Рішення № 98223751, 09.07.2021, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/427/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді О. С. Данилюк,

при секретарі с/з Н.А. Марієвській,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Брусилів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 10.02.2012 року. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, який є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. За бажанням відповідачки їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, та для користування кредитним картковим рахунком було видано банківську картку. Також позивачка зазначила, що банк виконав свої зобов`язання за договором, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах кредитного ліміту. Втім, відповідачка свої зобов`язання щодо погашення кредиту та процентів виконувала неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором відповідачки ОСОБА_1 станом на 13.04.2021 року складає 19 818, 00 грн., яку просили стягнути з ОСОБА_1 на користь банку, а також судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, будучі належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 10.02.2012 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

З довідки АТ КБ "ПриватБанк" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що початковий кредитний ліміт по картці встановлено у розмірі 0, 00 грн., в подальшому відбулася зміна кредитного ліміту, з 21.05.2013 р. кредитний ліміт встановлено у розмірі 2 700 грн., який 10.06.2013 р. зменшено до 2 700, 00 грн., з 05.08.2014 р. зменшено до 0, 00 грн., з 20.07.2016 р. кредитний ліміт збільшено до 2 000 грн., 25.04.2017 року збільшено до 9 000,00 грн., 09.08.2018 року кредитний ліміт збільшено до 14 000 грн., 25.10.2019 року кредитний ліміт збільшено до 19 000 грн., 25.02.2020 року кредитний ліміт збільшено до 21 000, 00 грн., 21.05.2020 року кредитний ліміт зменшено до 20 990, 96 грн., 01.06.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 20 996, 96 грн., 12.06.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 20 749, 24 грн., 23.06.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 20 749, 24 грн., 06.07.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 20 749, 24 грн., 17.07.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 19 914, 64 грн., 31.07.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 19 314, 64 грн., 11.08.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 19 314, 64 грн., 25.08.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 19 033, 29 грн., 07.09.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 19 033, 29 грн., 23.09.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 19 033, 29 грн., 07.10.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. (а.с. 12).

У анкеті - заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця анкета - заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

При цьому зазначалось, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку, і позичальник зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Згідно розрахунку позивача у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань відповідачкою станом на 13.04.2021 заборгованість за договором становить 19 818, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18 325, 15 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту - 14 099, 58 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 4 225, 57 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 900, 14 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 592, 71 грн (а.с. 4-11).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як зазначено вище, відповідачка підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої отримала кредитну картку.

Відповідно до вказаної заяви відповідачка погодилась, що вона разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

У заяві позичальника ОСОБА_1 , підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відсотків, прострочених відсотків, а крім того відповідальності у вигляді пені та штрафів тощо, а також їх розмір і порядок нарахування.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 10.02.2012, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Водночас, надані позивачем Умови та правила банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а відтак згідно роз`яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, у зв`язку із чим до стягнення підлягають лише фактично отримані кошти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 10.02.2012 ОСОБА_1 підписала анкету заяву та отримала кредитну картку із початковим кредитним лімітом 0.00 грн., який в подальшому збільшено до 21 000 грн., про що Банком надано довідку про отримання відповідачем кредитної картки та її відкриття, а також про старт карткового рахунку та кредитний ліміт (а.с. 12).

При цьому Банком надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за поточним тілом кредиту становить 18 325,15 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту 4 225, 57 грн.

Випискою по рахунку за договором № б/н станом на 15.04.2021 вбачається, що ОСОБА_1 активно використовувала кредитні кошти - знімала кредитні кошти через банкомат, розраховувалась карткою в магазині, а також здійснювала часткове погашення кредиту (а.с. 48-57).

Вказане підтверджує виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитним договором, про яку просить Банк, з огляду на таке.

Із поданого Банком розрахунку заборгованості за період з 01.06.2015 по 13.04.2021 вбачається, що заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.02.2012 станом на 13.04.2021 року становить 19 818, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 18 325, 15 грн., заборгованість за поточним тілом кредиту - 14 099, 58 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 4 225, 57 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 900, 14 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 592, 71 грн. (а.с. 6-11).

Водночас, за цей період (з 01.06.2015 по 13.04.2021) відповідачем було отримано від Банку кредитних коштів на суму 94 365, 90 грн. та сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 86 911, 77 грн., які були зараховані Банком в тому числі на погашення заборгованості за простроченим тілом кредиту, процентами та пенею, що не передбачено умовами договору.

Із зазначеного розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по тілу кредиту, тобто фактична заборгованість у ОСОБА_1 перед банком складає 7 454,13 грн. (94 365, 90 грн. - 86 911, 77 грн.), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на компенсацію відповідачем судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним вимогам від заявлених, в сумі 853, 81 гривні.

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором від 10.02.2012 року у розмірі 7 454гривень 13 копійок, а також судовий збір у розмірі 853, 81 гривні, а всього 8 307 (вісім тисяч триста сім) гривень 94 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк