Рішення № 98223565, 06.07.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/34/21

Єдиний унікальний № 742/742/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Голушко А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №2 Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Гордієнко Юлії Анатоліївни, Головного управління національної поліції в Чернігівській області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити строк на подачу адміністративного позову на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 021189 від 05.12.2020 року; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №021189 від 05 грудня 2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення по ч.2 ст.122 КУпАП; стягнути з відповідача Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області на його користь понесені по справі судові витрати.

Заявлені вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 021189 від 05.12.2020 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 425,00 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП. Оскаржувана постанова була складена інспектором СРПП №2 Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ст.лейтенантом поліції Гордієнко Ю.А. В описовій частині постанови інспектором зазначено, що 05.12.2020 року в 21 год. 45 хв.. в м.Прилуки, по вул.Гвардійська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем у якого в темну пору доби не були увімкнені фари ближнього світла, чим було порушено п.19.1 ПДР України. Викладені в постанові обставини не відповідають дійсності, постанова винесена з порушенням вимог законодавства, також, позивач дізнався про складену відносно нього постанову лише 28.01.2021.

29.03.2021 до суду від відповідача надійшов відзив, згідно якого в задоволенні заявленого позову просить відмовити в повному обсязі, в зв`язку з тим, що заявлений позов є необґрунтованим.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважним, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановлено, що позивач копії складеної відносно нього постанови не отримував, а дізнався про неї під час розгляду в суді 28.01.2021 адміністративної справи за складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП позивачеві стало відомо про складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим і за ч.1 ст.126 КУпАП та за ч.2 ст. 122-2 КУпАП, а також постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що строк звернення до суду пропущено ним з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 021189 від 05.12.2020 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 425,00 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП. Оскаржувана постанова складена інспектором СРПП №2 Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ст.лейтенантом поліції Гордієнко Ю.А. В описовій частині постанови інспектором зазначено, що 05.12.2020 року в 21 год. 45 хв.. в м.Прилуки, по вул.Гвардійська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не були увімкнені фари ближнього світла, чим було порушено п.19.1 ПДР України (а.с.7).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису із відеореєстратора автомобіля патрульної поліції вбачається, що позивач керував автомобілем Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому були ввімкнені фари ближнього світла.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати без-печні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно п.19.1 Правил у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП є, зокрема, і порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Предметом розгляду даної справи є оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Підставою для прийняття спірної постанови було порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом, в якого в темну пору доби не були увімкнені фари ближнього світла, тобто порушень вимог пункту 19.1 Правил.

З системного аналізу вище вказаних норм, вбачається, що для правомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем повинно бути надано докази в підтвердження керування автомобілем без ввімкнених фар в темну пору доби.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В судовому засіданні встановлено, що згідно відеозапису ОСОБА_1 керував автомобілем, в якому в темну пору доби були ввімкнені фари ближнього світла.

Отже, враховуючи те, що при розгляді справи відповідачем в обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови не було надано жодних належних доказів, підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності суд не вбачає.

Належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень у адміністрати-вній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є відповідний орган Національної поліції.

Суд звертає увагу на, що відповідач Гордієнко Ю.А. діяла при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від імені Головного управління національної поліції в Чернігівській області, а відтак він є неналежним відповідачем.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 при подачі позову сплатив судовий збір в розмір 454,00 гривень, а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань.

За приписами ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат визначено, що 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно частини п`ятої цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 15.04.2021, справа №160/6899/20, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, такий правовий висновок також сформульовано постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року (справа №922/445/19).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано ордер на надання правової допомоги, акт виконаних робіт та розрахунок витрат на правничу допомогу на суму 5000 грн.

Надані докази, на думку суду, відповідають вимогам КАС України та в повній мірі підтверджують отримання позивачем та оплату ним юридичних послуг адвоката вартістю 5000 грн.

За вкладених обставин, враховуючи вимоги ст.134 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 2 на користь позивача понесені ним витрати на отримання правничої допомоги в сумі 5000 грн.

Керуючись ст.ст.2,77,241-246,255, 286 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП №2 Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Гордієнко Юлії Анатоліївни, Головного управління національної поліції в Чернігівській області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу адміністративного позову на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 021189 від 05.12.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №021189 від 05 грудня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.2 ст.122 КУпАП.

Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, просп. Перемоги, 74) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) понесені по справі судові витрати в розмірі 5454,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлено 12.07.2021.

Суддя В.М. Бездідько