Ухвала суду № 98225548, 07.07.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/569/2021

Справа № 428/4378/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Ляленка М.В.,

прокурора Немитих М.І.,

захисників Шурхна К.А., Гамова В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130000000209 від 30.07.2019 у відношенні:

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходяться матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України.

Прокурором до суду було подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, його провина підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Під час слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу зазначено наявність доказів у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними о справі доказами, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Про зазначені ризики свідчать тяжкість покарання, вагомість наявних доказів, обізнаність про персональні данні свідків після ознайомлення з матеріалами справи, відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, який злочинну діяльність, направлену на отримання прибутку, вчинював тривалий час, відсутність у нього постійного джерела доходів, місця роботи, а також тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів. Не заперечував проти встановлення застави обвинуваченому, розмір якої просив визначити на розсуд суду.

Захисники Шурхно К.А. та Гамов В.В. в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, вважали його необґрунтованим, а ризики надуманими, оскільки тяжкість покарання не є підставою для тримання під вартою, міцність соціальних зв`язків підтверджується тим, що обвинувачений проживає разом з матір`ю, а докази намагання впливу на свідка у кримінальному провадженні відсутні, заявили клопотання про обрання розміру застави обвинуваченому у мінімальному розмірі з огляду на обставини справи та особу обвинуваченого.

Вислухавши заявлене клопотання прокурора, захисників, думку обвинуваченого, який підтримав клопотання захисників, суд дійшов наступних висновків.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 , та наявних матеріалів, 29.01.2021 ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 не встановлювався альтернативний запобіжний захід у виді застави, оскільки він підозрювався у вчинення особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Пізніше, ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 19.03.2021, 22.04.2021 та 26.05.2021 строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжувався, розмір застави не встановлювався.

Згідно ст.315 КПК України під час підготовчого судового розгляду суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Отже, при вирішенні питання - обрання, зміні чи скасуванні запобіжного заходу, суд повинен керуватись положеннями ст. 177, 178 КПК України, та повинен врахувати не лише наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 178 КПК України, але і обґрунтованість підозри. Однак, на стадії судового розгляду суд не вправі оцінювати обґрунтованість підозри зібраними органом досудового розслідування доказами, оскільки суд, в такий спосіб, порушить основоположні принципи кримінального судочинства, а саме презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та безпосередність дослідження показань, речей і документів, оскільки надасть судження щодо винуватості особи у позапередбачений законом спосіб.

У зв`язку з чим суд, зберігаючи неупередженість, вважає, що підозра є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України, судом встановленим законом, під час чого оцінювалась обґрунтованість підозри. Також суд враховує, що сторона захисту не посилалась на необґрунтованість підозри чи невинуватість у пред`явленому обвинуваченні, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, намагаючись уникнути предмета пред`явленого обвинувачення, яким є умисний злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що у свою чергу також підтверджує наявність підстав вважати підозру обґрунтованою.

Раніше, при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування цих ризиків, зокрема передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, окрім обґрунтованості обвинувачення та тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним за вчинений злочин, також свідчило вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема те, що ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, місця роботи, репутацію підозрюваного, який не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які могли б утримати від ухилення від органу досудового розслідування та суду, враховуючи, що ОСОБА_1 розуміє тяжкість покарання за вчинення злочину, у якому підозрюється.

Суду надано матеріали кримінального провадження, в підтвердження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризики не мають бути уявними для надання їм конкретної оцінки. Суд зауважує, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не завжди можуть підтверджуватись конкретними – матеріальними доказами. Крім того обвинуваченим не заперечувалось самого факту вчинення кримінальних правопорушень.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконного впливу на свідків, який був також раніше підставою для застосування запобіжного заходу, суд враховує те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, які містять і розсекречені матеріали кримінального провадження, де зазначені анкетні дані осіб, які були залучені до слідчих (розшукових) дій та у подальшому може негативно вплинути на вказаних свідків, з метою зміни їх показань, крім того з одним зі свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_1 товаришує, та йому відомо його місце мешкання.

