Вирок № 98221970, 09.07.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/229/21

Провадження №1-кп/157/78/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

прокурорів Багнюк О.В., Антонюка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шворак Н.В.

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Федчика С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021035090000006 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, не працевлаштованого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 05 січня 2021 року біля 22 години 30 хвилин, знаходячись на території домогосподарства, що на АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, тримаючи в руках металеву конструкцію, наніс один удар у ділянку грудної клітки зліва та один удар у голову ОСОБА_2 , чим заподіяв потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я терміном більше як 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Показав, що 05 січня 2021 року його дружина з`ясувала, що їх син ОСОБА_3 заніс до потерпілого зерно в обмін на спиртне. Дізнавшись про це, він разом із дружиною пішли до ОСОБА_2 , щоб з`ясувати дані обставини. Біля будинку потерпілого, під час розмови з ним, останній, тримаючи в руках дерев`яну палицю, вдарив нею його дружину по нозі. Після цього його дружина вирвала з рук потерпілого палицю та у відповідь вдарила його по руці. Побачивши це, він вдарив металевою трубою потерпілого один раз у груди та один раз у голову. Не знав, що потерпілий є особою з інвалідністю та після отриманих травм проходив курс лікування. Підтвердив, що між ним та ОСОБА_2 тривають неприязні відносини. Цивільний позов визнав частково, згідний сплатити ОСОБА_2 2300 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. – моральної шкоди.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, його винуватість у скоєному доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який розповів, що 05 січня 2021 року біля 22 год. 30 хв. до нього прийшов син обвинуваченого ОСОБА_4 та приніс дрова в обмін на горілку. Він не погодився дати ОСОБА_4 спиртне та вигнав його з будинку. Після цього до нього прийшов обвинувачений зі своєю дружиною та почали сварку, під час якої обвинувачений вдарив його декілька разів металевим предметом по голові та тілу, а його дружина – кілька разів палицею по руці. Після того як конфлікт закінчився він викликав поліцію та швидку медичну допомогу. Наполягає на суворому покаранні обвинуваченого. Цивільний позов підтримав повністю, оскільки внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 він отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких був змушений пройти курс стаціонарного лікування, а також переніс значний психологічний стрес. Також просить стягнути з обвинуваченого понесені ним процесуальні витрати на правову допомогу та витрати на проїзд до слідчого й суду.

Крім показань потерпілого, винуватість обвинуваченого у спричиненні йому середньої тяжкості тілесного ушкодження доводиться також показаннями свідків.

Так, свідок ОСОБА_5 показала, що тривалий час перебуває з ОСОБА_2 у неприязних відносинах через те, що він дає її синові ОСОБА_4 спиртне в обмін на речі, які той виносить із дому. 05 січня 2021 року вона бачила як її син у черговий раз заніс до ОСОБА_2 мішок зерна, що її розлютило. Вона повідомила про це свого чоловіка ОСОБА_1 , з яким удвох пішли до потерпілого, щоб забрати зерно та заборонити йому давати їх синові спиртне. Під час розмови між ними потерпілий почав їх обзивати та вдарив її дерев`яною палицею по нозі. Тоді вона вирвала з рук ОСОБА_2 палицю та вдарила його у відповідь по руці, а обвинувачений вдарив потерпілого металевою трубою. Вказала, що ОСОБА_2 не проходив курс стаціонарного лікування, а увесь час був у своєї сестри.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що між Чикидами та ОСОБА_2 в січні 2021 року відбувся конфлікт, внаслідок якого потерпілий звертався за медичною допомогою. Також повідомила, що бачила його 10 та 11 січня 2021 року в магазині села Видерта.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що в січні 2021 року пізно вночі до неї зателефонували батьки ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та розповіли, що в них відбувся конфлікт з ОСОБА_2 і в мами в зв`язку з цим серцевий напад.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що кілька разів заносив ОСОБА_2 домашні речі в обмін на горілку. 05 січня 2021 року заніс потерпілому мішок вівса, однак конфлікту між його батьками та ОСОБА_2 не бачив, оскільки в той час уже був удома.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також дослідженими в судовому засіданні документами, зокрема: проколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, з якого встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 були нанесені обвинуваченим ОСОБА_1 05 січня 2021 року біля 22 год. 30 хв. на подвір`ї за місцем проживання потерпілого, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 104). Також протоколом проведення слідчого експерименту від 20 січня 2021 року, з якого встановлено механізм нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, а саме один удар металевою конструкцією по лівій частині тіла в ділянку ребер та однин удар у ділянку голови зверху (а.с. 118). Протоколом огляду предмету від 20 січня 2021 року підтверджується, що удари потерпілому були нанесені металевою профільною конструкцією (а.с. 112).

Висновком судово-медичної експертизи № 04 від 20 січня 2021 року доведено, що потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців у ділянці грудної клітки зліва й обох верхніх кінцівок, забійної рани в ділянці голови, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, закритий перелом 10 ребра зліва. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею останнього (останніх), за механізмом удар, з мінімальною кількістю чотирьох контактуючих дій, не виключено виникнення тілесних ушкоджень в ділянці голови від дії тупого предмету з продовгуватою контактуючою поверхнею чи тупого предмету з продовгуватою контактуючою поверхнею з ребром, в ділянці правого ліктевого суглобу від дії тупого предмету з продовгуватою контактуючою поверхнею. З урахуванням морфологічних ознак виявлених тілесних ушкоджень не виключається, що вони могли утворитись в час та при обставинах вказаних у постанові та самим підекспертним. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження по ступеню тяжкості кожне окремо відносяться: у вигляді синців в ділянці грудної клітки зліва і обох верхніх кінцівок до категорії легких тілесних ушкоджень; у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в ділянці голови до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, терміном більше шести діб; у вигляді закритого перелому 10 ребра зліва до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці тривалого розладу здоров`я терміном більше як 21 день (а.с. 106-107).

З висновку судово-медичної експертизи №15 від 01 лютого 2021 року слідує, що з урахуванням морфологічних ознак, локалізації й розташування виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 у вигляді синців в ділянці грудної клітки зліва й обох верхніх кінцівок, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в ділянці голови, закритого перелому 10 ребра зліва, дані ушкодження виникли внаслідок прямої ударної дії. Відповідно дані, отримані експертним шляхом, не суперечать даним показів самого потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 109-110).

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесне ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не вбачає.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, зокрема його позитивну характеристику за місцем проживання, те, що він є пенсіонером, уперше притягується до кримінальної відповідальності, позицію потерпілого, який наполягає на суворому покаранні, враховуючи вік обвинуваченого та обмеження, що більш м`які покарання не можуть бути призначенні особі, яка з досягненням пенсійного віку не працює та до якої не можуть бути застосовані покарання у виді виправних робіт і обмеження волі, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк, ближчий до мінімального, що передбачений санкцією статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, зі звільненням від відбуття даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на суму 6644 грн. 20 коп. витрат, понесених на придбання ліків та медичних препаратів підлягає до задоволення повністю. Доданими до цивільного позову квитанціями (а.с. 42-47) повністю підтверджується той факт, що ОСОБА_2 поніс витрати на лікування саме в такому розмірі.

Крім того, суд вважає доведеним, що потерпілому ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він переніс у зв`язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень. Враховуючи глибину та тривалість душевних страждань, які переніс потерпілий, тяжкість тілесних ушкоджень, обставини, за яких вони були заподіяні, дотримуючись вимог розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування в сумі 7000 грн. та на підставі ст. 129 КПК України, ст. 1167 ЦК України стягує з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_2 .

Також з обвинуваченого на користь потерпілого підлягають стягненню понесені ним процесуальні витрати на правову допомогу.

Так, згідно зі ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних зі зберіганням і пересиланням речей і документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

За нормами ч. 1 ст. 124 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Наведені вище норми кримінального процесуального закону регулюють порядок відшкодування витрат, понесених учасником кримінального провадження в зв`язку з його участю в досудовому розслідуванні та судовому провадженні. Згідно з цими нормами в разі визнання обвинуваченого винуватим у вчинення кримінального правопорушення з нього стягуються процесуальні витрати, що були понесені учасниками кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи, що потерпілий у зв`язку з участю в даному кримінальному провадженні поніс витрати на правову допомогу, розмір яких підтверджується належними доказами, а саме договором про надання правової допомоги від 10 лютого 2021 року, актом приймання-передачі виконаних робіт та товарним чеком про їх оплату в сумі 9000 грн., тому ці процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого.

Разом із тим, не підлягає до задоволення клопотання потерпілого про стягнення з обвинуваченого понесених ним витрат на переїзд до місця проведення слідчий дій та судового розгляду, оскільки згідно з ч. 2 ст. 122 КПК України витрати, пов`язані з участю потерпілих у кримінальному провадженні, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.

Долю речового доказу суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі статті 75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6644 (шість тисяч сорок чотири) гривні 20 копійок у відшкодування майнової шкоди та 7 000 (сім тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9000 (дев`ять тисяч) гривень процесуальних витрат на правову допомогу.

Речовий доказ: металеву профільну конструкцію, яка знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, повернути власнику ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Б. С. Гамула