Рішення № 98223009, 02.06.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18115/20

провадження № 2/753/524/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.

за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» про стягнення безпідставно списаних коштів,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_3 звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого посилався на те, що у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» йому було відкрито наступні карткові рахунки: НОМЕР_1 , валюта рахунку - EUR, кредитний ліміт: 0,00; НОМЕР_2 , валюта рахунку - EUR, кредитний ліміт: 0,00; НОМЕР_3 , валюта рахунку - USD, кредитний ліміт: 0,00.

15 січня 2018 року близько 21:00 год. позивач не зміг авторизуватися у додатку «Інтернет-банк «Приват24» на мобільному терміналі «Хіаоmі Redmi 3S», операційна система - Андроід , номер: ( НОМЕР_15 .

Додаток інформував про невірно набраний логін та/або пароль для входу в систему.

Позивач встановив новий пароль і після входу, у додатку « Sender », побачив повідомлення про спроби несанкціонованої авторизації у Приват24 незнайомих пристроїв - НТС і Samsung, які позивачу не належать. Через дуже короткий час, додаток Приват 24 закрився, позивач знову не зміг авторизуватися через те, що ПІН-код до його карти НОМЕР_6 раптом виявився неправильний, хоча його не змінював. Позивач не зміг авторизуватися через ПІН-код іншої його карти, але після цього даток закрився та не зміг більше авторизуватися, зробив багато спроб, але безуспішно. Зв`язок МТС в той день був відсутній, тому отримати дзвінок від банку було неможливо.

16 січня 2018 року позивач звернувся до оператора ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» де йому повідомили, що з карткових рахунків знято кошти, а саме: -з рахунку НОМЕР_1 - 722,54 євро; - з рахунку НОМЕР_2 - 867,05 євро; -з рахунку НОМЕР_3 - 1408,45 доларів США.

Всього, не санкціоновано знято 1589,59 євро та 1408,45 доларів США, що підтверджується випискою по картці/рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період 05.01.2018 - 19.01.2018 від 19.01.2018 № 5719Е4QE1F339НСІ; Випискою по картці/рахунку НОМЕР_2 і додатковим рахункам договору за період 05.01.2018 - 19.01.2018 від 19.01.2018 № TBNFTR8AC6MT9VAT та Випискою по картці/рахунку НОМЕР_3 і додатковим рахункам договору за період 05.01.2018 - 19.01.2018 від 19.01.2018 №MPQBFFQSN1QA91Q7.

У зв`язку з тим, що списання коштів відбулось не санкціоновано, 16 січня 2018 року, за телефоном гарячої лінії позивач звернувся до ПАТ «КБ «ПриватБанк» з вимогою заблокувати відкриті на його ім`я картки та повідомив про факт крадіжки.

У цей день, оператор АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив, про несанкціоноване входження в його акаунт «Приват24» 15 січня 2018 року та від його імені здійснив шахрайські транзакції з використанням неправомірно отриманого дубліката в SІМ-карти телефону ( НОМЕР_15 .

З метою вчинення крадіжки коштів, невідома особа не санкціоновано отримала дублікат SІМ-карти 14 січня 2018 року у Запорізькій області, використовуючи паспорт чужої особи.

16 січня 2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ініційовано проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого списання з рахунків коштів. Співробітник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив позивача, що всі вищенаведені кошти з карт переведені на карту НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_5 .

Виписки з банку також підтверджують, що кошти переведені ОСОБА_5 . Вказана особа позивачу взагалі незнайома, та позивач не переказував їй кошти, не давав своєї згоди на вищенаведені трансакції.

Відповіді на заяви про результати службового розслідування, встановлення винних, повернення списаних з рахунків грошових коштів, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивач не отримав.

18 січня 2018 року позивач звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Управління Кіберполіції.

02 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12018050410000194, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України.

За фактом таємного викрадення з банківських карток АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошових коштів в розмірі 1589,59 Євро та 1408,45 доларів США, які належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03 лютого 2018 року слідчим СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Роньшиною К.А. розпочато досудове розслідування за № 12018050410000194.

09 липня 2020 року позивач звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про повернення безпідставно списаних з карткових рахунків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , грошових коштів у розмірі 1589,59 Євро та 1408,45 доларів США, оскільки він не здійснював жодних трансакцій, жодного розпорядження про списання коштів з карткових рахунків не давав, будь-яких дій, бездіяльності, які могли сприяти втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не вчиняв, та те, що банк не виконав покладені на нього обов`язки щодо збереження коштів.

Листом від 06.08.2020 №20.1.0.0.0/7- 200710/9797 відповідач АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, про те, що «банк не може повернути кошти з наступних підстав. Встановлено, що переказ коштів був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24. Вхід в Приват24 був здійснений під Вашою авторизацією. При даній процедурі клієнт сводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює і переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою і використання Вашого фінансового телефону та іншої особистої інформації».

З відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», позивач не погоджується, оскільки вони ґрунтуються на врипущеннях, а не на доказах, які б підтверджували, що позивач своїми діями чи і бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Позивач стверджує, що не здійснював жодних трансакцій, жодного розпорядження про списання коштів з карткових рахунків не давав, будь-яких дій, бездіяльності, які могли сприяти втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати влатіжні операції, не вчиняв, та те, що банк не виконав покладені на нього обов`язки щодо збереження коштів.