Також при оцінці даного ризику суд також враховує і те, що стороною обвинувачення не було надано суду доказів в підтвердження впливу, намагання чи спроб впливу обвинуваченим на свідків за для зміни наданих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення інших злочинів, який був також раніше підставою для застосування запобіжного заходу, суд виходить з предмета кримінального провадження, яким є злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, обґрунтованість підозри. Тим більш, те, що ОСОБА_1 злочинні дії вчиняв тривалий час, систематично, за власною ініціативою, мав можливість відмовитись від вчинення злочинів, однак не зробив цього, що свідчить про можливість вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, що характеризує його як особу, схильну до скоєння кримінальних правопорушень та свідчить про наявність ризику можливості вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з рішенням Конституційного суду України № v001p710-17 від 23.11.2017 обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Отже, суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, п.3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці обставини свідчать, що на даний час є обґрунтовані підстави для продовження дії застосованого запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого.

Розглядаючи саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд, оцінюючи встановлені у судовому засіданні ризики, вважає, що незважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, встановлені у судовому засіданні обставини не дають підстав вважати, що для запобіганню вставлених ризиків запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є таким, який не відповідає меті застосування запобіжного заходу. Ці висновки суду ґрунтується на оцінці відповідно до ст. 178 КПК України особистісних відомостях обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, хоча і має місце мешкання та проживає разом з матір`ю.

На підтвердження неможливості перебування у умовах позбавлення волі чи необхідності надання ОСОБА_1 медичної допомоги за станом здоров`я, суду не надано будь-яких відомостей.

Суд, вирішуючи доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , враховує відповідно до п. 5 ст. 9 КПК України висновки у рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява N 40107/02) від 10 лютого 2011 року (ОСТАТОЧНЕ 10/05/2011), наведені у п. 79 вказаного рішення, зокрема: суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Аналогічні висновки містяться у рішенні у справі «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Суд вважає можливим застосувати висновки з вказаного рішення, оскільки по-перше - саме у даному рішенні визначається така ознака як – публічний інтерес. По-друге – Європейський суд з прав людини, надаючи оцінку висновкам національних судів дійшов висновку, що цей суспільний інтерес, може існувати при наявності серйозного обвинувачення, однак при періодичності перегляду ризиків та можливості обрання іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою.

У даній же справі, ОСОБА_1 інкримінується вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, що на думку суду, свідчить про існування істинних вимог публічного інтересу, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. При цьому, як свідчить вже наведене рішення у справі «Лабіта проти Італії», при оцінці тримання під вартою за для істинних вимог публічного інтересу судом було зазначено, що такий запобіжний захід може бути виправданим навіть за виправдання особи судом, так як виправдання не обов`язково означає відсутність підстав для застосування подібних запобіжних заходів, через недостатність доказів для засудження особи, так як такі обставини можуть свідчити про ймовірність вчинення особою злочинів у майбутньому.

Суд також враховує суспільний інтерес у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також не спростовують тих підстав, які обґрунтовують наявність риків встановлених під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, що свідчать про відсутність підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 – продовженню строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На даний час кримінальне провадження лише надійшло до провадження суду і клопотання прокурора вирішується у підготовчому судовому засіданні, підстави обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені.

Однак, з огляду на заявлене захисниками клопотання, надані стороною захисту пояснення в судовому засіданні, а також враховуючи позицію прокурора, обставини справи та особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, дані про особу та наявні ризики, вчинені суспільно небезпечні діяння, які кваліфікуються зокрема і як особливо тяжкі злочині у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд, враховуючи, що ч.3 ст.183 КПК України передбачено обов`язок встановлення розміру застави, а ч.4 ст.183 КПК України визначено право не визначити розмір застави щодо певних злочинів, вважає за можливе, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 (дев`яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2021 року (2270 грн), що становить 204300 (двісті чотири тисячі триста) гривень, що на думку суду достатньою мірою гарантуватиму виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Та окрім того, у випадку внесення застави обвинуваченим ОСОБА_1 , слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатися з м.Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками по справі; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в разі наявності.

За таких обставин клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 314, 315 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Клопотання захисників про встановлення розміру застави задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, а саме до 04.09.2021, включно.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 90 (дев`яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 204300 (двісті чотири тисячі триста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися з м.Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по справі;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в разі наявності.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком не більше двох місяців.

Обвинуваченому роз`яснюється положення п. 8, п.10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникам, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області та спрямувати до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Суддя В. М. Олійник