Ухвала суду № 98222928, 09.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3577/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ 40342220)

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) №58/22.2 від 19.10.2020 року, винесений начальником Знам`янського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Сіленком О.А.;

- визнати протиправним та скасувати постанову №7 від 08.06.2021 року про накладення на неї штрафу у розмірі 30000 грн., внесену головним державним ветеринарним інспектором, першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Багрієм А.В.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачка, звернувшись до суду з цим позовом 03.07.2021 року, пропустила шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України, для оскарження припису №58/22.2 від 19.10.2020 року щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю). Разом з позовом позивачка подала заяву про поновлення строку звернення до суду та зазначила, що у ході перевірки, проведеної у березні 2021 року, вона дізналася про невідповідність припису №58/22.2 від 19.10.2020 року, винесеного за результатами попередньої перевірки, а про порушення своїх прав вона дізналася лише тоді, коли спірний припис став підставою для притягнення її до відповідальності, а саме у день винесення постанови №7 від 08.06.2021 року про накладення на неї штрафу.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 вказав, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Незнання особи про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд вважає, що підстави, вказані позивачкою у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними, оскільки вони не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення особи, а тому їй слід вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 2270 грн.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачка об`єднала у позовній заяві дві позовні вимоги, прохаючи суд визнати протиправними та скасувати два рішення суб`єкта владних повноважень.

Заявлена позивачкою вимога про визнання протиправною та скасування постанови №7 від 08.06.2021 року по накладення штрафу у розмірі 30000 грн. носить майновий характер, а за її подання має бути сплачено судовий збір у мінімальному розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 грн.

За подання немайнової вимоги про визнання протиправним та скасування припису №58/22.2 від 19.10.2020 року щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2270 грн.

Загальна сума судового збору за подання до суду цього адміністративного позову становить 3178 грн. (2270 грн. + 908 грн.).

Позивачкою до позовної заяви додано платіжне доручення №832 від 29.06.2021 року про перерахування нею судового збору у розмірі 2270 грн. на рахунок отримувача UA968999980314060699000011493.

У комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" відсутнє підтвердження зарахування цієї суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України на бюджетний рахунок Кіровоградського окружного адміністративного суду, оскільки ці кошти сплачені не на його платіжні реквізити.

Тож позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 3178 грн. за місцем розгляду справи, як це передбачено статтею 9 Закону України "Про судовий збір", а саме на платіжні реквізити Кіровоградського окружного адміністративного суду: отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області/тг м.Кропивницький /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313181206084011559; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Частинами 1, 10 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачці спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- заяву, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування припису №58/22.2 від 19.10.2020 року та надати докази поважності причин пропуску цього строку;

- документ про сплату судового збору у розмірі 3178 грн. на платіжні реквізити Кіровоградського окружного адміністративного суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш