Рішення № 98225593, 07.07.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1498/21

провадження №2/619/764/21

Рішення

іменем України

07 липня 2021 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/1498/21,

найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В.

представник позивача: Гумбракович В.В.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21.01.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. і зареєстрований у реєстрі за № 34, про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23 вересня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0430/08/12-AL7v. Цього ж дня, з метою забезпечення виконання вищевказаного зобов`язання, між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу, за умовами якого в заставу був переданий транспортний засіб, а саме: автомобіль марки MITSUBISHI, модель PAGERO WAGON, 2008 року випуску, колір червоний, кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до п. 2.2. договору застави у разі повного або часткового неповернення суми основної заборгованості, повної або часткової несплати процентів неустойки та ін. Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави. Відповідно до п.п. 2.3. договору застави, якщо суми, одержаної від реалізації предмету застави недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він вправі задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна заставодавця. Мотивуючи невиконанням зобов`язання за кредитним договором 21.01.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. був вчинений виконавчий напис, яким стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «Вердикт Капітал» (юридичну особу, яка не була стороною кредитного договору), при цьому стягнення заборгованості здійснюється за період з 09 грудня 2017 року по 09 грудня 2020 року. Позивач вважає, що цей виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, з таких підстав. Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» встановлює, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Водночас, кредитний договір було укладено на строк 84 місяці, який сплив 23 вересня 2015 року. Тобто, на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису очевидним був сплив встановленого законом трирічного строку. Ознакою ж безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Однак ОСОБА_1 не був повідомлений ані про здійснення виконавчого напису нотаріусом, ані про існування відповідного виконавчого провадження, отже не мав змоги надати заперечення щодо факту існування боргу перед ТОВ «Вердикт Капітал» та суми боргу. Також нотаріус не впевнився в тому, що боржник знає про існування вимог до нього і розуміє їх зміст та обсяг. Відповідна вимога від стягувача також не надходила. Окрім того, за вчиненням виконавчого напису звернувся не АКБ «Форум», а ТОВ «Вердикт Капітал». Цей факт є додатковим доказом відсутності безспірності заборгованості боржника перед особою, що звернулась за вчиненням виконавчого напису нотаріуса. Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» зобов`язує нотаріуса для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна вчиняти виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Розрахунок заборгованості був наданий ТОВ «Вердикт Капітал» поза межами строку кредитного договору, що є додатковою підставою для відмови нотаріуса вчинити виконавчий напис. Більше того, розрахунок складався суто з відсотків та пені. Позивач дізнався про існування виконавчого напису з відкритих реєстрів на стадії виконання. Належним стягувачем себе заявив ТОВ «Вердикт Капітал», одночасно ТОВ «Фінансова компанія «Женева», яка нібито відступила право вимоги за вищевказаним кредитним договором до ТОВ «Кредит Капітал» здійснює стягнення за тим самим кредитним договором у того ж самого приватного виконавця (ВП 63282028): Кудряшова Д.В. на підставі виконавчого листа, виданого за рішенням Дзержинського районного суду (н.с. №638/5454/14-ц), у зв`язку з чим виникає подвійне стягнення та виникають сумніви щодо належного стягувача, а договори про відступлення права вимоги між АКБ «Форум», ТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «Вердикт Капітал» мають ознаки фіктивності та мети у вигляді незаконного заволодіння майном, належного на праві приватної власності ОСОБА_1 , адже посадові особи як ТОВ «ФК Женева», так і ТОВ «Вердикт Капітал» обізнані про подвійне стягнення за виконавчими документами, пред`явленими до виконання одному і тому самому приватному виконавцю. Отже, безспірність вимог стягувача до боржника не була належним чином встановлена нотаріусом. Нотаріус не повідомив боржника про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора (відповідача). Неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Виходячи з вищевикладеного, виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування і не підлягає примусовому виконанню.

11.05.2021 до суду генеральним директором ТОВ «Вердикт-Капітал» ОСОБА_2 надано відзив, відповідно до змісту якого нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у ч. 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором. Отже, відповідне право стягувана, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. За змістом п. 2.3 глави 16 розділу II Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. У відповідності до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4). Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною. Отже, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Отже, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів. Позивач, не виконуючи свої зобов`язання по кредитному договору та зрозумівши реальну загрозу майну вчиняє ряд перешкод для кредитора, який в свою чергу належним чином виконував свої зобов`язання, та відстоює свої права у встановленому законом порядку. ТОВ «Вердикт Капітал» у відповідності до ЗУ «Про нотаріат» було передано для вчинення виконавчого напису необхідний перелік документів, на підставі яких нотаріусом було встановлено безспірність, а тому, посилання позивача не ґрунтуються на нормах матеріального права та не основані на достовірних відомостях, доказах, які могли б бути підставою для скасування виконавчого напису нотаріуса.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 23.03.2021 позовну заяву залишено без руху та 06.04.2021 недоліки представником позивача усунені.

Згідно ухвали суду від 07.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.05.2021.

Ухвалою суду від 07.04.2021заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

У підготовче засідання 11.05.2021, 02.06.2021 позивач та представник не з`явилися, у зв`язку з чим, проведення підготовчого засідання відкладено на 24.06.2021.

Ухвалою суду від 24.06.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 07.07.2021.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У судове засідання приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

21.01.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. був вчинений виконавчий напис № 34 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 227074,52 грн згідно кредитного договору № 0430/08/12-AL7v від 23.09.2008, укладеного з Акціонерним Комерційним Банком «Форум» (правонаступник ПАТ «Банк Форум»). Правонаступник усіх прав та обов`язків ПАТ «Банк Форум» з вказаним кредитним договором стало ТОВ «Фінансова Компанія «Женева» на підставі договору №1050-Ф про відступлення прав вимоги від 14.03.2018, правонаступником якого на сьогодні є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги та зміну кредитора №04/12-20-З від 08.12.2020. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 09.12.2017 по 09.12.2020. Сума заборгованості складається з: суми заборгованості 3% (відсотки) річних за період 09.12.2017 по 09.12.2020 - 28011,47 грн; пені за період з 09.12.2019 по 29.02.2020 - 199063,05 грн; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису. Загальна сума заборгованості становить 227074,52 грн.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Однак, ТОВ «Вердикт Капітал» звертаючись до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису, не надали докази існування заборгованості, з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, оскільки як убачається з кредитного договору № 0430/08/12-AL7v від 23.09.2008, кредитні кошти надавалися позивачу строком до 22.09.2015.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.

На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18).

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено: «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2020 року (справа № 554/6777/17) (провадження № 61-19494св1) вказав, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також пункті 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) зазначено, що як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення іпотекодавця про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог ТОВ «Кредитні ініціативи». З огляду на зазначене відсутні підстави для розгляду питання про відступлення від висновків щодо застосування норм права, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду України у подібних правовідносинах.

Відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал»на надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення, як позикодавцем, повідомлення про вчинення виконавчого напису з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позивачем, як позичальником, такого повідомлення.

Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.

Такожвідповідачем «Вердикт Капітал» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту подання ним, як стягувачем, нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості ОСОБА_1 згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,80 грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 21 січня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської областіЛичуком Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 34, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 227074,52 грн (двісті двадцять сім тисяч 74 гривні 52 копійки) - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,80 грн (дев`ятсот вісім гривень 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ

36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б;

-Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук

Т.В., місцезнаходження: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, буд. 17.

Повний текст рішення складено 12.07.2021.

Суддя І. М. Нечипоренко