У зв`язку з викладеними обставинами, позивач просив суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» безпідставно списані грошові кошти у розмірі 93 175,74 грн. та судові витрати у вигляді: сплати судового збору в розмірі 931,76 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

У грудні 2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.02.2021 закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Судом встановлено, що 06.10.2012 відповідно до Анкети-заяви позивач ОСОБА_3 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг отримав платіжні картки.

На підставі договору зокрема було видано картки № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .

ОСОБА_3 є користувачем Приват24 та LiqРау , аккаунт НОМЕР_11 на своє ім`я клієнт реєструє самостійно, для входів в Приват24 використовує свій домашній ПК, а також мобільний додаток встановлений на його смартфоні.

Відповідно до п. 2.1.3.5. Умов та Правил надання банківських послуг держатель зобов`язується:

- не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію, - не передавати Картку (її реквізити) для здійснення операцій іншими особами, вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання Карти;

- в разі оскарження Держателем платіжної операції - надати Банку докази того, що така операція була здійснена не внаслідок дій або бездіяльності, що призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію;

- не здійснювати операції з використанням реквізитів Картки після її здачі до Банку або після закінчення терміну її дії, а також Картки, заявленої як втрачена.

Відповідно до п. 2.1.3.7. Власник Картки зобов`язаний вживати усіх можливих заходів для запобігання втраті Картки /ПІНа/постійного пароля/одноразових паролів.

Так у ході судового розгляду з пояснень представника позивача встановлено, що 14 січня 2018 року приблизно о 22 год. 30 хв. клієнт ОСОБА_3 при спробі увійти у свій аккаунт Приват 24 виявив, що його пароль для входу не є дійсним.

У подальшому, позивач використовуючи опцію «забули пароль» змінив пароль входу та успішно увійшов до свого аккаунта, перевіривши стан рахунків, не виявив перерахування коштів.

У ході судового розгляду з пояснень представника відповідача судом встановлено, що на телефон НОМЕР_11 , який є фінансовим номером телефону позивача, банком були відправлені СМС-повідомлення з ОТР-паролями: реєстрації www.sender.mobi, входів в систему Приват24 та LiqРау , підтвердження зміни паролів входу та платежів.

15 січня 2018 року о 10 год. 00 хв. увійшов до аккаунту Приват 24 та відправив переказ зі своєї карти № НОМЕР_1 у сумі 102,94 Євро, на карту своєї дружини ОСОБА_8

15 січня 2018 року близько 21 год. 00 хв. позивач не зміг авторизуватися у додатку «Інтернет-банк «Приват24» на мобільному терміналі «Хіаоmі Redmi 3S», операційна система - Андроїд , номер: ( НОМЕР_15 .

Додаток інформував про невірно набраний логін та/або пароль для входу в систему.

16 січня 2018 року позивач звертався до оператора ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» де йому повідомили, що з карткових рахунків знято кошти, а саме: -з рахунку НОМЕР_1 - 722,54 євро; - з рахунку НОМЕР_2 - 867,05 євро; - з рахунку НОМЕР_3 - 1408,45 доларів США.

16 січня 2018 року позивач звертався за телефоном гарячої лінії до ПАТ «КБ «ПриватБанк» з вимогою заблокувати відкриті на його ім`я картки та повідомив про факт крадіжки.

З рахунків позивача знято кошти 1589,59 євро та 1408,45 доларів США, що вбачається з виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період 05.01.2018 - 19.01.2018 від 19.01.2018 № 5719Е4QE1F339НСІ; Виписки по картці/рахунку НОМЕР_2 і додатковим рахункам договору за період 05.01.2018 - 19.01.2018 від 19.01.2018 № TBNFTR8AC6MT9VAT та виписки по картці/рахунку НОМЕР_3 і додатковим рахункам договору за період 05.01.2018 - 19.01.2018 від 19.01.2018 №MPQBFFQSN1QA91Q7.

У той же день, оператор АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив, про несанкціоноване входження в його аккаунт «Приват24» 15 січня 2018 року та від імені позивача здійснив шахрайські транзакції з використанням неправомірно отриманого дубліката в SІМ-карти телефону ( НОМЕР_15 .

16 січня 2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ініційовано проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого списання з рахунків коштів позивача, за результатами якого останнього повідомлено, що всі вищенаведені кошти з карт переведені на карту НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_5 .

Вказана інформація зокрема вбачається з випискою по картах позивача.

Крім того як вбачається з матеріалів справи, у травні 2018 році ОСОБА_5 , яка є отримувачем спірних коштів, зверталась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про усунення перешкод у користуванні грошовими коштами шляхом розблокування карткового рахунку.

