Ухвала суду № 98222926, 09.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3588/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Департамент патрульної поліції міста Києва

про визнання протиправними дій, бездіяльності та стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції міста Києва по не присвоєнню йому спеціального звання "лейтенант поліції";

- зобов`язати Департамент патрульної поліції міста Києва присвоїти йому спеціальне звання "лейтенант поліції";

- стягнути з Департаменту патрульної поліції міста Києва різницю грошового забезпечення за спеціальним званням "лейтенант поліції" за весь термін служби в поліції;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції міста Києва у виплаті меншої суми за надбавку за вислугу років;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції міста Києва різницю за надбавку за його вислугу років;

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції міста Києва в частині не нарахування та виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції міста Києва виплату йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції міста Києва на його користь компенсацію за невикористані відпустки 2017-2020 років.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У позовній заяві позивач вказав відповідачем Департамент патрульної поліції міста Києва та вказав код ЄДРПОУ 40108646, який належить Департаменту патрульної поліції. З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач проходив службу в Управлінні патрульної поліції у місті Києві, яке є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Суд зазначає, що Департамент патрульної поліції та Управління патрульної поліції у місті Києві є окремими державними органами та різними суб`єктами владних повноважень.

Тож позивачу слід вказати правильне найменування та реквізити відповідача, до якого звернені позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що переданий на вирішення суду спір стосується питань проходження та звільнення позивача зі служби в патрульній поліції. Позивач, оскаржуючи дії (бездіяльність) відповідача, об`єднав у позовній заяві декілька вимог, частина з яких є похідними від основних. Так, спірні правовідносини виникли у зв`язку з діями відповідача щодо неприсвоєння позивачу спеціального звання "лейтенант поліції", несвоєчасним розрахунком при звільненні, виплатою надбавки за вислугу років у зменшеному розмірі, невиплатою компенсації за невикористані відпустки 2017-2020 років. Похідними від вирішення цих спорів є вимоги позивача про зобов`язання присвоїти йому спеціальне звання "лейтенант поліції", про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, про стягнення недоплачених сум грошового забезпечення (різниці грошового забезпечення за спеціальним званням "лейтенант поліції" за весь термін служби в поліції, різниці за надбавку за вислугу років, компенсації за невикористані відпустки 2017-2020 років).

Позивач не подав доказів сплати судового збору, а у позовній заяві послався на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). При цьому поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.

Воднораз, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 19.10.2020 року у справі №240/934/20, від 23.02.2021 року у справі №360/3166/20.

Тож суд вважає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" лише за подання позовних вимог про стягнення недоплачених сум грошового забезпечення.

Натомість за подання до суду позовних вимог щодо вирішення спору про оскарження бездіяльності відповідача щодо неприсвоєння ОСОБА_1 спеціального звання "лейтенант поліції" має бути сплачено судовий збір за ставкою, передбаченою для позовних заяв немайнового характеру, тобто 908 грн. (2270 грн. х 0,4)

За подання до суду позовної вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має бути сплачено судовий збір, визначений виходячи із ціни позову. Оскільки на день подання позову неможливо встановити точну ціну позову у цій частині вимог, тому суд, керуючись частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", попередньо визначає розмір судового збору, який має сплатити позивач, у мінімальному розмірі 908 грн. (2270 грн. х 0,4)

Крім того, суд прийшов до висновок, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом 23.06.2021 року, пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України, за вирішенням спору про оскарження бездіяльності відповідача щодо неприсвоєння ОСОБА_1 спеціального звання "лейтенант поліції", допущеної при виданні наказу №20о/с від 20.01.2017 року про прийняття його на службу в поліції.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву із зазначенням правильного найменування та реквізитів відповідача;

- документ про сплату судового збору у розмірі 1816 грн.;

- заяву про поновлення строку звернення до суду за вирішенням спору про оскарження бездіяльності відповідача щодо неприсвоєння ОСОБА_1 спеціального звання "лейтенант поліції" та докази поважності причин пропуску цього строку.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш