Вирок № 98221966, 09.07.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/228/21

Провадження №1-кп/157/77/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

прокурорів Багнюк О.В., Антонюка В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Федчика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021030530000034 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Черче Камінь-Каширського району, жительки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, пенсіонерки, не працевлаштованої, одруженої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 05 січня 2021 року біля 22 год. 30 хв., знаходячись на території домогосподарства, що по АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих тривалих неприязних відносин, під час конфлікту та сварки, умисно дерев`яною палицею нанесла ОСОБА_2 не менше трьох ударів по правій руці, чим заподіяла потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачена ОСОБА_1 винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінальному проступку визнала частково. Показала, що 05 січня 2021 року з`ясувала, що її син ОСОБА_3 заніс до потерпілого зерно в обмін на спиртне. Про це вона повідомила свого чоловіка та разом із ним пішли до ОСОБА_2 , щоб з`ясувати дані обставини. Біля будинку потерпілого, під час розмови з ним, ОСОБА_2 , тримаючи в руках дерев`яну палицю, вдарив нею обвинувачену по нозі. Після цього вона вирвала з рук потерпілого палицю та у відповідь вдарила його по руці. Їй відомо, що потерпілий є особою з інвалідністю. З приводу даної події вона просила у ОСОБА_2 пробачення, однак останній не погодився її вибачати. Підтвердила, що між нею та ОСОБА_2 тривають неприязні відносини. Цивільний позов не визнала, оскільки після отриманих травм потерпілий проходив курс лікування лише по 09 січня 2021 року.

Попри часткове визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, її винуватість у скоєному доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який розповів, що 05 січня 2021 року біля 22 год. 30 хв. до нього прийшов син обвинуваченої ОСОБА_4 та приніс дрова взамін на горілку. Потерпілий відмовся давати ОСОБА_4 спиртне та вигнав із будинку. Після цього до нього прийшла обвинувачена та її чоловік ОСОБА_5 і почали сваритись. Під час сварки обвинувачена підійшла до нього та вдарила його кілька разів дерев`яною палицею. Цивільний позов підтримав повністю, оскільки внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 він отримав тілесні ушкодження та значний психологічний стрес. Також просить стягнути з обвинуваченої на його користь, понесені ним процесуальні витрати на правову допомогу.

Факт нанесення обвинуваченою тілесних ушкоджень потерпілому доводиться також показаннями свідка ОСОБА_6 , яка вказала, що не була безпосереднім очевидцем конфлікту, однак про побиття потерпілого обвинуваченою їй повідомив сам потерпілий ОСОБА_2 , який є її братом, одразу після конфлікту. Також свідок вказала, що коли прийшла до будинку потерпілого, то побачила в коридорі на підлозі кров, а в потерпілого гематому на голові та синець на руці.

Свідок ОСОБА_5 показав, що обвинувачений є його сусідом, а потерпіла дружиною. З ОСОБА_2 вони досить часто сваряться. Бачив як 05 січня 2021 року під час суперечки обвинувачена вдарила потерпілого дерев`яною палицею.

Послідовність та детальність показань свідків дають суду достатні підстави вважати їх достовірними та правдивими.

Винуватість обвинуваченої в заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень підтверджується також дослідженими в судовому засіданні документами, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10 лютого 2021 року (а.с. 59), з якого встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 були нанесені обвинуваченою ОСОБА_1 05 січня 2021 року біля 22 год. 30 хв. на подвір`ї за місцем проживання потерпілого, що за адресою: АДРЕСА_1 .

З протоколу проведення слідчого експерименту від 20 січня 2021 року (а.с. 70) встановлено механізм нанесення обвинуваченою тілесних ушкоджень потерпілому, а саме три удари дерев`яною палицею по правій руці.

Висновком судово-медичної експертизи №04 від 20 січня 2021 року (а.с. 61) підтверджено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої, що виразились у нанесенні потерпілому ударів по правій руці, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців у ділянці правої верхньої кінцівки. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею останнього (останніх), за механізмом удар, з мінімальною кількістю чотирьох контактуючих дій. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, з висновку додаткової судово-медичної експертизи №15 від 01 лютого 2021 року (а.с. 64) слідує, що з урахуванням морфологічних ознак, локалізації й розташування виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 у вигляді синців в ділянці верхніх кінцівок дані ушкодження виникли внаслідок прямої ударної дії. Відповідно дані отримані експертним шляхом не суперечать даним показів самого потерпілого ОСОБА_2 .

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки умисно заподіяла потерпілому ОСОБА_2 легке тілесне ушкодження.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд не вбачає.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку, обставини його вчинення, особу винної, зокрема, її позитивну характеристику за місцем проживання, те, що вона є особою пенсійного віку, уперше притягується до кримінальної відповідальності, позицію потерпілого, який наполягає на суворому покаранні, суд вважає, що призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі ближче до максимального, що передбачений санкцією статті, по якій вона притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Розглядаючи заявлений потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченої ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає доведеним, що неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він переніс у зв`язку із нанесенням йому тілесних ушкоджень. Враховуючи глибину та тривалість душевних страждань, які потерпілий переніс, вимоги розумності та справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування в сумі 3000 грн. та на підставі ст. 129 КПК України, ст. 1167 ЦК України стягує з обвинуваченої на користь потерпілого.

Також з обвинуваченої на користь потерпілого підлягають стягненню понесені ним процесуальні витрати на правову допомогу.

Так, згідно зі ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних зі зберіганням і пересиланням речей і документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

За нормами ч. 1 ст. 124 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Наведені вище норми кримінального процесуального закону регулюють прядок відшкодування витрат, понесених учасником кримінального провадження в зв`язку з його участю в досудовому розслідуванні та судовому провадженні. Згідно з цими нормами в разі визнання обвинуваченого винуватим у вчинення кримінального правопорушення з нього стягуються процесуальні витрати, що були понесені учасниками кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи, що потерпілий у зв`язку з участю в даному кримінальному провадженні поніс витрати на правову допомогу, розмір яких підтверджується належними доказами, а саме договором про надання правової допомоги від 10 лютого 2021 року, актом приймання-передачі виконаних робіт та товарним чеком про їх оплату в сумі 6500 грн., тому ці процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої на користь потерпілого.

Підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу суд не вбачає.

Долю речового доказу суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень процесуальних витрат на правову допомогу.

Речовий доказ: дерев`яну палицю циліндричної форми довжиною 98 см. знищити.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Б. С. Гамула