення її шкоди здоров`ю внаслідок злочинних дій обвинуваченого, цивільний позов потерпілої в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь матеріальної шкоди задоволенню не підлягає, враховуючи, що саме такий розмір витрат потерпілої та факт призначення ліків, назва яких вказана у чеках, наданих потерпілою до суду, не підтверджується призначенням їй вказаних лікарських засобів лікарями, доказів чого суду не надано.

Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , як з винної у вчиненні злочину особи, на користь держави судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні № 2/48 від 09.04.2015 р. в сумі 982,08 грн., № 4/30 від 08.04.2015 р. в сумі 982,08 грн., №807 від 20.08.2015 р. в сумі 307,50 грн., а всього в сумі 2271,66 грн.

Відомості щодо речових доказів, долю щодо яких має вирішити суд, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст.ст. 370,373-375 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді арешту строком на 5 (п`ять) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50000 грн.

У задоволенні цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 8996 грн. 41 коп. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні № 2/48 від 09.04.2015 р. в сумі 982,08 грн., № 4/30 від 08.04.2015 р. в сумі 982,08 грн., №807 від 20.08.2015 р. в сумі 307,50 грн., а всього в сумі 2271,66 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Новоодеського районного суду

Миколаївської області О.І. Демінська