Позовна заява мотивована тим, що нею відкрито поточний (з використанням електронних платіжних засобів) рахунок фізичної особи у ПАТ КБ «Приватбанк», залишок коштів на якому складав 35 609 грн. 97 коп., однак 17 січня 2018 року, маючи намір здійснити переказ коштів, позивачка виявила, що рахунок заблоковано (картка № НОМЕР_7 ), чим обмежено її право користуватися власними грошима та, відповідно банківськими послугами. На неодноразові усні та письмові звернення щодо причин блокування поточного рахунку вона одержала відповідь про проведення фінансового моніторингу (перевірки джерел походження коштів) щодо нього.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.01.2019 у задоволенні позову було відмовлено.

01 жовтня 2019 року постановою Одеського апеляційного суду було ухвалено постанову, якою рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.01.2019 скасовано, а позов ОСОБА_5 -задоволено.

Вказаним судовим рішенням також встановлено, що проведеним службовим розслідуванням ПАТ КБ «Приватбанк» встановлено, що у січні 2018 року до банку також звертався клієнт ОСОБА_3 з приводу шахрайського списання коштів з його карткових рахунків. Грошові кошти в сумі 1408,45 доларів США, 722,54 Євро та 867,05 Євро 15 січня 2018 року було переведені з його карток на картку ОСОБА_9 , а після на картку ОСОБА_10 (потім він також переказував кошти як на картки ОСОБА_9 , так і на картку ОСОБА_11 ).

Перевіркою встановлено, що несанкціоновані операції по карткам клієнта ОСОБА_12 стали можливі через розголошення персональних даних клієнтом або через компрометацію логінів та паролів до його Приват-24, та несанкціонованого перевипуску SIM- карти телефонного номера клієнта.

Вказаним судовим рішенням встановлено обставини користування ОСОБА_13 картковим рахунком НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_5 .

Так, перевіркою банку встановлено, що SIM-карту з мобільним номером НОМЕР_11 позивача мобільного оператора Водафон/МТС було перевипущено 14.01.2018 о 17 год. 15 хв. у Сервісному Центрі МТС м. Запоріжжя по заяві про втрату мобільного номера.

Дублікат SIM-карти з мобільним номером НОМЕР_11 було видано заявнику, який пред`явив паспорт серії НОМЕР_12 виданий 28.11.2012 Вільнянським РС УДМС України в Запорізькій ОСОБА_14 .

На вказану обставину також вказував і представник позивача у судовому засіданні.

Таким чином, у ході судового розгляду судом не встановлено вини відповідача щодо спірних операцій, та не знайшли свого доказового відображення у матеріалах справи, оскільки мали місце шахрайські дії відносно позивача, які відбулись у зв`язку з перевипуском дублікату SIM-карти з мобільним номером НОМЕР_11 позивача, відповідальність за збереження, перевипуск та обслуговування якої банк не несе.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За положеннями статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

За змістом статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила віх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем електронного платіжного засобу - є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Належним переказом для цілей цього Закону вважається рух коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до пункті 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Пунктом 14.16 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що користувач після виявлення факту Втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити: банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу його реквізитів; втрату електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.

Відповідно до пункту 3 розділу 6 Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу 6 Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Пунктами 7, 8 розділу 6 Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Згідно змісту звернення позивача, вже 14.01.2018 позивач виявив, що не взмозі у програмний комплекс Приват24 та нього не працює мобільний телефон, а отже позивач допускав можливість втрати мобільного номеру.

Пунктом 2.1.3.8. передбачено, що держатель несе відповідальність за всі операції з Карткою, вчинені: по дату отримання Банком повідомлення від Клієнта про втрату Карти включно (звернення по телефону: 3700 , НОМЕР_14 і для VIP-клієнтів), або через звернення в Банк); по дату одержання банком повідомлення про втрату Карти, відправленого у відповідності з Керівництвом з використання системи MobileBanking або Internet Banking Приват-24, включно, б разі якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПінА або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками викладеними в Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01.07.2020 в справі № 712/9107/18.

18 січня 2018 року позивач звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Управління Кіберполіції.

02 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12018050410000194, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України, по факту таємного викрадення з банківських карток АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошових коштів в розмірі 1589,59 Євро та 1408,45 доларів США, які належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03 лютого 2018 року слідчим СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Роньшиною К.А. розпочато досудове розслідування за № 12018050410000194.

Таким чином, у ході судового розгляду судом встановлено, що позивачем було проігноровано факт того, що здійснення спірних операцій стало за можливо в наслідок перевипуску сім-карти з його фінансовим номером телефону. Також, позивачем не надано доказів, які підтверджували б будь-які дії, що призвели до незаконних дій з боку АТ КБ «ПриватБанк».

Крім того, відповідно до листа відповідача від 06.08.2020 №20.1.0.0.0/7-200710/9797, встановлено, що переказ коштів був здійснений шляхом створення платежу в системі-дистанційного обслуговування клієнтів Іnternet Вanking Приват-24.

Вхід в Приват24 здійснений під авторизацією позивача. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ

Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України)

За змістом ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що переказ грошових коштів з карткового рахунку відбувся внаслідок перевипуску фінансового номеру телефону, що не залежить від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також не надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з його карткового рахунку, суд з огляду встановлені судом обставини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» про стягнення безпідставно списаних коштів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТ БАНК» про стягнення безпідставно списаних коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: